Ухвала

від 20.11.2017 по справі 398/1612/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1785/17Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1 Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

20.11.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Голованя А.М.

за участю секретаря: Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2017 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства Агроавтосервіс до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про визнання протиправними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, -

в с т а н о в и л а:

У березні 2017 року ЗАТ Агроавтосервіс звернулося до суду з позовом до Головгого управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 про визнання протиправними та скасування наказів Головнго управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

Зазначало, що ЗАТ Агроавтосервіс є володільцем земельної ділянки загальною площею 691, 4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області на підставі державного акту про право на постійне користування земельною ділянкою КР №002061 від 10.12.1996 року, виданого відповідно до рішення Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 року №495 , що пройшло відповідну реєстрацію. Позивачу стало відомо, що Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області були прийняті рішення щодо розпорядження вказаної вище земельної ділянки, шляхом надання дозволів на розроблення технічної документації із землеустрою та передачі її частини у власність громадянам для ведення особистого сільського господарства. Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в порушення чинного законодавства видало накази про передачу земельних ділянок у власність іншим особам, при цьому не з'ясувавши питання щодо прав інших осіб на спірну земельну ділянку.

Просило визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 11-4496/14-16 СГ від 13.05.2016 року, № 11-4501/14-16 СГ від 13.05.2016 року , № 11-4741/14-16 СГ від 20.05.2016 року, № 11-6097/14-16 СГ від 30.06.2016 року, № 11-11296/14-16 СГ від 16.11.2016 року, № 11-10515/14-16 СГ від 25.10.2016 року, № 11-12375/14-16 СГ від 20.12.2016 року, № 11-11298/14-16 СГ від 16.11.2016 року, № 11-7608/14-16 СГ від 10.08.2016 року, № 11-6528/14-16 СГ від 07.07.2016 року, про передачу у власність земельних ділянок відповідачам.

Відповідно до вказаних наказів відповідачам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою.

Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення заборони відповідачам вчиняти дії спрямовані на користування земельними ділянками, в тому числі і на обробку та збір вражаю на земельних ділянках за кадастровими номерами 3520384600:02:000:5097, 3520384600:02:000:5078, 3520384600:02:000:5077, 3520384600:02:000:5096, 3520384600:02:000:5108, 3520384600:02:000:5101, 3520384600:02:000:5110, 3520384600:02:000:5099, 3520384600:02:000:5102, 3520384600:02:000:5098.

Позивач в обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що є володільцем земельної ділянки на підставі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, даний акт не скасований і чинний на теперішній час. На день подання позову провів обробку земельної ділянки, підготовку землі для посадки культурних рослин та провів засів поля, однак відповідачі вчиняють дії на обробку земельних ділянок за кадастровими номерами 3520384600:02:000:5097, 3520384600:02:000:5078, 3520384600:02:000:5077, 3520384600:02:000:5096, 3520384600:02:000:5108, 3520384600:02:000:5101, 3520384600:02:000:5110, 3520384600:02:000:5099, 3520384600:02:000:5102, 3520384600:02:000:5098.

У зв'язку з цим дії відповідачів завдають збитки підприємству та перешкоджають його господарській діяльності.

Просив заяву задовольнити та вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони вчиняти дії спрямовані на користування земельними ділянками, в тому числі і на обробку та збір врожаю.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2017 року клопотання про забезпечення позову задоволено. Заборонено ОСОБА_4 ОСОБА_13 ОСОБА_14, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12 вчиняти дії спрямовані на користування земельними ділянками, в тому числі і на обробку та збір вражаю на земельних ділянках за кадастровими номерами 3520384600:02:000:5097, 3520384600:02:000:5078, 3520384600:02:000:5077, 3520384600:02:000:5096, 3520384600:02:000:5108, 3520384600:02:000:5101, 3520384600:02:000:5110, 3520384600:02:000:5099, 3520384600:02:000:5102, 3520384600:02:000:5098.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду про забезпечення позову. Вважає, що суд першої інстанції постановивши ухвалу про забезпечення позову не в повному обсязі дослідив надані докази, не вказав в чому невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому ухвала суду є незаконною та постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що державний акт на постійне користування землею видано позивачу на території Костянтинівської сільської ради, а не Лікарівської сільради, а тому даний акт не можна брати як належний доказ про право постійного користування позивачем спірною земельною ділянкою.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача та представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з таких підстав.

Відповідно до ч.3 ст. 210 ЦПК України ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 152 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, наведеними в п. 4 постанови №9 від 22 грудня 2006р. Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен, зокрема, з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась із заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися майном може призвести до незворотніх наслідків.

Зі змісту позовної заяви та з виділених матеріалів справи вбачається, що ЗАТ Агроавтосервіс є володільцем земельної ділянки загальною площею 691, 4 га на території Олександрійського району Кіровоградської області на підставі державного акту про право на постійне користування земельною ділянкою КР №002061 від 10.12.1996 року, виданого відповідно до рішення Олександрійської районної державної адміністрації від 04.12.1996 року №495, що пройшло відповідну реєстрацію (а.с.46-47,48-52).

Відомості про припинення позивачем користування земельною ділянкою на підставі державного акту про право на постійне користування земельною ділянкою від 10.12.1996 року у виділених матеріалах справи відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив, що між сторонами виник спір та обґрунтованими визнав посилання позивача на те, що дії відповідачів по обробці земельної ділянки перешкоджатимуть його господарській діяльності, оскільки станом на день подачі позову позивачем було оброблено та засіяно земельну ділянку.

Тому висновки суду, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а захід забезпечення позову, відповідає ст.152 ЦПК і є співмірним із заявленими позовними вимогами, є обгрнтованими.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що земельна ділянка знаходиться не на тій адміністративній території не спростовують висновків суду, оскільки позивач фактично користується саме зазначеною у позові земельною ділянкою більше двадцяти років і на сьогоднішній день вона оброблена і засіяна, а державний акт про постійне користування земельною ділянкою хоча і містить помилку щодо її розташування є чинним, а тому між сторонами існує реальний спір та наявна загроза утруднення виконання можливого рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні. Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення заяви, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.303, ст. 307, ст. 312, ст.ст. 313-315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: О.Л.Дуковський

Суддя: А.М. Головань

Суддя: Л.М. Дьомич