Ухвала

від 14.11.2017 по справі 200/18989/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6668/17 Справа № 200/18989/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2017 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Демченко Е.В., Куценко Т.Р.

за участі секретаря: Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю ВЛАДА 2009 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю САН СІТІ ТК , третя особа: Хагворт Менеджмент Лімітед про визнання договорів недійсними.

22 червня 2017 року представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_6, яка є керівником виконавчого органу та головою комісії з припинення (ліквідатором) Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 4056904; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10, офіс 16-Б), та іншим членам комісії з припинення (ліквідаторам) цієї юридичної особи включати до її проміжного ліквідаційного балансу відомості про квартири №49 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 691279512101), №70 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690966112101), №90 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690895612101), що знаходяться в будинку №2 по вул. Глинки в місті Дніпро (Дніпропетровськ), а також подавати державному реєстраторові, нотаріусу чи іншій особі, яка виконує функції державного реєстратора, передбачені законодавством документи, в тому числі і в електронній формі, для проведення державної реєстрації припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ тк" чи уповноважувати на подачу таких документів третіх осіб. Заборони Товариству з обмеженою відповідальністю Мунлайт ТК (код ЄДРПОУ: 39826993; місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 10) та іншим засновникам (учасникам) Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 40569046) затверджувати проміжний ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК", якщо він буде містити відомості про квартири №49 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 691279512101), №70 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690966112101), №90 (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 690895612101), що знаходяться в будинку №2 по вул. Глинки в місті Дніпро (Дніпропетровськ). Заборони державним реєстраторам Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Старокозацька, 58), а також нотаріусам та іншим особам, які виконують функції державного реєстратора, вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис (проводити реєстраційну дію) про припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "САН СІТІ ТК" (код ЄДРПОУ: 40569046).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2017 року відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

З такою ухвалою не погодилася позивач, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просила її скасувати та постановити нову яухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, надавши оцінку доводам апеляційної скарги та з урахуванням заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню у відповідності з ст.312 ЦПК України, з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2, про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , де у п.4 роз'яснено, що суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, яка була подана до суду 22.06.2017р., скаржник із посиланням на норми ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., практику Європейського суду з прав людини, Конституційного та Верховного судів України просив вжити заходи забезпечення його позову, які до вирішення справи по суті та виконання ухваленого по ній рішення унеможливлять ліквідацію юридичної особи -відповідача (ТОВ "САН СІТІ ТК"), до якого скаржник заявив віндикаційні вимоги про витребування квартир. Обґрунтовуючи своє клопотання скаржник із посиланням на наявні докази зазначав, що йому стало відомо, що з 13.06.2017р. ТОВ "САН СІТІ ТК" перебуває у стані припинення за рішенням засновників про ліквідацію. Якщо процедура ліквідації буде завершена і до єдиного державного реєстру буде внесений запис про припинення цієї юридичної особи - відповідача, то за правилами п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України такий факт стане підставою для закриття судом провадження у справі щодо цього відповідача у зв'язку із його ліквідацією, що призведе або до неможливості взагалі вирішити наявний у скаржника спір з цим відповідачем (у разі ліквідації відповідача до ухвалення судом рішення по справі) або до неможливості виконання ухваленого у справі рішення, у випадку його ухвалення на користь скаржника (у разі ліквідації відповідача після ухвалення судом рішення по справі).

Як зазначено в заяві, визначаючись із запропонованим до вжиття видом забезпечення позову скаржник виходив із заявлених до цього відповідача позовних вимог та враховував вимоги закону щодо допустимих видів забезпечення позову, щодо їх співмірності із заявленими до відповідача віндикаційними позовними вимогами про витребування квартир, а також встановлений у законодавстві порядок ліквідації юридичної особи і здійснення реєстраційних дій. З огляду на те, що засновники ТОВ "САН СІТІ ТК" самі вирішили його припинити, то на переконання скаржника, забезпечувальні заходи, які він просив вжити, також жодним чином не могли перешкодити чи іншим чином вплинути і на господарську діяльність відповідача, якої після рішення про його припинення він за законом вже не повинен здійснювати, про що також було зазначено в заяві.

Отже, з заяви позивача вбачається, що вона містила достатньо інформації як про наявність очевидних ризиків, які призведуть до невиконання або ускладнення виконання рішення суду (в п. 7 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, на яку скаржник посилався, прямо зазначено про негативні правові наслідки, до яких призведе ліквідація юридичної особи - відповідача), так і про наявність підстав для забезпечення позову саме у такий спосіб та співмірність забезпечувальних заходів заявленим вимогам (запропонований спосіб є допустимим по закону, спрямований на унеможливлення завершення відповідачем ліквідаційної процедури до вирішення спору по суті і виконання майбутнього рішення суду, охоплює виключно спірне майно, не перешкоджає відповідачу складати та затверджувати проміжний ліквідаційний баланс без включення до нього спірного майна та здійснювати за рахунок не спірного майна розрахунки з кредиторами в процесі ліквідації).

Однак місцевим судом вказаного до уваги взято не було.

Також передчасним є висновок місцевого суду, що заява не містить доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати обставини, які б утруднювали чи унеможливлювали його виконання. Адже, заходи забезпечення позову вживаються у разі наявності обґрунтованих припущень про те, що невжиття таких заходів може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а не лише за наявності доказів того, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду чи створювати цьому перешкоди, що видно з роз'яснень, наведених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову .

Окрім того, відповідач вже дав скаржнику підстави для обґрунтованого припущення, про ризик уникнути вирішення справи по суті та виконання ухваленого по ній в майбутньому рішення суду, оскільки за ініціативою своїх учасників відповідач розпочав процедуру власної ліквідації, що при її завершенні до вирішення справи по суті призведе до закриття судом провадження у справі щодо цього відповідача.

Наявність раніше вжитих судом по справі ухвалою від 01.07.2016р. заходів забезпечення позову у вигляді накладеного на спірні квартири арешту, так само не може бути самостійною підставою для відмови у вжитті заходів, спрямованих на недопущення ліквідації відповідача, оскільки застосування кількох видів забезпечення позову прямо допускає норма ч. 2 ст. 152 ЦПК України.

Висновок місцевого суду, що вжиття таких заходів може призвести до правових ускладнень значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, оскільки зачіпає інтереси невизначеного кола інших осіб та порушує права кредиторів, що беруть участь у справі також є передчасним, оскільки суд залишив поза увагою ту обставину, що скаржник не просив вживати заходи забезпечення, які б забороняли відповідачу проводити ліквідацію, складати проміжний ліквідаційний баланс, якщо до нього не буде включене спірне майно, та здійснювати за рахунок всього майна, окрім спірного, розрахунки з кредиторами.

Також апеляційний суд звертає увагу на те, що місцевий суд вирішуючи питання не взяв до уваги та не дослідив ту обставину, що відмовою у вжитті заходів забезпечення позову відповідачу надано можливість безперешкодно завершити розпочату процедуру власної ліквідації, що створить підстави для закриття провадження у поточній справі щодо цього відповідача і не дасть можливості вирішити по суті наявний у позивача спір з відповідачем та/або виконати ухвалене по справі рішення суду.

Таким чином, на підставі викладеного апеляційний суд вважає, що за наявних у справі обставин, місцевий суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про забезпечення позову, не дослідивши у повній мірі необхідність, можливість та доцільність застосування таких заходів стосовно відповідача, також не взявши до уваги той факт, що постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2017 року ТОВ Сан Сіті ТК визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, тобто порушено провадження у справі про банкрутство, та його взаємозв'язок з нормами ст.10 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

На підставі викладеного, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції .

Керуючись ст.ст.303, 307, 312 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково .

Ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 06 липня 2017 року про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову - скасувати та направити питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: Ж.І Максюта

Судді: Е.Л.Демченко

ОСОБА_7