Постанова

від 11.06.2007 по справі 2/51-54а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/51-54А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"11" червня 2007 р. Справа № 2/51-54А.

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк

до Виробничо-торгового підприємства «Іракс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк

про  стягнення 4996,85 грн.

Суддя Черняк Л. О.

при секретарі Андрусенко О. О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Шевчук В. В. – податковий інспектор (довіреність у справі)

від відповідача: -

в засіданні суду взяв участь прокурор відділу представництва облпрокуратури Манзій П. П.

Представникам позивача та прокуратури у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.

СУТЬ СПОРУ: Прокурором заявлено позовні вимоги в інтересах держави в особі  Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення з відповідача - Виробничо-торгового підприємства «Іракс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю 4996,85 грн. податкового боргу, в т. ч. 66,87 грн. плати за воду, 2204,19 грн. податку на додану вартість, 49,59 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства, 120 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, 2456,14 грн. земельного податку, 0,60 грн. плати за патент, 99,46 грн. комунального податку.

Правовою  підставою  стягнення  податкових  зобов'язань  є норми  п. 2 ст. 10  Закону  України „Про  державну  податкову  службу в Україні”  від  04.12.1990р. №509-ІІІ (з  наступними змінами  та  доповненнями);  підпунктами  3.1.1. п. 3.1 ст. 3  Закону України „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників   податків  перед бюджетами  та державними  цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р..

Відповідач  пояснень на позов не подав, в засідання суду не з'явився, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи (ухвала суду від 03.05.2007 направлена підприємству рекомендованим  листом).

Із  досліджених  матеріалів  справи, пояснень представника позивача та прокурора суд

встановив:

Розрахунок збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики за І квартал 2005 р. (а. с. 23-24), звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за березень 2005 р. (25), податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік (а. с. 26), декларації з ПДВ (а. с. 27-30), податковий розрахунок земельного податку (а. с. 33-34), зворотній бік облікової картки (а. с. 38-66) свідчать про наявність у відповідача 4996,85 грн. податкового боргу по таких платежах:

-          66,87 грн. плати за воду, в т. ч. 0,34 грн. пені;

-          2204,19 грн. податку на додану вартість, в т. ч. 2202,40 грн. основного боргу, 0,01 грн. пені;

-          49,59 грн. збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства;

-          120 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування;

-          2456,14 грн. земельного податку;

-          0,60 грн. плати за патент;

-          99,46 грн. комунального податку, в т. ч. 99,30 грн. основного боргу, 0,16 грн. пені;

Луцькою ОДПІ у зв'язку з несплатою підприємством податкового боргу прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2006 р. № 0011641503/0 (а. с. 35), яке на день розгляду спору у встановленому законом порядку відповідачем не оскаржене та є чинними.

З метою  погашення  податкового  боргу  відповідачеві  направлялись  податковою службою перша  та друга  податкові вимоги:  № 1/322 від 09.11.2005 р.,  № 2/462 від 21.04.2006 р. (а. с. 21-22) щодо  погашення  податкового зобов'язання, яке  підпадає  під  ознаки п.  1.2 ст. 11 Закону  України „Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами” (надалі Закон №2181).

За правилами пунктів 1, 3 ст. 9  Закону України „Про  систему  оподаткування”  від 25.06.91 №1251  обов'язок  юридичної  особи  щодо  сплати  податків  припиняється  їх  сплатою. Доказів  сплати  заборгованості  відповідач суду  не  надав. Заходи,  прийняті  податковим  органом  щодо  стягнення  податкового зобов'язання, не   призвели  до його  погашення, строки  їх  добровільної  сплати  вийшли  у   відповідності  до  підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону  України  №2181.

Виходячи  з  правил  ст.  124 Конституції  України,  юрисдикція  судів поширюється  на  всі  правовідносини, що  є  у  державі. Суд  вважає, що  позивач,  виходячи  з покладених на нього  функцій,  правомірно  звернувся  про стягнення бюджетної  заборгованості.

Позивач  визначив  позовні  вимоги  щодо  стягнення з  відповідача  суми  заборгованості  шляхом  звернення  стягнення на  активи.

Підпунктом  1.7  ст. 1 Закону  України № 2181 – активи  платника  податку  визначені  як  грошові  кошти,  матеріальні  і   нематеріальні  цінності, які  належать  юридичній  або  фізичній  особі  на  праві  власності  або  повного господарського  відання.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вищезгаданого закону  визначено, що  активи  платника  податків  можуть  бути   примусово  стягнені  в  рахунок  погашення  його  податкових  зобов'язань  виключно за  рішенням  суду.

Враховуючи  наведене, суд  дійшов  висновку  про  підставність позовних  вимог  в сумі  4996,85 грн.

Керуючись  ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,  Конституцією  України, Законом  України  „Про  порядок погашення  зобов'язань  платників  податків перед бюджетами та   державними  цільовими  фондами”, Законом України  „Про  систему  оподаткування”, господарський суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнення недоїмки в сумі 4996 грн. 85 коп. на користь держави в особі Луцької об'єднаної державної податкової інспекції (43010, м.Луцьк, Київський майдан, 4, р/р 35212001000295 в УДК у Волинській області, МФО 803014, код 21732256) звернути на активи Виробничо-торгового підприємства «Іракс» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (43000, м. Луцьк, пр-т Грушевського, 2, код 20122490).

Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання  заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                          Л.О.Черняк

          Суддя