Справа № 524/5641/16-ц
Провадження №2/524/188/17
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.11.2017 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Кривич Ж.О.,
при секретарі - Коваль Т.М.,
з участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчук цивільну справу за позовом Приватного підприємства Торговий дім Фортуна Інгредієнт до ОСОБА_2 про стягнення збитків,-
ВСТАНОВИВ:
У липні 2016 року Приватне підприємство Торговий дім Фортуна Інгредієнт (далі по тексту рішення - позивач, підприємство) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків в сумі 74 350,00 грн. та сплаченої перевізної плати в сумі 2 650,00 грн.
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав та, посилаючись на ст.ст. 924, 1166 ЦК України, ст.ст. 1, 39, 41 Закону України Про автомобільний транспорт , пояснив суду, що 30 листопада 2015 року між перевізником ОСОБА_2 та відправником ПП Торговий дім Фортуна Інгредієнт був укладений договір на перевезення вантажу. На прохання отримувача вантажу - ТОВ НПК БРИЗ - дата укладення договору була зазначена 1 грудня 2015 року. ОСОБА_2 30 листопада 2015 року отримав вантаж - сироватку суху молочну у мішках вагою 2000 кг на суму 31 200,00 грн. та крохмаль картопляний екстра у мішках вагою 3000 кг на суму 40 500,00 грн., а також плату за свої послуги в сумі 2 650,00 грн. Проте, вантаж у місце призначення - місто Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 25 - не доставив. Як пізніше з'ясувалося, відповідач вантаж відвіз у місто Дніпропетровськ, де залишив невідомим особам.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнала. Суду пояснила, що ОСОБА_2 договір з позивачем не укладав, товарно-транспортну накладну не підписував, підприємницькою діяльністю не займався. Представник вважала також, що позивач помилково посилається на положення статті 1166 ЦК України як на правову підставу своїх вимог. Пояснення ОСОБА_2 та протокол його допиту в матеріалах кримінального провадження не є належним доказом на думку представника у цивільній справі. Звертала увагу, що позивач стверджує про отримання товару ОСОБА_2 30 листопада 2015 року, у той час як товаро-транспортна накладна і договір перевезення датовані 1 грудня 2015 року. Представник також зазначила, що в матеріалах кримінального провадження сума збитків зазначена інша - 41 000,00 грн.
Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгяду та дослідивши надані ними докази, встановив такі фактичні обставини справи:
30 листопада 2015 року між перевізником ОСОБА_2 та Приватним підприємством ТД Фортуна Інгредієнт в особі його директора ОСОБА_4, був укладений договір перевезення вантажу (а.с. 9). ОСОБА_2 зобов'язався доставити не пізніше 2 грудня 2015 року власним транспортним засобом - вантажним автомобілем НОМЕР_1 - зазначений вантаж до пункту призначення, прийнявши на себе повну матеріальну відповідальність за втрату чи пошкодження вантажу (п. 5 Договору). Факт отримання ОСОБА_2 зазначеного вантажу підтверджується також товаро-транспортною накладною № 01/12/2015-1 від 1 грудня 2015 року (а.с. 10); його вартість - видатковою накладною № Дє 000000001 від 1 грудня 2015 року (а.с. 11) та рахунком на оплату від 1 грудня 2015 року (а.с. 12). За місцем призначення товар доставлений не був.
За клопотанням представника позивача суд витребував та оглянув в судовому засіданні матеріали досудового розслідування № 12015170110001603, внесеного до ЄРДР за заявою директора підприємства. В матеріалах провадження є поясненення ОСОБА_2, де він власноручно зазначив про те, що замовлення на перевезення вантажу отримав телефоном від особи на ім'я Петрович . 30.11.2015 року близько 10-ї години ранку отримав вантаж на підприємстві і за розпорядженням по телефону від цієї особи доставив у м. Дніпропетровськ, де автомобіль розвантажили за адресою Донецьке шосе, 6. Після цього він поїхав за іншою адресою, щоб отримати вантаж для доставки в м. Кременчук, але зв'язок з особою на ім'я Петрович припинився. Аналогічні показання ОСОБА_2 дав 11 лютого 2016 року під час допиту його як свідка.
З метою усунення протиріч між його позицією у кримінальному провадження та у даній справі, суд ухвалою від 20 лютого 2017 року (а.с. 57) визнав обов'язковою явку ОСОБА_2 для надання пояснень. Проте ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, участь у справі продовжувала приймати його представник. 8 листопада 2017 року ОСОБА_2 надав суду заяву з проханням слухати справу без його участі і відмовити у позові, посилаючись на те, що товаро-транспортну накладну та договір датовані 1 грудня 2015 року, а позивач стверджує, що він отримав товар 30 листопада 2015 року.
Інших пояснень - наприклад, чи був він допитаний у кримінальному провадженні як свідок, якщо так - чому визнавав факт укладення договору та отримання товару, чому дозволив розвантаження автомобіля стороннім особам і таке інше, суду не надав.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що договір та товаро-транспорта накладна були датовані 1 грудня на прохання отримувача вантажу, хоча фактично ці документи оформлювались і товар було відвантажено 30 листопада 2015 року.
Вирішуючи спір, суд виходить з приписів статті 924 ЦК України про те, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючі встановлені обставини, вирішуючи спір на засадах змагальності та диспозитивності, на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позивач довів факт укладення 30.11.2015 року договору перевезення вантажу вартістю 71 700,00 грн. та втрати його з вини відповідача, а також факт оплати йому 2 650,00 грн. перевізної плати.
На підставі викладеного, відповідно до статей 215-218 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Приватного підприємства Торговий дім Фортуна Інгредієнт до ОСОБА_2 про стягнення збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного підприємства Торговий дім Фортуна Інгредієнт , ідентифікаційний код юридичної особи 37130184, у відшкодування вартості втраченого вантажу 71 700,00 грн. та 2 650,00 грн. перевізної плати, а всього 74 350,00 грн. (сімдесят чотири тисячі триста п ятдесят грн.).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Приватного підприємства Торговий дім Фортуна Інгредієнт судові витрати в сумі 1378,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Суд | Автозаводський районний суд м.Кременчука |
Дата ухвалення рішення | 10.11.2017 |
Оприлюднено | 22.11.2017 |
Номер документу | 70401247 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Автозаводський районний суд м.Кременчука
Кривич Ж. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні