Рішення

від 15.11.2017 по справі 910/17825/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2017Справа №910/17825/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Траєкторія права до проТовариства з обмеженою відповідальністю Баратеон стягнення заборгованості у розмірі 11 763,14 грн Представники:

від Позивача: Власюк І.В. - керівник

від Відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" (надалі також - Позивач ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" (надалі також - Відповідач ) про стягнення заборгованості у розмірі 11 763,14 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" (Виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" (Замовник) було укладено Договір про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017, предметом якого є надання, по домовленості з замовником, юридичних, консалтингових, бухгалтерських, консультаційних та інших послуг, в тому числі інформаційних, з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, митного та валютного законодавства, цивільного, господарського та трудового права. Як зазначає Позивач, на виконання умов договору ним були надані юридичні послуги, проте Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором належним чином не виконав. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" становить 10 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" 3% у розмірі 147,12 грн, інфляційні у розмірі 390,00 грн. та пеню у розмірі 1 226,02 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2017 року порушено провадження у справі № 910/17825/17, судове засідання призначено на 01.11.2017 року.

24.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.10.2017 року.

01.11.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 13.10.2017 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 відкладено розгляд справи на 15.11.2017 у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 15.11.2017 представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на ухвалі Господарського суду міста Києва від 01.11.2017 у справі № 910/17825/17, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" є 04073, м.Київ, вул. Кирилівська, б. 170, прим. 1.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/17825/17 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Зважаючи на те, що ухвала про порушення провадження у справі була отримана Відповідачем, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 27.10.2017 уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали про порушення провадження у справі, Суд доходить висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 15.11.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

01.02.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" (Виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" (Замовник) було укладено Договір про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017, предметом якого є надання, по домовленості з замовником, юридичних, консалтингових, бухгалтерських, консультаційних та інших послуг, в тому числі інформаційних, з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, митного та валютного законодавства, цивільного, господарського та трудового права.

За приписами п. 1.1 Договору предметом цього договору є надання, по домовленості з замовником, юридичних, консалтингових, бухгалтерських, консультаційних та інших послуг, в тому числі інформаційних, з питань обліку, організації бізнесу, оподаткування, митного та валютного законодавства, цивільного, господарського та трудового права.

Відповідно до п.2.1 Договору загальна вартість цього договору визначається шляхом складання актів приймання-передачі наданих послуг, за якими послуги належним чином передані замовнику. Вартість конкретної послуги вказується у заявці-замовленні.

Згідно з п.2.3 Договору оплата наданих послуг здійснюється замовником в триденний термін з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, якщо інше не визначено сторонами в заявці-замовленні. Сторони домовились, що замовник може здійснювати попередню оплату на користь виконавця по даному договору.

Послуги вважаються прийнятими в день підписання повноважними представниками сторін акту приймання-передачі наданих послуг або якщо в п'ятиденний термін від дня передачі замовникові акту приймання-передачі наданих послуг від останнього не надійшла вмотивована письмова відмова від прийняття наданих послуг (п. 2.4 Договору).

У п.4.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та чинний протягом 3 календарних років з дати його підписання.

Пунктом 5.1.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний у разі порушення цього Договору виплатити виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми винагороди виконавця за кожний день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017 від 01.02.2017 Позивач надав послуги з комплексного юридичного супроводження господарської діяльності замовника ( абонентське юридичне супроводження ), а Відповідач в свою чергу прийняв вказані послуги, що підтверджується Актами прийому-передачі наданих послуг № 1 від 28.02.2017 та № 2 від 31.03.2017.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг за Договором належним чином не виконав. Таким чином, заборгованість Відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" становить 10 000,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баратеон" 3% у розмірі 147,12 грн, інфляційні у розмірі 390,00 грн. та пеню у розмірі 1 226,02 грн.

29.08.2017 Позивачем надіслано на адресу Відповідача претензію з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017 від 01.02.2017 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017 від 01.02.2017 за заявками-замовленнями на надання юридичних (консалтингових) послуг № 1 від 01.02.2017 та № 2 від 01.03.2017 Позивачем були надані послуги з комплексного юридичного супроводження господарської діяльності замовника ( абонентське юридичне супроводження ), а Відповідачем в свою чергу прийняті вказані послуги, що підтверджується Актами прийому-передачі наданих послуг № 1 від 28.02.2017 на суму 8 000,00 грн та № 2 від 31.03.2017 на суму 7 000,00 грн, які оформлені належним чином та підписані уповноваженими представниками сторін і скріплені печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку, проте Відповідачем була здійснена оплата за надані послуги частково на суму 5 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю Баратеон перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Траєкторія права" за Договором про надання юридичних (консалтингових) послуг №02022017 від 01.02.2017 становить 10 000,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати Відповідачем суми заборгованості за Договором у розмірі 10 000,00 грн.

Отже, Суд доходить висновку, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості наданих та прийнятих послуг в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 10 000,00 грн - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь інфляційні у розмірі 390,00 грн та 3% річних у розмірі 147,12 грн, розраховані за загальний період прострочки з 04.04.2017 по 30.09.2017.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за загальний період прострочки Відповідача з 04.04.2017 по 30.09.2017 у розмірі 147,12 грн зі сплати за надані й прийняті послуги вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. Проте, Суд зазначає, що розрахунок 3% річних здійснений Позивачем невірно, оскільки нарахування 3% річних здійснюється за кожним Актом окремо.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 390,00 грн за загальний період прострочки з 04.04.2017 по 30.09.2017 підлягають задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. Проте, Суд зазначає, що розрахунок інфляційних здійснений Позивачем невірно, оскільки нарахування інфляційних здійснюється за кожним Актом окремо.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь пеню за загальний період прострочки з 04.04.2017 по 30.09.2017 у розмірі 1 226,02 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При цьому, щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. (п.2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Пунктом 5.1.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний у разі порушення цього Договору виплатити виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми винагороди виконавця за кожний день прострочення платежу.

Суд, перевіривши розрахунок пені, у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору, за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 04.04.2017 по 30.09.2017 у розмірі 1 226,02 грн. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у заявленому Позивачем розмірі, оскільки відповідно до норм статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений можливості самостійно виходити за межі заявлених позовних вимог. Проте, Суд зазначає, що розрахунок пені здійснений Позивачем невірно, оскільки нарахування пені здійснюється за кожним Актом окремо.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю Баратеон на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Траєкторія права підлягає стягненню заборгованість у розмірі 10 000,00 грн., інфляційні у розмірі 390,00 грн., 3% річних у розмірі 147,12 грн та пеня у розмірі 1 226,02 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Траєкторія права задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Баратеон (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 170, прим. 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 40635883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична компанія Траєкторія права (03164, м.Київ, вул. Булаховського, 5В, н/п №66, Ідентифікаційний код юридичної особи 40596845) заборгованість у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 390 (триста дев'яносто) грн. 00 коп, 3% річних у розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 12 коп, пеню у розмірі 1 226 (одна тисяча двісті двадцять шість) грн 02 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17 листопада 2017 року

Суддя О.В. Чинчин