Рішення

від 20.11.2017 по справі 547/630/17

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/630/17

Провадження №2/547/338/17

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання К.А.Вареник,

представника позивачів ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договору оренди землі, скасування запису про речове право;

Товариства з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобино Агро", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3, про визнання переважного права на поновлення договору оренди землі, визнання поновленим договору оренди землі, визнання недійсними договору оренди землі, скасування запису про речове право,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивачі ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" та ТОВ "Синбат" Агро звернулися до Семенівського районного суду Полтавської області із вказаними позовами до ОСОБА_2 та ТОВ "Золоті лани 2015".

Правонаступником первинного співвідповідача ТОВ "Золоті Лани 2015" з 01.08.2017 стало ТОВ "Глобино Агро" (т. 1 а.с. 115-117, 128).

04.10.2017 справи за вказаними позовами №№ 547/630/17 і 547/628/17 об'єднано в одне провадження.

В обґрунтування позову ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" зазначено, що між позивачем, як орендарем, та відповідачем ОСОБА_2, як орендодавцем, 18.03.2009 укладено договір оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 6,76 га на строк 5 років. Договір зареєстровано 25.11.2009, строк його дії спливає 25.11.2014. Позивач належно виконував свої обов'язки за договором. Маючи намір продовжити подальшу оренду землі, позивач 14.02.2014 направив відповідачеві ОСОБА_2 повідомлення про поновлення договору оренди землі із проектом додаткової угоди, умови якої є кращими порівняно з попередніми умовами договору. Відповідач отримав вказані документи 14.02.2014, проте жодного реагування щодо повідомлення позивача про намір поновити або не поновити дію договору оренди, укласти або не укласти додаткової угоди, не здійснив. Після 24.11.2014 позивач продовжив використання землі відповідача. Позивач 29.12.2014 направив відповідачеві ОСОБА_2 проект додаткової угоди до договору оренди землі. Заперечення щодо проекту відповідач не направила. 25.02.2016 позивач втретє звернувся до відповідача з питання поновлення договору оренди землі, надав проект додаткової угоди, який у цей же день було відписано відповідачем.

З Державного реєстру речових право на нерухоме майно позивач довідався, що ОСОБА_2 надала ТОВ "Золоті Лани 2015" право оренди земельної ділянки на 7 років до 14.02.2024. Право оренди зареєстровано, строк оренди починається з дня, наступного за днем припинення первинного договору оренди землі, у яких позивач є орендарем - з 14.02.2017. Запис про право оренди вчинено 24.03.2016. Позивач вважає, що відповідне право оренди ТОВ "Золоті Лани 2015" порушує переважне право позивача на поновлення договору оренди землі, яке є первинним щодо права оренди ТОВ "Золоті Лани 2015" на спірну земельну ділянку ОСОБА_2. ОСОБА_4ОСОБА_2 діяла недобросовісно, не повідомляла позивача про намір укласти договір із іншим орендарем, не дочекалася терміну повідомлення про небажання поновлювати договір.

Щодо вказаного позову представник позивача додатково пояснив, що з 2009 року позивач і ОСОБА_2 перебувають у договірних відносинах за договором оренди землі від 18.09.2009, який укладено на 5 років, строк його дії сплив 25.11.2014. ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" не припиняла використання землі ОСОБА_2; належним чином виконувало свої обов'язки як орендаря; тричі ініціювало поновлення договору оренди землі, що надалі вчинено шляхом підписання сторонами відповідної додаткової угоди. Умови додаткової угоди є не гіршими, ніж умови із ТОВ "Золоті Лани 2015". Умови додаткової угоди збільшували розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати з 4 % до 8 %, збільшено строк дії договору з 5 до 7 років з огляду на зміни у законодавстві. Спірний договір оренди землі від 09.03.2016 із ТОВ "Золоті Лани 2015" порушує преважне право позивача на поновлення договору оренди землі, тому має бути визнаний недійсним зі скасуванням відповідного запису про право оренди за ТОВ "Золоті Лани 2015".

В обґрунтування позову ТОВ "Синбат" Агро зазначено, що між позивачем, ТОВ "Синбат" Агро, як орендарем, та відповідачем ОСОБА_2, як орендодавцем, 25.12.2010 укладено договір оренди належної ОСОБА_2 земельної ділянки площею 4,20 га на строк 5 років. Договір зареєстровано 13.02.2012, строк його дії спливає 13.02.2017. Позивач належно виконував свої обов'язки за договором, після 13.02.2017 продовжує користуватися землею ОСОБА_2. Маючи намір продовжити подальшу оренду землі, позивач 20.11.2015 особисто під розпис вручив повідомлення про поновлення договору оренди землі разом із доданим до нього проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди землі. Це підтверджується розпискою відповідача ОСОБА_2, яку вона власноручно зробила на другому примірнику повідомлення від 20.11.2015 про поновлення договору оренди землі. Відповідач отримав вказані документи, проте жодного реагування щодо повідомлення позивача про намір поновити або не поновити дію договору оренди, укласти або не укласти додаткової угоди, не здійснив. 25.02.2016 позивач повторно надіслав ОСОБА_2 повідомлення про поновлення договору оренди землі і проект додаткової угоди, які 25.02.2016 було підписано ОСОБА_2.

З Державного реєстру речових право на нерухоме майно позивач довідався, що ОСОБА_2 надала ТОВ "Золоті Лани 2015" право оренди земельної ділянки на 7 років до 03.08.2023. Право оренди зареєстровано, строк оренди починається з 03.08.2016, тобто в межах дії договору оренди землі від 25.12.2010, сторонами якого є ТОВ "Синбат" Агро і ОСОБА_2, що є підставою для недійсності договору з ТОВ "Золоті Лани 2015" і скасування відповідного запису про право оренди за ТОВ "Золоті Лани 2015".

Щодо вказаного позову представник позивача додатково пояснив, що позивач належно виконував обов'язки як орендар за договором, позивач двічі ініціював поновлення договору оренди землі із ОСОБА_2. 25.02.2016 сторони підписали угоду, якою продовжено право оренди землі. Умови додаткової угоди збільшували розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, розмір орендної плати з 4 % до 8 %, збільшено строк дії договору з 5 до 7 років з огляду на зміни у законодавстві. Проте 09.03.2016 ОСОБА_2 і ТОВ "Золоті Лани 2015" уклали договір оренди щодо цієї ж земельної ділянки, право оренди розпочиналося з 03.08.2017, у той час як право оренди ТОВ "Синбат" Агро закінчувалося 13.02.2017. Одна й та сама земельна ділянка не може мати одночасно двох орендарів, цим порушено права позивача. Умови додаткової угоди є не гіршими, ніж умови із ТОВ "Золоті Лани 2015".

Відповідачі і третя особа у судове засідання повторно не з'явилися, правом участі у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомляли, відомості щодо поважності причин неявки у судове засідання відсутні, клопотання про розгляд справи за їх відсутності або про відкладення розгляду справи не надходили.

Щодо позову ТОВ "Синбат" ОСОБА_5ОСОБА_2 письмовим поясненням від 18.08.2017 (т. 1 а.с. 118-120) ствердила, що у листопаді 2015 року отримувала від вказаного господарства повідомлення про намір скористатися переважним правом на поновлення договору оренди землі. 25.02.2016 уклала додаткову угоду до договору оренди землі. У березні 2016 року уклала договір оренди із ТОВ "Золоті Лани 2015" через чутки про припинення обробітку товариством "Синбат" Агро земельних ділянок після припинення договорів. ТОВ "Синбат" Агро зараз використовує її земельну ділянку, вона письмово не повідомляла про припинення договору, заперечень щодо поновлення договору оренди землі не надавала.

Ураховуючи зазначені обставини суд, за правилами ч. 5 ст. 74, ч.ч. 1, 2 ст. 158, ч. 4 ст. 169 ЦПК України, ухвалив вирішувати справу за відсутності відповідачів, на підставі наявних у ній даних чи доказів (ухвалює заочне рішення).

Вислухавши пояснення представника позивачів, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

1. Між позивачем ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка", як орендарем, і відповідачем ОСОБА_2, як орендодавцем, 18.03.2009 укладено договір оренди землі б/н щодо належної ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 6,76 га на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. Умовами договору передбачено, зокрема, 5-річний строк дії, набрання договором чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. У договорі оренди землі є відмітка про його реєстрацію 25.11.2009 у відділі Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області (т. 1 а.с. 10-14).

Отже ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" у встановленому порядку набула відповідне право оренди земельної ділянки площею 6,76 га відповідача ОСОБА_2; договір припиняє свою дію через 5 років з дня реєстрації - тобто 25.11.2014.

До та після 25.11.2014 ОСОБА_2 не виявляла наміру повернення своєї земельної ділянки від ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка".

14.02.2014 ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" склала та 14.02.2014 повідомила ОСОБА_2, вручивши їй особисто під розписку повідомлення від 14.02.2014 про поновлення договору оренди землі, у якому вказано на повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), прохання у місячний термін розглянути це повідомлення разом з доданим проектом додаткової угоди, підписати її. До повідомлення додано проект додаткової угоди, яким, зокрема, запропоновано поновити договір на 7 років, збільшити орендну плату з 4 % до 8 %, збільшити раніше передбачену договором грошову оцінку земельної ділянки (т. 2 а.с. 29-31). Проект додаткової угоди ОСОБА_2 не підписала, письмове заперечення щодо неї не направила.

Також 29.12.2014 ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" склала та 29.12.2014 повідомила ОСОБА_2, вручивши їй особисто під розписку повідомлення від 29.12.2014 про поновлення договору оренди землі, у якому вказано на повідомлення про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), прохання у місячний термін розглянути це повідомлення разом з доданим проектом додаткової угоди, підписати її. До повідомлення додано проект додаткової угоди, яким, зокрема, запропоновано поновити договір на 7 років, збільшити орендну плату з 4 % до 8 %, збільшити раніше передбачену договором грошову оцінку земельної ділянки (т. 2 а.с. 32-34). Проект додаткової угоди ОСОБА_2 не підписала, письмове заперечення щодо неї не направила.

25.02.2016 ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" склала повідомлення про поновлення договору оренди із ОСОБА_2 на 5 років і проект додаткової угоди до договору оренди землі від 25.02.2015, які отримано ОСОБА_2 25.02.2016, а також підписано нею 25.02.2016 (т. 1 а.с. 15, 16). Будь-яких заперечень щодо вказаного проекту додаткової угоди з боку ОСОБА_2 не було.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 85141209 від 14.04.2017 (т. 1 а.с. 18-20) земельна ділянка реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 892005953245, кадастровий номер 5324588000:00:001:0066, площею 6,7565 га, яка належить відповідачеві ОСОБА_2, має зареєстроване право оренди за орендарем ТОВ "Золоті Лани 2015" за договором оренди землі № б/н від 09.03.2016, укладеному між ОСОБА_2, як орендодавцем, і ТОВ "Золоті Лани 2015", як орендарем (т. 2, а.с. 44-47); строк оренди починається 14.02.2017, строк дії до 14.02.2024.

Державну реєстрацію права оренди вчинено третьою особою ОСОБА_3 24.03.2016, номер запису про інше речове право (право оренди земельної ділянки) 13987398 (а.с. 19).

Видатковими касовими ордерами за 2010 - 2016 роки (т. 2 а.с. 36-43) ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" сплачувала ОСОБА_2 орендну плату за договором оренди землі від 18.03.2009.

З нумерації земельних масивів та ділянок, наказів про затвердження плану сівозмін, осінньо-польових робіт згідно планів сівозмін, планів внесення мінеральних добрив, зернозбиральних робіт (т. 1 а.с. 137-250) вбачається використання ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" протягом 2009 - 2017 років земельної ділянки відповідача ОСОБА_2 площею 6,76 га.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України "Про оренду землі".

Частинами першою-п'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 цього Закону та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушеним у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право.

Вказана правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України у справах № 6-219 цс14 від 25 лютого 2015 року, № 6-146цс16 від 23 березня 2016 року, № 6-2027цс15 від 13 квітня 2016 року.

Верховний Суд України у правовій позиції у справі № 6-219 цс14 від 25 лютого 2015 року, зокрема, вказав, що встановивши, у справі, яка переглядається, факт належного виконання орендарем умов договору оренди; дотримання ним строків та процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; ненадіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк; укладення орендодавцем договору оренди з іншим орендодавцем на таких самих умовах, які запропоновані попереднім орендарем; продовження використання ним земельної ділянки після закінчення строку дії договору; суд на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі" дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк та порушення цього права у зв'язку з укладенням орендодавцем договору оренди з іншим орендарем.

Верховний Суд України у правовій позиції у справі № 6-2540цс16, постанова від 23 листопада 2016 року, зазначив, що у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Права наймача, що встановлені статтею 777 ЦК України, є переважними, тобто за своєю правовою природою вони є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.

За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України "Про оренду землі", буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

Враховуючи зазначене, судам слід встановити наявність вчинення орендарем конклюдентних дій, а саме продовження користування носієм переважного права спірною земельною ділянкою та внесення ним відповідної орендної плати після закінчення строку дії договору, які б свідчили про його намір скористатися своїм переважним правом та поновити договір оренди землі, строк дії якого закінчився, що підтверджує наявність підстав визнання договору оренди з новим орендарем недійсним, а договір оренди землі з носієм переважного права поновленим.

ОСОБА_4 до частини першої статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

ОСОБА_4 до ч.ч. 6, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності). Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відтак суд робить висновок про наявність у позивача, як орендаря, переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із відповідачем ОСОБА_2; наявність підстав визнання поновленим договору оренди землі від 18.03.2009, укладеного між ТОВ "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" і ОСОБА_2 щодо земельної ділянки площею 6,76 га; визнання недійсним договору оренди землі, укладеного 09.03.2016 між ТОВ "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_2.

Водночас суд не може встановити дату, до якої договір оренди землі вважається поновленим, оскільки відповідне право виникає лише з моменту його державної реєстрації державним реєстратором.

2. Між позивачем ТОВ "Синбат" Агро, як орендарем, і відповідачем ОСОБА_2, як орендодавцем, 25.12.2010 укладено договір оренди землі б/н щодо належної ОСОБА_2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,20 га на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області. Умовами договору передбачено, зокрема, 5-річний строк дії, набрання договором чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. У договорі оренди землі є відмітка про його реєстрацію 13.02.2012 у відділі Держкомзему у Семенівському районі Полтавської області (т. 1 а.с. 86-90).

Отже ТОВ "Синбат" Агро у встановленому порядку набуло 13.02.2012 відповідне право оренди земельної ділянки площею 4,20 га відповідача ОСОБА_2, договір припиняє свою дію через 5 років з дня реєстрації - тобто 13.02.2017.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 85138521 від 14.04.2017 (т. 1 а.с. 94-96) земельна ділянка реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 881266153245, кадастровий номер 5324588000:00:001:0071, площею 4,2 га, яка належить відповідачеві ОСОБА_2, має зареєстроване право оренди за орендарем ТОВ "Золоті Лани 2015" за договором оренди землі № б/н від 09.03.2016, укладеному між ОСОБА_2, як орендодавцем, і ТОВ "Золоті Лани 2015", як орендарем (т. 1 а.с. 121-124); строк оренди починається 03.08.2016, строк дії до 03.08.2023.

Державну реєстрацію права оренди вчинено третьою особою ОСОБА_3 16.03.2016, запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 13800352 (т. 1 а.с. 95).

Отже оспорюваний позивачем договір оренди землі б/н від 09.03.2016 укладено, а відповідне право оренди землі зареєстроване за ТОВ "Золоті Лани 2015" з 03.08.2017, тобто протягом строку дії договору оренди землі від 25.12.2010 б/н, укладеного між ТОВ "Синбат" Агро і ОСОБА_2.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

ОСОБА_4 до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити даному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ОСОБА_4 до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.ст. 13, 17 Закону України "Про оренду землі").

Державній реєстрації прав підлягає право оренди (суборенди) земельної ділянки (абз. 7 п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України , способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Ч. 3 ст. 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями (ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі").

За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-55цс15 (постанова від 15.04.2015) в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" , на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України .

Одна й та ж сама земельна ділянка не може одночасно орендуватися для однакових потреб різними орендарями, укладення наступного договору оренди землі можливе лише після припинення дії попереднього договору оренди землі - припинення права оренди попереднього орендаря.

Крім того, слід зазначити, що як ЦК України , так і закони України "Про оренду землі" , "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не передбачають подвійної реєстрації права на оренду земельних ділянок, адже така реєстрація суперечила б змісту відносин оренди землі та могла призвести до наявності багатьох повноправних і законних користувачів однієї і тієї ж земельної ділянки.

Відтак суд робить висновок про наявність достатніх правових підстав для визнання недійсним оспорюваного договору оренди землі б/н від 09.03.2016, укладеного між ТОВ "Золоті Лани 2015" та ОСОБА_2, оскільки вказаний договір укладено, і відповідне право оренди зареєстровано за ТОВ "Золоті Лани 2015" протягом строку дії раніше укладеного між ТОВ "Синбат" Агро і ОСОБА_2 договору оренди землі від 25.12.2010 б/н, зареєстрованого 13.02.2012, зі строком дії по 13.02.2017, щодо однієї й тієї ж земельної ділянки ОСОБА_2; визнання за позивачем переважного права на поновлення договору оренди землі та його поновлення.

Водночас суд не може встановити дату, до якої договір оренди землі вважається поновленим, оскільки відповідне право виникає лише з моменту його державної реєстрації державним реєстратором.

Більш того, ТОВ "Синбат" Агро:

- 20.11.2015 надсилало та вручало ОСОБА_2 повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди (т. 2 а.с. 51-53). Проект додаткової угоди не підписано ОСОБА_2;

- 25.02.2016 надсилало та вручало ОСОБА_2 відповідні повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом додаткової угоди (т. 1 а.с. 91-93). Проект додаткової угоди підписано ОСОБА_2 25.02.2016;

- протягом 2012 - 2016 сплачувало ОСОБА_2 орендну плату, що підтверджено листом Лубенської ОДПІ ГУ ДФСУ у Полтавській області від 15.08.2017 № 15/10/16-26-05-12 (т. 2 а.с. 48, 49);

- протягом 2011 - 2017 років користується земельною ділянкою ОСОБА_6 площею 4,2 га, що вбачається із нумерації земельних масивів та ділянок, наказів про затвердження плану сівозмін, осінньо-польових робіт згідно планів сівозмін, планів внесення мінеральних добрив, зернозбиральних робіт, облікового листа тракториста-машиніста (т. 1 а.с. 54-156).

3. ОСОБА_4 до ч. 4 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Згідно ч. 2 ст. 26 зазначеного Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У складеному Верховним Судом України "Аналізі практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України" вказано, що якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача.

Відтак, визнаючи недійсними два договори оренди землі, що укладені між ТОВ "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_2, суд також скасовує відповідні записи про реєстрацію відповідного права оренди у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 88, 208, 209, 212, 214, 215, 223-226, 228, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Задоволити позови частково.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0066.

Визнати поновленим договір оренди землі від 18.03.2009, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" і ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0066.

Визнати недійсним договір оренди землі від 09.03.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0066, та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 13987398.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) із ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0071.

Визнати поновленим договір оренди землі від 25.12.2010, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Синбат" Агро і ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0071.

Визнати недійсним договір оренди землі від 09.03.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золоті Лани 2015" і ОСОБА_2 щодо належної їй на праві приватної власності земельної ділянки, кадастровий номер 5324588000:00:001:0071, та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 13800352.

У задоволенні позовів у іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Полтавської області через Семенівський районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 22.11.2017.