Рішення

від 21.11.2017 по справі 917/1490/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2017р. Справа № 917/1490/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солт Ко" (провулок Червоноармійський, буд.14, оф.2Б, м. Київ, 03039)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агроторг" (вул. Пушкіна, буд.42, оф.106, м. Полтава, 36011)

про стягнення 216000,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не з"явився

Розглядається позовна заява про стягнення 216000,00 грн. заборгованості за видатковими накладними № 656 від 06.10.2016р., № 667 від 10.10.2016р., № 672 від 12.10.2016р., № 686 від 18.10.2016р., № 698 від 21.10.2016р., № 713 від 27.10.2016р.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує, посилаючись на те, що в доданих позивачем видаткових накладних міститься посилання на договір поставки №07/04 від 07.04.2016р., але жодних посилань на цей договір у позові немає, як немає й самого договору. ТОВ "ІР-Агроторг" здійснює свою діяльність виключно за попередньо укладеними договорами, які містять в собі всі істотні умови поставки відповідних договорів, в тому числі порядок та строки оплати. У позові не зазначено стан взаєморозрахунків сторін на момент виникнення боргу, не зазначається які саме ним враховані оплати та поставки на дату звернення з позовом (а.с.62).

Про час та місце розгляду справи позивач та відповідач повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 08.09.2017р., від 04.10.2017р., від 06.11.2017р. (а.с.35-36, 51-52,70,72-73).

Відповідач надіслав клопотання про відкладення та про продовження строку вирішення спору на 15 днів для надання додаткових доказів по справі.

Позивач заперечив проти відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача судом відхиляється, оскільки в матеріалах справи наявні пояснення відповідача, про час і місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином та засвоєчасно, представник відповідача був присутній в минулому судовому засіданні, строк вирішення спору, встановлений ст. 69 ГПК України, закінчується, явка представників сторін обов"язковою не визнавалася.

В судовому засіданні 21.11.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

На підставі усної угоди позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Солт Ко" поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар (сіль помолу 1 сорту) на загальну суму 216000,00 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними видатковими накладними № 656 від 06.10.2016р. на суму 36000,00грн., № 667 від 10.10.2016р. на суму 36000,00грн., № 672 від 12.10.2016р. на суму 36000,00грн., № 686 від 18.10.2016р. на суму 36000,00грн., № 698 від 21.10.2016р. на суму 36000,00грн., № 713 від 27.10.2016р. на суму 36000,00грн. товарно-транспортними накладними №02/10 від 06.10.2016р., № 03/10 від 10.10.2016р., № 06/10 від 12.10.2016р., № 07/10 від 18.10.2016р., № 08/10 від 21.10.2016р., № 09/10 від 27.10.2016р. та довіреністю відповідача № 81 від 05.10.2016р., № 83 від 06.10.2016р., № 87 від 10.10.2016р., № 91 від 17.10.2016р., № 96 від 19.10.2016р., № 99 від 26.10.2016р., які підписані директором відповідача та посвідчені печаткою (а.с.8-25).

Відповідач оплати товару не здійснив.

Позивач направив відповідачу вимогу від 06.04.2017 року про сплату коштів у сумі 216000,00грн., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення від 12.05.2017р.(а.с.26-28).

Викладені у відзиві заперечення відповідача судом відхиляються з таких мотивів.

Як свідчать матеріали справа в накладних зазначається про здійснення даної поставки за договором № 07/04 від 07.04.2016р. Проте, згідно пояснень позивача, даний договір не був укладений належним чином, оскільки примірник договору був ним направлений відповідачу для погодження та підписання, проте відповідач договір не підписав (а.с.59-61).

Суд ухвалою від 03.10.2017р. витребовував у відповідача договір поставки № 07/04 від 07.04.2016р.

Відповідач вказаний договір суду не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, матеріалами справи не підтверджується факт укладення договору поставки № 07/04 від 07.04.2016р.

Заборгованість в сумі 216000,00 грн. відповідачем не сплачена.

Позивач повідомив, що на дату розгляду справи відповідач борг не сплатив (пояснення від 21.11.2017р.) Зазначене підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 509, ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 208 ЦК України передбачено, що правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Разом з тим, за ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією з сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Тобто, недодержання простої письмової форми, якщо такий наслідок прямо не передбачений законом, не тягне за собою недійсність правочину, а лише позбавляє сторони права у разі виникнення спору посилатися для підтвердження угоди на показання свідків.

Надані в матеріали справи двостороннє підписані накладні з зазначенням кількості, ціни та загальної вартості товару, двостороннє підписані товарно транспортні накладні в яких підтверджено перевезення товару, видані відповідачем довіреності своєму представнику на одержання матеріальних цінностей від позивача, свідчать про те, що між сторонами в даному випадку склалися правовідносини з купівлі-продажу та перевезення вантажу.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Загальні положення частини другої статті 530 ЦК України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Отже, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Така ж правова позиція визначена в п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» .

Строк виконання відповідачем відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України, тобто строк починається з наступного дня після одержання товару.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення 216000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ір-Агроторг" (вул. Пушкіна, буд.42, оф.106, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 40163927) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солт Ко" (провулок Червоноармійський, буд.14, оф.2Б, м. Київ, 03039, ідентифікаційний код 39496918) 216000,00 грн. основного боргу, 3240,00грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано: 21.11.2017 р.

Суддя Т. М. Безрук