Рішення

від 14.11.2017 по справі 904/8530/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.11.2017 Справа № 904/8530/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртансгаз", м. Київ в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії управління магістральних газопроводів "Харківтрасгаз",

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан плюс", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за послуги транспортування природного газу у розмірі

10 779, 19 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 2-568 від 28.12.16р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Уктрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" звернулось із позовом до господарського суду Дніпропетровської області, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" на свою користь заборгованість за договором № 16/55-ТКЕ від 12.12.2016, в розмірі 10 779, 19 грн., з яких: 9 460, 74 грн. - основний борг; 936, 07 грн. - пені; 111, 27 грн. - 3% річних; 271, 11 грн. - інфляційні втрати, а також 1 600, 00 грн. судового збору.

Обґрунтовує свої вимоги наявністю невиконаних відповідачем зобов'язань за договором транспортування природного газу № 16/55 - ТКЕ від 12.12.2016.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та документи на вимоги суду не надав. В матеріалах справи наявний поштовий конверт з ухвалою суду про виклик у судове засідання, який було направлені на вказану у витягу з ЄДРПОУ адресу відповідача та повернуто до суду у зв'язку закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.3.9.2 постанови).

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.2016 між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортування природного газу № 16/55-ТКЕ (далі - договір).

Відповідно до п. 2.1. за цим Договором Оператор (Позивач) надає Замовнику (Відповідач) послуги транспортування природного газу (далі -Послуги) на умовах, визначених у цьому Договорі, а Замовник сплачує Оператору встановлену в цьому Договорі вартість таких Послуг.

Сторони є суб'єктами господарювання, тому згідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору є господарськими зобов'язаннями, і мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з п. 3.2. договору оператор має право: своєчасно отримувати від Замовника плату за надані Послуги.

Тарифи, передбачені пунктом 7.1 є обов'язковими для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо їх встановлення. Визначена на їх основі вартість послуг застосовується Сторонами при розрахунках за послуги згідно з умовами цього Договору, (п.7.3. Договору).

Відповідно до п. 11.1 договору Послуги, які надаються за цим Договором, за винятком послуг балансування, оформлюються Оператором і Замовником актами наданих послуг.

Згідно з п.11.2. договору оператор до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за звітним, направляє Замовнику два примірники акта наданих послуг за газовий місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою оператора.

Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем (п.15.5. договору).

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 9 460,74 грн., відповідно об'єм за березень 2017 - 41.689 тис.куб.м на суму 7609,08 грн., об'єм за квітень 2017 - 10.081 тис.куб.м на суму 1839,98 грн., об'єм за травень 2017 - 0.064 тис.куб.м на суму 11,68 грн., що підтверджується актами наданих послуг з транспортування природного газу (а.с.23-25), проте відповідач порушив зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 9 460,74 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до п. 13.5 договору, у разі порушення Замовником строків оплати, передбачених цим Договором, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивачем з 16.04.2017 по 11.09.2017 Відповідачу нарахована пеня в розмірі 936,07 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних в розмірі 111,27 грн. за період з 16.04.2017 року по 11.09.2017 року та 271,11 грн. інфляційних за період березень -травень 2017 року.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012, індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу; при цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши розрахунок 3 % річних та пені, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо нарахування інфляційних в розмірі 271,11 грн. за період квітень -вересень 2017 (по актам за березень -травень 2017 року), то слід зазначити, що позивачем не враховано положення п. 15.5 договору та п. 2 Інформаційного листа ВГСУ Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права від 17.07.2012 р. №01-06/928/2012, оскільки нарахування інфляційних за березень 2017 слід здійснювати з травня 2017 року по серпень 2017 року, а відтак сума інфляційних, яка підлягає задоволенню складає 260,37 грн. за період нарахування травень - серпень 2017 року (по актам за березень-травень 2017 року).

За викладених обставин, суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення розміру інфляційних на суму 261,37 грн.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Титан Плюс" (49094, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32998525) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 9\1, код ЄДРПОУ 30019801) в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (53081, Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул Нікопольська, 57, код ЄДРПОУ 25698645) заборгованість в розмірі 9460,74 грн., 936,07 грн. пені, 111,27 грн. 3% річних, 261,37 грн. інфляційних та 1598,55грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.11.2017

Суддя ОСОБА_2