Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15.11.2017 Справа №607/7536/16-ц
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., з участю секретарів судового засідання Грабської Ю.І., Дрозд Х.Я., Зубко О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року, №4/7/97 від 29 травня 2003 року, №4/11/136 від 24 червня 2004 року, №5/14/73 від 03 грудня 2007 року, №6/22/140 від 06 липня 2012 року, №7/9/99 від 16 червня 2016 року, які приймались щодо ОСОБА_3,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача Тернопільської міської ради, третя особа-Бригідир З.С. про визнання незаконними та скасування рішень сесії Тернопільської міської ради: 1)від 28 лютого 2002 року Про дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування торгових павільйонів суб єктів підприємницької діяльності пунктом 2 якого вирішено: Дати дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею до 65,0 кв.м. з наданням в оренду терміном на три роки; 2) №4/7/97 від 29 травня 2003 року, яким погоджено місце розташування літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" суб'єкту під приємницької діяльності ОСОБА_3 на земельній ділянці пло щею до 65,00 кв.м за адресою АДРЕСА_1 з наданням дозволу на скла дання проектно-кошторисної документації на розташування літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" та складання проекту відведення земельної ділянки після затвердження проектно-кошторисної документації у встановленому порядку; 3) №4/11/136 від 24 червня 2004 року, яким вирішено: Затвердити проект відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1 суб'єкту підприєм ницької діяльності ОСОБА_3. Вилучити з користування комунального підприємства житлово - експлуатацій ної контори № 3 (код 21166934) земельну ділянку площею 0,005530 га за адресою АДРЕСА_1, враховуючи письмову згоду землекористувача. Надати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,005530 га в оренду терміном на три роки під розташуван ня літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1" за адресою АДРЕСА_1; 4) №5/14/73 від 03 грудня 2007 року, про надання в оренду терміном на три роки суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 55,30 кв.м для обслугову вання літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_1; 5) 6/22/140 від 06 липня 2012 року, про надання суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 в оренду терміном на два роки земельну ділянку площею 0,005530 га для обслугову вання літньої площадки кафе "ІНФОРМАЦІЯ_2" за адресою АДРЕСА_1; 6) №7/9/99 від 16 червня 2016 року про поновлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 договору оренди землі (кад. номер НОМЕР_1) площею 0,00553 га з моменту його закінчення, терміном на два роки для обслуговування приміщення громадського хар чування, кафе за адресою АДРЕСА_1.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що вказані рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки згідно генерального плану-схеми від 28.10.1980 року земельна ділянка площею 595 кв.м. зазначена як прибудинкова територія будинку АДРЕСА_1, будь-якої згоди на передачу вказаної ділянки чи її частини в оренду співвласники квартир даного будинку не надавали, а тому Тернопільська міська рада протиправно розпорядилась земельною ділянкою на власний розсуд, порушивши вимоги Конституції України та ст.42 ЗК України. Окрім цього, при винесенні рішення №6/22/140 від 06 липня 2012 року міською радою не проводились земельні торги, в той час як термін дії договору оренди спірної земельної ділянки згідно рішення ради №5/14/73 від 03 грудня 2007 року закінчився ще у 2010 році, а тому у 2012 році зазначений договір не міг бути поновлений, а фактично був укладений новий договір оренди із порушенням процедури його укладення. Також зазначила, що при поновленні ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки у 2016 році було змінено цільове призначення вказаної ділянки, яка виділялась вже не для обслуговування літньої площадки кафе, а для обслуговування приміщення громадського харчування-кафе за адресою АДРЕСА_1. Однак, зазначене кафе в установленому законом порядку не здане в експлуатацію, оскільки реєстрація Декларації про готовність об єкта до експлуатації №ТП14232890965 була скасована в результаті проведеної перевірки у зв язку із поданням ОСОБА_3 недостовірних даних, що підтверджується листом Інспекції ДАБК у Тернопільській області № 01-15/2425 від 10 липня 2014 року. Таким чином експлуатація проведеної ОСОБА_3 добудови є незаконною, як і виділення йому в оренду земельної ділянки для обслуговування даного об єкту нерухомості. Міською радою не взято до уваги лист, підписаний усіма мешканцями будинку АДРЕСА_1 від 15 червня 2016 року, яким до відома відповідача було доведено, що прийняття зазначеного проекту рішення про надання в оренду земельної ділянки ОСОБА_3 є незаконним та порушує права співвлас ників квартир будинку і відповідно розпорядників прибудинкової території, оскільки останній фактично здійснив самочинне будівництво кафе у вигляді прибудови до будинку та вимагав надати йому в оренду земельну ділянку в оренду для обслуговування даного об єкта без будь-яких законних підстав. Із врахуванням наведеного позивач просить позов задовольнити та скасувати вищезазначені рішення Тернопільської міської ради, як незаконні.
Позивач та їх представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задовольнити у повному обсязі, скасувати рішення Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року, №4/7/97 від 29 травня 2003 року, №4/11/136 від 24 червня 2004 року, №5/14/73 від 03 грудня 2007 року, №6/22/140 від 06 липня 2012 року, №7/9/99 від 16 червня 2016 року, які приймались щодо ОСОБА_3. При цьому в обґрунтування заявлених вимог вказали, що рішення сесії Тернопільської міської Ради від 28 лютого 2002 року немає відповідного номеру і, як слідує із протоколу засідання сесії міської ради, питання про надання дозволу ОСОБА_3 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 в порядку денному сесії відсутнє. Зазначене питання не було включене до порядку денного засідання сесії та не могло бути розглянуте і відповідно ніякого рішення міською радою не могло бути ухвалено. Рішення міської ради №4/7/97 від 29 травня 2003 року є незаконним, оскільки на момент його ухвалення КП ЖЕК №3 не існувало, його майно та зокрема земельна ділянка по АДРЕСА_1 були вилучені та згідно рішення міської ради рішенням №4/7/62 від 29 травня 2003 року передані ПП Залізничник , а тому дана установа не могла надати згоду як землекористувач на вилучення земельної ділянки площею 0,00553 га та передачу її у користування ОСОБА_3 Водночас, починаючи з 1980 року і по даний час земельна ділянка площею 595 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 має статус прибудинкової території і її вилучення без згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку ї порушенням їх законних прав.
Також вказали, що не може вважатись законним рішення міської ради 6/22/140 від 06 липня 2012 року, оскільки термін дії договору оренди земельної ділянки згідно попереднього рішення ради закінчився у 2010 році, вказаний договір своєчасно не був поновлений, а тому фактично у 2012 році між Тернопільською міською радою та ОСОБА_3 був укладений новий договір оренди, а не продовжено дію попереднього, у зв язку із чим відповідач зобов язаний був провести земельні торги.
Зазначили, що підставою для визнання незаконним рішення міської ради №7/9/99 від 16 червня 2016 року є те, що вказаним рішенням земельні ділянка виділена для обслуговування приміщення громадського хар чування-кафе за адресою АДРЕСА_1. Однак вказаний об єкт нерухомості в експлуатацію не зданий, Декларація про готовність об єкта об експлуатації скасована через допущені порушення, а також скасована реєстрація права власності на приміщення кафе за ОСОБА_3 Відповідно до договору оренди від 13 серпня 2012 року земельна ділянка була передана ОСОБА_3 для обслуговування літньої площадки, із забороною забудови ділянки чи зміни її цільового призначення, проведення нового будівництва чи реконструкції без отримання попередніх дозволів. Факт проведення ОСОБА_3 добудови на не відведеній для цього земельній ділянці підтверджується постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2014 року, що залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 04 грудня 2014 року, якою встановлено, що земельна ділянка площею 0,005530 га по АДРЕСА_1 була надана для обслуговування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 , а під будівництво і реконструкцію приміщення громадського харчування зазначена ділянка не надавалась. Також вказали, що Інспекцією ДАБК управління містобудування та архітектури Тернопільської міської ради ОСОБА_3 було видано дозвіл на виконання будівельних робіт з влаштування літнього майданчика. Дозволу на будівництво закладу громадського харчування останній не отримував, хоча фактично ним було проведено будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень під заклад громадського харчування. Вказані обставини підтверджуються постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01 січня 2014 року, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2015 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2015 року. Постановою ДАБІ у Тернопільській області №36/2395 від 08 липня 2014 року ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вказані правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Із зазначеною постановою ОСОБА_3 погодився, підписав її та сплатив призначений штраф, тим самим погодившись із допущеними порушеннями, а саме: виконанням будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень під заклад громадського харчування на підставі дозволу №200/05 від 25 листопада 2005 року, який був виданий на облаштування літнього майданчика, а також, що робочий проект на виконання зазначених будівельних робіт виготовлений не був, а проектну документацію, яку ОСОБА_3 мав погодити в управлінні містобудування і архітектури ним фактично було підроблено. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року скасовано свідоцтво про право власності на проведену ОСОБА_3 незаконну добудову.
Просять врахувати, що у своїй заяві від 22 червня 2001 року ОСОБА_3 просив про виділення йому земельної ділянки для розміщення критої літньої площадки з легких конструкцій. На даний час усі квартири у будинку АДРЕСА_1 приватизовані, а тому із врахуванням норм земельного законодавства земельна ділянка, на якій розташований багатоквартирний будинок, а також його прилегла територія можуть перебувати лише у власності об єднання співвласників цього будинку, а не окремих співвласників. Ніхто окрім співвласників не може розпоряджатись прибудинковою територією. Нормами земельного законодавства не передбачено можливість передачі у власність чи користування окремих співвласників багатоквартирних будинків земельної ділянки на якій розташований будинок або її частини. Мешканці будинків АДРЕСА_1, АДРЕСА_2 таАДРЕСА_3 не надавали своєї згоди як на вилучення земельної ділянки із прибудинкової території, так і на проведення ОСОБА_3 капітального будівництва. Відповідно до Інформаційної довідки №1097156561101 від 17 лютого 2017 року за ОСОБА_3 рахується нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 площею 46 кв.м., що також свідчить про незаконність проведеної ним добудови, зі значним збільшенням площі. Питання щодо проведення надбудови поверхів, в тому числі з використанням конструктивних елементів будинку повинне вирішуватись за згодою всіх власників квартир і співвласників допоміжних приміщень у відповідності до норм цивільного законодавства. Окрім цього, позивачем зазначено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є пам яткою архітектури місцевого значення, що підтверджується зазначеними позивачем попередніми рішеннями судів, а також висновком Тернопільської обласної комунальної інспекції охорони пам яток історії та культури №119 від 25 березня 2003 року.
Представник відповідача у судовому засіданні відносно позову заперечив та просить у його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов, посилаючись на те, що на час прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 перебувала у користуванні КП ЖЕК №3 та була вилучена на підставі відповідного рішення міської ради № 4/11/136 від 24 червня 2004 року, враховуючи згоду землекористувача. В подальшому земельна ділянка площею 0,00553 га по АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_3 з метою розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідності до рішень міської ради від 28 лютого 2002 року Про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування торгових павільйонів суб єктів підприємницької діяльності ; № 4/7/97 від 29 травня 2003 року Про погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3. ; №4/11/136 від 24 червня 2004 року Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 , акта обстеження та вибору земельної ділянки, акта визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки, який погоджено КП ЖЕК №3, висновку ЖЕК №3 УЖКГ, висновку управління містобудування та архітектури виконавчого комітету, експертного висновку загону державної пожежної охорони м. Тернополя, висновку Тернопільської міської санепідемстанції щодо вибору земельної ділянки під забудову, погодження мешканців будинку АДРЕСА_1, серед яких був і чоловік позивача ОСОБА_5, які не заперечили щодо встановлення літньої площадки біля кафе, засвідчивши це своїми особистими підписами. Зазначені документи стали підставою для укладення договору оренди між Тернопільською міською радою та ОСОБА_3, який в подальшому неодноразово продовжувався у відповідності до вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі . Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2015 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2016 року підтверджено правомірність укладення міською радою договорів оренди спірної земельної ділянки із ОСОБА_3, визнано поновленим і продовженим договір оренди землі, загальною площею 0,00530 га по АДРЕСА_1, укладений між Тернопільською міською радою та ОСОБА_3 13 серпня 2012 року на тих самих умовах і на той самий строк, терміном до 06 липня 2016 року. На даний час діє договір оренди спірної земельної ділянки, площею 0,00530 га по АДРЕСА_1 від 12 липня 2016 року. Мешканцями будинку по АДРЕСА_1 об єднання співвласників багатоквартирного будинку на даний час не створено та не оформлено документів на земельну ділянку для обслуговування даного будинку. Також відповідачем зазначено, що на засіданні сесії міської ради 28 лютого 2002 року було винесено розгляд ряду питань про надання дозволів на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об єктів суб єктам підприємницької діяльності, про що вказано у протоколі засідання сесії, серед яких було і вирішення питання щодо надання дозволу ОСОБА_3 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1. Та обставина, що рішення міської ради від 28 лютого 2002 року винесене без відповідного порядкового номеру не має жодного правового значення, ніяким чином не впливає на зміст зазначеного рішення та не порушує прав позивача. Посилання позивача на неправомірність рішення міської ради № 6/22/140 від 06 липня 2012 року також є безпідставними, оскільки зазначеним рішенням продовжено термін дії попередньо укладеного із ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки. Земельна ділянка площею 0,00553 га по АДРЕСА_1 на протязі 2010-2012 років продовжувала перебувати у користуванні ОСОБА_3 на умовах раніше укладеного договору оренди, рішення про розірвання чи припинення договору оренди, вилучення земельної ділянки не приймалось, а тому вказаний договір фактично був поновлений на новий строк, у зв язку із чим відповідач не повинен був проводити земельні торги згідно ст. 134 ЗК України. Також безпідставними вважає відповідач і посилання позивача на те, що будинок АДРЕСА_1 є пам яткою архітектури місцевого значення, оскільки зазначена будівля не занесена до Державного реєстру нерухомих пам яток культури України ні за категорією місцевого значення, ні за категорією національного значення, що підтверджується листом Міністерства культури України №164/10-2/55-15 від 07 квітня 2015 року.
Третя особа ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні відносно позову заперечили та просять у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що земельна ділянка площею 55,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 виділена та передана в оренду ОСОБА_3 на законних підставах, що підтверджено рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2015 року, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2016 року. Зазначеним рішенням визнано поновленим і продовженим договір оренди землі, загальною площею 0,00530 га по АДРЕСА_1, укладений між Тернопільською міською радою та ОСОБА_3 13 серпня 2012 року на тих самих умовах і на той самий строк. Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 19 травня 2016 року, яке набрало законної сили, підтверджено законність проведення ним добудови до нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1, встановлено, що зазначена добудова не є самочинним будівництвом, здійснена на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 10 липня 2003 року управлінням містобудування та архітектури міської ради на відведеній для цієї мети земельній ділянці, переданій в оренду згідно рішення сесії міської ради від 28 лютого 2002 року, тим самим підтвердивши правомірність надання йому в оренду зазначеної ділянки. ОСОБА_3 було виготовлено всю необхідну проектну документацію для розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримано акти обстеження та вибору земельної ділянки, відповідні дозволи на вилучення землі та погодження мешканців будинку, серед яких був і чоловік позивачки. На момент передачі ОСОБА_3 в оренду спірної земельної ділянки площею 55,3 кв.м. вона перебувала у користуванні КП ЖЕК №3, яке здійснювало управління будинком АДРЕСА_1 та надало 12 травня 2002 року за №184 відповідну згоду на вилучення земельної ділянки для розміщення критого літнього майданчика. У протоколі засідання сесії міської ради від 28 лютого 2002 року зазначено про розгляд питання надання дозволів на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об єктів за зверненнями суб єктів підприємницької діяльності, серед яких був і ОСОБА_3, що спростовує твердження позивача про протиправність зазначеного рішення та той факт, що дане питання не виносилось на розгляд сесії міської ради. У рішенні міської ради від 29 травня 2003 року, на яке посилається позивач, вказано про вилучення майна у КП ЖЕК №3 та його передачу в управління ПП Залізничник , однак позивачем не долучено додаток до зазначеного рішення із конкретним переліком вилученого майна, що не дає підстав стверджувати те, що земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 і на момент виготовлення ОСОБА_3 проектно-технічної документації з влаштування літнього майданчика та укладення договору оренди була вилучена та не перебувала у розпорядженні КП ЖЕК № 3. Посилання позивача на те, що земельна ділянка площею 595 кв.м за адресою АДРЕСА_1 є прибудинковою територією і розпорядження нею відповідно до ч.3 ст.42 ЗК України можливе лише за наявності згоди усіх співвласників, є безпідставним з огляду на те, що нормами ч.1,2 ст.42 ЗК України, в редакції на момент укладення договору оренди від 24 червня 2004 року, визначено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надають у постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками, а в разі приватизації багатоквартирного жилого будинку, зазначена ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об єднанню співвласників. Станом на 2004 рік, як і на даний час, об єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 не створене і співвласники будинку не звертались із відповідними заявами про передачу їм у власність прибудинкової території даного будинку. Відповідно до висновку управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 13 лютого 2002 року земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 не належить до охоронних зон, пам яток історії культури, містобудування та архітектури, археології. Враховуючи наведене, а також те, що твердження позивача про здійснення ОСОБА_3 самочинної добудови до належного йому нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 не впливають на законність виділення та надання йому в оренду земельної ділянки площею 0,00553 га за вказаною адресою та жодним чином не не свідчать про протиправність оспорюваних позивачем рішень міської ради, просять у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Позивачу ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.
Відповідно до договору купівлі-продажу приміщення від 12.10.2004 року, укладеного між управлінням обліку та контролю за використанням комунального майна департаменту економіки тернопільської міської ради та ФОП ОСОБА_3, останньому належить на праві власності нежитлове приміщення площею 43,5 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
22 червня 2001 року ФОП ОСОБА_3 звернувся до міського голови м. Тернополя і з клопотанням про виділення земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка прилягає до кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 для розміщення критої літньої площадки з легких конструкцій.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
У відповідності до ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють певні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України, цим Законом та іншими Законами України.
Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади міста безпосередньо або через утворювані ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.
Відповідно до ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність та користування громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно з ч.1,2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Як передбачено ч.1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно ч.1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.16 Закону України Про оренду землі укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Пунктом 2 рішення Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року Про дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування торгових павільйонів суб єктів підприємницької діяльності суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею до 65,0 кв.м. з наданням в оренду терміном на три роки.
У відповідності до рішення Тернопільської міської ради від 29 травня 2003 року №4/7/97 Про погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3. погоджено місце розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельній ділянці площею до 65,00 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 з наданням дозволу на складання проектно-кошторисної документації на розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 та складання проекту відведення земельної ділянки після затвердження проектно-кошторисної документації. Зобов язано ФОП ОСОБА_3 погодити проектну документацію на розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 в управлінні містобудування та архітектури.
Рішенням Тернопільської міської ради №4/11/136 від 24 червня 2004 року Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 затверджено проект відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 із вилученням з користування КП ЖЕК №3 земельної ділянки площею 0,005530 га за адресою АДРЕСА_1, за згодою землекористувача та зобов язано ФОП ОСОБА_3 у місячний термін оформити право користування земельною ділянкою.
На виконання зазначених рішень міської ради 05 квітня 2002 року складено акт погодження та вибору земельної ділянки, визначеної під розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель КП ЖЕК №3, який затверджено розпорядженням міського голови №1066 від 22 жовтня 2002 року.
26 липня 2004 року СМП Геодезія складено акт визначення та погодження на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки для розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 та акт перенесення в натуру проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,00553 га.
Відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе було погоджено із мешканцями житлового будинку по АДРЕСА_1, серед яких був і чоловік позивача ОСОБА_5, які надали свою згоду на встановлення літньої критої площадки кафе, що засвідчили своїми підписами у відповідному списку, оригінал якого долучено до справи.
25 листопада 2005 року ФОП ОСОБА_3 отримано дозвіл №200/05 на виконання будівельних робіт з влаштування літнього майданчика по АДРЕСА_1.
Рішенням №5/14/73 від 03 грудня 2007 року Тернопільська міська рада вирішила надати в оренду терміном на три роки суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 земельну ділянку площею 55,30 кв.м. для обслуговування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Тернопільської міської ради №6/22/140 від 06 липня 2012 року Про продовження договору оренди земельної ділянки площею 0,005530 га за адресою АДРЕСА_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3. останньому надано в оренду терміном на два роки земельну ділянку площею 0,005530 га для обслуговування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1.
13 серпня 2012 року між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення-землі житлової та громадської забудови загальною площею 0,00553 га за адресою АДРЕСА_1, терміном на два роки, для обслуговування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 .
16 жовтня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області за №ТП 142132890965 було зареєстровано Декларацію про готовність об єкта до експлуатації, подана ОСОБА_3 щодо реконструкції нежитлових приміщень під приміщення громадського призначення-кафе по АДРЕСА_1, яка в подальшому була скасована за результатами позапланової перевірки у зв язку із внесенням ФОП ОСОБА_3 недостовірних даних, що підтверджується наказом ДАБІ у Тернопільській області №33 Д від 24 липня 2016 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року, визнано протиправним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень від 04 листопада 2013 №7547960, відповідно до якого за ОСОБА_3 зареєстровано на праві приватної власності об єкт нерухомого майна: приміщення громадського харчування, кафе, загальною площею 103 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1.
Рішенням Тернопільської міської ради №7/9/99 від 16 червня 2016 року Про поновлення договору оренди землі площею 0,00553 га за адресою АДРЕСА_1 ФОП ОСОБА_3. поновлено ФОП ОСОБА_3 договір оренди землі кадастровий номер:НОМЕР_1 площею 0,00553 га з моменту його закінчення терміном на два роки для обслуговування приміщення громадського харчування, кафе за адресою АДРЕСА_1.
13 червня 2016 року позивач ОСОБА_1 за підписом мешканців будинку АДРЕСА_1 направила у Тернопільську міську раду заяву із клопотанням відмовити ФОП ОСОБА_3 у поновленні договору оренди землі площею 0,00553 га для обслуговування приміщення громадського харчування за адресою АДРЕСА_1 з посиланням на те, що останнім проведено самочинну добудову до житлового будинку, яка не прийнята в експлуатацію.
12 липня 20016 року між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_3 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,00553 га за рахунок земель житлової та громадської забудови за адресою АДРЕСА_1 терміном на два роки.
Аналізуючи, наведені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог докази, суд приходить до переконання про відсутність підстав для скасування оскаржуваних рішень міської ради, виходячи з наступних підстав.
Позивачем ставиться під сумнів правомірність рішення Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року аргументуючи це відсутністю відповідного номера зазначеного рішення, а також тим, що питання надання дозволу ФОП ОСОБА_3 на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 не виносилось на розгляд засідання сесії Тернопільської міської ради.
Водночас зазначені твердження ОСОБА_1 спростовуються дослідженими судом доказами, зокрема повідомленням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №6786/08 від 23 червня 2016 року, яким підтверджено, що із врахуванням збою автоматизованої системи та додаткової звірки інформації встановлено, що п.2 рішення Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею до 65 кв.м. з наданням в оренду терміном на три роки. Витягом із протоколу засідання сесії Тернопільської міської ради 28 лютого 2002 року підтверджується, що на засідання сесії виносився розгляд питання про надання дозволу на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об єктів суб єктам підприємницької діяльності. Вказані твердження позивача також спростовуються дослідженою судом дозвільною документацією, отриманою ОСОБА_3, зокрема актами щодо вилучення та відведення земельної ділянки для облаштування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеними на підставі рішення міської ради від 28 лютого 2002 року. Відтак, відсутність відповідного порядкового номера зазначеного рішення міської ради за наявності усіх інших необхідних атрибутів -дати, назви, підпису уповноваженої особи не є підставою для визнання його недійсним та скасування.
Суд вважає безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що на момент ухвалення рішення №4/11/136 від 24 червня 2004 року земельна ділянка площею 0,005530 га за адресою АДРЕСА_1 не перебувала у користуванні КП ЖЕК №3, рішенням ради №4/7/62 від 29 травня 2003 року була вилучена та передане управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна та в подальшому ПП Залізничник , оскільки у зазначеному рішенні міської ради №4/7/62 відсутній повний перелік майна, яке вилучено з відання КП ЖЕК №3, зокрема не зазначено про вилучення спірної земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. Позивачем не представлено будь-яких доказів щодо відсутності у КП ЖЕК №3 відповідних повноважень землекористувача на момент ухвалення рішення №4/11/136 від 24 червня 2004 року, а також щодо заперечень зазначеного комунального підприємства з приводу передачі земельної ділянки площею 0,00553 га по АДРЕСА_1 в оренду. Як встановлено судом, на момент передачі ОСОБА_3 в оренду спірної земельної ділянки площею 55,3 кв.м. вона перебувала у користуванні КП ЖЕК №3, яке здійснювало управління будинком АДРЕСА_1 та надало 12 травня 2002 року за №184 відповідну згоду на вилучення земельної ділянки для розміщення критого літнього майданчика. При цьому суд приймає до уваги те, що в матеріалах справи наявний також висновок ПП Залізничник від 04 грудня 2003 року щодо погодження надати в оренду ФОП ОСОБА_3 строком на три роки земельну ділянку загальною площею 55,30 кв.м. для влаштування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок земель ПП Залізничник , під житловою забудовою з трьома і більше поверхами-прибудинкова територія житлового будинку АДРЕСА_1 із врахуванням того, що жителі АДРЕСА_1 надали згоду на встановлення літнього критого майданчика біля кафе. При цьому суд вважає список мешканців будинку АДРЕСА_1, які надали відповідну згоду на влаштування ОСОБА_3 літнього критого майданчика біля кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 належним та допустим доказом, оригінал якого знаходиться у третьої особи ОСОБА_3 Зазначений список узгоджується із іншими доказами по справі і його достовірність не викликає сумнівів у суду.
Спростовуючи доводи позивача щодо неправомірності продовження договору оренди із ФОП ОСОБА_3 згідно рішення Тернопільської міської ради №6/22/140 від 06 липня 2012 року, суд звертає увагу на те, що у відповідності до ч.1,6 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку поновлення дії договору оренди відбувається без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення вказаного договору. Таким чином, норми ст. 33 Закону України Про оренду землі дозволяють продовжувати орендні відносини у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_3 в період з 2010 року по 2012 рік продовжував користуватися земельною ділянкою площею 0,00553 га кв.м наданою йому в оренду згідно рішення відповідача №5/14/73 від 03 грудня 2007 року терміном на три роки для обслуговування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1. Будь-яких заперечень з боку орендодавця-Тернопільської міської ради щодо поновлення договору оренди землі не надходило, що підтвердив в ході судового розгляду представник відповідача, а відтак вказаний договір оренди землі після закінчення його строку в грудні 2010 року, фактично був поновлений на той самий строк та на тих самих умовах. З огляду на викладене твердження позивача про те, що у 2010 році укладений між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_3 договір оренди землі був розірваний та не міг бути продовжений відповідно до рішення міської ради №6/22/140 від 06 липня 2012 року без проведення земельних торгів є безпідставними та необґрунтованими.
Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 05 травня 2015 року, яке залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 09 березня 2016 року, визнано поновленим і продовженим договір оренди землі, загальною площею 0,005530 га по АДРЕСА_1(кадастровий номер земельної ділянки:НОМЕР_1), раніше укладений між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_3 та зареєстрований в Управлінні Держкомзему у м. Тернополі 17.10.2012 року за №611010004000926, на тих самих умовах і на той самий строк, терміном до 06 липня 2016 року.
Вказаним рішенням суду підтверджено правомірність надання ФОП ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки несільськогосподарського призначення-землі житлової та громадської забудови, в тому числі землі, які використовуються в комерційних цілях, загальною площею 0,005530 га по АДРЕСА_1, на якій розташований об єкт-літня площадка, згідно договору оренди, укладеного між Тернопільською міською радою та ФОП ОСОБА_3 13 серпня 2012 року відповідно до рішення Тернопільської міської ради №6/22/140 від 06 липня 2012 року.
Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Щодо твердження позивача про те, що надана ФОП ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,00553 га належить до прибудинкової території багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 і розпорядження нею можливе лише за згоди усіх співвласників, суд зазначає наступне.
Правила утримання жилих будинків та прибудинковх територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 17 травня 2005 року №76 визначають прибудинкову територію як територію навколо багатоквартирного будинку, визначену актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначену для обслуговування багатоквартирного будинку.
Пункти 1,2,4 ст.42 та ст..83 Земельного кодексу України передбачають, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
Як встановлено судом, на момент ухвалення Тернопільською міською радою рішення №4/11/136 від 24 червня 2004 року Про затвердження проекту відведення земельної ділянки під розташування літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 суб єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 та передачу ФОП ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,00553 га за вказаною адресою, прибудинкова територія багатоквартирного житлового АДРЕСА_1 перебувала у постійному користуванні КП ЖЕК №3 , яке здійснювало управління даним жилим будинком та як землекористувач надало згоду на вилучення частини земельної ділянки з передачею в оренду для розміщення літньої площадки кафе ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час, незважаючи на те, що всі квартири у будинку АДРЕСА_1 є приватизованими, власниками квартир та нежитлових приміщень не створено об єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку у відповідності до вимог Закону України Про об єднання співвласників багатоквартирного будинку . Зазначений житловий будинок, а також земельна ділянка для обслуговування будинку на баланс об єднання співвласників не передавалися, у користування чи у власність співвласників прибудинкова територія не надавалась, відповідна землевпорядна документація щодо визначення розмірів і конфігурації земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок по АДРЕСА_1, належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія не розроблялась. Таким чином, доводи позивача про незаконність передачі в оренду частини земельної ділянки, що відноситься до прибудинкової території, без згоди усіх співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не мають відповідного правового обґрунтування та не можуть бути підставою для скасування зазначеного рішення органу місцевого самоврядування.
Окрім цього, доводи позивача про те, що на даний час за житловим будинком по АДРЕСА_1 закріплена прибудинкова територія площею 595 кв.м. з посиланням на генеральний план 1980 року є непереконливими та не підтверджені іншими доказами, здобутими під час судового розгляду.
Також суд не приймає в якості належних доказів посилання позивача на незаконність проведеної ФОП ОСОБА_3 добудови в ході реконструкції нежитлових приміщень під приміщення громадського призначення-кафе по АДРЕСА_1, допущені порушення при виготовленні проектної документації, скасування Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області поданої ОСОБА_3 декларації про готовність об єкта до експлуатації №ТП 142132890965 та державної реєстрації за ОСОБА_3 права приватної власності на об єкт нерухомого майна: приміщення громадського харчування, кафе, загальною площею 103 кв.м., що розташоване за адресою АДРЕСА_1, оскільки правомірність виконання ОСОБА_3 будівельних робіт на наданій в оренду земельній ділянці не входить до предмету доказування у даній справі, дані обставини неодноразово були предметом дослідження в ході розгляду інших справ за участю сторін, як в порядку адміністративного так і господарського судочинства. Зазначені докази жодним чином не свідчать про протиправність ухвалення Тернопільською міською радою оскаржуваних ОСОБА_1 рішень щодо передачі ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки площею 0,00553 га за адресою АДРЕСА_1 та не можуть слугувати належною підставою для їх скасування.
Окрім цього, суд приймає до уваги те, що рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 19 травня 2016 року встановлено, що добудова до нежитлового приміщення у житловому будинку по АДРЕСА_1 проведена ФОП ОСОБА_3 у 2003-2006 роках на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої 10 липня 2003 року управлінням містобудування та архітектури Тернопільської міської ради на підставі рішення сесії ради від 28.02.2002 року, а тому зазначений об єкт не є самочинним будівництвом.
Доводи позивача про те, що житловий будинок по АДРЕСА_1 є пам яткою архітектури місцевого значення спростовуються наявними у матеріалах справи листами Міністерства культури України №64/10-2/55-15 від 07 квітня 2015 року, Управління культури Тернопільської обласної державної адміністрації №01-874/03-50 від 14 вересня 2016 року та висновком управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Тернопільської міської ради №2260/09 від 13 вересня 2002 року з яких слідує, що житловий будинок по АДРЕСА_1 як об єкт культурної спадщини не включений до Державного реєстру нерухомих пам яток України ні за категорією місцевого значення, ні за категорією національного значення, а також не занесений до відповідного переліку об єктів культурної спадщини міста Тернополя. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 не належить до охоронних зон, пам яток культури, містобудування та архітектури, археології, зон регулювання забудови, червоних ліній вулиць і доріг, інших зон.
У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції-ч.3 статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні .
За таких обставин, суд на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, підстави для скасування рішень Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року Про дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування торгових павільйонів суб єктів підприємницької діяльності , №4/7/97 від 29 травня 2003 року, №4/11/136 від 24 червня 2004 року, №5/14/73 від 03 грудня 2007 року, №6/22/140 від 06 липня 2012 року, №7/9/99 від 16 червня 2016 року, які приймались щодо ОСОБА_3, відсутні, вказані рішення ухвалені органом місцевого самоврядування у межах наданої компетенції та у спосіб визначений Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст.13,143 Конституції України, ст.ст.1, 3, 10, 11, 57, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 12, 116, 122, 124 ЗК України, ст.10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні № 280/97-ВР від 21.05.1997 року, ст.ст.16, 33 Закону України Про оренду землі № 161-XIV від 06.10.1998 року, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради з участю третьої особи ОСОБА_3 про визнання незаконними та скасування рішень сесії Тернопільської міської ради від 28 лютого 2002 року, №4/7/97 від 29 травня 2003 року, №4/11/136 від 24 червня 2004 року, №5/14/73 від 03 грудня 2007 року, №6/22/140 від 06 липня 2012 року, №7/9/99 від 16 червня 2016 року, які приймались щодо ОСОБА_3-відмовити.
Копію рішення направити особам, які брали участь у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2017 |
Оприлюднено | 23.11.2017 |
Номер документу | 70411700 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Дзюбич В. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні