Ухвала

від 14.11.2017 по справі 760/18120/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 14 листопада 2017 року апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року,

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання детектива Четвертого відділу Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) та АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166 на строк проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000040 від 13 лютого 2016 року.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що вбачає за доцільне накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 , оскільки санкції ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, за якими підозрюваному ОСОБА_5 повідомлено про підозру, передбачають такий додатковий вид покарання як конфіскація майна.

Не погоджуючись з таким рішенням, підозрюваний ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року та відмовити у задоволенні клопотання детектива.

Щодо строків апеляційного оскарження, ОСОБА_5 зазначає, що в судове засідання для розгляду клопотання детектива, його та захисника не викликали, а про існування вказаної ухвали останньому стало відомо з інформації, що розміщена на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень 24 вересня 2017 року, у зв`язку з чим відбулося істотне порушення його процесуальних прав.

На думку автора апеляційної скарги, ухвала слідчого судді винесена з порушенням норм процесуального права, при неповноті судового розгляду, а обставини викладені в судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Додає, що слідчий суддя в тексті ухвали не послався на те, з яких підстав було застосовано вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України.

Посилається автор апеляційної скарги і на те, що слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали не були досліджені обставини щодо правильного найменування банків, на рахунках яких перебувають арештовані грошові кошти, та зазначає, що не існує банків АТ "Укрсиббанк" та АТ "ОТП БАНК", а, натомість, існують ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "ОТП БАНК".

Крім того, додає, що не встановлено чи взагалі існують у підозрюваного банківські рахунки.

Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного та його захисника, на підтримку доводів апеляційної скарги і необхідності задоволення її в повному обсязі, доводи прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представників, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 13 лютого 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 52016000000000040, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений період 2013 року, директор Приватного акціонерного товариства «Інфраструктура відкритих ключів» (далі - ПрАТ «ІВК», код ЄДРПОУ - 33406085) ОСОБА_5 , з метою заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами УДП, виділеними відповідно до Галузевої програми розвитку УДП «Укрхімтрансаміак» на період 2009-2010 років та на період до 2015 року, затвердженої наказом Міністерства промислової політики України від 24.11.2009 № 822 (далі - Галузева програма), вступив у злочинну змову з іншими особами.

Вказана Галузева програма передбачала виконання робіт з технічного переоснащення локальних систем оповіщення населення, яке проживає в 2,5-кілометровій зоні від осі української ділянки магістрального аміакопроводу «Тольяті-Одеса», Придніпровського та Миколаївського управлінь магістрального аміакопроводу, а також в Дніпропетровській області, загальні фінансові вкладення в реалізацію ОСОБА_9 програми мають становили 3 458 383 500 грн.

08 вересня 2017 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжких корупційних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

13 вересня 2017 року Детектив Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів ОСОБА_8 , за погодженням прокурора відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: грошові кошти, які знаходяться в АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) та АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 вересня 2017 року зазначене клопотання задоволено.

Жодних об`єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи зрозгляду клопотання про накладення арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання прокурора, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК Українивимагає обов`язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогамст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згіднозі ст. 171 КПК Україниу клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, згідно з якою будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У такому випадку, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 52016000000000040, про накладення арешту на грошові кошти підозрюваного ОСОБА_5 слідчий суддя, заслухав пояснення детектива та, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до правильного висновку про доцільність накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ОСОБА_5 , оскільки санкції ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України передбачають такий додатковий вид покарання як конфіскація майна.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання детектива та накладення арешту на вказані у клопотанні грошові кошти, які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_5 .

Більш того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на зазначені у клопотанні детектива грошові кошти, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що слідчий суддя в тексті ухвали не послався на те, з яких підстав було застосовано вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки клопотання про арешт мана, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, його захисника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, що і мало місце в даному конкретному випадку.

Що стосується тверджень підозрюваного про те, що не існує банків АТ "Укрсиббанк" та АТ "ОТП БАНК", а, натомість, існують ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "ОТП БАНК", то колегія суддів вважає їх надуманими, так як відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських фондів, повне найменування юридичних осіб, на рахунках яких знаходяться грошові кошти ОСОБА_5 , зазначено: ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСИББАНК» та ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК», а скорочене у разі його наявності: АТ «УКРСИББАНК» та АТ «ОТП БАНК» (а.п. 30-31).

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на грошові кошти, які знаходяться у вищезазначених банках, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності і співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено, а мотиви, з яких власник майна просить скасувати ухвалу слідчого судді, не є достатніми і такими, що визначені законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити підозрюваному ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року, якою частково задоволено клопотання детектива Четвертого відділу Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: грошові кошти на рахунках ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750) та АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166), - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/5105/2017 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1