Ухвала

від 15.11.2017 по справі 826/20470/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20470/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Кузьмишина О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

15 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Кузьмишиної О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

за участю секретаря судового засідання Пушенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.07.2014 року № 0005452201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з плати за землю в загальному розмірі 104 717,36 грн.; від 19.12.2014 року № 0008832201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 53 014,50 грн.; від 19.12.2014 року № 0008842201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток у загальному розмірі 2 514 607,50 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2015 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

За результатами перегляду рішення суду першої інстанції 21 травня 2015 року Київським апеляційним адміністративним судом винесено постанову, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року скасовано, а позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 листопада 2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі №826/20470/14 скасовано в частині позовних вимог ПАТ СК Укррічфлот до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року №0005452201. Справу у цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В решті вимог постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2015 року у справі №826/20470/14 залишено без змін.

Суд касаційної інстанції зазначив, що вважає передчасними висновки судів щодо наявності або відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 липня 2014 року №0005452201, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на землю за період з липня по грудень 2012 року та 2013 рік, оскільки під час розгляду справи судами не перевірено документальне підтвердження посилань податкового органу про те, що зазначені земельні ділянки розміщені на територіях історико-культурного призначення місцевого значення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій. Задля вжиття належних заходів із метою встановлення відповідних обставин та правильного вирішення справи суду необхідно з'ясувати обставини та витребувати відповідні докази, які можуть підтвердити або спростувати доводи податкового органу щодо наявності порушень з боку платника податків, у зв'язку з чим у цій частині позовних вимог направив на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року задоволено повністю позов. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 30 липня 2014 року № 0005452201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з плати за землю.

Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ СК Укррічфлот зареєстроване Подільською районною в м. Києві державною адміністрацією 11 листопада 1992 року та взято на податковий облік в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 03 листопада 1994 року за № 42427.

В період з 15 квітня 2014 року по 23 червня 2014 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ СК Укррічфлот (код ЄДРПОУ 00017733) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 08 липня 2014 № 3517/26-56-22-01-03/00017733.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки про встановлення порушень позивачем вимог податкового законодавства, 30 липня 2014 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0005492201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток у загальному розмірі 6 715 770,00 грн.; №0005462201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з збір за використання радіочастотного ресурсу у загальному розмірі 275,51 грн.; №0005482201 форми ПІ , яким збільшено суму грошових з ПДВ у загальному розмірі 8624,11 грн.; №0005502201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток у загальному розмірі 3 956 581,00 грн.; №0005512201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі 9 428 418,00 грн.; №0005522201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з ПДВ у загальному розмірі 155 296,00 грн.; № 0005432201 форми У , яким збільшено суму пені у сфері ЗЕД на 170,00 грн.; №0005452201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з плати за землю в загальному розмірі 104 717,36 грн.; №0005422201 форми У , яким збільшено суму пені у сфері ЗЕД на 66,65 грн.; №0005472201 форми С , яким застосовано ШС (РРО) у сумі 1 310,00 грн.; №0005442201 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток іноземних юридичних осіб у загальному розмірі 2 479,05 грн.; №0022171702 форми Р , яким збільшено суму грошових зобов'язань з ПДФО у загальному розмірі 1 350,03 грн.; рішення №0022161702 від 30.07.2014 р., яким визначено штрафні санкції з ЄСВ у загальному розмірі 819 124,87 грн.

В порядку адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, під час розгляду первинної скарги позивача, ГУ Міндоходів у м. Києві доручено ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві провести документальну позапланову перевірку.

За наслідками проведення ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві документальної позапланової перевірки, згідно доручення ГУ Міндоходів у м. Києві, складено акт перевірки від 06 жовтня 2014 року №5594/26-56-22-01-03/00017733.

Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, ст.39, пп.135.4.2 п.135.4 ст.135, пп.135.5.13, п.135.5 ст.135, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.146.14 ст.146, пп.153.2.1, пп.153.2.3 п.153.2 ст.153, п.153.8 ст.153 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 43 031 603,00 грн.;

пп.14.1.27, пп.14.1.36 п.14.1 ст.14, ст.39, п.146.14 ст.146, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 6 389 143,00 грн.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, товариство подало до податкового органу заперечення на вказаний акт.

За наслідками розгляду заперечень на зазначений акт перевірки від 06 жовтня 2014 року, відповідачем прийнято рішення від 16 жовтня 2014 року №10697/10/26-56-22-01-11, яким висновки акту залишені без змін.

В подальшому, у порядку адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 12 грудня 2014 року №8589/6/99-99-10-01-25 скасовані податкові повідомлення-рішення, а податкове повідомлення-рішення №0005452201 від 30 липня 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з плати за землю на загальну суму 104 717,36 грн. - залишено без змін.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства та яке має бути скасованим.

Позивач вказує, що ним застосовувалася загальна ставка податку за земельні ділянки (1% від нормативної грошової оцінки - стаття 274 Податкового кодексу України), з огляду на те, що згідно даних витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок:

№Ю-04999/2007 (обліковий код 85:316:202, вул. Електриків, 8);

№Ю-33850/2011 (обліковий код 85:320:118, вул. Електриків, 10);

№Ю-05019/2007 (обліковий код 85:386:023, вул. Сагайдачного/Ігоревська, 10/5);

№Ю-33946/2011 (обліковий код 85:386:018, вул. Петра Сагайдачного, 12);

№Ю-33947/2011 (обліковий код 85:296:001, вул. Набережно-Лугова, 7);

№Ю-33869/2011 (обліковий код 85:316:029, вул. Набережно-Лугова, 4, літ. Г );

№Ю-05023/2007 (обліковий код 85:316:051, вул. Набережно-Лугова, 4) функціональне використання перелічених вище земельних ділянок встановлене як: землі транспорту, зв'язку; землі комерційного використання; землі громадського призначення; землі змішаного використання (транспорту, зв'язку), що, на думку позивача, не дозволяє застосовувати спеціальні ставки податку за земельні ділянки, які встановлені статтями 272, 273, 276 Податкового кодексу України.

Відповідач, вираховуючи розмір плати за земельні ділянки збільшив на коефіцієнт, передбачений пп. 276.3.3 п. 276.3 ст. 276 Податкового кодексу України, тобто 1,5 (для земель місцевого значення на території та об'єкті історико-культурного призначення, використання якої не пов'язане з функціональним призначенням цієї території та об'єкту).

У відповідності до Податкового кодексу України обов'язок здійснювати оплату земельного податку виникає у осіб, які набули право власності на будівлю, споруду або їх частину саме з моменту реєстрації права власності на таке нерухоме майно.

Суд першої інстанції вірно встановив, що позивачу належав нежилий будинок - будівля адміністративного корпусу №2 за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра/вул.Ігорівська, 10/5, літера А на праві колективної власності згідно свідоцтва про право власності, виданого Київською міською державною адміністрацією 14 жовтня 2002 року.

Згідно рішення Господарського суду міста Києва від 06.12.2010 у справі 46/288, залишеного без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2011, право власності на приміщення, які використовуються Державним закладом Республіканська клінічна лікарня Міністерства охорони здоров'я України в нежитлових будівлях літери А та літери Б за адресою: вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, визнано за державою в особі Фонду державного майна України. Тобто з 05.07.2011 від позивача перейшло право власності на вказані приміщення, в тому числі вибули й земельні ділянки з власності, на яких розташовані нежитлові приміщення, за №85:386:023 та №85:386:004.

Згідно договору купівлі-продажу, укладеного 18.09.2013 між ПАТ СК Укррічфлот та ПАТ Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт , позивач продав у власність майновий комплекс - гаражі, площею 393,40 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного, №12 (літ. Н, О, П, Р, С, Т, Ф).

Згідно акту прийому-передачі об'єкту продажу за Договором від 18.09.2013, від ПАТ СК Укррічфлот перейшло право власності на вказаний об'єкт до ПАТ Перший експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт , а відтак вибули й земельні ділянки з власності за №85:386:005 та №85:386:018.

Згідно договору купівлі-продажу від 29.10.2012, акту прийому-передачі об'єкта від 02.11.2012 та договору купівлі-продажу від 24.10.2013, акту прийому-передачі об'єкта 20.12.2013 перейшло право власності на об'єкт нерухомості по вул. Волоській, 62 та вул. Набережно-Луговій, 7, а відтак з цього моменту вибули земельні ділянки з власності за обліковими №85:325:001 та №85:296:001.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції зробив висновок про те, що беручи до уваги викладене та зазначені показники в акті перевірки, вбачається, що контролюючим органом здійснено розрахунок податкових зобов'язань по земельному податку за періоди з липня 2012 року по грудень 2012 року, за 2013 рік не враховуючи при цьому дати переходу права власності позивача по вказаним земельним ділянкам, що свідчить про неправильність обрахунку податковим органом спірної суми земельного податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає за необхідне замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації на Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оскільки рішенням Київської міської ради від 25.12.2014 року №741/741 Про упорядкування діяльності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було реорганізовано шляхом приєднання до Департаменту.

Як було встановлено, в період з 15 квітня 2014 року по 23 червня 2014 року відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ПАТ СК Укррічфлот (код ЄДРПОУ 00017733) з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 08 липня 2014 № 3517/26-56-22-01-03/00017733.

Таким чином, перш за все слід встановити, які з земельних ділянок перебували у власності позивача в період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2013 року, за якими відповідачем збільшено суму грошових зобов'язань з плати за землю.

Як вбачається з акту перевірки згідно зведених даних щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки сум земельного податку, що проводилася на підставі декларації (звітний, уточнюючий розрахунок) за 2012-2013 роки відхилення плати за землю склало 83773,89 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року в сумі 1249009,37 грн. встановлено:

Підприємством задекларовано показники земельного податку по земельним ділянкам по вул. Електриків, 8, вул. Електриків, 4, вул. Електриків, 10, вул. Сагайдачного/Ігоревська, 10/5, вул. Нижній Вал, 51, вул. Сагайдачного,12, вул. Набережно-Лугова, 7, вул. Набережно-Лугова, 4, вул. Волоська, 62, на підставі таких документів: Технічний звіт Ю-33950/2011, Технічний звіт Ю-33951/2011, Технічний звіт Ю-04999/2007, Технічний звіт Ю-04998/2007, Технічний звіт Ю-33850/2011 Технічний звіт Ю-05019/2007 Технічний звіт Ю-05018/2007 Технічний звіт Ю-33948/2011 Технічний звіт Ю-33868/2011 Технічний звіт Ю-33946/2011 Технічний звіт Ю-05016/2007 Технічний звіт Ю-05015/2007 Технічний звіт Ю-33947/2011 Технічний звіт Ю-33949/2011 Технічний звіт Ю-33869/2011 Технічний звіт Ю-05023/2007 Технічний звіт Ю-33945/2011.

Крім того, встановлено, що по переліченим земельним ділянкам відбувся перехід права власності: вул. Електриків,4, вул.Сагайдачного/Ігорівська, 10/5, вул.Сагайдачного, 12 вул. Набережно-Лугова,7.

Разом з тим, в акті перевірки зазначені інші земельні ділянки право власності по яким перейшло від позивача.

Відповідно до пп.14.1.72, 14.1.147, 14.1.136, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю, це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок, це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками податку за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні (ст.270 Податкового кодексу України).

Згідно п.276.3 ст.276 Податкового кодексу України, податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, застосовується у розмірі, обчисленому відповідно до статей 274 і 275 цього Кодексу із застосуванням таких коефіцієнтів:

276.3.1. міжнародного значення - 7,5;

276.3.2. загальнодержавного значення - 3,75;

276.3.3; місцевого значення -1,5.

Пунктом 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Як вірно вказав представник позивача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, податковим органом не було враховано завищення податкового зобов'язання, спричинене нарахуванням та сплатою податку по вище переліченим ділянкам по періодам: вул.Електриків, 4, кадастровий №85:316:102, вул.Сагайдачного/Ігоревська,10/5 кадастровий №85:386:023 та №85:386:004, вул.Сагайдачного,12 кадастровий №85:386:005 та №85:386:018, вул.Набережна- Лугова, 7 кадастровий № 85:296:001.

По вказаним земельним ділянкам переплата за земельні ділянки, на яких відбувся перехід права власності на об'єкти нерухомості, але за які позивач все одно сплачував в період липень-грудень 2012 року склала 29 869,80 грн. а в період за 2013 рік склала 66048,42 грн.

Таким чином, позивачем доведено переплату по ділянкам, по яким перейшло право власності на нерухоме майно на загальну суму 95 918,22 грн.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департаментом культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернуто увагу суду на те, що земельна ділянка по вул. Нижній Вал, 51 розташовується у Центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні регулювання забудови другої категорії, в археологічній охоронній зоні (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804; розпорядження Київської міської державної адміністрації від № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві ), на території пам'ятки ландшафту, історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.10 № 58/0/16-10, охоронний № 560-Кв), пам'яток археології місцевого значення Культурний шар Подолу та Дерев'яний водогін та замощення вулиць ХVІІ-ХVІІІ ст. (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112).

Земельні ділянки по вул. Сагайдачного, 12 та вул. Сагайдачного/Ігорівська, 10/5 розташовуються у Центральному історичному ареалі міста Києва, в археологічній та архітектурній охоронних зонах (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони Пам'яток історії та культури в м. Києві ), на території пам'ятки ландшафту і історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.10 № 58/0/16-10, охоронний №560-Кв), на території Державного історико-архітектурного заповідника Стародавній Київ (постанова Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1987 р. № 183), в межах пам'ятки археології місцевого значення Культурний шар Подолу (рішення виконкому Київської міськради від 17.11.1987 року № 11120) та пам'ятки археології місцевого значення-Дерев'яний водогін та замощення вулиць ХУІІ-ХУІІІ (рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 17.11.1987 № 1112).

Земельні ділянки по вул. Набережно-Лугова, 7 та вул. Волоській, 62 розташовуються у Центральному історичному ареалі міста Києва, в зоні регулювання забудови першої категорії, в археологічній охоронній зоні (відповідно до діючого Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 № 370/1804; розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони Пам'яток історії та культури в м. Києві ), на території пам'ятки ландшафту, історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.10 58/0/16-10, охоронний № 560-Кв).

Відповідно до ст.34 Закону України Про охорону культурної спадщини землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.

Також, третьою особою додатково повідомлено, що станом на 01.11.2017 року об'єкти на вул. Нижній Вал, 51, вул. Набережно-Луговій, 7, вул. Волоській, 62 на обліку, як пам'ятки або щойно виявлені об'єкти культурної спадщини не перебувають.

Будинок прибутковий на вул. Петра Сагайдачного, 12 наказом Міністерства культури і туризму України від 13.07.2009 року № 521/0/16-09 занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 549-Кв.

Будинок на вул. Ігорівській, 12 розташований в ряду забудови вул. Ігорівської і не є кутовим. В будівлі розташовувався готель Ф.Ф. Швогер-Литецького, який наказом Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 № 706/0/16-10 занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, як пам'ятку архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний № 626-Кв.

Інформація стосовно об'єкту на вул. Сагайдачного/Ігорівська, 12 у Департаменті відсутня.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником позивача було звернуто увагу представника третьої особи на відсутність підтверджуючих документів щодо належності вказаних земельних ділянок до земель історико-культурного призначення.

Таких документів особами, які беруть участь у справі надано до суду не було.

Вбачається, що податковим органом неправомірно нараховано податок за земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об'єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов'язано з функціональним призначенням цих територій та об'єктів, що справляється у розмірі, обчисленому відповідно до статей 27 і 275 Податкового кодексу України із застосуванням коефіцієнта 1.5 (276.3.3 місцевого значення).

Крім того, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представником позивача наголошено, що податковим органом проводилися перевірки і раніше з цього самого питання, однак, ставка податку з коефіцієнта 1% була незмінною. Вказане спростовано податковим органом не було.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла обґрунтованого висновку про правомірне задоволення судом першої інстанції адміністративного позову, оскільки відповідачем та третьою особою, в даному випадку і за даних обставин, не доведено правомірність прийнятого податковим органом рішення.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 206, 212, 254, КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.М. Кузьмишина

Судді: Я.Б.Глущенко

С.Б.Шелест

Повний текст ухвали виготовлено 20.11.2017 року.