Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/16009/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/16009/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд

про стягнення 55 347,10 грн.

Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача Цельєв О.В. (дов. №167 від 10.11.2017);

від відповідача не з'явився.

встановив :

19.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд про стягнення 55 347,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за дилерським договором №15D від 10.07.2012 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2017 порушено провадження у справі №910/16009/17, розгляд справи призначено на 17.10.2017.

13.10.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2017, враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, невиконання ним вимог ухвали суду від 20.09.2017, а також необхідність витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 16.11.2017.

19.10.2017 позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про уточнення позовної заяви щодо наведення розрахунку боргу, при цьому суму основного боргу у розмірі 55 347,10 грн. не уточнював.

У судове засідання 16.11.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання 16.11.2017 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.11.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

10.07.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд (далі - відповідач, дилер) було укладено дилерський договір №15D (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність дилеру друковану продукцію, а дилер зобов'язувався приймати таку друковану продукцію та своєчасно проводити оплату на умовах цього договору.

Згідно п. п. 1.2., 1.3. договору постачальник доручає, а дилер бере на себе зобов'язання на розповсюдження друкованої продукції. Даний договір поширюється на весь без винятків асортимент друкованої продукції, розповсюджуваної постачальником.

В п. 2.2.1. договору дилер взяв на себе зобов'язання прийняти, своєчасно оплатити продукцію на умовах даного договору.

За умовами п. п. 4.1., 4.3. договору відпускна ціна для дилера визначається постачальником в інформаційному листі та у видатковій накладній. Оплата поставленої продукції проводиться дилером шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно до п. 4.4. договору строк оплати за всі видання, що поставляються за договором 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання кожної партії продукції, за виключенням особливих випадків і угод, обумовлених постачальником.

У відповідності до п. 5.1. договору право власності на поставлену партію видань переходить від постачальника до дилера з моменту передачі продукції дилеру за видатковою накладною.

Як передбачено в п. 7.2. договору датою поставки вважається дата отримання видань дилером, яка фіксується у видаткових накладних, що виписуються постачальником.

Договір діє з моменту підписання його сторонами до 31.12.2016. У разі, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення строку дії договору не заявить про його розторгнення або перегляд, то договір вважається пролонгованим ще на 6 місяців (п. 14.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 232 768,90 грн, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №5760 від 27.10.2016.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином, здійснивши часткову оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 67 293,19 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача.

Крім того, відповідачем на підставі п. п. 2.2.17, 8.6 - 8.8 договору повернуто позивачеві товар на загальну суму 110 128,61 грн. (накладні про повернення товару постачальнику містяться в матеріалах справи, а саме: №3840 від 31.10.2016 на суму 241,16 грн., №3996 від 18.11.2016 на суму 5109,46 грн., №220 від 26.01.2017 на суму 24 159,85 грн., №253 від 02.02.2017 на суму 19 305,12 грн., №377 від 16.02.2017 на суму 4960,00 грн., №467 від 02.03.2017 на суму 30 488,64 грн., №569 від 16.03.2017 на суму 16 571,80 грн., №595 від 16.03.2017 на суму 8866,00 грн., №695 від 30.03.2017 на суму 204,93 грн., №866 від 27.04.2017 на суму 221,65 грн.).

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що відповідачем з урахуванням здійсненої оплати вартості товару на суму 67 293,19 грн., а також повернутого товару на суму 110 128,61 грн., не оплачено залишок товару за видатковою накладною №5760 від 27.10.2016 на суму 55 347,10 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати продукції, одержаної за дилерським договором №15D від 10.07.2012.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки позивачем відповідачу обумовленої договором продукції на суму 232 768,90 грн, що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №5760 від 27.10.2016.

Відповідач здійснив часткову оплату поставленого позивачем товару на загальну суму 67 293,19 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача, та на підставі п. п. 2.2.17, 8.6 - 8.8 договору повернув позивачеві товар на загальну суму 110 128,61 грн.

Таким чином відповідачем не оплачено залишок товару за видатковою накладною №5760 від 27.10.2016 на суму 55 347,10 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору строк оплати за всі видання, що поставляються за договором 45 (сорок п'ять) календарних днів з моменту отримання кожної партії продукції, за виключенням особливих випадків і угод, обумовлених постачальником.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що заборгованість відповідача за поставлений товар складає 55 347,10 грн., яка підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити повністю.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Преса-Трейд (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 139, оф. 423, код 35371243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бурда Дистрибьюшен Сервісиз Україна (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 101, код 38218641) суму основного боргу у розмірі 55 347 (п'ятдесят п'ять тисяч триста сорок сім) грн 10 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 21.11.2017

Суддя В.О. Демидов