Ухвала

від 22.11.2017 по справі 308/11303/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11303/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2017 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю слідчої ОСОБА_3 , розглянувши клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_4 , про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшої слідчої в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу прокуратури Закарпатської області юристом 1 класу ОСОБА_4 , про арешт майна, згідно з яким ініційовано питання щодо накладення арешту у вигляді заборони на відчуження та заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, що є речовими доказами у кримінальному провадженні № 42015070140000006, з кадастровим номером 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та кадастровим номером 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Жолоб» на території Костилівської сільської ради Рахівського району, власник ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

З внесеного клопотання та долучених до нього матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що в жовтні 2014 року посадові особи управління Держземагенства у Рахівському районі Закарпатської області, Головного управління Держземагенства в Закарпатській області та Карпатського біосферного заповідника, в порушення вимог ст. ст. 19, 43, 44, 186-1 Земельного кодексу України, внесли завідомо неправдиві відомості до документації із землеустрою, про належність земельних ділянок до земель комунальної власності Користилівської сільської ради, в результаті чого ОСОБА_6 незаконно передано у приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Жолоб» на території Костилівської сільської ради Рахівського району, які належать до земель Карпатського біосферного заповідника.

Висновком експерта № 13/17 за результатами проведення судової земельної технічної та оціночної експертизи встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684000:02:001:0020 та 2123684000:02:001:0021 відносяться до земель Карпатського біосферного заповідника.

Слідча у клопотанні зазначає, що Карпатський біосферний заповідник природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення, розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів Закарпатської області.

Пункт 7 ст. 20 Земельного кодексу України визначає, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про природно-заповідний фонд України» визначено, що території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю Українського народу. Біосферні заповідники є природоохоронними, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що утворюються з метою збереження у природному стані найбільш типових природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. На території природних заповідників забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об`єкти.

За твердженням слідчої після реєстрації права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2123684000:02:001:0020 та 2123684000:02:001:0021, 17.11.2014 року за ОСОБА_6 , 25.02.2015 року обидві ділянки були ним подаровані ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , та згідно з довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 102919599 та № 102919748 від 07.11.2017 року належать їй на праві приватної власності.

06.11.2017 року у кримінальному провадженні прийнято постанову про визнання речовими доказами земельних ділянок з кадастровими номерами 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га, на тій підставі, що по своїй суті земельні ділянки є матеріальними об`єктами, які будуть використано як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є предметами, які були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

З посиланням на п 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, яким встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, слідча вказує що орган досудового розслідування клопоче про арешт земельних ділянок, які відповідно до висновку експерта входять до земель Карпатського біосферного заповідника, незаконно вибули із цих земель, з метою забезпечення збереження речових доказів у незмінному правовому статусі у власності однієї особи, а саме ОСОБА_5 .

У клопотанні слідча зазначає, що підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування встановлено правовий статус земельної ділянки, а саме її входження до земель Карпатського біосферного заповідника, який підлягає поновленню шляхом застосування судових процедур. Не вжиття заходів щодо організації заборони відчуження вказаної земельної ділянки, призведе до зміни цільового призначення та можливо її продажу, що порушить права осіб, які набудуть право власності на земельну ділянку та перешкодить скасуванню права власності, а у подальшому поверненню земельних ділянок до земель природно-заповідного фонду.

Слідча вважає, що співставляючи обмеження права власності ОСОБА_5 та завдання кримінального провадження, обмежуючи її право розпорядження належним їй майном, орган досудового розслідування намагається забезпечити в майбутньому повернення земельних ділянок у їх первинний статус до земель природно-заповідного фонду.

На підставі викладеного слідча просить накласти арешт у вигляді заборони на відчуження та заборони на зміну цільового призначення земельних ділянок, що є речовими доказами у кримінальному провадженні, з кадастровим номером 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та кадастровим номером 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Жолоб» на території Костилівської сільської ради Рахівського району, власник ОСОБА_5 , реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Слідча у ході судового розгляду заявлене клопотання підтримала, просила його задовольнити.

Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, при цьому надіслала до суду письмове клопотання, в якому просить слухання справи з приводу арешту майна провести у її відсутності, зазначивши, що також просить приєднати до матеріалів справи копію ухвали Рахівського районного суду Закарпатської області від 13.12.2016 року у справі № 305/1967/16-ц, згідно з якою на земельну ділянку з кадастровим номером 2123684000:02:001:0020 вже накладено арешт до вирішення спору по суті та набрання законної сили судового рішення.

Заслухавши пояснення слідчої, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Витягом з кримінального провадження № 42015070140000006 від 24.06.2015 року, сформованим станом на 09.11.2017 року, підтверджено, що органом досудового розслідування Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно зі ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені вчастині першій цієї статті.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Оцінивши вищенаведене, враховуючи наявність сукупності розумних підозр вважати, що зазначене у клопотанні майно земельні ділянки з кадастровим номером 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та кадастровим номером 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Жолоб» на території Костилівської сільської ради Рахівського району, власником яких на даний час є ОСОБА_5 , є доказами злочину, беручи до уваги те, що стороною кримінального провадження з боку обвинувачення у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав для накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість та задоволення внесеного клопотання з підстав, визначених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Разом з цим, слідчий суддя враховує, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження № 42015070140000006 та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровим номером 2123684000:02:001:0020 загальною площею 0,9313 га та кадастровим номером 2123684000:02:001:0021 загальною площею 0,0243 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Жолоб» на території Костилівської сільської ради Рахівського району, власник ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із забороною відчуження та розпорядження даними земельними ділянками.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1