Рішення

від 14.11.2017 по справі 910/15722/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2017Справа №910/15722/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Кушнер

до Товариства з обмеженою відповідальністю Продсвіт

про стягнення 74099,11 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Тараненко Я.Ю. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Кушнер звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Продсвіт про стягнення вартості наданого в тимчасове користування майна Договором поставки продукції №310624 від 26.12.2013 та Договорами суборенди майна №20042-16169 від 26.12.2013, №20042-16174 від 27.12.2013 та №20042-16374 від 13.02.2014 в розмірі 74099,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, на виконання умов зазначених договорів, передав відповідачеві в тимчасове користування обладнання (кеги, балон, комплекти меблів, холодильник та тент) для розміщення останнього за адресою: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3, під розміщення та реалізацію продукції ПАТ Оболонь .

В подальшому, в ході проведення перевірки цільового використання орендованого майна позивачем було складено Акт відповідно до якого встановлено, що із всього переданого майна під розміщення та реалізацію продукції ПАТ Оболонь за адресою: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3, наявні лише холодильник та два комплекти меблів, що є порушенням умов укладених між сторонами Договорів.

Позивач звертався до відповідача із претензією №16-6 від 16.06.2017 з вимогою повернути передане в оренду майно. Проте відповідач жодних дій щодо повернення зазначеного майна не вчинив, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути на свою користь 70099,11 грн. вартості орендованого обладнання.

Крім того, у зв'язку із порушенням відповідачем умов договорів суборенди, позивач на підставі п.6.7 Договорів нарахував до стягнення з відповідача штраф в розмірі 4000 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Продсвіт (відповідач, покупець) укладено Договір поставки продукції №310624, відповідно до умов якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо) (п.1. розд.1 Договору).

Відповідно до п.2 розд.1 Договору, під терміном продукція сторони розуміють пиво в пляшка, банках та кегах, напої безалкогольні, напої слабоалкогольні, мінеральні води ароматизовані, воду питну, що вироблені ЗАТ Оболонь , ДП Пивоварня Зіберта , ВАТ Охтирський пивоварний завод , ДП Красилівське , ЗАТ Бершадський пиво комбінат та ВАТ Севастопольський пиво безалкогольний завод .

Пунктом 6 розділу 1 Договору визначено, що договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 31.12.2020 року. Якщо за тридцять календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін письмово не повідомить про своє бажання розірвати цей договір або між сторонами не буде укладений новий договір, останній вважається кожен раз продовженим на наступний календарний рік і на тих самих умовах. В частині зобов'язання покупця щодо оплати продукції та повернення (або відшкодування вартості) зворотної тари, цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобов'язань.

Згідно з п.1 розд.2 Договору, постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги та балони (зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в Додатку №2, що є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Пляшка, у якій міститься продукція, що продається покупцю, є незворотною тарою.

Покупець зобов'язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з постачальником нові місця зберігання зворотної тари, не передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам.

У відповідності до п.5 розд.2 Договору, повернення зворотної тари здійснюється по реєстру при завезенні продукції або покупцем самостійно.

Покупець зобов'язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, кеги - в термін не більше: 7 діб - для теплих місяців (квітень-вересень); 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб (п.6 розд.2 Договору).

Пунктом 8 розділу 2 Договору визначено, що якщо зворотна тара при поверненні має механічні пошкодження (деформацію) та виключає подальше використання, то вона не приймається постачальником, про що складається відповідний Акт. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику заставну ціну зворотної тари з врахуванням податку на додану вартість (згідно умов даного договору) та відшкодувати всі спричинені своєю діяльністю або бездіяльністю збитки та упущену вигоду постачальника.

Відповідно до п.4 розд.3 Договору, розрахунковим документом за повернену зворотну тару є накладна на повернення зворотної тари з відміткою постачальника.

Згідно з п.6 розд.3 Договору, в разі неповернення покупцем зворотної тари в обумовлені терміни, покупець на вимогу постачальника відшкодовує постачальнику заставну ціну зворотної тари (згідно умов договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов вказаного договору було передано відповідачеві тару: кега Оболонь 30л, у кількості 2 шт., вартістю за одну шт. в розмірі 1166,67 грн. без ПДВ; кега Оболонь 50 л, у кількості 3 шт., вартістю за одну шт. в розмірі 1166,67 грн. без ПДВ; балон 40 кг у кількості 1 шт., вартістю за одну шт. в розмірі 650 грн. без ПДВ. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією Акту приймання-передачі майна №1 від 27.12.2013.

Разом з тим, судом встановлено що між Товариством з обмеженою відповідальністю Кушнер (позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю Продсвіт (відповідач, суборендар) було укладено Договори суборенди майна №20042-16169 від 26.12.2013, №20042-16174 від 27.12.2013 та №20042-16374 від 13.02.2014, відповідно до умов яких орендар передає суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (майно), та зобов'язується сплачувати орендарю орендну плату (п.1.1 Договору).

Згідно з п.1.2 Договору №20042-16169, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна зазначаються в наступній таблиці: 15 комплектів меблів Оболонь , 1стіл+4стільця; вартістю 733,33 грн. без ПДВ за один комплект, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3.

Згідно з п.1.2 Договору №20042-16174, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна зазначаються в наступній таблиці: Холодильник Інтер-550 Оболонь ; заводський номер 35563; інвентарний номер 966701; вартістю 4892,59 грн. без ПДВ, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3.

Згідно з п.1.2 Договору №20042-16374, перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва майна, місцезнаходження, вартість та кількість майна зазначаються в наступній таблиці: тентова конструкція Оболонь 224,7 кв. м; інвентарний номер 524966; вартістю 36070 грн. без ПДВ, місцезнаходження майна: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3.

Пунктом 1.3 Договорів суборенди визначено, що суборендар повідомлений, що право власності на майно належить ПАТ Оболонь . У випадку припинення дії договору оренди майна, укладеного між власником та орендарем, суборендар зобов'язується повернути майно власнику протягом 10 робочих днів з дати направлення власником суборендарю такої вимоги або, за умови наявності відповідної вимоги від власника, суборендар зобов'язується переукласти аналогічний договір суборенди з іншим орендарем майна.

Факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна в суборенду є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акту прийому-передачі майна в суборенду лежить на орендарі (п.2.2 Договорів суборенди).

Згідно з п.2.4 Договорів суборенди, факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюються печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна із суборенди є невід'ємною частиною цього договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна із суборенди лежить на суборендарі.

За змістом п.2.7 Договорів суборенди, представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням суборендарем майна як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан майна та порядок його використання.

Відповідно до п.5.1.12 Договорів суборенди, суборендар зобов'язується самостійно і за свій рахунок забезпечити належне збереження майна.

Згідно з п.5.1.13 Договорів суборенди, суборендар зобов'язаний протягом 10 (десяти робочих днів після закінчення дії договору (в тому числі достроково) повернути майно орендарю (а в разі отримання відповідної вимоги - власнику) у діючому стані, технічно справне та комплектне, з урахуванням його нормального зносу.

Суборендар зобов'язаний не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в п.1.2 даного договору (або специфікації) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником (п.5.1.18 Договорів суборенди).

Пунктом 6.2 Договорів суборенди визначено, що у випадку втрати (повного знищення) суборендарем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні майна у відповідності з п.2.3 даного договору суборендар зобов'язаний відшкодувати орендарю (або за письмовою вимогою безпосередньо власнику) вартість майна вказану в п.1.2 даного договору (або в специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами та власником.

За умовами п.6.7 Договорів суборенди, у випадку невиконання суборендарем зобов'язань передбачених п.п.5.1.5, 5.1.17 та 5.1.18 даного договору, суборендар сплачує орендарю або власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2000 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт складений за участю орендаря або власника та суборендаря, а у випадку ухилення суборендаря від підписання акту - одностороннім актом орендаря або власника з відповідною відміткою.

Відповідно до п.7.1 Договорів суборенди, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами, погодження власником.

Пунктом 7.2 Договорів суборенди визначено, що даний договір укладається терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту цього договору або чинного законодавства України.

За змістом п. 7.3 Договорів суборенди визначено, якщо суборендар продовжує користуватися майном після закінчення терміну дії договору, то, за відсутності письмових заперечень сторін або власника, заявлених не пізніше 10 календарних днів до закінчення терміну дії договору, то строк даного договору продовжується ще на один календарний рік.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, 26.12.2013 на виконання умов договору №20042-16169 від 26.12.2013 позивач передав відповідачу у строкове платне користування 15 комплектів меблів Оболонь , 1стіл+4стільця; вартістю 733,33 грн. без ПДВ за один комплект, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 26.12.2013 який підписано представниками обох сторін.

На виконання умов договору №20042-16174 від 27.12.2013 позивач передав відповідачу у строкове платне користування Холодильник Інтер-550 Оболонь ; заводський номер 35563; інвентарний номер 966701; вартістю 4892,59 грн. без ПДВ, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 27.12.2013 який підписано представниками обох сторін.

На виконання умов договору №20042-16374 від 13.02.2014 позивач передав відповідачу у строкове платне користування тентову конструкцію Оболонь 224,7 кв. м; інвентарний номер 524966; вартістю 36070 грн. без ПДВ, що підтверджується Актом прийому-передачі майна від 13.02.2014 який підписано представниками обох сторін.

В подальшому, 04.04.2016 комісією по контролю за цільовим використанням переданого в суборенду майна орендаря було проведено перевірку наявності, технічного стану та цільового використання орендованого майна Товариством з обмеженою відповідальністю Продсвіт за адресою: м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3 та встановлено, що частина майна, переданого в суборенду за узгодженим місцем розташування відсутня, зокрема було зафіксовано, що із переданого позивачеві за Актами прийому-передачі до договорів №310624 від 26.12.2013, №20042-16169 від 26.12.2013, №20042-16174 від 27.12.2013 та №20042-16374 від 13.02.2014 майна за адресою м. Київ, вул. Олександра Сабурова, буд. 3, наявний лише холодильник та два комплекти меблів Оболонь , про що складено відповідний акт.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач звертався до орендаря та/або власника для погодження нової адреси місця розташування орендованого майна або повернення зазначеного майна.

Претензією №16-6 від 16.06.2017 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання договору та просив відповідача повернути орендоване майно. Проте відповідач відповіді на вказану претензію не надав, орендоване майно не повернув.

У відповідності до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ч.1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.3 ст.774 Цивільного кодексу України, до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч.6 ст.283 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 764 ЦК України встановлено, що у разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

На підставі вказаного, позивач звернувся до відповідача листом №16-6 від 16.06.2017 щодо дострокового розірвання договору суборенди та повернення майна. Докази направлення зазначеного листа відповідачеві наявні в матеріалах справи.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, підтверджується позивачем та відповідачем не спростовано, майно за договором відповідачем повернуто не було, акт приймання-передачі орендованого майна між сторонами не складено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 70099,11 грн. вартості майна, а відтак позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Кушнер цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 2000 грн. за договором суборенди №20042-16169 від 26.12.2013 та в розмірі 2000 грн. за договором суборенди №20042-16374 від 13.02.2014, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 6.7 Договорів суборенди визначено, що у випадку невиконання суборендарем зобов'язань передбачених п.п.5.1.5, 5.1.17 та 5.1.18 даного договору, суборендар сплачує орендарю або власнику штраф за кожен окремий випадок в розмірі 2000 грн. Належним підтвердженням таких фактів буде акт складений за участю орендаря або власника та суборендаря, а у випадку ухилення суборендаря від підписання акту - одностороннім актом орендаря або власника з відповідною відміткою.

Таким чином, оскільки, як встановлено судом, відповідачем порушено п.5.1.18 Договорів суборенди, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у загальному розмірі 4000 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин, зокрема доказів повернення переданого в оренду обладнання або відшкодування вартості останнього.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Продсвіт (02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 3; ідентифікаційний номер 30312356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Кушнер (02192, м. Київ, вул. Миропільська, буд. 4; ідентифікаційний код 32559075) 70099 (сімдесят тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 11 коп. вартості неповернутого майна, 4000 (чотири тисячi) грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 20.11.2017

Суддя Я.В. Маринченко