Рішення

від 17.11.2017 по справі 544/684/17

ПИРЯТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 544/684/17

2/544/357/2017

Номер рядка звіту 22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2017 року м.Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н.В.,

за участю секретаря Киричевської В.М,

позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

у відкритому судовому засіданні, у залі суду м.Пирятин, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинська птахофабрика про стягнення заборгованості по орендній платі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого вказала, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом та витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно вона являється власником земельної ділянки загальною площею 5,3489га, яка знаходиться в адміністративних межах Олександрівської сільської ради Пирятинського району, кадастровий номер 5323880100:00:007:0013, яку вона успадкувала після свого померлого батька. Батько за життя уклав договір оренди землі, згідно якого вищевказану земельну ділянку було передано в оренду відповідачу строком на 5 років. Відповідно до п.12 укладеного договору ТОВ Пирятинська птахофабрика зобов'язувалося сплачувати орендну плату до 31 грудня кожного року. У 2015 році вона отримала оренду плату у сумі 10125,88грн. Однак за 2016 рік орендну плату за землю відповідач не сплатив та продовжує ухилятися від її виплати. На її звернення до відповідача про проведення повного розрахунку вона відповіді не отримала. Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 10125,88грн., три відсотка річних від простроченої суми в розмірі 150,63грн. та інфляційні втрати в розмірі 804,94грн., а всього 11081,45грн. Окрім цього позивач просить стягнути на її користь судові витрати.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, суду надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи у відсутність його представника, а також надав заперечення, в яких вказав, що в укладеному договорі оренди землі визначено оренду плату у конкретному розмірі, що становить 3297,75грн. Самим договором не передбачено такої умови, при якій розмір орендної плати може автоматично змінюватись у разі зміни вартості земельної ділянки, тому вважає, що стягненню може підлягати лише первісний розмір орендної плати.

Суд, вислухавши позивача та її представника, розглянувши справу в межах заявлених вимог, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.2012 ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого 11.10.2011, є власником земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства площею 5,3489га з кадастровим номером 5323880100:00:007:0013, яка розташована в адміністративних межах Олександрійської сільської ради Пирятинського району Полтавської області (а.с.8-10, 12).

За життя, а саме 13.12.2006 батько позивача - ОСОБА_3 передав в оренду ТОВ Пирятинська птахофабрика вказану земельну ділянку, уклавши з ТОВ Пирятинська птахофабрика договір оренди землі (а.с.13-15).

Вищевказаний договір оренди землі укладений сторонами терміном на 5 років та зареєстрований у відділі Держкомзему у Пирятинському районі Полтавської області 17.12.2006.

При укладанні договору оренди землі від 13.12.2006 орендодавець ОСОБА_3 та орендар ТОВ Пирятинська птахофабрика досягли згоди щодо всіх істотних умов даного виду договору, в тому числі погодили розмір орендної плати. Так, згідно п.10, 12 вказаного договору розмір річної орендної плати становить 1038,76грн., орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року.

28 березня 2011 року ОСОБА_3 та ТОВ Пирятинська птахофабрика уклали додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстровану у відділі Держкомзему 11.11.2011, згідно якої вони продовжили термін дії договору оренди землі до 31.12.2016 та погодили, що розмір орендної плати становить п'ять відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що в грошовому еквіваленті становить 3297,75грн. (а.с.16).

В силу положень ст.1216-1218 Цивільного кодексу України після смерті ОСОБА_3 всі права та обов'язки за договором оренди землі перейшли до позивача ОСОБА_1, яка набула статусу сторони договору.

В ході судового розгляду було встановлено порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за 2016 рік. Так, встановлено й не заперечувалось відповідачем, що орендна плата за 2016 рік не була виплачена орендодавцю.

Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Установлено, що внаслідок невиконання орендарем умов договору оренди землі стосовно виплати орендної плати за землю за 2016 рік виникла заборгованість, яку орендар добровільно не сплачує. У зв'язку з невиконанням орендарем своїх зобов'язань за договором оренди землі у орендодавця виникло право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за вказаним договором. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по виплаті орендної плати за землю є обґрунтованими та підлягають до задоволення. При цьому, вирішуючи питання про те, яку саме суму заборгованості належить стягнути з відповідача, суд виходить з такого.

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги та здійснюючи розрахунок заборгованості по орендній платі, вважає, що у зв'язку з тим, що відповідач у 2015 році сплатив орендну плату в розмірі 10125,88грн., тому розмір орендної плати за 2016 рік повинен також складати 10125,88грн.

Проте такі доводи позивача є безпідставними з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 15 Закону України Про оренду землі вказано, що однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частиною 2 статті 23 Закону України Про оренду землі закріплено, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Так, судом установлено, що в укладеній сторонами додатковій угоді до договору оренди землі визначено орендну плату у конкретній сумі, яка становить 3297,75грн. При цьому позивачем не надано суду доказів про укладення між ним або спадкодавцем чи відповідачем додаткових угод до вищевказаного договору оренди щодо зміни вказаного розміру орендної плати.

Відповідно до п.1.3 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМУ від 23.03.1995 №213, нормативна грошова оцінка земель використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

На підставі викладеного та враховуючи умови укладених договору оренди землі від 13.12.2006 та додаткової угоди до договору оренди землі від 28.03.2011 суд приходить до висновку, що само по собі збільшення вартості земельної ділянки (нормативної грошової оцінки землі) не є підставою для виникнення у відповідача обов'язку по перерахунку розміру орендної плати і сплати її в більшому розмірі, ніж вона визначена умовами договору у конкретній твердій грошовій сумі.

Таким чином суд уважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути суму орендної плати за землю, яка вказана в договорі оренди землі, а саме 3297,75грн. Отже наданий позивачем розрахунок заборгованості орендної плати суд вважає помилковим.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, то суд зазначає, що такі вимоги також заявлені обґрунтовано та підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки орендна плата є грошовим зобов'язанням, то у зв'язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені ст.625 ЦК України.

Отже, згідно розрахунку за оренду земельної ділянки, виходячи з передбаченого в додатковій угоді розміру орендної плати за землю в сумі 3297,75грн., визначених з 01 січня 2017 року по 01 липня 2017 року індексів інфляції, інфляційні втрати у зв'язку з пропущенням строку виплати відповідачем орендної плати становлять 294,40грн.

За цих же умов розмір передбачених частиною другою статті 625 ЦК України три відсотка річних становить 49,06 грн. (3297,75грн. х 0,03 / 365 х 181).

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 3297,75грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 49,06грн., інфляційні втрати в розмірі 294,40грн. Всього сума до стягнення становить 3641,21грн. Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з указаних вище підстав. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 210,30грн. з розрахунку: 3641,21грн. х 640грн. / 11081,45грн. = 210,30грн.

Керуючись ст.5-11, 57-60, 88, 212-215, 292 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинська птахофабрика про стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пирятинська птахофабрика на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 3297 (три тисячі двісті дев'яносто сім) гривень 75 копійок, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 49 (сорок дев'ять) гривень 06 копійок, інфляційні втрати в розмірі 294 (двісті дев'яносто чотири) гривні 40 копійок, судовий збір у сумі 210 (двісті десять) гривень 30 копійок, а всього стягнути 3851 (три тисячі вісімсот п'ятдесят одну) гривню 51 копійку.

У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Пирятинський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.В.Нагорна