Постанова

від 12.10.2017 по справі 804/2645/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2017 р. Справа № 804/2645/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24 квітня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" (далі позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі відповідач), з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить:

- визнати неправомірними дії Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області щодо не направлення грошових коштів в сумі 337 739,24 грн. на погашення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі, посвідченого 13.01.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № в реєстрі 129, за 2016 рік;

- зобов'язати Новомосковську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області грошові кошти в сумі 337 739,24 грн. направити на погашення заборгованості по орендній платі за договором оренди землі, посвідченого 13.01.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № в реєстрі 129, за 2016 рік.

В обґрунтування позову позивач зазначив наступне. 13 січня 2010 року між Новомосковською районною державною адміністрацією, як Орендодавцем , та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ , як Орендарем , укладений Договір оренди землі. Вказаний договір оренди був зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2010 року за № 04-10-126-00028. Предметом Договору оренди є передача Орендодавцем у користування Орендарю земельну ділянку водного фонду загальною площею 1147,833 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:01:602:0003. Відповідно до розділу 4 Орендна плата Договору оренди встановлювалася плата за користування земельною ділянкою у розмірі 120 556,89 грн. на рік, тобто 10 046,40 грн. щомісячно. П. 4.3 Договору оренди встановлював, що орендна плата сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, наступного кварталу. По строку на 02.03.2015 року, 30.03.2015 року, 30.04.2015 року, 30.05.2015 року, 30.06.2015 року, 30.07.2015 року, 30.08.2015 року, 30.09.2015 року задекларовані зобов'язання по декларації від 23.02.2015 року № НОМЕР_1 не сплачено на суму 106 346,48 грн. В порядку п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано пеню за період з 05.01.2015 року по 29.03.2015 року у розмірі 3 396,82 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 12.09.2014 року № НОМЕР_2 в зв'язку з частковим погашенням податкових зобов'язань, яке здійснено шляхом зарахуванням коштів податковим органом в порядку календарної черговості виникнення боргу . Після визначення Дніпропетровським окружним адміністративним судом заборгованості (120 386,38 грн.) Позивачем на користь Державного бюджету України були перераховані наступні суми грошових коштів. Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ була сплачена заборгованість в сумі 120 386,38 грн., яка утворилася станом на 09.10.2015 року, а також сплачена орендна плата на 30.10.2015 року, 30.11.2015 року та на 30.12.2015 року в сумі 39 879,93 грн. Залишок грошових коштів в сумі 177 472,93 грн. був сплачений позивачем в рахунок орендної плати за Договором оренди за 2016 рік.

Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи свою думку у поясненнях, викладених у запереченнях на позов. Позиція відповідача аргументована тим, що згідно роздруківки з інтегрованої картки платника податків, суми самостійно сплачених коштів у період: 01.03.2016 року у розмірі 159 600,00 грн.; 29.12.2016 року у розмірі 148 000,00 грн.; 10.01.2016 року у розмірі 30 139,24 грн., зараховані в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №0003171502 від 12.09.2014 року в порядку календарної черговості згідно з черговістю його виникнення. Посилання позивача на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2015 року по справі №804/12998/15 за позовом Новомосковської ОДПІ до ТОВ Фірма ВВ з позовними вимогами про стягнення податкового боргу , якою позовні вимоги ОДПІ задоволено частково, як обставину, що зобов'язує податковий орган зараховувати кошти згідно задоволених позовних вимог є такою, що не відповідає нормам законодавства, оскільки предметом розгляду даної справи було стягнення податкового боргу в примусовому порядку. В свою чергу, платник податків не звільнений від обов'язку сплати податків та зборів узгоджених в установленому законом порядку і не позбавляє його можливості самостійно здійснювати заходи щодо його погашення. За можливе відзначити, що податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 12.09.2014 року позивачем не оскаржено, а ні в адміністративному, а ні в судовому порядку, а тому сума грошових вимог визначена контролюючим органом є узгоджено.

Заслухавши представника позивача та представника відповідача дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ зареєстровано 23.09.2003 року, про що 24.12.2004 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України про включення відомостей про юридичну особу 1 224 120 0000 006126; ідентифікаційний код 32627532.

Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в Новомосковській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 30.09.2003 року.

13 січня 2010 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ укладений Договір оренди землі, який зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2010 року за № 04-10-126-00028. Згідно умов договору ТОВ Фірма ВВ є користувачем земельної ділянки водного фонду загальною площею 114,833 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:01:602:0003. Відповідно до розділу 4 Орендна плата Договору оренди встановлювалася плата за користування земельною ділянкою у розмірі 120 556,89 грн. на рік, тобто 10 046,40 грн. щомісячно.

Крім того, 13.01.2010 року між Новомосковською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ було укладено Договір оренди землі, посвідченого 13.01.2010 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за № в реєстрі 130, та зареєстрований у Новомосковському райвідділі ДРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 22.01.2010 року за № 04-10-126-00029. Згідно умов договору ТОВ Фірма ВВ є користувачем земельної ділянки водного фонду загальною площею 0,4333 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:01:602:0004.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністартивного суду від 02 листопада 2015 року стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ заборгованості у розмірі 120 386, 38 грн., яка набрала законної сили 16.12.2015 року.

Згідно з Витягом з облікової картки платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ по платежу 18010600 орендна плата за землю з юридичних осіб , заявлена до стягнення сума заборгованості з орендної плати утворилась внаслідок не сплати по строку оплати самостійно визначених зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а також за рахунок нарахованої контролюючим органом пені в порядку пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України.

12.09.2014 року відповідачем сформовано та направлено податкове повідомлення - рішення №0003171502, яке позивачем не оскаржено.

Встановлено, що згідно вказаного податкового повідомлення рішення, позивачем в рахунок погашення податкового боргу в порядку календарної черговості згідно з черговістю його виникнення було сплачено орендну плату в загальному розмірі 337 739,24 грн.

Згідно роздруківки з інтегрованої картки платника податків, суми самостійно сплачених коштів у період: 01.03.2016 року у розмірі 159 600,00 грн.; 29.12.2016 року у розмірі 148 000,00 грн.; 10.01.2016 року у розмірі 30 139,24 грн., зараховані в рахунок погашення податкового боргу за податковим повідомленням-рішенням №0003171502 від 12.09.2014 року в порядку календарної черговості згідно з черговістю його виникнення, доказів оскарження, якого позивачем не надано.

Відповідно п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За правилами ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.

Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно положень пунктів 59.1, 59.3, 59.4 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

За приписами п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, якімістять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Позивачем не надано доказів щодо належного виконання договорів оренди земельних ділянок по сплаті орендної плати за земельні ділянки та відсутність податкового боргу за спірний період.

Із наданих квитанції про сплату орендної плати від 29.12.2016 року № 453/1 на суму 148000,00 грн та від 10.01.2017 року № КП-70/Т на суму 30139,24 грн. вбачається, що вказані кошти сплачувались за оренду землі за договором від 12.02.2009 року за період січень 2016 року по січень 2017 року, та за січень-березень 2017 року відповідно.

Позивачем не надано на вимогу суду квитанцій про сплату орендної плати за спірні періоди.

Згідно до ч. 3 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінюєналежність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Законодавець чітко визначив порядок дій контролюючих органів в разі виявлення податкового боргу у господарюючого суб'єкта, що передують стягненню цього боргу в судовому порядку.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач оскаржує дії Новомосковської ОДПІ щодо ненаправлення грошових коштів в сумі 337 739,24 грн., які були сплачені позивачем, на погашення заборгованості по орендній платі за Договором оренди землі.

Разом з тим, з пояснень представника відповідача та з матеріалів справи встановлено, що сплачені позивачем кошти зараховувались Новомосковською ОДПІ в рахунок оплати наявного у позивача податкового боргу минулих періодів, що виник раніше, в порядку черговості, без врахування визначеного позивачем призначення платежу.

Так, абз.1 п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до абз.2 п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи встановлені судом обставин відносно того, що у позивача існував податковий борг з минулих періодів, що виник раніше, а також зважаючи на приписи п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України, суд приходить до висновку про те, що Новомосковською ОДПІ правомірно зараховувались кошти, що сплачувались позивачем, на погашення податкового боргу минулих періодів в порядку черговості без врахування визначеного позивачем в платіжних документах призначення платежу.

Таким чином, дії податкового органу, щодо зарахування коштів на сплату податкового боргу в порядку календарної черговості його виникнення повністю, узгоджуються з нормами податкового законодавства та є правомірними, а позовні вимоги необгрунтованими.

Враховуючи викладене, а також з урахуванням встановленого Податковим кодексом України правила черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 128, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма ВВ до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1