Постанова
від 16.11.2017 по справі 815/224/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 р.м. ОдесаСправа № 815/224/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- ОСОБА_1

За участю: секретаря - Недашковської Я.О.

представника апелянта - ОСОБА_2 (довіреність від 05.10.2016 року)

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 04.01.2017 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Трансвей-Сервіс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансвей-Сервіс звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012091402 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 293 423 грн., №0012121402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 623 769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 114 508 грн., №0012101402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 463 455 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 365 864 грн., №0012111402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 29 342 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування не відповідають дійсності. Податковий кредит та валові витрати підприємства за перевіряємий період сформовані на законних підставах, у межах провадження господарської діяльності та на підставі належним чином оформлених первинних, бухгалтерських та розрахункових документах. Зазначені обставини свідчать про те, що збільшення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, по податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим, відбулось не у відповідності до чинного законодавства, у зв'язку із чим вказані рішення контролюючого органу підлягають скасуванню.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

В апеляційні скарзі Головне управління ДФС в Одеській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, у період з 28.10.2016 року по 24.11.2016 року Головним управлінням ДФС в Одеській області проведено документальну виїзну планову перевірку ТОВ Трансвей-Сервіс з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.04.2013 року по 30.06.2016 року, за результатом якої складено акт від 15.12.2016 року №376/15-32-14-02/38721894 (Т. І, а.с. 21-93).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ТОВ Трансвей-Сервіс , зокрема, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 623 769 грн., у тому числі по періодам: за 2014 рік - у сумі 191 439 грн., за 2015 рік - 1 165 737 грн., 1 квартал 2016 року - 173 975 грн., півріччя 2016 року - 266 593 грн.; п. 200.1, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1 463 455 грн., у тому числі по періодам: за березень 2014 року - 5 093 грн., за травень 2014 року - 4 863 грн., за липень 2014 року - 750 грн., за вересень 2014 року - 5 915 грн., за жовтень 2014 року - 21 547 грн., за листопад 2014 року - 61 936 грн., за грудень 2014 року - 44 022 грн., за березень 2015 року - 250 грн., за квітень 2015 року - 167 грн., за травень 2015 року - 167 грн., за червень 2015 року - 1 699 грн., за липень 2015 року - 277 347 грн., за серпень 2015 року - 76 134 грн., за вересень 2015 року - 94 423 грн., за жовтень 2015 року - 200 758 грн., за листопад 2015 року - 257 072 грн., за грудень 2015 року - 306 639 грн., за січень 2016 року - 78 980 грн., за лютий 2016 року - 4 803 грн., за березень 2016 року - 86 338 грн., за квітень 2016 року - 35 958 грн., за травень 2016 року - 120 208 грн., за червень 2016 року - 9 117 грн. та завищено суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 24), за 2015 рік на загальну суму 222 362 грн., у тому числі по періодам: за червень 2015 року - 54 174 грн., за серпень 2015 року - 162 984 грн., за вересень 2015 року - 5 204 грн., завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, на суму 71 061 грн., у тому числі по періодам: за січень 2016 року - 14 325 грн., за лютий 2016 року - 9 522 грн., за березень 2016 року - 13 662 грн., за квітень 2016 року - 25 437 грн., за червень 2016 року - 8 115 грн.

На підставі встановлених перевіркою порушень відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.12.2016 року №0012121402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 623 769 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 114 508 грн., №0012111402, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем податок на додану вартість у розмірі 29 342 грн., №0012101402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 463 455 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 365 864 грн., №0012091402, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2015 року - у сумі 54 174 грн., за серпень 2015 року - 162 984 грн., за вересень 2015 року - 5 204 грн., за січень 2016 року - 14 325 грн., за лютий 2016 року - 9 522 грн., за березень 2016 року - 13 662 грн., за квітень 2016 року - 25 437 грн., за червень 2016 року - 8 115 грн., всього у сумі 293 423 грн. (Т. І, а.с. 17, 18, 19, 20).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток стало не підтвердження позивачем первинними, розрахунковими та бухгалтерськими документами господарських операцій з оренди автотранспорту, автотранспортних послуг (експедирування), постачання паливно-мастильних матеріалів, запчастин, послуг орендованого автотранспорту, послуг оренди приміщення з контрагентами - ПП ОСОБА_3 Україна , ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД , ПП Террі Тайм , ТОВ Форт Консалт , ТОВ Експо Сервіс ЛТД , ПП ТПВ , ТОВ Конектіс , ТОВ Скуадра Транс .

Зокрема, контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що позивач під час перевірки не підтвердив первинними документами (а саме: товарними накладними, актами виконаних робіт, актами звірки, чеками або талонами тощо) операцій з ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД з постачання дизельного палива та, оскільки вказаний товар є підакцизним товаром, контрагент позивача не сплачував акцизний податок, не здійснював діяльності, пов'язаної з роздрібною торгівлею нафтопродуктами, не мав відповідних дозвільних документів на роздрібну реалізацію дизпалива (отримані ліцензії, патенти та дозволи), сертифікатів якості дизпалива, відповідач вказав на безпідставність включення до складу витрат по придбанню дизпалива у 2014 році на суму 308 850 грн. та у 2015 році на суму 678 656,67 грн.

Також, під час перевірки позивач не підтвердив первинними документами витрати, понесені у 2014 році, на суму 25 464,17 грн. і ПДВ у сумі 5 093 грн., сформовані на підставі акту взаємозаліку від 31.03.2014 року, складеного з ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД . Висновки контролюючого органу про необґрунтованість цих витрат та податкового кредиту полягають у неможливості встановити на підставі вказаного акту виникнення заборгованості, що утворились в результаті наданих ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД автотранспортних послуг та заборгованості невідомого походження ТОВ Трансвей-Сервіс перед ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД , на вказану суму.

Не знайшли свого підтвердження, на думку контролюючого органу, і операції з надання автотранспортних послуг за договорами, укладеними з ТОВ Скуарда Транс . Так, відповідач вказав на необґрунтованість віднесення витрат на суму 34 060 грн. у 2014 році за цими операціями, оскільки в СМР, наданих до актів надання послуг, в розділі 16 Перевізник вказано замість ТОВ Трансвей-Сервіс - ТОВ ДС Експресс , який не є учасником Договорів та не має відношення до вказаних перевезень. Також, контролюючий орган вказав на те, що до акту надання послуг від 07.03.2014 року №2 на суму 1 500 грн. взагалі не надано первинні документи, які підтверджуються фактичне придбання послуги у ТОВ Скуарда Транс , а саме: до перевірки не надані товарні накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, СМР, акти звірки тощо.

Також, контролюючий орган вказав на безпідставність включення у 2014 році до складу витрат витрати за допущення до перевезення небезпечних вантажів, придбані у ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД на суму 49 916,67 грн. та ПДВ 9 983,33 грн., оскільки під час перевірки позивачем надано акт надання послуг від 30.12.2014 року №317, проте на дату складання цього акту відсутні сама ліцензія або інший документ, підтверджуючий дозвіл ТОВ Трансвей-Сервіс на перевезення небезпечних вантажів у 2014 році.

Не знайшли свого підтвердження, на думку контролюючого органу, а саме відповідним договором, актами виконаних робіт та підставами нарахування, і операції позивача з ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД з оренди автотранспорту, у зв'язку із чим віднесення у 2014 році до складу витрат витрати за ці послуги у сумі 101 065,84 грн. та ПДВ у сумі 24 213,18 грн. є безпідставним.

Також, контролюючий орган в акті перевірки зазначив про не підтвердження належними первинними документами (зокрема, талонами, чеками, актами звірок тощо) операцій позивача з ТОВ Форт Консалт з постачання дизельного палива та, оскільки вказаний товар є підакцизним товаром, контрагент позивача не сплачував акцизний податок, не здійснював діяльності, пов'язаної з роздрібною торгівлею нафтопродуктами, перебуває у стані припинення, не звітує до податкового органу, немає необхідної кількості трудових ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, відповідач вказав на те, що домовленості між підприємствами не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише для збільшення валових витрат за цими операціями, у зв'язку із чим включення до складу витрат витрати по придбанню дизпалива у 2014 році на суму 293 495 грн. та ПДВ у сумі 58 699 грн. є безпідставним.

Безпідставність, на думку контролюючого органу, формування валових витрат також виразилась у включенні у 2014 році позивачем витрат у сумі 250 696 грн. та ПДВ у сумі 50 139 грн. за операціями з ТОВ Скуадра Транс з технічного обслуговування орендованих автомобілів та напівпричепів, оскільки позивачем попередньо не підтверджено здійснення операцій з ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД щодо оренди транспортних засобів та перебування транспортних засобів на балансі позивача.

Не знайшли свого підтвердження, на думку контролюючого органу, первинними документами, а саме товарно-транспортними накладними, і операції позивача з ТОВ Террі-Тайм з постачання автошини, що свідчить про відсутність спрямованості укладеного договору між підприємствами на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише свідчить про штучне збільшення валових витрат, у зв'язку із чим віднесення за півріччя 2016 року до складу витрат за ці господарські операції у сумі 255 183,13 грн. та ПДВ у сумі 51 036,63 грн. є безпідставним. Також, контролюючий орган вказав на те, що контрагент не звітує до податкового органу з червня 2016 року, у нього відсутні складські приміщення, відсутні зареєстровані податкові накладні на користь ТОВ Террі-Тайм з номенклатурою відповідних автошин, реалізовував позивачу товар, відмінний від того, який ним придбавався по ланцюгу постачання. При цьому, відповідно до постанови слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2016 року по справі №295/14424/16-к в рамках кримінального провадження №320150600000000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно якої встановлено, що засновник, директор ПП Террі-Тайм ОСОБА_4 являється громадянином ОСОБА_5 Федерації, документом, який підтверджує його право на постійне місце проживання є посвідка на постійне проживання Серії КВ №17247/68215, видана відділом ГУРФО ГУ МВС України в Київській області, проте відповідно до отриманої інформації вказана посвідка не видавалась, а згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_4 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності, печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня, б. 37.

Також, контролюючий орган в акті перевірки зазначив про не підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ Експо Сервіс ЛТД з надання автотранспортних послуг, послуг з наварки шин, підготовки фарбування напівпричепів, сезонного ТО тягачів та інше. Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з урахуванням того, що контрагент перебуває у стані припинення, не звітує до податкового органу з лютого 2016 року, не подає звіти про застрахованих осіб та про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не встановлено наявність складських приміщень та транспортних засобів, відсутні зареєстровані податкові накладні на користь контрагента з номенклатурою автотранспортні послуги на території України, транспортно-експедиторське обслуговування, наварка та переустановка шин. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що вказані операції не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише для збільшення витрат у 2015 році на суму 5 797 660,1 грн., у 2016 році - 466 525 грн. та ПДВ на суму 1 252 837,02 грн.

Не знайшли свого підтвердження, на думку контролюючого органу, первинними документами (зокрема, товарно-транспортними накладними) і операції позивача з ПП ТПВ з постачання шин. Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з урахуванням того, що контрагент не звітує до податкового органу з травня 2016 року, не подає звіти про застрахованих осіб та про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не встановлено наявність складських приміщень та транспортних засобів, відсутні зареєстровані податкові накладні на користь контрагента з номенклатурою відповідних шин. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що вказані операції не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише для збільшення витрат у 1 кварталі 2016 року на суму 500 000,6 грн. та ПДВ - 100 000 грн. При цьому, відповідно до постанови слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2016 року по справі №295/14424/16-к в рамках кримінального провадження №320150600000000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно якої встановлено, що засновник, директор ПП ТПВ ОСОБА_6 являється громадянином ОСОБА_5 Федерації, згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_6 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності, а відповідно до витягу з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон ОСОБА_6 перетнув кордон України у напрямку виїзд 26.07.2012 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи. Крім цього, у перевіряємий період директором та головним бухгалтером являється ОСОБА_7 - громадянин ОСОБА_5 Федерації, документом, який підтверджує його право на постійне місце проживання є посвідка на постійне проживання Серії КВ №17272/32445, видана відділом ГУРФО ГУ МВС України в Київській області, проте відповідно до отриманої інформації вказана посвідка не видавалась, а згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25.04.2013 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи, згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності. За таких обставин, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставність віднесення витрат за операціями з цим контрагентом у 1 кварталі 2016 року у сумі 500 000,6 грн.

Також, не знайшли свого підтвердження, на думку контролюючого органу, первинними документами (зокрема, товарно-транспортними накладними) і операції позивача з ТОВ Конектіс з постачання шин. Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з урахуванням того, що контрагент не звітує до податкового органу з травня 2016 року, не подає звіти про застрахованих осіб та про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не встановлено наявність складських приміщень та транспортних засобів, відсутні зареєстровані податкові накладні на користь контрагента з номенклатурою відповідних шин. Таким чином, податковий орган дійшов висновку про те, що вказані операції не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань, а лише для збільшення витрат за півріччя 2016 року на суму 259 366,46 грн. та ПДВ у сумі 51 873,29 грн. При цьому, відповідно до постанови слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 16.11.2016 року по справі №295/14424/16-к в рамках кримінального провадження №320150600000000080, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно якої встановлено, що засновник, директор ТОВ Конектіс ОСОБА_4 являється громадянином ОСОБА_5 Федерації, документом, який підтверджує його право на постійне місце проживання є посвідка на постійне проживання Серії КВ №17247/68215, видана відділом ГУРФО ГУ МВС України в Київській області, проте відповідно до отриманої інформації вказана посвідка не видавалась, а згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_4 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності, печатку підприємства вилучено під час обшуку 17.05.2016 року за адресою розташування конвертаційного центру м. Херсон, вул. 21-го Січня, б. 37.

Також, контролюючий орган вказав на безпідставність формування податкового кредиту за операціями з ПІІ ОСОБА_3 Україна щодо придбання бензину у 2015 році на суму ПДВ 46 754, 62 грн., оскільки позивач у період з 2013 року по 1 півріччя 2016 року використовував дизельні транспортні засоби, третім особам вказані ПММ не реалізував та у залишках підприємства не визначав.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, посилаючись на їх необґрунтованість і безпідставність, позивач звернувся до суду із цим позовом, в якому ставиться питання про скасування рішень контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки не містить доказів неможливості реального здійснення господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання умов укладених договорів, фактичного нездійснення контрагентами підприємницької діяльності в період цих операцій, відсутності взаємозв'язків між укладеними договорами та господарською діяльністю платника податків або здійснення спірних господарських операцій без належної обачливості для отримання податкової вигоди, в тому числі за рахунок реалізації товару за завищеними цінами, а факт порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не підтверджений та не встановлений у передбаченому законодавством України порядку, зокрема, не перевірено господарську діяльність вказаних підприємств.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав висновки перевірки такими, що не підтверджені належними доказами та спростовані первинними документами, складеними за результатом операцій, у зв'язку із чим дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних рішень суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не у повній мірі відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті), виконанням робіт та наданням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. п. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно із положеннями п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/робіт/послуг, не підтверджені, зокрема, податковими накладними, не відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу податкову накладну, яка відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця, виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналізуючи зазначені норми податкового законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, що підтверджується первинними документами, та використання в господарській діяльності вказаного товару.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та повинні мати назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, податковий кредит з податку на додану вартість має бути підтверджений фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, відповідно до п.п. 200.1, 200.2, 200.4 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно із положеннями ст.ст. 138, ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку таких витрат. До складу витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє з 01.01.2015 року) об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит з податку на додану вартість мають бути підтверджені фактично здійсненими господарськими операціями, належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність цих операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника.

При цьому, за відсутності факту придбання товару, виконання робіт, за наявності формально оформлених первинних документів, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат або податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ Форт Консалт 21.11.2014 року укладено договір поставки №21/11, за яким ТОВ Форт Консалт продає, а ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується оплатити продукти нафтопереробні рідкі (паливо) відповідно до умов цього Договору (Т. І, а.с. 163-164).

Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Договору асортимент, кількість, ціна за літр палива і сума визначаються у відповідних рахунках, накладних або специфікаціях до них, які є невід'ємною частиною Договору.

Згідно із п. 2 Договору ТОВ Форт Консалт зобов'язується продавати і відпускати нафтопродукти по талонам, що надають право на одержання нафтопродуктів. Відпуск нафтопродукту на підставі талонів здійснюється в межах терміну дії талону.

Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 Договору ТОВ Трансвей-Сервіс здійснює 100% передоплату за товар згідно Договору або на підставі рахунку-фактури, в якому зазначено термін оплати. Можлива відстрочка платежів при наявності гарантійного листа.

Підпунктом 6.4 п. 6 визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2015 року, а в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань у встановлений термін - до повного їх виконання. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення дії Договору не повідомить іншу сторону про небажання його подальшого виконання, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік. У разі розірвання Договору грошові зобов'язання підлягають відшкодуванню в повному обсязі за цим Договором.

На виконання умов вказаного Договору, оплата товару проводилась позивачем на підставі виставлених ТОВ Форт Консалт рахунків від 21.11.2014 року №39, від 24.11.2014 року №40, від 27.11.2014 року №41, від 28.11.2014 року №42, від 03.12.2014 року №43, від 05.12.2014 року №44 (Т. І, а.с. 173, 176, 179, 182, 185, 188).

Фактичне постачання товару позивач підтверджує видатковими накладними від 21.11.2014 року №55, від 24.11.2014 року №56, від 27.11.2014 року №58, від 28.11.2014 року №59, від 03.12.2014 року №60, від 05.12.2014 року №61 (Т. І, а.с. 172, 175, 178, 181, 184, 187).

Під час проведення оплати та постачання товару ТОВ Форт Консалт виписало позивачу податкові накладні від 21.11.2014 року №5, від 24.11.2014 року №6, від 27.11.2014 року №8, від 28.11.2014 року №9, від 03.12.2014 року №1, від 05.12.2014 року №2 (Т. І, а.с. 174, 177, 180, 183, 186, 189).

Зазначені операції позивач відобразив у своєму бухгалтерському обліку, в тому числі по рахунку 631, по рахунку 203 за 2014 рік із зазначенням проведення оплати, надходження товару, його списання тощо.

Колегія суддів вважає, що за цими документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне постачання товару, їх використання господарській діяльності підприємства.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу про не підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору через не надання позивачем під час перевірки відповідних талонів контрагента, оскільки як вбачається із відомостей бухгалтерського обліку, отриманий від контрагента товар (паливо) у вигляді талонів списані у використання за період з листопада по грудень 2014 року, тобто до призначення перевірки ТОВ Трансвей-Сервіс .

При цьому необґрунтованими залишились доводи відповідача про те, що позивач не підтвердив направленість цих операцій на якісне та своєчасне виконання зобов'язань між підприємствами, в тому числі відповідними чеками і актами звірки, а навпаки підтверджують ту обставину, що контролюючий орган вбачав за наданими первинними документами фактичне виконання цих операцій.

Окрім цього, колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю доводів контролюючого органу про безтоварність вказаних операцій лише з тієї підстави, що ТОВ Форт Консалт не сплачувало акцизний податок, реалізовувало товар, відмінний від того, що ним придбаний по ланцюгу постачання, а отже не могло здійснювати реалізацію цього товару позивачу, оскільки інкриміновані порушення правил законодавства, в тому числі, і податкового, мають індивідуальний характер, стосуються лише окремого платника податків та можуть нести негативних наслідків для позивача.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД укладено договір від 17.02.2014 року №170201, за яким ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД зобов'язується передати за плату ТОВ Трансвей-Сервіс у строкове користування, а ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується прийняти у строкове користування транспортні засоби у кількості 82 одиниці, що визначений у цього Договорі, та зобов'язується сплачувати ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД орендну плату (Т. ІІІ, а.с. 203-207).

Підпунктом 1.2 п. 1 Договору визначені відомості про транспортні засоби, що орендуються.

Відповідно до п. 2 Договору транспортні засоби, що орендуються, передаються ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД у 3 (трьох) денний термін з моменту підписання Договору. Передання транспортних засобів, що орендуються, в користування оформлюється актом прийому-передачі.

Згідно із п. 4 Договору строк користування транспортних засобів, що орендуються, : від 17 лютого 2014 року до 17 лютого 2017 року.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 п. 5 Договору орендна плата встановлюється в розмірі 61 500 грн. за кожен місяць строку користування 82 транспортними одиницями, що орендуються. Орендна плата виплачується готівкою або в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок останнього в установі банку не пізніше 20 числа кожного місяця.

За правилами п.п. 7.1 п. 7 Договору ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується: своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату; протягом строку користування транспортними засобами, що орендуються, підтримувати транспортні засоби у належному технічному стані (здійснювати профілактичний та поточний ремонт, проводити заміну необхідних деталей) та нести усі пов'язані із цим витрати; поточний ремонт транспортних засобів, що орендуються; нести витрати, пов'язані із використанням транспортних засобів, що орендуються, у тому числі пов'язані із сплатою податків та інших платежів.

Підпунктами 10.2, 10.3 визначено, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання. Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.2 цього Договору та закінчується 17 лютого 2017 року.

На виконання умов вказаного Договору ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД передало, а ТОВ Трансвей-Сервіс прийняло транспортні засоби у кількості 82 одиниці відповідно до переліку, визначеному у п.п. 1.2 п. 1 Договору від 17.02.2014 року №170201, про що сторонами складено та підписано акт прийому-передачі транспортних засобів від 01.03.2014 року (Т. ІІІ, а.с. 208-210).

Протягом строку користування транспортними засобами ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД виставляло ТОВ Трансвей-Сервіс рахунки на оплату від 05.05.2014 року №193, від 03.07.2014 року №200, від 03.06.2014 року №199, від 01.08.2014 року №208, від 01.09.2014 року №233, від 01.10.2014 року №246, від 03.11.2014 року №259, від 27.12.2014 року №312, від 26.12.2014 року №311, від 31.03.2014 року №191, від 30.04.2014 року №192, від 19.12.2014 року №309 (Т. ІІІ, а.с. 222, 226, 228, 230, 231, 234, 235, 237, 239, 242, 245, Т. ІV, а.с. 3).

Помісячне виконання умов вказаного договору в частині проведення оплати користування транспортними засобами між підприємствами складено та підписано акти надання послуг від 05.05.2014 року №193, від 03.07.2014 року №200, від 03.06.2014 року №199, від 01.08.2014 року №208, від 01.09.2014 року №233, від 01.10.2014 року №258, від 03.11.2014 року №259, від 27.12.2014 року №312, від 26.12.2014 року №311, від 31.03.2014 року №191, від 04.04.2014 року №192, від 23.12.2014 року №314, від 24.12.2014 року №315, 02.12.2014 року №313, від 29.12.2014 року №316, від 19.12.2014 року №309 (Т. ІІІ, а.с. 221, 225, 227, 229, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 244, 248, 249, 250, Т. ІV, а.с. 1, 2).

Під час проведення здійснення оплати та виконання умов договору ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД виписало податкові накладні від 05.05.2014 року №1, від 30.03.2014 року №18, від 30.04.2014 року №1, від 27.12.2014 року №3, від 26.12.2014 року №2 (Т. ІІІ, а.с. 223, 243, 246, Т. ІV, а.с. 4, 5).

Також, між підприємствами складено і підписано акт надання послуг від 30.12.2014 року №317 про виконання ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД в межах вказаного Договору робіт (надання послуг) щодо допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів (Т. ІV, а.с. 9).

За результатом цієї операції ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД виписало позивачу податкову накладну від 30.12.2014 року №8, суми ПДВ по які включено у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. ІV, а.с. 10).

Зазначені операції позивач відобразив у своєму бухгалтерському обліку, в тому числі по рахунку 631, із зазначенням проведення оплати тощо (Т. ІV, а.с. 6-8).

Колегія суддів вважає, що за цими документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне використання транспортних засобів в господарській діяльності підприємства.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи контролюючого органу про відсутність підстав для формування витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ Скуадра Транс договір від 01.03.2014 року №1301315, за яким ТОВ Трансвей-Сервіс доручає, а ТОВ Скуадра Транс виконує самостійно чи із залученням третіх осіб наступні роботи: ремонт та технічне обслуговування автотранспорту ТОВ Трансвей-Сервіс (Т. ІІІ, а.с. 70-71).

Відповідно до п. 4 Договору всі розцінки та вартість робіт по дійсному договору є договірними. Оплата по Договору здійснюється ТОВ Трансвей-Сервіс безготівковими платежами на розрахунковий рахунок ТОВ Скуадра Транс на умовах 100% протягом 60-ти днів після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт. Поточні роботи є виконаними по даті підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно із п. 5 Договору ТОВ Скуадра Транс зобов'язується виконати роботи протягом 30-ти днів з дня підписання Договору.

Підпунктом 7.3 п. 7 визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору позивач як під час перевірки так і суду надав акти надання послуг та складені до них акти здачі-прийняття робіт (послуг) від 05.11.2014 року №416, від 03.11.2014 року №415, від 08.11.2014 року №419, від 06.11.2014 року №417, від 21.11.2014 року №428, від 20.11.2014 року №427, від 17.11.2014 року №426, від 15.11.2014 року №425, від 14.11.2014 року №424, від 13.11.2014 року №423, від 12.11.2014 року №422, від 11.11.2014 року №421, від 10.11.2014 року №420, від 21.10.2014 року №384, від 20.10.2014 року №383, від 19.10.2014 року №382, від 26.10.2014 року №389, від 31.10.2014 року №397, від 18.10.2014 року №381, від 24.10.2014 року №387, від 23.10.2014 року №386, від 22.10.2014 року №385, від 30.10.2014 року №395, від 25.10.2014 року №388, від 26.10.2014 року №391, від 11.10.2014 року №366, від 01.10.2014 року №357, від 08.10.2014 року №362, від 06.10.2014 року №360, від 25.09.2014 року №341, від 18.09.2014 року №326, від 19.09.2014 року №328 (Т. ІІІ, а.с. 102-172).

Оплата наданих послуг проводилась позивачем на підставі виставлених ТОВ Скуадра Транс рахунків від 19.09.2014 року №327, від 25.09.2014 року №342, від 26.10.2014 року №154, від 30.10.2014 року №158, від 31.10.2014 року №160, від 01.10.2014 року №359, від 06.10.2014 року №362, від 08.10.2014 року №364, від 11.10.2014 року №368, від 18.10.2014 року №382, від 19.10.2014 року №383, від 20.10.2014 року №384, від 21.10.2014 року №385, від 22.10.2014 року №386, від 23.10.2014 року №387, від 24.10.2014 року №388, від 25.10.2014 року №389, від 26.10.2014 року, від 05.11.2014 року №180, від 06.11.2014 року №181, від 08.11.2014 року №183, від 10.11.2014 року №184, від 11.11.2014 року №185, від 12.11.2014 року №186, від 13.11.2014 року №187, від 14.11.2014 року №188, від 15.11.2014 року №189, від 17.11.2014 року №190, від 20.11.2014 року №191, від 21.11.2014 року №192 (Т. ІІІ, а.с. 72-101).

Під час виконання умов договору та проведення оплати наданих послуг (робіт) ТОВ Скуадра Транс виписало податкові накладні від 06.11.2014 року №17, від 08.11.2014 року №19, від 10.11.2014 року №20, від 11.11.2014 року №21, від 12.11.2014 року №22, від 13.11.2014 року №23, від 14.11.2014 року №24, від 15.11.2014 року №25, від 17.11.2014 року №26, від 20.11.2014 року №27, від 21.11.2014 року №28, від 23.11.2014 року №39, від 24.10.2014 року №40, від 25.10.2014 року №41, від 26.10.2014 року №42, від 31.10.2014 року №49, від 30.10.2014 року №48, від 26.10.2014 року №43, від 18.10.2014 року №34, від 20.10.2014 року №36, від 19.10.2014 року №35, від 21.10.2014 року №37, від 22.10.2014 року №38, від 11.10.2014 року 319, від 01.10.2014 року №10, від 06.10.2014 року 313, від 08.10.2014 року №15, від 18.09.2014 року №24, від 25.09.2014 року №39, від 19.09.2014 року №26 (Т. ІІІ, а.с. 173-202).

Також, у перевіряємому періоді позивач одержав від ТОВ Скуадра Транс автотранспортні послуги, фактичне виконання як встановлено під час перевірки, позивач підтвердив актами надання послуг від 06.02.2014 року №87, від 20.02.2014 року №128, від 13.02.2014 року №110, від 21.02.2014 року №132, від 21.02.2014 року, від 20.05.2014 року №25, від 07.03.2014 року №2.

Вказані документи щодо виконання цих операцій позивач надав і до суду (Т. ІV, а.с. 11-18, 94-96).

Колегія суддів вважає, що за цими первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, їх використання в господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що контролюючий орган заперечує фактичне здійснення цих операцій лише з підстав не відображення у бухгалтерському обліку позивачем орендованих транспортних засобів у ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД , а отже і лише з цих підстав робить висновок про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток.

Водночас, як показали обставини справи та підтверджується вищенаведеними матеріалами, сторони договору, в тому числі і щодо оренди транспортних засобів, забезпечили оформлення вичерпних документів як під час виконання умов договорів так і після їх здійснення, а тому окремі недоліки формування позивачем бухгалтерського обліку не можуть впливати на правильність формування витрат та податкового кредиту за цими операціями.

Колегія суддів критично ставиться до наданого відповідачем судового рішення у якості доказів обґрунтованості своїх висновків в акті, а саме Ухвали Приморського районного суду від 13.10.2017 року у справі №522/15458/17, винесеної за наслідками кримінального провадження від 09.08.2017 року №32017160000000067 за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України відносно ОСОБА_8 (директора ТОВ Скудра Транс ), оскільки як показали матеріали справи та не заперечується відповідачем всі первинні та розрахункові документи видавались і підписувались у перевіряємий період директором ТОВ Скудра Транс - ОСОБА_9

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД 17.02.2014 року укладено договір поставки №17516 (Т. VІ, а.с. 104-105), за яким ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД продає, а ТОВ Транс-Сервіс зобов'язується оплатити нафтопереробки рідкі (паливо) відповідно до умов цього Договору.

Згідно із п. 2 Договору ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД зобов'язується продавати і відпускати нафтопродукти по талонам, що надають право на одержання нафтопродуктів. Відпуск нафтопродукту на підставі талонів здійснюється в межах терміну дії талону.

Підпунктом 6.4 п. 6 визначено, що Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2014 року, а в разі невиконання сторонами своїх зобов'язань у встановлений термін - до повного їх виконання. Якщо жодна зі сторін за місяць до закінчення дії Договору не повідомить іншу сторону про небажання його подальшого виконання, Договір вважається автоматично пролонгованим на наступний календарний рік. У разі розірвання Договору грошові зобов'язання підлягають відшкодуванню в повному обсязі за цим Договором.

На виконання умов вказаного Договору, оплата товару проводилась позивачем на підставі виставлених ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД рахунків від 30.01.2015 року №3, від 29.01.2015 року №4 (Т. VІ, а.с. 133, 136).

Фактичне постачання товару позивач підтверджує видатковими накладними від 31.03.2015 року №13, від 26.02.2015 року №7, від 06.02.2015 року №6, від 30.01.2015 року №5, від 29.01.2015 року №4, від (Т. VІ, а.с. 126, 128, 130, 132, 135).

Під час проведення оплати та постачання товару ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД виписало позивачу податкові накладні від 31.03.2015 №16, від 26.02.2015 року №14, від 06.02.2016 року №1, від 30.01.2015 року №8, від 29.01.2015 року №1 (Т. VІ, а.с. 127, 129, 131, 134, 137).

Колегія суддів не може погодитись з обґрунтованістю доводів контролюючого органу про безтоварність вказаних операцій лише з тієї підстави, що ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД не сплачувало акцизний податок, а отже не здійснювало діяльності, пов'язаної з роздрібною торгівлею нафтопродуктами, не одержувало сертифікатів якості товару тощо, а отже не мало права здійснювати реалізацію цього товару позивачу, оскільки інкриміновані порушення правил законодавства, в тому числі, і податкового, мають індивідуальний характер, стосуються лише окремого платника податків та не можуть нести негативних наслідків для позивача.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ПП ТПВ 01.03.2016 року укладено договір поставки №123, за яким ПП ТПВ зобов'язується протягом дії договору поставляти ТОВ Трансвей-Сервіс товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною Договору, а ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених Договором умовах (Т. VІ, а.с. 15-22).

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 п. 1 Договору загальна вартість Договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних.

Відомості про товар: гумові автопокришки (шини) та автомобільні диски.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2., 2.7, 2.8 п. 2 Договору поставка товару здійснюється ПП ТПВ згідно із замовленнями ТОВ Трансвей-Сервіс на умовах EXW (склад постачальника), які використовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Поставка товару здійснюється на підставі цього Договору, а також видаткових накладних, які складаються на кожну партію товару окремо.

Покупцю передаються наступні супровідні документи на товар: оригінал рахунку на оплату товару; видаткова накладна; гарантійний талон; сертифікат відповідності - надається за вимогою покупця.

Податкова накладна надсилається ТОВ Трансвей-Сервіс в електронному виді за допомогою програми МЕDос та реєструється згідно із вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 4.5, 4.7 п. 4 Договору ціни товару вважаються остаточно визначеними сторонами в видатковій накладній на момент постачання партії товару. ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язаний провести повний розрахунок за отриманий товару у термін 30 днів від дати поставки. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок та через касу ПП ТПВ . Датою оплати продукції вважається день зарахування коштів ТОВ Трансвей-Сервіс на поточний рахунок ПП ТПВ .

Підпунктом 9.1 п. 9 визначено, що Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їхнього повного виконання.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного Договору та постачання товару позивач надав видаткову накладну від 31.03.2016 року №175 (Т. VІ, а.с. 23).

Зазначені операції позивач відобразив у своєму бухгалтерському обліку по рахунку 207 за період з 31.03.2016 року по 31.08.2016 року, в тому числі щодо оплати товару, його надходження на склад, подальшого використання (Т. VІ, а.с. 37-38).

Під час постачання товару та проведення його оплати ПП ТПВ виписало позивачу податкову накладну від 31.03.2016 року №34, суми ПДВ по якій позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. VІ, а.с. 24).

При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що контролюючий орган заперечує здійснення цих операцій з підстав порушення кримінального провадження №320150600000000080, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.11.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України, згідно якого засновник, директор ПП ТПВ ОСОБА_6 являється громадянином ОСОБА_5 Федерації, згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_6 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності, а відповідно до витягу з бази даних Відомості про осіб, які перетнули державний кордон ОСОБА_6 перетнув кордон України у напрямку виїзд 26.07.2012 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи. Крім цього, у перевіряємий період директором та головним бухгалтером являється ОСОБА_7 - громадянин ОСОБА_5 Федерації, документом, який підтверджує його право на постійне місце проживання є посвідка на постійне проживання Серії КВ №17272/32445, видана відділом ГУРФО ГУ МВС України в Київській області, проте відповідно до отриманої інформації вказана посвідка не видавалась, а згідно витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 перетнув кордон України у напрямку виїзд 25.04.2013 року, а тому фактично не міг підписувати бухгалтерські та податкові документи, згідно повного витягу з Єдиного реєстру довіреностей ОСОБА_7 не надавав будь-кому право на представлення його інтересів щодо ведення господарської діяльності.

Колегія суддів критично ставиться до доводів контролюючого органу щодо безтоварності вказаних господарських операцій з цих підстав та враховує ту обставину, що наведені доводи контролюючого органу щодо фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків керівником контрагента позивача не підтверджені належними доказами, зокрема, ці обставини не підтверджені відповідним судом рішенням, яке набрало законної сили.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказане підприємство є діючим, не перебуває у стані припинення, зареєстроване з 13.03.2014 року та перебуває на обліку в податковому органі з 14.03.2014 року, такі ж відомості містяться і щодо керівника підприємства - ОСОБА_6

Таким чином, як показали обставини справи, контролюючим органом не були враховані дійсні відомості щодо вказаного підприємства.

Не можуть вважатись обґрунтованими і доводи контролюючого органу щодо неможливості формування за цими операціями витрат і податкового кредиту з підстав не виконання контрагентом податкових зобов'язань щодо належного звітування, враховуючи індивідуальний характер таких зобов'язань та неможливість розповсюдження негативних наслідків їх невиконання на позивача.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ Террі-Тайм укладено договір поставки від 31.05.2016 року №31/05/2016, за яким ТОВ Террі-Тайм зобов'язується протягом дії договору поставляти ТОВ Трансвей-Сервіс товар за його замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною Договору, а ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених Договором умовах (Т. V, а.с. 201-207).

Відповідно до п.п. п.п. 1.2, 1.4 п. 1 Договору загальна сума Договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних.

Відомості про товар: гумові автопокришки (шини) та автомобільні диски.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.7, 2.8 п. 2 Договору поставка товару здійснюється ТОВ Террі-Тайм згідно із замовленням ТОВ Трансвей-Сервіс на умовах EXW (склад постачальника) (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

Згідно із п.п. 4.3, 4.5 п. 4 Договору ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язане провести повний розрахунок за отриманий товару у термін 14 днів від дати поставки. Оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок та в касу ТОВ Террі-Тайм .

Підпунктом 9.1 п. 9 визначено, що договір набирає сили з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2017 року, а в частині виконання грошових зобов'язань - до їх повного виконання. Якщо за 14 днів до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про його розрив, даний договір вважається щоразу автоматично пролонгованим на термін в один рік на тих же умовах.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного Договору та постачання товару позивач надав видаткову накладну від 31.05.2016 року №85 (Т. V, а.с. 209).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, зазначені операції позивач відобразив у своєму бухгалтерському обліку, в тому числі щодо оплати товару, його надходження на склад, подальшого використання.

Під час постачання товару та проведення його оплати ТОВ Террі-Тайм виписало позивачу податкову накладну від 31.05.2016 року №31, суми ПДВ по якій позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. V, а.с. 210).

Водночас, згідно відомостей кримінального провадження, на яке посилається контролюючий орган в акті, на час перевірки та вчинення вказаних господарських операцій директором ТОВ Террі-Тайм є ОСОБА_10

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказане підприємство є діючим, не перебуває у стані припинення, зареєстроване з 14.04.2015 року та перебуває на обліку в податковому органі з 15.04.2015 року, такі ж відомості містяться і щодо керівника підприємства - ОСОБА_4

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ Експо Сервіс ЛТД укладено договір про організацію перевезень автомобільним транспортом від 15.03.2015 року №15032015, за яким ТОВ Експо Сервіс ЛТД зобов'язується організувати перевезення вантажів в контейнері вантажним автомобільним транспортом, на умовах, узгоджених сторонами (VІ, а.с. 235-237).

Відповідно до п. 3 Договору у відповідності з дійсним Договором ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язане повідомляти ТОВ Експо Сервіс ЛТД необхідні умови перевезення не пізніше ніж за 12 годин до відвантаження.

Згідно із п.п. 4.1 п. 4 Договору ТОВ Експо Сервіс ЛТД зобов'язане організовувати виконання перевезення вантажу у відповідності з прийнятими інструкціями та забезпечувати доставку вантажу залученими автомашинами. Подавати під завантаження автопоїзда в технічно справному стані, забезпечую чому схоронність перевезеного вантажу у відповідності з узгодженими сторонами строками.

Відповідно до п. 5 Договору усі розрахунки по дійсному Договору здійснюються в національній валюті України в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточні рахунки сторін чи за згодою сторін в готівковій формі. Оплата за виконане перевезення здійснюється протягом 7 банківських днів, починаючи з дня, наступного за днем доставки вантажу вантажоодержувачу.

Підпунктом 9.1 п. 9 визначено, що строк дії дійсного Договору встановлюється з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2015 року. Дійсний Договір автоматично пролонгується на кожний наступний один календарний рік, якщо ні одна зі сторін не пізніше ніж за 30 днів до сплину строку його дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про його розірвання.

Також, згідно договору №15032015, укладеного 15.03.2015 року між позивачем та ТОВ Експо Сервіс ЛТД , ТОВ Експо Сервіс ЛТД бере на себе зобов'язання надати ТОВ Трансвей-Сервіс послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) як ТОВ Трансвей-Сервіс так і спеціально замовлених ТОВ Експо Сервіс ЛТД (Т. VІ, 238-240).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 п. 1 Договору ТОВ Трансвей-Сервіс бере на себе зобов'язання прийняти й оплатити вказані послуги, а також вартість використаних матеріалів (запасних частин) ТОВ Експо Сервіс ЛТД в розмірі, строки та в порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в наряді, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п.п. 2.1, 2.4 п. 2 Договору вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в наряді, який є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата послуг і матеріалів (запасних частин) здійснюється ТОВ Трансвей-Сервіс шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ Експо Сервіс ЛТД .

Відповідно до п.п. 4.5, 4.6 п. 4 Договору послуги, передбачені у розділі 1 цього Договору, вважаються наданими з моменту підписання акта приймання-передачі транспортних засобів, його складових після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Після виконання технічного обслуговування та/або ремонту й отримання передбачених розділом і нарядом-замовленням платежів ТОВ Експо Сервіс ЛТД надає ТОВ Трансвей-Сервіс акт приймання-передачі транспортних засобів, його складових після надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Пунктом 8 визначено, що Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2016 року.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів позивач надав акти надання послуг від 31.03.2015 року №1, від 30.04.2015 року №2, від 15.05.2015 року №3, від 18.06.2015 року №6, від 18.06.2015 року №7, від 30.06.2015 року №9, від 08.07.2015 року №14, від 16.07.2015 року №16, від 16.07.2015 року б/н, від 30.06.2015 року №11, від 30.06.2015 року №10, від 29.06.2015 року №8, від 15.06.2015 року №4, від 08.07.2015 року №12, від 08.07.2015 року №13, від 31.07.2015 року №17, від 08.07.2015 року №15, від 31.07.2015 року №18, від 31.07.2015 року №19, від 31.07.2015 року №20, від 31.07.2015 року б/н, від 03.08.2015 року №21, від 03.08.2015 року б/н, від 05.08.2015 року №22, від 05.08.2015 року б/н, від 06.08.2015 року №23, від 06.08.2015 року б/н, від 07.08.2015 року №24, від 07.08.2015 року б/н, від 10.08.2015 року №25, від 10.08.2015 року б/н, від 10.08.2015 року №26, від 10.08.2015 року б/н, від 13.08.2015 року №27, від 13.07.2015 року б/н, від 13.08.2015 року б/н, від 13.08.2015 року №28, від 17.08.2015 року №29, від 17.07.2015 року б/н, від 17.08.2015 року №30, від 17.07.2015 року б/н, від 28.08.2015 року №31, від 28.08.2015 року №32, від 31.08.2015 року №33, від 31.08.2015 року №34, від 04.09.2015 року №35, від 07.09.2015 року №36, від 07.09.2015 року №37, від 16.09.2015 року №38, від 21.09.2015 року №39, від 22.09.2015 року №40, від 22.09.2015 року №41, від 24.09.2015 року №42, від 24.09.2015 року №43, від 24.09.2015 року №44, від 24.09.2015 року №43, від 30.09.2015 року №45, від 30.09.2015 року №46, від 30.09.2015 року №47, від 02.10.2015 року №48, від 02.10.2015 року №49, від 02.10.2015 року №50, від 12.10.2015 року №51, від 12.10.2015 року №52, від 13.10.2015 року №53, від 15.10.2015 року №54, від 23.10.2015 року №55, від 23.10.2015 року №56, від 24.10.2015 року №57, від 26.10.2015 року №58, від 29.10.2015 року №59, від 29.10.2015 року №60, від 30.10.2015 року №61, від 29.10.2015 року №60, від 30.10.2015 року №62 (Т. VІІ, а.с. 103, 108, 113, 120, 124, 129, 130, 144, 156, 166, 168, 210, 223, 241, Т. VІІІ, а.с. 7, 21, 24-27, 29-45, 47, 51, 53, 55, 57, 75, 80, 101, 119, 121, 132, 156, 167, 189, 199, 201, 203, 211, 215, 222, 226, 229, 240, 242, Том ІХ, а.с. 1, 9, 12, 15, 17).

Надання автотранспортних послуг, а також послуги з технічного обслуговування та/або ремонту автомобільних транспортних засобів чи їх складових частин, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин), оформлено в тому числі, міжнародними транспортними накладними, товарно-транспортними накладними, витратними ордерами, видатковими ордерами, заявками-нарядами, навантажувальними ордерами (Т. VІІ, 105-107, 110-112, 114-115, 117-119, 121-123, 125-126, 128, 132-143, 145-155, 157-165, 167, 169-209, 211-222, 224-240, 242-250, Т. VІІІ, а.с. 1-6, 8-20, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58-74, 76-79, 81-100, 102-118, 120, 122-131, 133-155, 157-166, 168-188, 190-198, 200, 202, 204-206, 209-210, 212-213, 216-221, 223-225, 227-228, 230-239, 241, 243, 245, 247, 249-250, Т. ІХ, а.с. 2-8, 10-11, 13-14, 16, 18-26).

Під час фактичного надання вказаних послуг та їх оплати ТОВ Експо Сервіс ЛТД виписало податкові накладні від 04.12.2016 року №1, від 21.10.2016 року №2, від 25.10.2016 року №3, від 29.12.2016 року №6, від 27.12.2016 року №4, від 03.12.2016 року №1, від 31.12.2015 року №13, від 30.12.2015 року №12, від 29.12.2015 року №11, від 17.12.2015 року №9, від 09.12.2015 року №5, від 15.12.2015 року №7, від 16.12.2015 року №8, від 24.12.2015 року №10, від 14.12.2015 року №6, від 03.12.2015 року №2, від 03.12.2015 року №4, від 03.12.2015 року №3, від 06.12.2015 року №6, від 30.12.2015 року №28, від 27.12.2015 року №27, від 26.12.2015 року №26, від 30.12.2015 року №29, від 23.11.2015 року №25, від 26.11.2015 року №24, від 26.11.2015 року №22, від 14.11.2015 року №10, від 19.11.2015 року №20, від 16.11.2015 року №11, від 23.11.2015 року 321, від 16.11.2015 року №14, від 17.11.2015 року №17, від 18.11.2015 року №18, від 16.11.2015 року №12, від 12.11.2015 року №19, від 16.11.2015 року №15, від 26.11.2015 року №23, від 16.11.2015 року 313, від 17.11.2015 року №16, від 04.11.2015 року №2, від 05.11.2015 року №3, від 10.11.2015 року №9, від 10.11.2015 року №8, від 05.11.2015 року №5, від 09.11.2015 року №7, від 05.11.2015 року №4, від 02.11.2015 року 31, від 02.10.2015 року №2, від 29.10.2015 року №13, від 24.10.2015 року №10, від 30.10.2015 року 315, від 15.10.2015 року №7, від 29.10.2015 року №12, від 30.10.2015 року №14, від 23.10.2015 року №8, від 23.10.2015 року №9, від 26.10.2015 року №11, від 02.10.2015 року №1, від 12.10.2015 року №5, від 12.10.2015 року №4, від 02.10.2015 року №3, від 13.10.2015 року №6, від 24.09.2015 року №9, від 07.09.2015 року №2, від 30.09.2015 року №13, від 30.09.2015 року №11, від 30.09.2015 року №12, від 24.09.2015 року №10, від 04.09.2015 року №1, від 22.09.2015 року №7, від 24.09.2015 року №8, від 16.09.2015 року №4, від 07.09.2015 року №3, від 22.09.2015 року №6, від 21.09.2015 року №5, від 06.08.2015 року №3, від 31.08.2015 року №13, від 28.08.2015 року №11, від 31.08.2015 року №14, від 28.08.2015 року №12, від 05.08.2015 року №2, від 13.08.2015 року №7, від 13.08.2015 року №8, від 17.08.2015 року №9, від 17.08.2015 року №10, від 10.08.2015 року №6, від 10.08.2015 року №5, від 03.08.2015 року №1, від 07.08.2015 року №4, від 16.07.2015 року №3, від 16.07.2015 року №6, від 16.07.2015 року №7, від 16.07.2015 року №5, від 31.07.2015 року №8, від 31.07.2015 року №9, від 16.07.2015 року №4, від 31.07.2015 року №10, від 31.07.2015 року №11, від 31.07.2015 року №12, від 30.06.2015 року №6, від 30.06.2015 року №8, від 30.06.2015 року №7, від 18.06.2015 року №3, від 18.06.2015 року №4, від 18.06.2015 року №2, від 29.06.2015 року №5, від 15.06.2015 року №1, від 15.05.2015 року №1, від 30.04.2015 року 31, від 31.03.2015 року №1 (Т. VІ, а.с. 241-250, Т. VІІ, а.с. 1-102).

При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що контролюючий орган заперечує фактичне здійснення цих операцій лише з підстав не відображення у бухгалтерському обліку контрагентом послуг, які надавались за цими операціями, а отже і лише з цих підстав робить висновок про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток.

Водночас, як показали обставини справи та підтверджується вищенаведеними матеріалами, сторони договорів, забезпечили оформлення вичерпних документів як під час виконання умов договорів так і після їх здійснення, а тому окремі недоліки формування контрагентом бухгалтерського обліку не можуть впливати на правильність формування витрат та податкового кредиту за цими операціями позивачем.

Також, у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ Конектіс укладено договір поставки від 26.04.2016 року №2604/16-КП (Т. VІ, а.с. 62-69), за яким ТОВ Конектіс зобов'язується протягом дії договору поставляти ТОВ Трансвей-Сервіс товар за замовленнями окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, згідно з видатковими накладними, які є невід'ємною частиною договору, а ТОВ Трансвей-Сервіс зобов'язується приймати та оплатити товар на встановлених договором умовах.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.4 Договору загальна сума Договору буде визначена як загальна вартість товару, що вказана у підписаних сторонами видаткових накладних. Відомості про товар: гумові автопокришки (шини) та автомобільні диски.

Згідно із п.п. 2.1, 2.2, 2.7, 2.8 п. 2 Договору поставка товару здійснюється ТОВ Конектіс згідно із замовленням ТОВ Трансвей-Сервіс на умовах EXW (склад постачальника) (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010), які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього Договору, а також тих особливостей, що випливають із умов цього Договору.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного Договору та постачання товару позивач надав видаткову накладну від 26.04.2016 року №495 (Т. VІ, а.с. 70).

Під час постачання товару та проведення його оплати ТОВ Конектіс виписало позивачу податкову накладну від 26.04.2016 року №1, суми ПДВ по якій позивач включив у складі податкового кредиту відповідного періоду (Т. VІ, а.с. 71).

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вказане підприємство є діючим, не перебуває у стані припинення, зареєстроване з 14.04.2014 року та перебуває на обліку в податковому органі з 15.04.2014 року, такі ж відомості містяться і в Реєстрі щодо особи, яка виписала на адресу позивача податкову та видаткову накладні - ОСОБА_11.

Також, у перевіряємому періоді позивач придбав у Підприємства з іноземними інвестиціями ОСОБА_3 Україна бензин автомобільний А-92, 95, Євро 5.

Під час придбання вказаних паливно-мастильних матеріалів та його оплати Підприємство з іноземними інвестиціями ОСОБА_3 Україна виписало податкові накладні від 01.07.2015 року №4038346, від 02.07.2017 року №4038353, від 11.07.2015 року №4041333, №4041334, від 12.07.2015 року №4041339, від 03.07.2015 року №4039049, від 15.07.2015 року №4044005, від 18.07.2015 року №4048118, №4048120, №4048117, від 19.07.2015 року №4048352, від 15.07.2015 року №4044007, №4044006, від 13.07.2015 року №4041340, від 14.07.2015 року №4044004, №4044003, від 23.07.2015 року №4048970, від 22.07.2015 року №4048714, від 21.07.2015 року №4048567, №4048594, від 19.07.2015 року №4048342, від 19.07.2015 року №4048354, від 09.07.2015 року №4041327, від 08.07.2015 року №4041326, від 06.07.2015 року №4039170, від 05.07.2015 року №4039077, від 04.07.2015 року №4039067, від 13.07.2015 року №4041342, від 12.07.2015 року №4041336, від 12.07.2015 року №4041338, від 12.07.2015 року №4041337, від 10.07.2015 року №4041330, від 10.07.2015 року №4041331, від 09.07.2015 року №4041328, від 25.07.2015 року №4049231, від 26.07.2015 року №4049235, від 26.07.2015 року №4049234, від 26.07.2015 року №4049237, від 23.07.2015 року №4048973, від 25.07.2015 року №4049225, від 25.07.2015 року №4049228, від 22.07.2015 року №4048722, від 24.07.2015 року №4048989, від 24.07.2015 року №4048991, від 24.07.2015 року №4048992, від 23.07.2015 року №4048979, від 23.07.2015 року №4048983, від 23.07.2015 року №4048972 (Т. ІV, а.с. 249-250, Т. V, а.с. 2-3, 8-9, 12-13, 18-19, 22-23, 26-27, 32, 34-35, 39-40, 43-44, 47-48, 51-52, 54-55, 59-60, 64-65, 69-70, 73-74, 77-78, 81-82, 86-87, 91, 93-94, 97-98, 102-103, 105, 107-108, 110-111, 115-116, 120-121, 124-125, 129-130, 133-134, 138-139, 142-143, 148-149, 152-153, 155-156, 159-160, 163, 166-167, 170-171, 174-175, 178-179, 182-183, 185-186, 188-189, 192-193, 197-198), суми ПДВ по яким позивач відніс до складу податкового кредиту відповідного періоду.

Фактичне придбання вказаних паливно-мастильних матеріалів позивач підтвердив фіскальними чеками (Т. V, а.с. 1, 4-7, 10-11, 14-17, 20-21, 24-25, 28-31, 33, 36-38, 41-42, 45-46, 49-50, 53, 56-57, 61-63, 66-68, 71-72, 75-76, 79-80, 83-85, 88-90, 92, 95-96, 99-101, 104, 106, 109, 112-114, 117-119, 122-123, 126-128, 131-132, 135-137, 140-141, 144-146, 150-151, 154, 157-158, 161-162, 164, 168-169, 172-173, 176-177, 180-181, 184, 187, 190-191, 194-196, 199-200).

Колегія суддів вважає, що за цими документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, їх використання в господарській діяльності підприємства.

При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що фактичною підставою для не визнання вказаних операцій, в тому числі правомірність формування за їх результатом податкового кредиту, відповідач зазначає відсутність за відомостями бухгалтерського обліку позивача транспортних засобів, для яких придбавались вказані ПММ.

Фактично вказані висновки контролюючий орган формує в результаті не визнання господарських операцій за перевіряємий період, в тому числі з оренди автотранспортних засобів за договорами з ТОВ Експо Сервіс ЛТД , ТОВ Конектіс , ТОВ БС Транс Серівс ЛТД .

Водночас, як показали обставини справи, операції з вказаними підприємствами підтверджена позивачем відповідними первинними та бухгалтерськими документами, а отже висновки контролюючого органу про не підтвердження використання ПММ, придбаних у Підприємства з іноземними інвестиціями ОСОБА_3 Україна , є необґрунтованими та складені в результаті не належного аналізу відповідачем вказаних операцій.

Разом з цим, колегія суддів враховує, що вказані операції з наведеними контрагентами зумовлені наявністю у позивача зобов'язань за договорами з ТОВ СТН ОСОБА_12 , ТОВ КРК-Сервіс , ТОВ БС Шіппінг Сервіс ЛТД , за якими позивач організовує перевезення вантажів за замовленням цих підприємств (Т. І, а.с. 163-164, 190-193, 206-209, 243-247).

Додатково фактичне використання на виконання вказаних операцій одержаних від своїх контрагентів товару, ПММ та послуг, позивач підтвердив актами надання послуг, рахунками на оплату, міжнародними накладними, подорожніми листами, посвідченнями на відрядження водіїв, посвідченнями водіїв, актами надання послуг, товарно-транспортними накладними, наказами на відрядження, звітами про зважування вантажу, звітами про використання коштів, виданих на відрядження (Т. І, а.с. 163-250, Т. ІІ, а.с. 1-250, Т. ІІІ, а.с. 1-69, Т. ІV, а.с. 97-248, Т. VІІІ, а.с. 208-250, Т. ІХ, а.с. 27-250, Т. Х, а.с. 1-250, Т. ХІ, а.с. 1-250, Т. ХІІ, а.с. 1-250, Т. ХІІІ, а.с. 1-233).

Однак, контролюючий орган не врахував надані до перевірки документи, дійшов висновку, що за ними неможливо встановити фактичне надання послуг і постачання товару, обґрунтованість формування позивачем податкового кредиту та витрат за цими операціями.

Проте, колегія суддів не може погодитись з доводами контролюючого органу про порушення позивачем правил оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток за результатом цих операцій та вважає вірним висновок суду першої інстанції, що за наданими позивачем первинними документами можливо встановити зміст операцій, їх обсяги, оплату, фактичне постачання товару/послуг, їх використання господарській діяльності підприємства.

На момент надання послуг, постачання товару, складання первинних документів, податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість, є діючими підприємствами, відомості про припинення їх реєстрації як юридичних осіб та відсутність за місцезнаходженням у встановленому законом порядку не вносились.

Як вбачається з акту перевірки всі ці первинні документи щодо операцій із вищезазначеними контрагентами позивачем надавались у повному обсязі, тобто були об'єктом дослідження правильності формування підприємством податкового кредиту та витрат за цими операціями.

Всі первинні документи та бухгалтерські документи підписані керівниками підприємств, мають необхідні реквізити.

Зазначені обставини свідчать про те, що податковий орган не провів належного аналізу первинних та бухгалтерських документів у їх сукупності, фактичність господарських операцій не дослідив належним чином, у зв'язку із чим дійшов формального висновку про порушення позивачем правил оподаткування.

При цьому, податковим органом як при вирішенні справи у суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду не наведено обґрунтованих доводів тому та не підтверджено належними доказами того, що правочини позивачем вчинено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, а також як не заперечується відповідачем, на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу не було належних доказів, в тому числі підтверджуючими відповідним рішенням суду, що щодо умисного ухилення підприємств від належного виконання господарських операцій.

В більшій мірі висновки контролюючого органу ґрунтуються на відомостях кримінальної справи про можливе фіктивне підприємництво, а також ухилення від сплати податків, деяких контрагентів позивача.

На цих же підставах і прийняті податкові-повідомлення рішення, оскаржувані за цим позовом, що безумовно свідчить про їх неналежну обґрунтованість.

На думку колегії суддів, зазначені обставини беззаперечно свідчать, що збільшення позивачу грошових зобов'язань, позбавлення позивача права на податковий кредит, а також застосування штрафних (фінансових) санкцій, відбулось необґрунтовано, без проведення аналізу господарських операцій на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Не надання до перевірки додаткових документів, які б на думку контролюючого органу, могли б більш достовірно підтвердити виконання господарських операцій, не може спростувати відомості щодо цих операцій на підставі тих документів, які досліджувались органом під час перевірки, а відтак - і правомірність формування податкового кредиту за цими операціями та витрат.

Всі зобов'язання, а також стан розрахунків позивача за цими операціями належним чином відображено позивачем у своєму податковому та бухгалтерському обліку, що в тому числі, не заперечується відповідачем.

Зазначені обставини свідчать про те, що висновки контролюючого органу про недостатність первинних документів для підтвердження господарських операцій є оціночними, не спрямовані на виявлення фактичного допущення позивачем порушень у сфері оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток, а відсутність у відповідача належних доказів про те, що свою господарську діяльність підприємства здійснювали поза межами правового поля, тільки додатково підтверджує поверховість результатів перевірки та не направлення її висновків на приведення бухгалтерського обліку позивача в частині дійсного формування податкових зобов'язань у відповідність до вимог законодавства.

Враховуючи викладене, оскільки вказані операції позивача з його контрагентами підтверджуються первинними та бухгалтерськими документами, висновки акту перевірки про порушення позивачем правил оподаткування, формування податкового кредиту та витрат не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції із дослідженням первинних документів надано належну оцінку необґрунтованим доводам податкового органу про безтоварність операцій з контрагентами та вірно зроблено висновок про безпідставність оскаржуваних рішень.

Водночас, колегія суддів вважає вірними висновки контролюючого органу про безпідставність формування позивачем податкової звітності за рахунок витрат та податкового кредиту на підставі акту взаємозаліку від 31.03.2014 року, укладеного з ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД (Т. І, а.с. 92).

Як вірно встановив контролюючий орган під час перевірки, позивач ніяким чином не обґрунтовує виникнення між ТОВ Трансвей Сервіс та ТОВ БС Транс Сервіс ЛТД взаємних заборгованостей, в тому числі за якими саме господарськими операціями ці зобов'язання виникли тощо.

Вказані висновки відповідач не спростував і під час розгляду справи, не надав будь-яких пояснень з цього приводу.

Згідно розрахунку податкових повідомлень-рішень, а також акту перевірки, за рахунок цих операцій у перевіряємому періоді позивач сформував витрати у сумі 4 583,55 грн. та податковий кредит у розмірі 5 093 грн.

Разом з цим, відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення-рішення №0012121402 від 28.12.2016 року в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 4 583,55 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 145,89 грн., №0012101402 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 5 093 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1 273,25 грн., відбулось обґрунтовано, у відповідності до норм податкового законодавства, а отже підстави для скасування рішень контролюючого органу в цій частині відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про часткове задоволення позову.

При цьому, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з цим, згідно із ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є протиправність податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012091402 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 293 423 грн., №0012121402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 623 769 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 114 508 грн., №0012101402 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 463 455 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 365 864 грн., №0012111402 про застосування штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість у розмірі 29 342 грн.

Таким чином, розмір майнових вимог у цій справі дорівнює сумі 3 890 361 грн., що складає 100% розміру задоволених вимог.

Разом з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом скасування оскаржуваних рішень контролюючого органу на загальну суму 3 878 266,31 грн., що складає 99,69% розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, оскільки судове рішення у цій справі ухвалене шляхом часткового задоволення позову, колегія суддів вважає, що позивачу мають бути присуджені здійснені ним документально підтверджені судові витрати відповідно до частини задоволених вимог, а саме у сумі 58 174,52 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 травня 2017 року - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Трансвей-Сервіс до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012091402.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012111402.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012121402 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1 619 185,37 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 113 363,01 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.12.2016 року №0012101402 в частині збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 1 458 362,18 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 364 590,75 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансвей-Сервіс (код ЄДРПОУ 38721894) судові витрати у сумі 58 174 (п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят чотири) грн. 52 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 21.11.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1


Суд	Одеський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	16.11.2017
Оприлюднено	22.11.2017
Номер документу	70380026
Судочинство	Адміністративне

Єщенко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 16.11.2017 по справі 815/224/17ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/224/17

Постанова від 16.11.2017

Постанова
від 16.11.2017 по справі 815/224/17
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД