Рішення

від 20.11.2017 по справі 904/8123/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2017 Справа № 904/8123/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ", м. Дніпро

до Приватного підприємства "БУДРЕММІКС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором поставки

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 03.08.17р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного підприємства "БУДРЕММІКС" про стягнення основного боргу в розмірі 60 583,26грн., пені у розмірі 10 944,97грн., 3% річних у розмірі 1 140,29грн., інфляційних у розмірі 4 786,08грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №120214 О від 12.02.2014р. в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с.65-67), що підтверджується повернутими конвертами (а.с.71-74, 88-90), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

14.11.2017р. у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" (постачальник) та Приватним підприємством "БУДРЕММІКС" (покупець) укладено договір №120214 О, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар (сантехнічні вироби і кахель), номенклатура, кількість і ціна якого наведені в накладних на відпуск товару, які додаються до договору та є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.3.1. договору товар поставляється партіями протягом терміну дії договору.

Згідно п.3.2. договору датою поставки товару вважається дата товарної накладної.

У відповідності до п.3.3. договору поставка товару здійснюється продавцем на умовах франко-склад продавця, розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Старокодацька, 5.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, зазначених у цьому договорі.

Згідно п.4.1. договору покупець здійснює оплату товару у формі попередньої 100% оплати або з відстрочкою платежу на ___календарних днів з дати поставки товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця. Форма оплати кожної партії товару узгоджується сторонами додатково зручним способом (телефон, факс, електронна пошта і т.ін.).

Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2014р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору він вважається пролонгованим ще на кожний наступний календарний рік (п.12.1. договору).

Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від проведення розрахунків за ним (п.12.2. договору).

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов"язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов"язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов"язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач виставив відповідачу рахунок на оплату товару №14986 від 14.12.2016р. на суму 70 748,14грн. (розрахунковий рахунок №26002455003436, АКБ "ОТП БАНК") (а.с.57).

04.01.2017р. відповідач надав позивачу в якості підтвердження попередньої оплати за товар згідно рахунку №14986 від 14.12.2016р. копію платіжного доручення №338 від 04.01.2017р. на суму 60 583,26грн. (а.с.28).

Надалі позивач поставив відповідачу товар (плитку ГРЕС глазуровану 59.8/59.8 FargoGrey 1 в кількості 266,71 кв.м) на суму 60 583,26грн., що підтверджується видатковою накладною №14986 від 04.01.2017р., підписаною сторонами без будь-яких зауважень (а.с.26-27).

Однак відповідно до банківських виписок АТ "ОТП Банк" оплати згідно платіжного доручення №338 від 04.01.2017р. на поточний рахунок позивача не надійшло (а.с.29-36).

Крім того, як вбачається з банківської виписки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" по рахунку відповідача №26003060735014 за 04.01.2017р. - 05.01.2017р., оплати згідно платіжного доручення №338 від 04.01.2017р. з рахунку відповідача за №26003060735014 на рахунок позивача за №26002455003436 не надходило (а.с.75-76).

Враховуючи викладене, відповідач не здійснив оплату за поставку товару на суму 60 583,26грн.

22.03.2017р. позивач надіслав відповідачу претензію про сплату заборгованості (а.с.37-42), однак останній відповіді не надав, вимогу не виконав.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №120214 О від 12.02.2014р. згідно видаткової накладної №14986 від 04.01.2017р. складає 60 583,26грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає до стягнення.

У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у разі недотримання покупцем або постачальником своїх зобов'язань, винна сторона сплачує іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 05.01.2017р. по 21.08.2017р. у розмірі 10 944,97грн.

Відповідно до п.2.5. постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, оскільки договором поставки №120214 О від 12.02.2014р. не встановлено інший строк, за який нараховується пеня, застосуванню підлягає ч.6 ст.232 Господарського кодексу України.

Господарський суд, перерахувавши пеню за період з 05.01.2017р. по 05.07.2017р., встановив, що вона складає 8 114,84грн. та підлягає до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для її нарахування.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.01.2017р. по 21.08.2017р. у розмірі 1 140,29грн., а також інфляційні з січня по липень 2017р. у розмірі 4 786,08грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, господарський суд встановив, що він здійснений правильно, у зв"язку з чим 3% річних у розмірі 1 140,29грн. підлягають до стягнення.

Щодо інфляційних, то їх слід нараховувати з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж (абз.3 п.3.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Господарський суд, перерахувавши інфляційні за період з лютого по липень 2017р., встановив, що вони складають 4 232,98грн. та підлягають до стягнення. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних суд вважає за необхідне відмовити у зв"язку із неправильним визначенням періоду для їх нарахування.

У зв'язку із частковим задоволенням позову судовий збір за розгляд справи відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Відповідно до абз.4 п.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом) ставкою.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "БУДРЕММІКС" (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 26, ЄДРПОУ 33475358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ШУНГІТ" (49000, м. Дніпро, вул. Старокодацька, 5, ЄДРПОУ 34316747) основний борг у розмірі 60 583,26грн. (шістдесят тисяч п"ятсот вісімдесят три грн. 26коп.), пеню у розмірі 8 114,84грн. (вісім тисяч сто чотирнадцять грн. 84коп.), 3% річних у розмірі 1 140,29грн. (одна тисяча сто сорок грн. 29коп.), інфляційні у розмірі 4 232,98грн. (чотири тисячі двісті тридцять дві грн. 98коп.) та 1 530,11грн. (одна тисяча п"ятсот тридцять грн. 11коп.) судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 20.11.2017р.

Суддя ОСОБА_2