Ухвала

від 17.11.2017 по справі 826/15705/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

       ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про закриття провадження у справі 17 листопада 2017 року м. Київ№ 826/15705/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства “Хмельницькобленерго” доУправління державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві (відділ примусового виконання рішень) третя особаПублічне акціонерне товариство “Акціонерний банк “РАДАБАНК” про зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Хмельницькобленерго», в якому, з урахуванням змін і доповнень, заміни відповідача, позивач просив (а.с. 49): -          визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень  Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо списання грошових коштів, що належать ПАТ «Хмельницькобленерго»; -          зобов'язати відділ примусового виконання рішень  Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повернути грошові кошти у розмірі 146   533,87 грн. ПАТ «Хмельницькобленерго» на поточний рахунок № 2600830002570 в ОПЕРВ Хмельницького облуправління ПАТ «Ощадбанк». Позов надісланий до суду засобами поштового зв'язку 06.10.2016. Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2016 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду. На підставі розпорядження про повторний автоматичний розподіл судових справ від 10.10.2017 року №4599 та відповідно до пункту 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу, справу повторно автоматично розподілено на суддю Окружного адміністративного суду м. Києва Кармазіна О.А. Ухвалою судді Кармазіна О.А. від 23.10.2017 справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 16.11.2017. У судовому засіданні 16.11.2017, враховуючи неявку відповідача, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. В обґрунтування позову зазначається, що 25.04.2016 позивачем помилково перераховано кошти на рахунок, який належить ТОВ «Управляюча компанія «Метрополія» (код 38567668), на загальну суму 146   533,87 грн., який арештований за постановою державного виконавця. Між тим, як зазначає позивач, на виконання умов договору про відступлення права вимоги № 01/03-03/01 від 25.04.2016 р. та відповідно до рахунку № 10 від 25.04.2016 позивач повинен був перерахувати зазначені вище кошти на поточний рахунок ТОВ «Науково-технічна компанія «Метрополія» (код 40094822). У позові зазначається, що 27.04.2016 позивач звернувся до Банку з листом про повернення помилково перерахованих коштів у зв'язку із невірно вказаними реквізитами і кодом отримувача. Однак, Банк повідомив про неможливість повернення коштів, оскільки на рахунок 26004300001721 ТОВ «Управляюча компанія «Метрополія» (код 38567668) накладено арешт виконавчою службою. Листом від 27.04.2016 № 01/03-01/76, як зазначає позивач, ТОВ «Управляюча компанія «Метрополія» підтвердило те, що кошти, які надійшли від позивача перераховані на його рахунок помилково. Як зазначено у позові, 16.05.2016 позивач спочатку звернувся до Голосіївського ВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявою про повернення помилково перерахованих коштів. Згодом, 02.09.2016 було отримано відповідь від 30.05.2016 про відмову повернути кошти на підставі ч. 5 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач зазначає, що з урахуванням положень ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.35. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, арешт коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду, зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду, а помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів, повернення здійснюється в судовому порядку. Таким чином, як зазначається у позові, позивач, як власник коштів, позбавлений права користування своєю власністю. Позивач додає, що внаслідок звільнення коштів з-під арешту не порушуються права стягувача, оскільки мова йде не про кошти боржника, а кошти третіх осіб. В свою чергу, державна виконавча служба здійснює стягнення коштів з боржника, а в цьому випадку, арештовані кошти не є коштами сторони виконавчого провадження і позивач має право на повернення помилково перерахованих коштів. Крім того, у заяві від 27.01.2017 позивач зазначає, що 19.01.2017 року його було повідомлено, що на виконання вимоги відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві було списано з поточного рахунку ТОВ «Управляюча компанія «Метрополія», грошові кошти, які належать позивачу. Ці кошти, як зазначає позивач, були помилково перераховані 27.04.2016 на рахунок зазначеного товариства і не повернуті власнику у зв'язку з наявністю арешту на рахунку. Списання відбулось, як зазначає позивач, на підставі наказу Господарського суду м. Києва по справ № 910/6038/15-г, за яким позивач не є боржником. З матеріалів справи вбачається (а.с. 37), що позивач посилається на виконавчі дії, вчинені в рамках виконавчого провадження № 49505245. Розглянувши матеріали справи та для визначення характеру та змісту заявлених вимог для цілей визначення належності даного спору до юрисдикції адміністративних судом, суд зазначає наступне. Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У відповідності до частини 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Відповідно до ч. 1 ст. 18 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Частиною 1 статті 181 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, бездіяльності державної виконавчої служби, передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до ч. 1. ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, який набрав чинності 05.10.2016 (далі – Закон № 1404-VIII), встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 1404-VIII особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У даному випадку, як вбачається з позову, позивач зазначає, що кошти є його власністю і не повернуті йому як власнику, що він, як власник, позбавлений права користування своєю власністю. Слід зазначити, що у цивільному праві гроші є рухомими майном особливого виду, належать до родових, замінних речей. Безготівкові гроші (або квазігроші) формуються у вигляді записів на відповідних видах банківських рахунків. Із наведеного у сукупності слід дійти висновку, що у даному випадку має місце спір про право цивільне у відносинах, де позивач, вважає себе власником, право якого обмежене. Таким чином, керуючись ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII, даний спір не належить до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватись господарським судом в порядку господарського судочинства. З огляду на викладене, заявлені вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: 1.          Закрити провадження у справі 826/15705/16.            2. Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду господарським судом за правилами господарського судочинства.            3. Попередити Позивача, що повторне звернення з тією самою заявою не допускається. 4.          Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі. Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Суддя                                                                                            О.А. Кармазін