Постанова

від 20.11.2017 по справі 815/5218/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5218/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Геліос про стягнення суми податкового боргу у розмірі 10 531,95 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Геліос про стягнення суми податкового боргу у розмірі 10 531,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що у Товариства з обмеженою відповідальністю Геліос станом на 11.09.2017 р. рахується податковий борг за зобов'язаннями у розмірі 10 531,95 грн., а саме з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Боржнику виставлена податкова вимога від 27.12.2016р. №4733-17.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 20, 54, 57, 95 Податкового кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, який отримав копію ухвали про відкриття провадження 06.11.2017 року, суд дійшов висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

Судом встановлено, що у відповідача станом на 11.09.2017 р. рахується податковий борг за зобов'язаннями у розмірі 10531,95 грн., а саме з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пп.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 36.1. ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 202.1. статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно пункту 203.1. статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Пунктом 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Однак, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вищезазначених норм Податкового кодексу України, позивачем винесено податкову вимогу від 27.12.2016р. №4733-17, яку було надіслано відповідачеві.

Станом на дату прийняття рішення, доказів оскарження чи виконання вищевказаної вимоги до суду не надано.

Як вже зазначалося вище, п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України, визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 183-2, 254, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Геліос про стягнення суми податкового боргу у розмірі 10531,95 грн.- задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Геліос (код ЄДРПОУ 25025521) у банках: №№ 26046310208601, 26004312086, 26048312086, 26005322086, 26002310208601 в АБ Південний (МФО 328209), №№ 26000010081544, 26000010081544, 26000010081544, 26044010081544 в ПАТ Банк Восток (МФО 307123), №№ 26005054400303, 26004054400304 в Южному ГРУ ПАТ КБ Приватбанк (МФО 328704) заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 10531,95 грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять одна гривня 95 коп.) на бюджетний рахунок № 31116029700005, бюджетна класифікація 14010100, отримувач - УК у м. Одесі/Київський район, код ЄДРПОУ отримувача 38016923, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО банку отримувача - 828011.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.М. Корой