Постанова

від 09.11.2017 по справі 810/3467/17

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2017 року 810/3467/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина-Еко"

до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білзерно", Відділ Держгеокадастру у Богуславському районі, ОСОБА_1, ОСОБА_2

про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Богуславщина-Еко" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Білзерно", Відділ Держгеокадастру у Богуславському районі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 12.04.2016 №29214933 та від 14.14.2016 №29259954.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Реєстраційною службою Рокитнянського районного управління юстиції Київської області були прийняті оскаржувані рішення про реєстрацію договорів оренди земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, укладених між ТОВ "Білзерно" (орендар) та ОСОБА_1, ОСОБА_2 (орендодавцями) відповідно.

Водночас, позивач зауважив, що зазначені земельні ділянки були передані в оренду ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" у 2012 році на підставі договорів оренди землі, укладених із ОСОБА_1, ОСОБА_2, термін дії яких закінчується у 2017 році.

Таким чином, позивач вважає оскаржувані рішення протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, оскільки в ході проведення реєстраційних дій державний реєстратор не виконав свого обов'язку та не пересвідчився у відсутності зареєстрованих договорів оренди на вказані земельні ділянки.

При цьому, позивач наголошував на тому, що чинним законодавством не передбачено право орендодавця в односторонньому порядку, без згоди орендаря, передавати орендоване майно іншій особі, а орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

За наведених обставин, позивач просив суд визнати протиправними та скасувати оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідач адміністративний позов у частині вимог про визнання протиправними та скасування рішень Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області від 12.04.2016 №29214933 та від 14.14.2016 №29259954 визнав.

Водночас заперечив проти позову у частині вимог про стягнення судового збору, зазначивши, що Рокитнянська РДА не є правонаступником Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області та не може нести майнову відповідальність за незаконні рішення, вчинені її посадовими особами.

Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судом встановлено, що визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиїх-небудь прав, свобод або інтересів, а тому приймається судом.

Треті особи будь-яких письмових пояснень та заперечень проти позову до суду не надали.

У судове засідання з'явився представник позивача.

Відповідач та треті особи, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились із клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались.

Натомість, відповідач у письмових запереченнях просив суд здійснювати розгляд справи за його відсутністю.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності відповідача та третіх осіб.

У судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.05.2012 між ОСОБА_1 (орендодавець) та ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,577 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 5 (п'ять) років.

На виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_1 11.05.2012 передала ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" зазначену в договорі земельну ділянку, про що сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Як вбачається із примірника зазначеного договору, він зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 19.10.2012 за №322060004006409.

11.05.2012 між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" (орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав орендарю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в строкове платне користування земельну ділянку площею 2,577 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області строком на 5 (п'ять) років.

На виконання зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_2 11.05.2012 передав ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" зазначену в договорі земельну ділянку, про що сторонами було складено та підписано акт прийому-передачі об'єкта оренди.

Як вбачається із примірника зазначеного договору, він зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області 19.10.2012 за №322060004006410.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, до закінчення дії строку вище вказаних договорів оренди державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції Київської області повторно зареєстровано право оренди землі на ті ж самі земельні ділянки за третьою особою - ТОВ "Білзерно" та прийнято наступні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:

- №29259954 від 14 квітня 2016 року щодо державної реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 на підставі договору оренди землі №64 від 23.03.2016, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_1, орендар - TOB "Білзерно";

- №29214933 від 12 квітня 2016 року щодо державної реєстрації іншого речового права - право оренди земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_2 на підставі договору оренди землі №65 від 23.03.2016, укладеного між сторонами: орендодавець - ОСОБА_2, орендар - TOB "Білзерно".

Не погоджуючись із вказаними рішеннями про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статі 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За змістом статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно здійснюється на підставі заяви власника або іншої заінтересованої особи.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, закріплений у частині 1 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", включає такі етапи:

1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації;

6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником;

8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

У силу положень частини 4 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

При цьому, згідно з пунктом 3 частини 3 статті 10 України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Крім цього, Державна реєстраційна служба України у листі від 06.08.2013 №2951/05-15-13 "Щодо запобігання випадкам подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними право набувачами" також роз'яснила, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону №1952-IV передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що державний реєстратор (у тому числі нотаріус) під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Саме така правова позиція була неодноразово викладена у рішеннях Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 29.09.2015 (справа №21-760а15), від 30.03.2016 (справа № 21-1434а15), від 15.11.2016 (справа №825/1287/15-а).

У цих же справах Верховний Суд України зазначив, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну і ту ж земельну ділянку суперечить вимогам Закону № 1952-ІV, який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових та інших прав, які підлягають державній реєстрації, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Як було встановлено судом, договори оренди землі, укладені між ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, дійсно зареєстровані та оформлені належним чином.

Разом із тим, враховуючи вищевказані норми законодавства та встановлені обставини, в порушення вимог чинного законодавства відповідач при проведенні державної реєстрації речового права - права оренди за договорами оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Білзерно" та їх власниками, не перевірив належним чином, чи право оренди на ці земельні ділянки зареєстровані чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, що є недопустимим.

При цьому суд звертає увагу на те, що реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Суду не надано доказів, що підтверджують розірвання договорів оренди землі між ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" та ОСОБА_1, ОСОБА_2

Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач звертався до Управління Держгеокадастру у Богуславському районі для з'ясування питання наявності чи відсутності права оренди землі на території Саварської сільської ради Богуславського району Київської області, що зареєстроване в Державному реєстрі земель, що в свою чергу свідчить про недотримання покладених на державного реєстратора повноважень.

Таким чином, відповідачем проведено реєстрацію договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Білзерно" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, без дотримання вимог норм законодавства, а саме, не здійснено жодних дій щодо встановлення факту відсутності або наявності вже зареєстрованого права оренди землі щодо з'ясування наявності чи відсутності права оренди землі, що виникли до 01.01.2013.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Як було встановлено судом, договори оренди землі, які були укладені між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2, зареєстровані в Управлінні Держкомзему у Богуславському районі Київської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи №322060004006409 від 19.10.2012 та №322060004006410 від 19.10.2012, що підтверджується відмітками Управління Держкомзему у Богуславському районі Київської області на вказаних договорах.

Отже, з наведеного слідує, що вищезазначені договори оренди землі, укладені між ТОВ "Агро-Богуславщина-Еко" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, є чинними.

Відтак, цей факт унеможливлює здійснення державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок, укладених між ТОВ "Білзерно" та ОСОБА_1, ОСОБА_2, до закінчення строку дії попередніх договорів.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що державним реєстратором було вжито заходів в ході проведення реєстрації, щодо встановлення відомостей про реєстрацію даних земельних ділянок за іншими юридичними або фізичними особами.

Таким чином, з наведеного вбачається, що державний реєстратор в порушення приписів статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірив факт існування зареєстрованих договірних відносин щодо вказаних земельних ділянок, а тому неправомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди та їх обтяжень за новим орендарем ТОВ "Білзерно".

Відносно обов'язковості перевірки державним реєстратором під час реєстрації договорів оренди землі факту відсутності інших зареєстрованих договорів оренди на цю ж земельну ділянку було також зазначено і колегією суддів Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 04.02.2014 в адміністративній справі №К/800/59881/13.

Разом з цим, суд акцентує увагу, що будь-яких обґрунтованих, належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача як відповідачем так і третіми особами суду надано не було.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що державним реєстратором Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції Київської області протиправно прийнято оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Враховуючи наведені всі обставини в їх сукупності та виходячи з того, що під час розгляду справи доводи позивача знайшли своє підтвердження, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 69-71, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області № 29259954 від 14.04.2016.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Реєстраційної служби Рокитнянського районного управління юстиції у Київській області № 29214933 від 12.04.2016.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 13 листопада 2017 р.