Ухвала

від 14.11.2017 по справі 815/6470/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/6470/16

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Федусика А.Г., Запорожана Д.В.,

при секретарі - Андроновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-Споруджувально-Торгівельна Організація" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-Споруджувально-Торгівельна Організація" звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог не відповідає встановленим обставинам справи, так як за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача контролюючим органом обґрунтовано встановлено порушення товариством норм податкового законодавства.

Так, під час перевірки податковим органом виявлено, що господарські операції позивача з контрагентами ТОВ ДАММАРА , ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН , ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП , ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС , ТОВ СИЛІКОНОВА ДОЛИНА , ТОВ ЛЕГОБУД , ТОВ ПАШТ-СЕРВІС , ТОВ НПЛ КОМ , ТОВ АЛЬПІНКА не мали реального характеру та не підтверджені належними доказами, а вже надані підприємством первинні бухгалтерські документи складені формально та жодним чином не спростовують висновки податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства.

При цьому, у вказаних контрагентів відсутня необхідна кількість трудових ресурсів, виробничих потужностей для здійснення господарських операцій, зазначених у наданих товариством документах.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом, відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 25 липня 2016 року №835 Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ ПРОСТОР (код ЄДРПОУ 34319596) , проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ПРОЕКТНО-СПОРУДЖУВАЛЬНО-ТОРГІВЕЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, за наслідком якої складено акт від 10 серпня 2016 року № 4191/14-03/34319596.

В свою чергу, відповідно до висновків вищевказаного акту перевірки у перевіряємий період товариством допущено порушення норм податкового законодавства, а саме: пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, п. 7, п. 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року N 318, в результаті чого занижено значення податку на прибуток, на загальну суму 1 931 149,00 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198; п. 201.4 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 769 074,00 грн.

За наслідком виявлених порушень контролюючим органом складено та направлено товариству податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 14 вересня 2016 року.

Не погоджуючись з отриманим податковим повідомленням-рішенням товариством оскаржені останні у адміністративному порядку та за наслідком отриманої відмови звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства з боку позивача у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 54.5. ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності отриманих ТОВ ПРОСТОР податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14 вересня 2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток, на суму 1 931 149,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції, на суму 215 312,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, підставою для вищевказаного збільшення податкових зобов'язань платнику податків став висновок контролюючого органу про завищення товариством витрат, що враховуються під час визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток у 2014 - 2015 роках.

Так, згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами, оскільки платники податків при здійсненні господарської діяльності не обмежені чинним законодавством у праві самостійно обирати найбільш оптимальний варіант ведення господарської діяльності, зокрема, не позбавлений права укладати договори із сторонніми особами щодо реалізації своїх окремих функцій.

Відповідно до п. 138.1. ст. 138 ПК України (в редакції на час здійснення спірних господарських операції у 2013 та 2014 роках) - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодекс крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України, визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України ( в редакції від 01 січня 2015 року) - є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16, що затверджене наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 року, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Частиною 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні документи, тобто податкові, видаткові накладні, рахунки, довіреності, акти виконаних робіт, акти прийому - передачі товарів, робіт, послуг оформлені на паперових носіях та при наявності таких обов'язкових реквізитів: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що на податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток у 2014 році вплинули його господарські операції, які на думку контролюючого органу не мали реального характеру, з наступними контрагентами: ТОВ ДАММАРА , ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН , а також у 2015 році з контрагентами: ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП , ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС , ТОВ СИЛІКОНОВА ДОЛИНА , ТОВ ЛЕГОБУД , ТОВ ПАШТ-СЕРВІС , ТОВ НПЛ КОМ , ТОВ АЛЬПІНКА .

Колегія суддів вважає, що необхідною умовою для визнання реальними проведені господарські операції є встановлення факту придбання товарів (отримання послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, товариством в обґрунтування своїх позовних вимог, надано до суду належним чином складені первинні бухгалтерські документами, що підтверджують реальність проведених господарських операцій, а також дають змогу встановити факт придбання товарів (отримання послуг) від зазначених контрагентів.

В свою чергу, колегією суддів досліджено надані товариством докази, внаслідок чого зроблено висновок про доведеність товариством факту здійснення спірних господарських операцій у перевіряємому періоді, з огляду на наступне.

Так, між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН (в особі підрядника) укладено договір підряду № 1/10-14 від 30 вересня 2014 року, договір підряду № 2/10-14 від 30 вересня 2014 року, договір підряду № 6/12-14 від 30 листопада 2014 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договорів (а.с. 187-199 т. 1).

В даному випадку, у ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН наявна будівельна ліцензія серії АЕ № 526131, строком дії з 01 серпня 2014 року по 01 серпня 2017 року (а.с. 185 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси на будівельні роботи, підсумкові відомості ресурсів, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 200 т. 1 - а.с. 169 т. 2).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, платіжні доручення, а також договір відступлення права вимоги, по вказаним операціям з контрагентом ТОВ КОНСТРАКШН ЛАЙН .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ДАММАРА (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/09-14 від 29 серпня 2014 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 189-192 т. 2).

В даному випадку, у ТОВ ДАММАРА наявна будівельна ліцензія серії АЕ № 262046, строком дії з 01 липня 2013 року по 01 липня 2016 року (а.с. 174 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 193 т. 2 - а.с. 247 т. 2).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ДАММАРА .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ АЛЬПІНКА (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/12-15 від 30 листопада 2015 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 248-251 т. 2).

В даному випадку, у ТОВ АЛЬПІНКА наявна будівельна ліцензія № 37-Л, строком дії з 05 жовтня 2015 року по 05 жовтня 2018 року (а.с. 178 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості трудомісткості та заробітної плати, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 252 т. 2 - а.с. 137 т. 3).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ АЛЬПІНКА .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ НПЛ КОМ (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/12-15 від 30 листопада 2015 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 138-141 т. 3).

В даному випадку, у ТОВ НПЛ КОМ наявна будівельна ліцензія № 31-Л, строком дії з 25 серпня 2015 року по 25 серпня 2018 року (а.с. 183 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості трудомісткості та заробітної плати, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 142 т. 3 - а.с. 189 т. 4).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ НПЛ КОМ .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ СИЛІКОНОВА ДОЛИНА (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/10-15 від 30 вересня 2015 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 190-193 т. 4).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, кошториси, відомості трудомісткості та заробітної плати, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 194 т. 4 - а.с. 21 т. 5).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, договір відступлення права вимоги, а також платіжні доручення по вказаним операціям.

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/3-15 від 28 лютого 2015 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 22-25 т. 5).

В даному випадку, у ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП наявна будівельна ліцензії АЕ № 639175, строком дії з 03 лютого 2015 року по 08 вересня 2017 року (а.с. 176 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано договірні ціни, кошториси, відомості ресурсів, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 26 - 57 т. 5).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/1-15 від 08 січня 2015 року, а також договір виконання будівельно-монтажних робіт № 01.05.2015 від 30 квітня 2015 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 58-65 т. 5).

В даному випадку, у ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД наявна будівельна ліцензія серії АЕ № 525048, строком дії з 25 листопада 2014 року по 25 листопада 2017 року (а.с. 180 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси, підсумкові відомості ресурсів, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 66 - 137 т. 5).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ПАШТ-СЕРВІС (в особі підрядника) укладено договір виконання підрядних робіт № 08/10-15 від 08 жовтня 2015 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 138-140 т. 5).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано договірні ціни, підсумкові відомості ресурсів, локальні кошториси, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт, (а.с. 141-164 т. 5).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ПАШТ-СЕРВІС .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ЛЕГОБУД (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 2/11-15 від 30 жовтня 2015 року, договір виконання будівельно-монтажних робіт № 3/11-15 від 03 листопада 2015 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 165-168, 175-178 т. 5).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, кошториси об'єкту, локальні кошториси, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, відомості трудомісткості та заробітної плати, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт. (а.с. 179 т. 5 - а.с. 146 т. 6).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ЛЕГОБУД .

Між ТОВ ПРОСТОР (в особі замовника) та ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС (в особі підрядника) укладено договір виконання будівельно-монтажних робіт № 2/7-15 від 30 червня 2015 року, договір виконання будівельно-монтажних робіт № 1/6-15 від 28 травня 2015 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в порядку та на умовах встановлених договором (а.с. 147-150, 155-158 т. 6).

В даному випадку, у ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС наявна будівельна ліцензія серії АЕ № 524550, строком дії з 21 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2017 року (а.с. 182 т. 1).

На виконання умов вказаного договору судом зібрано акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів, договірні ціни, локальні кошториси, відомості ресурсів витрат замовника та підрядника, підсумкові відомості ресурсів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, акти приймання виконаних будівельних робіт. (а.с. 159 т. 6 - а.с. 55 т. 7).

Крім того, в матеріалах справи наявні зареєстровані податкові накладні, а також платіжні доручення по вказаним операціям з контрагентом ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС .

Так, колегія суддів вважає, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В даному випадку, із зібраних доказів вбачається, що факт отримання товариством послуг (робіт) за вказаними договорами підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які складено у відповідності до вимог законодавства та які вказують на реальність проведених операцій.

Більш того, вищевказані договори узгоджуються з господарською діяльністю позивача, відповідно до укладених та зібраних у матеріалах договорів генерального підряду з ПІІ МакДональдз Юкрейн Лтд. , договору підряду з ТОВ ІНФОКС , договорів підряду з ТОВ БРОКАРД-УКРАЇНА , договорів підряду з ТОВ ЕНЕРГОМЕРЕЖІ , договорів з ТОВ БУДІВЕЛЬНИК , а тому колегія суддів вважає, що товариством правомірно віднесено вказані суми до складу своїх витрат.

В свою чергу, у справах з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В даному випадку, обов'язок щодо доказування правомірності оскаржуваних податкових-повідомлень рішень покладається на податковий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

При цьому, висновки про фіктивність господарських операцій з поставки товарів та надання послуг мають підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами.

Так, з акту перевірки податкового органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування товариству податкових зобов'язань за результатом проведених спірних господарських операцій став факт виявлення відсутності певних основних засобів у контрагентів позивача, а також інформація про ризиковані господарські операції контрагентів позивача з третіми особами.

Колегія суддів вважає, що відсутність у підприємств-контрагентів певних основних засобів та великої кількості працівників не може свідчити про фіктивність проведених господарських операцій, за наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію та розкривають її зміст.

При цьому, контрагенти позивача не позбавлені права залучати до проведення робіт тимчасово найманих працівників, орендувати приміщення та інші основні засоби.

Крім того, податковий орган безпідставно посилається на отриману податкову інформацію щодо порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства, так як чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку обов'язку донарахування йому певних податкових зобов'язання від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

Більш того, з аналогічних підстав, колегія не приймає посилання податкового органу на факт проведення контрагентами позивача ризикованих господарських операцій з іншими юридичними особами, що не перебували з ним у господарських відносинах у перевіряємий період.

Між тим, посилання податкового органу на будь-які недоліки в наданих первинних бухгалтерських документах, при їхній наявності та в сукупності з іншими доказами, які підтверджують факт отримання товарів та робіт, не є підставою для нарахування йому податкових зобов'язань.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача у вказаних правовідносинах, а як наслідок вважає протиправним оскаржуване податкове-повідомлення рішення.

Щодо правомірності надсилання позивачу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14 вересня 2016 року, яким збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, у сумі 1 769 074,00 грн., а також нараховано штрафні (фінансові) санкції, на суму 884 537,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

В даному випадку, підставою для вищевказаного збільшення податкових зобов'язань платнику податків став висновок контролюючого органу про заниження товариством показників з податку на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету у 2014 - 2015 роках.

Так, згідно п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників ПДВ з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вказана сума заниженого податкового зобов'язання позивача, на думку контролюючого органу, виникла за наслідком проведених господарських операцій з контрагентами ТОВ ДАММАРА , ТОВ ІНВЕСТ ПРОДЖЕКТ ЛТД , ТОВ ФЛЕКСТАЙМ ГРУП , ТОВ ТРАСТ БУД ЛЮКС , ТОВ СИЛІКОНОВА ДОЛИНА , ТОВ ЛЕГОБУД , ТОВ ПАШТ-СЕРВІС , ТОВ НПЛ КОМ , ТОВ АЛЬПІНКА .

В даному випадку, реальність проведених операцій зі вказаними контрагентами у перевіряємий період підтверджена колегією суддів вище.

Крім того, є безпідставними посилання податкового органу на відсутність податкових накладних у товариства по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ ПРОПАЙП та ТОВ МЕТАЛ-АЛЛ , так як такі накладні зібрано у матеріалах даної судової справи,

Також, у матеріалах справи наявні підтвердження реєстрації відповідних податкових накладних податковим органом.

Між тим, на підтвердження факту отримання товару від контрагентів ТОВ ПРОПАЙП та ТОВ МЕТАЛ-АЛЛ товариством надано видаткові накладні, а також платіжні доручення, що підтверджують факт оплати отриманих товарів (а.с. 170 - 188 т. 2).

При цьому, податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано інших ґрунтовних доказів, крім акту перевірки, для завищення платнику податків зобов'язань з ПДВ, внаслідок чого оскаржуване податкове-повідомлення рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушень норм податкового законодавства з боку позивача у вказаних правовідносинах, а як наслідок вважає протиправними оскаржувані податкові-повідомлення рішення.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2016 року - без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання рішення у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.Г. Федусик

ОСОБА_1