Ухвала

від 15.11.2017 по справі 803/355/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2017 рокуЛьвів№ 876/8524/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Попка Я.С.,

за участю секретаря судового засідання Джули В.М.,

представників апелянтів Лапковського О.Ю., Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Головного управління ДФС у Волинській області та дочірнього підприємства Волинський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом дочірнього підприємства Волинський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України до Головного управління ДФС у Волинській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство Волинський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України (надалі - ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України ) звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (надалі - ГУ ДФС у Волинській області) про скасування податкових повідомлень - рішень від 04.11.2016 року № 0004621401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, від 04.11.2016 року № 0004571401, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року позов задоволений частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області: від 04 листопада 2016 року № 0004621401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності та від 04 листопада 2016 року № 0004571401 повністю.

ГУ ДФС у Волинській області та ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України оскаржили постанову суду першої інстанції. Вважають, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування фактичних обставин справи і з порушенням норм матеріального права.

В апеляційній скарзі ГУ ДФС у Волинській області зазначає, що господарські операції між ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України та ТзОВ Євроконсалтсервісгруп мають формальний характер, тобто оформлені лише юридично, без настання реального здійснення операції, та, відповідно, здійснені для штучного формування податкового кредиту, з метою отримання податкової вигоди.

ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувані спірні повідомлення - рішення оскаржені в адміністративному порядку шляхом подання до ДФС України скарги №1292 від 11.11.2016 року. Зазначає, що оскільки податковим органом порушено процедуру розгляду скарги, то вважається що така є повністю задоволена на користь платника податків.

В судовому засіданні представники апелянтів підтримали кожен свою апеляційну скаргу з підстав, що у ній зазначені. Апеляційні скарги опонента заперечили.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що з 26.08.2016 року по 06.10.2016 року ГУ ДФС у Волинській області проведено планову документальну виїзну перевірку ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 21.10.2016 року № 499/014-01/32035139, яким встановлено порушення, зокрема, вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 658129,00 грн., в тому числі за 2013 рік - 541597,00 грн., 2014 рік - 116 532,00 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на 2015 рік в розмірі 45625,00 грн.; пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 579227,00 грн., в тому числі за травень 2013 року - 3704,00 грн., червень 2013 року - 3963,00 грн., вересень 2013 року - 180289,00 грн., жовтень 2013 року - 200431,00 грн., грудень 2013 року - 181715,00 грн., листопад 2015 року - 9125,00 грн. (а.с. 54-94).

04.11.2016 року Головним управлінням ДФС у Волинській області винесено податкові повідомлення-рішення: № 0004621401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 822 661,25 грн., в тому числі за основним платежем - 658129,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 164532,25 грн., та № 0004571401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 586906,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 391271,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 195635,50 грн. (а.с. 6-7).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України подано скаргу до ДФС України (а.с. 108-111). Рішенням від 28.12.2016 року № 28288/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України залишила без змін, зокрема, податкові повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № 0004621401 та № 0004571401, а скаргу - без задоволення (а.с. 114-116).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції позивача з контрагентом ТзОВ Євроконсалтсервісгруп відбулися, поставку товару та надання послуг було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується відповідними документами, а висновки контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 04.11.2016 року № 0004621401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145665,00 грн., суд першої інстанції покликався на обставини протиправності дій позивача, встановлених судовим рішенням - постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.206 року у справі №803/89/15-а, яка набрала законної сили та в якій надана оцінка господарським операціям між позивачем та ТзОВ Телекоменергсистеми за цим же договором.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд та зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підпунктом 138.1.1. пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 139.1.1 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

27.05.2013 року ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України (підрядник) та ТзОВ Євроконсалтсервісгруп (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 66 на надання послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного та місцевого значення Волинської області, замовником виступає Служба автомобільних доріг у Волинській області, відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язався у 2013 році на свій ризик надати послуги: експлуатаційне утримання автомобільних доріг державного значення Волинської області влаштування горизонтальної розмітки проїзної частини доріг, а підрядник прийняти і оплатити такі послуги в межах виділених замовником коштів.

Крім того, 27.05.2013 року між ТзОВ Євроконсалтсервісгруп (продавець) та позивачем (покупець) укладено договір № 64 поставки товару, відповідно до умов якого продавець зобов'язався постачати (передавати) товар (бітум, гудрон, пічне паливо, мінеральний порошок та інша продукція) у власність покупця для використання у виробничій діяльності, а покупець - прийняти товар та сплатити його вартість на умовах договору.

Покликання ГУ ДФС у Волинській області на те, що господарські операції між ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України та ТзОВ Євроконсалтсервісгруп мають лише формальний характер і реально не відбулися, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки, як вірно зазначено судом першої інстанції, такі первинні документи, як акти приймання виконаних робіт, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні є належними та достатніми доказами для підтвердження здійснення господарських операцій. Крім того, контролюючим органом під час проведення перевірки не зроблено жодних зауважень щодо первинних документів по господарських операціях з ТзОВ Євроконсалтсервісгруп .

З приводу покликання ГУ ДФС у Волинській області на відкрите кримінальне провадження за фактом умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТзОВ Євроконсалтсервісгруп в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212 КК України, то суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується апеляційний суд про те, що такі не беруться до уваги, при розгляді даної справи, оскільки по операціях з придбання позивачем у ТзОВ Євроконсалтсервісгруп товару та послуг не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення його до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків.

Судом також не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ Євроконсалтсервісгруп на момент здійснення господарських операцій з позивачем, також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ Євроконсалтсервісгруп , не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України . А тому правильним є висновок суду першої інстанції щодо недоведення відповідачем законності свого рішення.

Щодо господарських операцій позивача з ТзОВ Телеком-Енергосистеми апеляційний суд зазначає, що такі вже були предметом судового розгляду.

З акта перевірки від 21.10.2016 року № 499/14-01/32035139 вбачається, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ДП Волинський облавтодор по взаємовідносинах з ТзОВ Телеком-Енергосистеми за період з 01.01.2014 року по 30.09.2014 року, про що складено акт №349/22-01/32035139 від 10.12.2014 року, яким встановлено порушення п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України та завищено податковий кредит серпня 2014 року на 129480,00 грн.

В ході проведеної перевірки не було можливості встановити факт реального здійснення господарських операцій між ДП Волинський облавтодор та з ТзОВ Телеком Енергосистеми за серпень 2014 року по придбанню бітуму БНД 60/90.

На підставі акта перевірки №349/22-01/32035139 від 10.12.2014 року Луцькою ОДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 року № 0013182201, яким ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 194220 грн., в тому числі за основним платежем 129480 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 64740 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 803/89/15-а адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.12.2014 року № 0013182201.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 року по справі № 803/89/15-а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23.02.2015 року у справі № 803/89/15-а скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. У вказаній постанові Львівський апеляційний адміністративний суд зазначив, що надані ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України документи не підтверджують реальність господарських операцій з придбання бітуму та транспортних послуг у ТзОВ Телекоменергсистеми , а відтак винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 року № 0013182201, є правомірним та скасованим бути не може.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем правомірно донараховано ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України податок на прибуток за 2014 рік в розмірі 116532,00 грн., а тому у позові про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.11.2016 року № 0004621401 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток у загальному розмірі 145665,00 грн. слід відмовити.

Покликання ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України на адміністративний порядок оскарження оспорюваних податкових повідомлень - рішень до уваги апеляційним судом не беруться, оскільки ДП Волинський облавтодор ВАТ ДАК Автомобільні дороги України звернувся до суду з вимогою про скасування податкових повідомлень - рішень, а не оскаржував відмову ДФС України у задоволенні його скарги.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ухвалив :

Апеляційні скарги Головного управління ДФС у Волинській області та дочірнього підприємства Волинський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06 липня 2017 року у справі № 803/355/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді Т. В. Онишкевич Я. С. Попко

Ухвала складена в повному обсязі 20.11.2017 року