Рішення

від 16.11.2017 по справі 479/458/16-ц

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 479/458/16-ц

№ 2/479/7/17

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 року Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді Кондрачук А.П.

при секретарі Добровольській І.М.

представника позивача ОСОБА_1

представиника відповідача-1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Криве Озеро цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства Рутенія-М , ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області про визнання договорів оренди землі недійсними,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовною заявою Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства Рутенія-М , ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: відділ Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області про визнання договорів оренди землі недійсними .

Вказуючи, що на підставі рішення Кривоозерського районного суду від 25 лютого 2016 року йому належить право власності на дві земельні ділянки площами по 3,79 га, що призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Вказані земельні ділянки він отримав у спадщину після смерті ОСОБА_5, померлої 18 січня 2015 року. Від рідної сестри покійної - ОСОБА_4 позивач дізнався, що саме вона, замість сестри, 12 вересня 2008 року підписала два договори оренди земельних ділянки, з Приватним сільськогосподарським виробничим підприємством Рутенія-М , які він зараз оспорює, оскільки ОСОБА_5 не давала ОСОБА_4 жодних повноважень на укладення правочинів. Вказуючи, що бажає самостійно обробляти належні йому земельні ділянки, позивач просив позов задовольнити, оскільки відповідач відмовляється в добровільному порядку розривати вищевказані договори оренди землі.

В судовому представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що зміст договорів оренди земельних ділянок відповідає вимогам закону, протягом дев'яти років умови договору виконувалися сторонами, просив відмовити в задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні 08 серпня 2016 року позов визнала, не заперечувала проти його задоволення, вказала, що вона підписала договори замість сестри ОСОБА_6, оскільки остання хворіла.

Представник відділу Держгеокадастру у Кривоозерському районі Миколаївської області в судовому засіданні в судовому засіданні 08 серпня 2016 року не заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 на підставі рішення Кривоозерського районного суду від 25 лютого 2016 року в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої 18 січня 2015 року, належать дві земельні ділянки розмірами по 3,79 га, та одна ділянка розміром 0,78 га, які розташовані в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Належність права власності підтверджується копією інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22 березня 2016 року № 55697503 та № 55691051.

До матеріалів справи позивачем додано копії договорів оренди земельних ділянок, укладених 12 вересня 2008 року між ОСОБА_6 таПриватним сільськогосподарським виробничим підприємством Рутенія-М в особі директора ОСОБА_8, зареєстрованих у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040901700293 та за № 040901700292 від 20 травня 2009 року, відповідно до яких в оренду передано дві земельні ділянки, що належить ОСОБА_6, розміром по 3,79 га кожна, кадастрові номери 4823980700:01:000:2011 , 4823980700:01:000:2012, розташовані в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, в оренду для володіння та користування на 10 років.

Згідно акту прийому-передачі земельної ділянки від 12 вересня 2008 року, орендодавець ОСОБА_6 передав в повне користування орендарю Приватному сільськогосподарському виробничому підприємству Рутенія-М дві земельні ділянки розміром по 3,79 га кожна, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Згідно додатку № 1 до договорів оренди земельних ділянок, сторони договорів узгодили та затвердили форму орендної плати на період дії договору оренди земельної ділянки.

Згідно ч. 4 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Чинним цивільним законодавством України, а саме: ст.ст. 210, 640 ЦК України, ст. 125 ЗК України, ст. 18 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі підлягає державній реєстрації, після чого набуває чинності.

Частина 3 ст. 203 ЦК України передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, п. 2 ч.1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною та юридичною особою належить вчиняти у письмовій формі.

Згідно ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України, тобто правочин не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, інтересам суспільства, волевиявлень учасника правочину, має бути вільним і відповідати його внутрішній волі

За клопотанням позивача ухвалою суду від 08 серпня 2016 року по справі призначено почеркознавчу експертизу.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи № 829 від 29 вересня 2017 року, підтверджується, що підпис в графах орендодавець , у розділі реквізити сторін двох договорів оренди землі від 12 вересня 2008 року, укладених ПСВП "Рутенія-М" та ОСОБА_6, зареєстрованих 20 травня 2009 року у Кривоозерському реєстрі від Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК , виконані ОСОБА_4.

Законом України Про оренду землі визначені умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Враховуючи, що в судовому засіданні встановлено той факт, що ОСОБА_6 не підписувала договори оренди землі, укладення та реєстрація договорів оренди земельних ділянок від 12 вересня 2008 року проведені без відома та волевиявлення власника ділянок ОСОБА_6, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 15 та ст. 17 Закону України "Про оренду землі" та суперечить ч. 3 ст. 203 ЦК України, тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним судові витрати за оплату судового збору в сумі 1 102 грн. 40 коп. та витрати за проведення експертизи в сумі 5 084 грн. 16 коп.

На підставі ст. ст. 15, 203, 210, 215, 236, 386, 387, 638-640 ЦК України, ст.ст. 124 - 125 ЗК України, ст.ст. 13-19, 21 Закону України Про оренду землі , керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 вересня 2008 року між ОСОБА_6 таПриватним сільськогосподарським виробничим підприємством Рутенія-М в особі директора ОСОБА_8, зареєстрованого у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040901700293 від 20 травня 2009 року, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку розміром 3,79 га, кадастровий номер 4823980700:01:000:2011 , розташовану в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 12 вересня 2008 року між ОСОБА_6 таПриватним сільськогосподарським виробничим підприємством Рутенія-М в особі директора ОСОБА_8, зареєстрованого у Кривоозерському реєстраційному відділі Миколаївської регіональної філії ДП Центр ДЗК за № 040901700292 від 20 травня 2009 року, відповідно до якого в оренду передано земельну ділянку розміром 3,79 га, кадастровий номер 4823980700:01:000:2012 , розташовану в межах території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського виробничого підприємства Рутенія-М на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати за оплату судового збору в сумі 1 102 грн. 40 коп. та витрати за проведення експертизи в сумі 5 084 грн. 16 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в Апеляційний суд Миколаївської області через Кривоозерський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час оголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ:(підпис)

Копія вірна:

Суддя Кривоозерського

районного суду ОСОБА_9

Рішення набрало законної сили _____

Оригінал рішення знаходиться в цивільній справі № № 479/458/16-ц.

Керівник апарату суду ОСОБА_10