Рішення

від 13.11.2017 по справі 902/861/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 листопада 2017 р. Справа № 902/861/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА-V", селище Славне Вінницького району Вінницької області

про стягнення 6378,06 грн заборгованості згідно договору про надання послуг

представники сторін в судове засідання не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА-V" заборгованості в розмірі 6378,06 грн по оплаті за надані послуги рухомого (мобільного) телефонного зв'язку, з яких 4380,60 грн - сума заборгованості за послуги зв'язку та 1997,46 грн сума договірної санкції.

Ухвалою суду від 14.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.10.2017.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 12.10.2017 представників сторін розгляд справи відкладено до 13.11.2017.

Ухвалою суду від 08.11.2017 задоволено клопотання представника ПАТ "ВФ Україна" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

На визначену судом дату (13.11.2017) представники сторін повторно не з'явились.

При цьому, позивач про місце та час слухання розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема, підписом уповноваженої особи приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" від 23.10.2017 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0101507185526 та телефонограмою суду №902/861/17/2080/17 від 08.11.2017, якою останнього було повідомлено, що судове засідання 13.11.2017 о 10 год. 00 хв. відбудеться в режимі відеоконференції в залі судового засідання Київського апеляційного господарського суду.

Відповідач правом участі в судовому засіданні повторно не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду про відкладення слухання від 12.10.2017, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Разом з цим, ухвала суду про відкладення розгляду справи від 12.10.2017 була надіслана рекомендованою кореспонденцією засновнику ТОВ "ЧАРІВНА-V" ОСОБА_1 за адресою (37600 Полтавська обл., м.Миргород, пров.Заливний, буд.2), що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою, яка відповідає тій адресі, за якою надсилалась останньому ухвала суду про порушення провадження у справі від 14.09.2017 та про відкладення слухання від 12.10.2017.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 вказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, враховуючи, що направлення ухвали здійснювалося за адресою відповідача, яка визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і наявних у матеріалах справи документах, приймаючи до уваги положення ст.64 Господарського процесуального кодексу України та п.3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку про належне повідомлення ТОВ "ЧАРІВНА-V" про дату, час і місце розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду сторін або їх представників, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За клопотанням представника позивача від 08.11.2017 справа розглядається в режимі відеоконференції.

Суд, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, встановив наступне.

Згідно п.1.2 статті 1 статуту приватного акціонерного товариства "ВФ Україна", затвердженого загальними зборами акціонерів приватного акціонерного товариства "МТС "Україна" (протокол №38 від 28.04.2017 року) приватне акціонерне товариство "МТС "Україна" змінило назву на приватне акціонерне товариство "ВФ Україна".

17.06.2013 між приватним акціонерним товариством "МТС Україна" (оператор) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА-V" (абонент) було укладено договорів №60002320 про надання телекомунікаційних послуг (а.с.19-22) та угоду №60002320 про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку до даного договору (а.с.23-26).

Згідно п.п.1.2. договору та угоди, оператор забезпечує підключення абонента до телекомунікаційної мережі, здійснює технічне обслуговування та надає послуги. Умови цієї угоди поширюються на всі заявки про надання послуг мобільного зв'язку, що укладені сторонами та є чинними на час підписання цієї угоди, включаючи будь-які майбутні заяви, предметом яких є надання послуг мобільного зв'язку.

Згідно п.4.3. договору, відповідач повинен сплатити авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу та своєчасно сплачувати рахунки. Абонент повинен сплатити рахунок за надані послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, згідно договору та угоди (п.п.1.2.) від відповідача були прийняті три заяви від 17.06.2016 про підключення мобільних номерів згідно переліку в додатку "реєстр підключених номерів абонента" та надання послуг мобільного зв'язку (а.с.43-48).

21.04.2015 між приватним акціонерним товариством "МТС Україна" та товариством з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА-V" було укладено додаткову угоду №10106162 (а.с.49), якою передбачено наступне:

- дану додаткову угоду укладено терміном на 730 календарних днів, починаючи з дати її підписання сторонами, протягом яких абонент не має права відмовитись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії цієї додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом якого надання послуг було призупинено (п.1.1.);

- забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п.5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Сума договірної санкції у розмірі 2,74 грн за 1 день розрахована згідно встановленим Національним банком України офіційним курсом долара США до гривні на дату підписання цієї додаткової угоди. У випадку зміни офіційного курсу долара США до гривні, сума договірної санкції може бути скорегована пропорційно до розміру встановленого курсу. На підставі ст. 259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України (п.1.3.).

Для нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку за вказаними договорами відповідачеві було присвоєно єдиний особовий рахунок №1.12530993.

З технічних причин, у зв'язку з переходом ПАТ "ВФ Україна" на нову білінгову систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента було замінено на 295378895282)).

Умовами користування мережами мобільного зв'язку послуг передбачено наступне: абонент: юридична або фізична особа, з якою оператор уклав договір/угоду про надання послуг, або яка користується послугами мережі мобільного зв'язку без укладення письмового договору /угоди. Окрім цих умов користування, інші умови надання послуг абонентам, які користуються послугами без укладення договору/угоди регулюються додатковими довідниками та інструкціями з використання цих послуг (п.1.3.); обов'язки абонента, окрім іншого, своєчасно сплачувати рахунки за надані оператором послуги згідно із визначеним у договорі/угоді та умовах користування порядком розрахунків, сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу. Внесенням оплати абонент підтверджує ознайомлення з діючими на момент оплати редакції, іншою інформацією, пов'язаною з отриманням послуг на момент оплати, яка розміщена на сайті www.mts.com.ua (п.4.2) (а.с.75-80).

Відповідно до умов договору, додаткової угоди та умов користування мережами мобільного зв'язку ПАТ "ВФ Україна", що є невід'ємною частиною зазначеного договору та згоди з якими підтверджено підписом та печаткою відповідача, останній взяв на себе обов'язок своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі ПАТ "ВФ Україна" (п.п.2.4.2 угоди), особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послуги, отримані за договором.

Позивач свої зобов'язання за вказаними договорами виконав; у період з 31.10.2014 по 28.02.2016 надав відповідачу телекомунікаційні послуги, що підтверджується відповідним рахунками та звітом про баланс особового рахунку абонента (а.с.50-74).

Однак відповідач порушуючи умови договорів та положення Закону України "Про телекомунікації", взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманих послуг належним чином не виконував, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з оплати послуг мобільного зв'язку на загальну суму 4380,60 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач 25.09.2016 звернувся до відповідача з претензію №С295378895282/09 (а.с.10-11), в якій вимагав терміново погасити прострочену заборгованість. Відповідач відповіді на претензію не надіслав, коштів не сплатив.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплене в ст.526 ЦК України.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18 листопада 2003 року №1280-IV (з наступними змінами та доповненнями) абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Враховуючи, що заборгованість за договорами про надання послуг мобільного зв'язку на час прийняття судом цього рішення відповідачем не погашена, докази оплати отриманих відповідачем послуг відсутні, а розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача 4380,60 грн боргу за надані послуги підлягає задоволенню.

Розглянувши вимогу про стягнення договірної санкції в сумі 1997,46 грн, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в судове засіданні 12.10.2017 та 13.11.2017 не з'явився, не надав усіх документів, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так ухвалами суду від 14.09.2017 та від 12.10.2017 приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" було зобов'язано надати суду: розрахунок стягуваної суми, складений відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору із зазначенням застосованих методів, платіжних та товарно-розпорядчих документів з розбивкою по періодам і підписаний посадовими особами, які його склали; усі наявні первинні документи на підтвердження виконання сторонами умов укладених між сторонами договорів.

Так, позивач, звертаючись з позовною вимогою про стягнення "договірної санкції" як підставу її нарахування зазначив п.1.3 додаткової угоди №10106162 до договору про надання послуг мобільного зв'язку, згідно якого "... коли дія Основного договору припиняється на підставі п.5.2 Основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї додаткової угоди починаючи з дня відмови або припинення дії ...".

Разом з цим, позивачем не зазначено обставин, що стали підставою нарахування зазначеної санкції та момент коли ці обставини виникли. За наявними у справі документами суд не в змозі самостійно визначити період, за який "санкція" нарахована, а відтак і перевірити правомірність її стягнення.

З наявних у справі розрахунків ціни позову вбачається, що приватним акціонерним товариством "ВФ Україна" "договірну санкцію" включено у загальний розмірі заборгованості (а.с. 12, 105).

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення "договірної санкції" в розмірі 1997,46 грн підлягають залишенню без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України виходячи з наступних підстав.

У п.4.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 вказано, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин. Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин, суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Як вже зазначено вище, з метою повного та об'єктивного з'ясування обставин спору, в тому рахунку і щодо підстав нарахування договірної санкції в сумі 1997,46 грн, суд з поміж іншого вимагав позивача надати ряд доказів.

У відповідності зі ст.115 ГПК України виконання рішень, ухвал, постанов суду на всій території України є обов'язковим.

Однак позивач не надав витребуваних судом документів вказаних вище.

Слід вказати, що відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство в господарських судах України здійснюється на засадах змагальності, а сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 ГПК України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За вказаних обставин суд вбачає, що позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору в частині стягнення заборгованості по договірній санкції, оскільки поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Неподання витребуваних доказів по справі позбавляє суд можливості, у відповідності зі ст.ст. 43, 75 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно оцінити докази, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та вирішити спір в частині стягнення заборгованості договірній санкції за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості щодо сплати "договірної санкції" в сумі 1997,46 грн.

При цьому суд вважає необхідним повідомити, що відповідно до ч.3 ст.81 ГПК України позивач має право знову звернутися з вказаним позовом до господарського суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили його залишення без розгляду.

Всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України та ухвалам суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту, комісії та пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з врахуванням вищевикладених мотивів щодо залишення позову без розгляду в частині вимоги про стягнення "договірної санкції".

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

При прийнятті рішення судом враховано п.3.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2017 в якому вказано, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.

Керуючись п.5 ч.1 ст.81, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 42, 43, 44, 48, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЧАРІВНА-V" (23211, Вінницька область, Вінницький район, селище Славне, вул.Тиха, буд.102; код ЄДРПОУ 38675435) на користь приватного акціонерного товариства "ВФ Україна" (01601, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд.15; код ЄДРПОУ 14333937) 4380,60 грн боргу за надані послуги зв'язку та 1600,00 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Залишити без розгляду позовні вимоги про стягнення "договірної санкції" в сумі 1997,46 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 20 листопада 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - ПАТ "МТС Україна" (01015, м.Київ, вул. Лейпцизька, буд.15);

3 - відповідачу ТОВ "ЧАРІВНА-V" (23211, Вінницька область, Вінницький район, селище Славне, вул.Тиха, буд.102);

4 - засновнику ТОВ "ЧАРІВНА-V" ОСОБА_1 (37600 Полтавська обл., м.Миргород, пров.Заливний, буд.2).