Рішення

від 15.11.2017 по справі 910/18068/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017Справа №910/18068/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Фургон" до про Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Маркет" стягнення заборгованості у розмірі 15 873,42 грн

Представники:

від Позивача: Шарко Д.Р. (представник за довіреністю),

Чихірьов В.Л. (представник за довіреністю)

від Відповідача: Середа М.М. - керівник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зелений Фургон" надалі (надалі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Маркет" (надалі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 15 873,12 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 19.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет (Покупець) було укладено Договір поставки № 19/07-ДП, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари згідно з замовленнями покупця в асортименті та по цінам, визначеним в специфікації (Додаток №1 до договору) в кількості, що відповідає замовленню покупця та вказується в видаткових накладних на партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору протягом липня-грудня 2017 він поставив Відповідачу товар на загальну суму 29 313,10 грн., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив повну оплату отриманого товару. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон в розмірі 12 608,61 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет пеню у розмірі 1 724,92 грн, 3% річних у розмірі 320,42 грн та інфляційні у розмірі 1 219,147 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/18068/17, судове засідання призначено на 01.11.2017 року.

30.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 19.10.2017 року.

01.11.2017 року в судове засідання з'явились представники сторін. В судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник відповідача в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, якими визнав позовні вимоги та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання сторонам часу врегулювати спір мирним шляхом.

Суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Позивача надати докази на підтвердження часткової оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Маркет" за поставлений товар за Договором №19/07-ДП від 19.06.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 відкладено розгляд справи на 15.11.2017 у зв'язку з витребуванням додаткових доказів по справі.

13.11.2017 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду Господарського суду міста Києва від 01.11.2017.

В судовому засіданні 15.11.2017 представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача надав пояснення по суті спору, обставини заборгованості перед Позивачем не спростував.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.11.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

19.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет (Покупець) було укладено Договір поставки № 19/07-ДП, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язаний поставити та передати у власність покупцеві товари згідно з замовленнями покупця в асортименті та по цінам, визначеним в специфікації (Додаток №1 до договору) в кількості, що відповідає замовленню покупця та вказується в видаткових накладних на партію товару, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.3.2 Договору датою поставки вважається дата передачі постачальником товару покупцю. Вантажно-розвантажувальні роботи здійснюються силами та засобами постачальника. Право власності на партію товару переходить покупцю в момент отримання останнім товару. Моментом отримання товару вважається відмітка покупця про отримання товару на видатковій накладній постачальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату через 50 календарних днів після отримання товару.

Відповідно до п.8.3 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати за товар, передбачених у п. 4.1 цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день такої прострочки.

Даний Договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2016 року. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не повідомить про свій намір його розірвати договір вважається продовженим на тих же умовах до моменту підписання нового договору поставки (п.10.1 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 19/07-ДП від 19.07.2016 Позивачем було поставлено товар, а Відповідач в свою чергу прийняв цей товар, що підтверджується видатковими накладними № 252 від 26.07.2016 на суму 11 520,06 грн, № 253 від 26.07.2016 на суму 1 884,00 грн, № 260 від 03.08.2016 на суму 2 478,00 грн, № 261 від 03.08.2016 на суму 885,00 грн, № 271 від 08.08.2016 на суму 765,00 грн, № 282 від 17.08.2016 на суму 793,00 грн, № 283 від 17.08.2016 на суму 247,20 грн, № 308 від 01.09.2016 на суму 823,68 грн, № 315 від 09.09.2016 на суму 1 990,08 грн, № 341 від 30.08.2016 на суму 2 168,32 грн, № 356 від 19.10.2016 на суму 1 113,60 грн, № 392 від 01.11.2016 на суму 1 110,60 грн, № 456 від 02.12.2016 на суму 1 947,60 грн, № 494 від 28.12.2016 на суму 1 5896,16 грн., а загалом на суму 29 313,10 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем була здійснена лише часткова оплата за вказаний Товар на суму в розмірі 12 764,68 грн та повернуто товар Позивачу на суму 3 939,81 грн. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон в розмірі 12 608,61 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет пеню у розмірі 1 724,92 грн, 3% річних у розмірі 320,42 грн та інфляційні у розмірі 1 219,147 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 19/07-ДП від 19.07.2016 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору № 19/07-ДП від 19.07.2016 Позивачем було поставлено на загальну суму 29 313,10 грн, товар, а Відповідач в свою чергу прийняв цей товар, що підтверджується видатковими накладними № 252 від 26.07.2016 на суму 11 520,06 грн, № 253 від 26.07.2016 на суму 1 884,00 грн, № 260 від 03.08.2016 на суму 2 478,00 грн, № 261 від 03.08.2016 на суму 885,00 грн, № 271 від 08.08.2016 на суму 765,00 грн, № 282 від 17.08.2016 на суму 793,00 грн, № 283 від 17.08.2016 на суму 247,20 грн, № 308 від 01.09.2016 на суму 823,68 грн, № 315 від 09.09.2016 на суму 1 990,08 грн, № 341 від 30.08.2016 на суму 2 168,32 грн, № 356 від 19.10.2016 на суму 1 113,60 грн, № 392 від 01.11.2016 на суму 1 110,60 грн, № 456 від 02.12.2016 на суму 1 947,60 грн, № 494 від 28.12.2016 на суму 1 5896,16 грн., які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Як встановлено Судом, Товариством з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет був частково сплачений Товар за Договором на суму 12 764,68 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позивача.

Окрім того, Відповідачем було повернуто Позивачу товар на загальну суму 3 939,81 грн за видатковими накладними № ЕФ00000298 від 09.08.2016 на суму 394,56 грн, № ЕФ00000415 від 30.09.2016 на суму 348,00 грн, № ЕФ00000495 від 01.11.2016 на суму 489,60 грн, № ЕФ00000563 від 25.11.2016 на суму 396,00 грн, № ЕФ00000645 від 29.12.2016 на суму 2 313,67 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет перед Товариством з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон за Договором № 19/07-ДП від 19.07.2016 становить 12 608,61 грн.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон в розмірі 12 608,61 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 12 608,61 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 23.09.2016 по 09.10.2017 у розмірі 320,42 грн. та інфляційні за загальний період з 23.09.2016 по серпень 2017 року в розмірі 1 219,17 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором за загальний період прострочки з 23.09.2016 по 09.10.2017 вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 319,83 грн як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 23.09.2016 по 09.10.2017.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 1 219,17 грн за загальний період з 23.09.2016 по серпень 2017 року підлягають частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Окрім того, Позивач не врахував, що коли строк виконання зобов'язання настає до 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за поточний місяць, а коли строк виконання зобов'язання - після 15 числа місяця, то застосовується індекс інфляції за наступний місяць, але не розраховується поденний індекс інфляції, що зроблено Позивачем.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 23.09.2016 по 18.08.2017 у розмірі 1 724,92 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.5.2 Договору у випадку несвоєчасної оплати партії товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 23.09.2016 по 18.08.2017 у розмірі 1 724,92 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає частковому задоволенню у зв'язку з невірним розрахунком Позивача в частині визначення початку перебігу прострочки Відповідача. Так, Позивачем не враховано, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України). Таким чином, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню пеня за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з з 23.09.2016 по 18.08.2017 у розмірі 1 716,21 грн.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Євро Фуд Маркет на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зелений Фургон підлягає стягненню заборгованість у розмірі 12 608,61 грн., 3% річних в розмірі 319,83 грн., інфляційні у розмірі 1 176,17 грн та пеня в розмірі 1 716,21 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Фургон" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Фуд Маркет" (01024, м.Київ, ВУЛИЦЯ ШОВКОВИЧНА, будинок 32/34, офіс 48, ідентифікаційний код 39926305) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелений Фургон" (02100, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОТКАЦЬКА, будинок 1/12, ідентифікаційний код 39113752) заборгованість у розмірі 12 608 (дванадцять тисяч шістсот вісім) грн. 61 коп, 3% річних у розмірі 319 (триста дев'ятнадцять) грн. 83 коп, інфляційні у розмірі 1 176 (одна тисяча сто сімдесят шість) грн. 17 коп., пеню у розмірі 1 716 (одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 21 коп. та судовий збір у розмірі 1 594 (одна тисяча п'ятсот дев'яносто чотири) грн. 73 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 листопада 2017 року

Суддя О.В. Чинчин