Вирок

від 21.11.2017 по справі 631/63/17

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 631/63/17

Провадження № 1-кп/626/66/2017

Красноградський районний суд Харківської області

В И Р О К

Іменем України

21 листопада 2017 року м. Красноград

Красноградський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

потерпілої: ОСОБА_5 ,

представника потерпілої: ОСОБА_6 ,

захисника: ОСОБА_7 ,

обвинуваченого: ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Краснограда, матеріали кримінального провадження №1201522000001083 за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Левківка, Зміївського району, Харківської області, громадянина України, одруженого, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_8 30.12.2015 року, близько 16.30 год., керував технічно справним автомобілем «DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE SDP24» р.н. НОМЕР_2 та рухався по автодорозі «Харків-Красноград-Перещепіно», в Нововодолазькому районі, Харківської області, зі сторони м.Красноград, в напрямку м.Харкова.

Під час руху по вказаній автодорозі в районі позначки 49км+65 м., водій ОСОБА_8 виявивши припаркований в попутному напрямку справа на проїжджій частині автомобіль «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 з включеними габаритними вогнями не прийняв заходи до зниження швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду вказаного автомобіля, чим грубо порушив вимоги п.12.3 «Правил дорожнього руху України», згідно з яким: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди» та допустив наїзд керованого ним транспортного засобу в задню частину припаркованого автомобілю «Mercedes-Benz 814», в той час коли водій вказаного автомобілю ОСОБА_10 перебував поза межами салону - попереду свого автомобіля.

Внаслідок дорожньо-транспортної події, водій ОСОБА_10 загинув на місці події - причиною його смерті стала сукупна травма тіла з множинним переломами кісток скелету.

Порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_8 виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 при виявлені перешкоди у вигляді нерухомого автомобіля «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 , який знаходився у правого краю проїзної частини дороги, не прийняв заходи до зниження швидкості, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду та допустив наїзд на вищевказаний автомобіль «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 , що спричинило тяжкі наслідки, а саме сзагибель ОСОБА_10 .

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 на початку судового розгляду справи визнав себе частково, не заперечуючи самого факту ДТП вважав що в діях іншого водія, також були певні порушення ПДР України, та пояснив, що 30.12.2015 року він виконував рейс Дніпропетровськ Харків на автомобілі«DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «KRONE SDP24» р.н. НОМЕР_2 та рухався по автодорозі «Харків-Красноград-Перещепіно» в напрямку Харкова. Під час руху близько 16-28хв. йому зателефонував його знайомий ОСОБА_11 , телефонна розмова тривала близько 9 хвили і перервалася в результаті зіткнення, а саме в районі 49 кілометра траси, він рухався зі швидкістю 70-80 км/год. з увімкненим дальнім світлом фар, оскільки вже були сумерки, в той час коли проїжджав зустрічний транспортний засіб він перемкнув світло на ближнє і раптово побачив на незначній відставні на своїй полосі руху стоячий транспортний засіб - автомобіль «Mercedes-Benz 814», який там перебував без габаритних вогнів та аварійної сигналізації. Оскільки на момент виявлення цього автомобіля була дуже мала відстань, близько 70-80 метрів, він не встиг загальмувати та вивернути кермо, щоб уникнути зіткнення, в результаті чого він скоїв наїзд на припаркований автомобіль Мерседес, а саме в задню ліву його частину. Після зіткнення він вийшов зі свого автомобіля та підійшов до кабіни автомобіля Мерседес та виявив що в машині нікого не було, після чого пішов шукати водія. За автомобілем він побачив якогось чоловіка, який йшов йому на зустріч, в ході розмови з яким він представився експедитором, після чого вони разом з ним побачили водія, який лежав на узбіччі та був живий, однак безпритомний. Після чого він почав телефонувати у швидку допомогу та міліцію, які приїхали через деякий час, також на місце ДТП приїхали і співробітники його компанії. У вказаному ДТП вважає також винуватим і водія автомобіля Мерседес, який зупинив свій автомобіль без габаритних вогнів, що в тих умовах видимості утруднювало його виявлення. Під час досудового слідства він надавав допомогу потерпілій близько 3000грн. Цивільні позови потерпілої ОСОБА_5 визнає частково, в частині витрат на поховання та на правову допомогу визнає повністю, а в частині стягнення моральної шкоди визнає в розмірі 600.000 грн. Позов ПП «Ласунка-Маркет» не визнає повністю, оскільки вважає що його повинен відшкодовувати не він, а підприємство в якому він працював на момент ДТП ПП «Промтранссоюз».

Однак після допиту потерпілої та свідків зі сторони обвинувачення, обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті визнав в повному обсязі та не оспорював вищевикладені обставини викладені в ньому. В зв`язку з чим зняв з розгляду декілька заявлених раніше клопотань з приводу допиту двох свідків зі сторони захисту: ОСОБА_12 і ОСОБА_13 та витребування роздруківки телефонного трафіку з компанії Водафон Україна.

В судовому засіданні просив вибачення у потерпілої та просив застосувати до нього положення п.«Є» ст.1 Закону України «Про амністію 2016 року», оскільки він має батьків старше 70 років.

Окрім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_8 у вчиненні даного злочину, його вина та причетність до інкримінованого вище кримінального правопорушення, за обставин викладених в описовій частині вироку, повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи, а саме показами потерпілих, свідків та дослідженими письмовими доказами по справі.

Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що безпосереднім свідком ДТП вона не була. 30.12.2015 року близько 19:00 19:30 годин на її мобільний телефон надійшов дзвінок, особа яка телефонувала, представилася співробітниками компанії, де працював її чоловік та повідомив, що останній потрапив у ДТП, в результаті якої загинув і їхні працівники вже виїхали на місце пригоди. Після чого вона стала дзвонити родичам та друзям, щоб особисто туди поїхати та безпосередньо у цьому переконатися, однак друзі самі поїхали на місце ДТП та допомогли забрати чоловіка до моргу. Після ДТП обвинувачений ОСОБА_8 надав їй грошову допомогу в розмірі 2000-2600грн.

Свідок ОСОБА_14 пояснив суду що він працює експедитором в ПП «Ласунка-Маркет» і 30.12.2015 року вони разом з водієм ОСОБА_15 рухались по автодорозі «Харків-Красноград-Перещепіно» в напрямку Харкова. Приблизно на 49 кілометрі вони зупинили автомобіль з увімкненими габаритними вогнями, оскільки їм треба було вийти за власними потребами. Через кілька хвилин після зупинки вони поверталися до машини і коли він підійшов до пасажирської двері свого автомобіля і намагався її відкрити, то відбувся удар в задню частину автомобіля, в результаті якого його відкинуло на кілька метрів. Через декілька хвилин, коли він прийшов у себе і зрозумів що трапилося, він побачив що на узбіччі лежить ОСОБА_16 в тяжкому стані. Після чого він одразу ж подзвонив своєму керівництву та повідомив про ДТП, які і викликали швидку допомогу та працівників міліції. В момент удару він знаходився біля пасажирської двері їх автомобіля, а водій ОСОБА_16 попереду автомобіля прямував до дверей водія. Приблизно через годину-пвітори на місце ДТП приїхали працівники міліції та співробітники їх фірми.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показав, що 30.12.1015 року близько 15 години він виїхав на власному автомобілі з м.Красноград в м.Харків та рухався по трасі «Харків-Красноград-Перещепіно». Приблизно на 49-50 кілометрі даної траси, приблизно за 300 метрів попереду себе він побачив що на узбіччі та в кюветі стоять фури з механічними ушкодженнями та зрозумів що трапилося ДТП, а саме що зіткнулися дві фури. Він одразу ж заздалегідь зменшив швидкість, під`їхав до місця зіткнення та зупинився, а коли вийшов зі свого автомобіля то побачив там двох чоловік, у яких спитав чи потрібна їм допомога, на що йому відповіли що допомога непотрібна, після чого комусь з цих двох чоловіків він залишив свій мобільний номер телефону та поїхав далі. Через кілька днів після цього від слідчого він дізнався що в результаті даного ДТП загинула людина та в подальшому був викликаний для дачі показів.

Відповідно до свідчень свідка ОСОБА_18 , наданих в судовому засіданні, він працює на ТОВ «Ласунка» на посаді механіка. 30.12.2015 року о 8-00год. він випустив автомобіль «Mercedes-Benz 814» під керуванням водія ОСОБА_10 в рейс в справному стані, ознайомивши при цьому водія з маршрутом. У вечорі цього ж дня, близько 16-30год. йому подзвонив експедитор ОСОБА_19 та повідомив, що вони потрапили в ДТП, а саме, що «їх знесла фура», а водій ОСОБА_16 лежить в непритомному стані. Після чого він разом з водієм одразу ж направились на місце ДТП, коли вони туди приїхали десь за годину-півтори, то водій ОСОБА_16 вже був мертвий, після чого вони оглянули місце зіткнення та відімкнули акумуляторну батарею, щоб не було замикання. Крім того, йому відомо, що на всіх автомобілях ТОВ «Ласунка» встановлена система стеження за їхніми машинами «Трекер», яка фіксує місце знаходження автомобіля, його швидкість, факт стоянки, зупинки, увімкнена чи ні система запалювання. Відповідно до роздруківки з даної системи, зупинка автомобіля Мерседес під керуванням ОСОБА_20 відбулася близько 16-27год. в районі с.Винники Харківської області.

Згідно зі свідченнями свідка ОСОБА_21 , він працює в ТОВ «Ласунка» менеджером на автомобільному транспорті, а саме контролює місце знаходження всіх автомобілів фірми, за допомогою спеціальної програми та Джіпієс навігації на якій фіксується: швидкість, час, загальний пробіг маршруту, вольтаж акумуляторної батареї, час зупинки та стоянки автомобіля. У вечорі 30.12.2015 року йому в телефонному режимі ОСОБА_22 повідомив що сталося ДТП з їхньою машиною в якому загинув їх водій ОСОБА_16 та пошкоджено транспортний засіб. В подальшому під час допиту у слідчого він зробив відповідну роздруківку з даної системи по автомобілю «Mercedes-Benz 814» під керуванням водія ОСОБА_10 , з якої видно, що близько 15 години автомобіль виїхав з смт.Сахновщина та о 16:27год. відбулася зупинка автомобіля на 486м. с.Винники Харківської області.

Свідок ОСОБА_23 повідомив суду 30.12.2015 року він знаходився на робочому місці та близько 16-30год. він зателефонував своєму колезі по роботі ОСОБА_24 , телефонна розмова проходила близько 8-10 хвилин, а потім зв`язок перервався. Через деякий час він від директора фірми дізнався про те що ОСОБА_25 потрапив в ДТП і він туди виїхав.

Крім показів самого обвинуваченого та свідчень потерпілої і допитаних свідків, винність ОСОБА_8 в скоєнні даного кримінального правопорушення підтверджується також іншими доказами, дослідженими в ході судового розгляду, а саме:

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2015р. до якого долучено протокол огляду трупа, схема ДТП та фото-таблиця, на яких детально описані місце зіткнення, слідові інформація, обстановка після ДТП, положення трупа при дослідженні якого обвинувачений ОСОБА_8 повністю з ним був згоден;

- протоколами огляду транспортних засобів від 31.12.2015 року на яких детально описані механічні пошкодження всіх автомобілів, між якими малося зіткнення: Мерседес та ОСОБА_26 , стосовно яких обвинувачений також не заперечував;

- відповідно до висновків автотехнічних експертиз №102/16 від 28.03.2016 року та №1131/16 від 15.12.2016 року: у даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_27 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.12.2, 12.3 ПДР України. Водій ОСОБА_8 в дані дорожній обстановці мав технічну можливість запобігти наїзду на нерухомий автомобіль Мерседес, шляхом виконанням вимог п.12.3 ПДР України для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, в зв`язку в його діях вбачаються невідповідності вимогам п.12.3 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в прямому причинному зв`язку з настанням подій даної ДТП.

У даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_10 не вбачається невідповідностей вимогам ПДР України, які з технічної точки зору перебували б у причинному зв`язку з виникненням даної ДТП.

Після дослідження вказаного висновку експерта в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_8 був повністю згоден з ним.

- відповідно до висновку транспортно-трасологічної експертизи №28/16 від 22.03.2016 року: в момент первинного контакту кут між поздовжніми осями автомобілів ДАФ та Мерседес складав приблизно 0°. Місце зіткнення автомобілів ДАФ та Мерседес розташовувалося перед початком осипу пластмаси та скла по ходу руху автомобіля ДАФ.

- відповідно до висновків авто технічної експертизи №446 від 29.03.2016 року: рульове керування, ходова та гальмівна частина автомобіля ДАФ під керуванням ОСОБА_8 до дорожньо-транспртної пригоди знаходились в працездатному стані.

- згідно з висновками авто товарознавчих експертиз №2190 від 11.04.2016 року та №2191 від 12.04.2016 року: вартість матеріальних збитків завданих власнику автомобіля «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 складає 177 657,21грн., а власнику автомобіля «DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 159516,33грн. відповідно.

З вказаними висновками експертиз, обвинувачений ОСОБА_8 також був повністю згоден.

Відповідно до висновків судово-медичної експертизи №126-НВт/15 від 29.01.2016 року внаслідок дорожньо-транспортної події 30.12.2015 року, водій ОСОБА_10 загинув на місці події, а причиною його смерті стала сукупна травма тіла з множинним переломами кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 не заперечував, що виявлені у потерпілого ОСОБА_10 тілесні ушкодження утворилися внаслідок наїзду його автомобіля ДАФ на автомобіль Мрседес під керуванням ОСОБА_10

- протоколами проведення слідчого експерименту від 30.01.2016р., 07.12.2016р. та 12.01.2017р. за участю свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_8 ;

- відповідними довідками Харківського регіонального центру з гідрометеорології з приводу погодних умов на момент проведення слідчих експериментів;

- відповідною роздруківкою звіт руху автомобіля Мерседес під керуванням постраждалого ОСОБА_28 за 30.12.2015 року, з якої видно, що близько 15 години автомобіль виїхав з смт.Сахновщина та о 16:27год. відбулася зупинка автомобіля на 486м. с.Винники Харківської області.

За таких обставин, аналізуючи вищенаведені докази в їх сукупності, оцінюючи їх належність і допустимість, а також їх достатність і взаємозв`язок, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_8 у скоєнні ним 30.12.2015 року порушень правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_10 за наведених вище обставинах у вироку та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинила смерть потерпілого ОСОБА_10 ..

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд керується ст.ст.50, 65-67 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він раніше не судимий; має постійне місце мешкання, де характеризується позитивно, працює, за місцем роботи характеризується цілком позитивно; на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_8 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає повне визнання провини та вибачення перед потерпілою.

Обставин, які обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення; дані про особу обвинуваченого, які викладені вище, обставини, які пом`якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання і вважає, що покарання ОСОБА_8 , яке необхідно і достатньо для його виправлення перевиховання і попередження нових злочинів, повинно бути призначено в межах ч.2 ст.286 КК України у вигляді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Оскільки відповідно до ст.ст.50, 65 КПК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобіганню вчиненню нових злочинів, його перевиховання, то з урахуванням даних про особу обвинуваченого, які наведені вище, враховуючи ту обставину, що вчинений злочин відноситься до категорії необережних, враховуючи думку прокурора та потерпілої щодо призначення покарання з випробуванням, суд вважає можливим на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він за час встановленого строку не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

При цьому адвокатом ОСОБА_7 в судовому засіданні заявлено клопотання, яке підтримано самим обвинуваченим про застосування до ОСОБА_8 ст.1 п.«Є» Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, так як він вчинив необережний злочин, що не є особливо тяжким, та на день набрання чинності має непрацездатну матір ОСОБА_29 , яка досягла 70-річного віку і у неї немає інших працездатних дітей, він повністю визнає свою вину, вперше притягується до кримінальної відповідальності.

Прокурор, потерпіла та її представник в судовому засіданні не заперечували проти застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 положення даного закону та звільнення його від призначеного покарання.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 ЗУ "Про застосування амністії в Україні" амністія - повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу Українита цього Закону.

Статтею 3 вказаного Законувстановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Відповідно до п."Є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку або визнані інвалідами першої групи, за умови, що в цих батьків немає інших працездатних дітей.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 на момент вчинення злочину мав і має на утриманні матір ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто досягла 70 років, яка потребує стороннього догляду і у неї не має інших працездатних дітей, оскільки його рідний брат ОСОБА_30 є пенсіонером, він вперше вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказаний злочин він вчинив 30.12.2015 року, тобто до дня набрання чинності (07.09.2017 р.) Закону України «Про амністію у 2016 році». Свою вину у вчиненні вказаного злочину обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 амністії, передбачених ст.4 ЗУ "Про застосування амністії в Україні"та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, раніше амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин, суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_8 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування призначеного покарання.

Поряд з цим, суд також роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_8 наслідки застосування амністії, а саме, що застосування амністії не звільняє йоговід обов`язку відшкодувати потерпілому заподіяну злочином шкоду, а також те, що у разі застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.

Заходи кримінального провадження в тому числі міра запобіжного заходу, не застосовувалися.

Речові докази по справі, відсутні.

Відповідно до ст.124 КПК України, документально підтверджені судові витрати, необхідно стягнути з обвинуваченого, а саме за експертизи №28/16 від 22.03.2016 вартість - 3958 грн. 20 коп., №102/16 від 28.03.2016 вартість -1055 грн. 52 коп. та №113/16 від 15.12.2016 вартість -1055 грн. 52 коп. - отримувач: Держава, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова.

Крім того, потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов в якому вона просить:

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтранссоюз» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 року по 31.10.2016 року, в розмірі 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення нею вісімнадцяти років.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення ним вісімнадцяти років.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 суму відшкодування моральної шкоди розміром один мільйон гривень - що в рівних частинах буде розподілена між дружиною та дітьми загиблого,

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 документально підтверджені витрати на поховання та спорудження пам`ятника що складають 18210грн. 31 коп., а також додатково заявлено в судовому засіданні 03.10.2017 року в сумі 29308грн. + 1634,76грн., а всього таким чином 49153,07грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 документально підтверджені витрати на правову допомогу адвоката як представника потерпілого у кримінальному провадженні в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн.

Поряд з цим, ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» також заявило цивільний позов, в якому з урахуванням уточнених вимог просить стягнути на користь їх користь, завдану правомірними діями матеріальну шкоду з ОСОБА_8 та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПРОМТРАНССОЮЗ" - в сумі 135867,21 гривень та моральну шкоду з ОСОБА_8 у розмірі 10000 гривень та сплачений ними судовий збір 1600грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 в частині стягнення матеріальних збитків, а саме витрат на поховання постраждалого та спорудження пам`ятника на загальну суму 49153,07грн.(18210грн. 31 коп. + 29308грн. + 1634,76грн.) та витрати потерпілої на правову допомогу адвоката в розмірі 40000 (сорок тисяч) грн. визнав в повному обсязі і не заперечував проти їх стягнення.

Стосовно стягнення з нього на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 суму відшкодування моральної шкоди розміром 1.000.000(один мільйон) гривень - що в рівних частинах буде розподілена між дружиною та дітьми загиблого, то визнав його частково в розмірі 600.000(шістсот тисяч) гривень.

Другий відповідач - ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ПРОМТРАНССОЮЗ" в судове засідання за весь час розгляду справи жодного разу не з`явився, хоча кожного разу повідомлявся належним чином. Будь-яких клопотань чи заперечень з приводу цивільного позову від підприємства також не надходило.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши всі докази надані сторонами та надавши їм належну оцінку відповідно до вимог ст.127-129 КПК України та ст.57-61 ЦПК України, з урахуванням їх належності та допустимості, приходить до висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню, а позов ПП «Ласунка-маркет» підлягає повному задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Згідно з ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином, оскільки обвинувачений ОСОБА_8 повність визнав цивільний позов в частині витрат на поховання постраждалого та спорудження пам`ятника на загальну суму 49153,07грн.(18210грн. 31 коп. + 29308грн. + 1634,76грн.) та витрати потерпілої на правову допомогу адвоката в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн., в зв`язку з чим суд їх стягує з обвинуваченого ОСОБА_8 .

Що стосується стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди, визнаної ним частково, то відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України моральна шкода це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Беручи до уваги роз`яснення надані Верховним Судом України у постанові Пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 (далі - Постанова Пленуму ВС України № 4 від 31.03.1995), даним цивільним позовом заявляється вимога до відповідачів відшкодувати моральну шкоду, що проявилася моральних переживаннях потерпілої та її дітей у зв`язку із втратою рідної людини - чоловіка та батька (п.3).

Згідно із ч.2 ст.1168 ЦК моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Даним цивільним позовом особою, що заявляє вимогу про відшкодування моральної шкоди, завданої загибеллю ОСОБА_10 , є його дружина - ОСОБА_5 . Вказана вимога так само заявляється в інтересах малолітніх дітей загиблого - ОСОБА_34 та ОСОБА_35 .

У п.9 постанови Пленуму ВС України від 31.03.1995 року №4 роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

З точки зору закону, вимога позивачки щодо стягнення моральної шкоди є похідною від вимог про відшкодування матеріальної шкоди - в разі доведення обґрунтованості вимог цивільного позивача щодо стягнення на його користь відшкодування за 1200 ЦК України, належить стягнути і моральну шкоду.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.5 ППВСУ від 31.03.1995 №4, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чиюридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Дослідивши матеріали справи тавраховуючи обставини подіїДТП, яка сталася з провини обвинуваченого ОСОБА_8 та враховуючи, що в результаті дій обвинуваченогопотерпілій-цивільному позивачу завдано моральних та фізичнихстраждань у зв`язку з ДТП, що виразилось у загибелі її чоловіка та батька для неповнолітніх дітей. Враховуючи викладене та обставини скоєного,виходячи із засадрозумності, виваженості тасправедливості, суд вважає, щопозовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкодипідлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 800.000(вісімсот тисяч)грн.

Крім того, відповідно до ст.1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_8 на момент дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах із Приватним підприємством «Промтранссоюз», ЄДРПОУ 36625790, адреса: 61091, Харківська обл., місто Харків, проїзд Стадіонний, будинок 2, квартира 49, засновник - ОСОБА_36 , що не заперечується сторонами у справі, тобто не підлягає доказуванню.

Крім того, матеріали кримінального провадження містять поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 28.10.2015 року до 27.10.2016 року, що укладений між ПП Промтранссоюз» та Страховою компанією «Перша». Згідно з умовами даного полісу забезпеченим транспортним засобом є автомобіль DAF 95360, д.н.з НОМЕР_1 , тобто автомобіль, яким керував обвинувачений ОСОБА_8 під час описаної вище ДТП.

Відповідно до ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які, зокрема, були на його утриманні.

Відповідно до ч.2 ст.1200 ЦК України особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував. При цьому особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів(ч.3).

Фактичний склад осіб у даній справі, на користь яких шкода відшкодовується в силу ст.1200 ЦК України, є:

- ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є донькою загиблого;

- ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є сином загиблого;

- ОСОБА_5 , яка на момент загибелі чоловіка здійснювала догляд за дітьми та не перебувала у трудових відносинах.

Факт наявності трудових відносин ОСОБА_39 із ПП «Ласунка-Маркет» на момент скоєння ДТП також, сторонами також визнається і не заперечується, в зв`язку з чим також не підлягає доказуванню.

Відповідно до ч.1 та абз.3 ч.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 середньомісячну заробітну плату необхідно обчислити виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передували звільненню.

Довідка про середню заробітну плату, що видана ПП «Ласунка-Маркет» від 17.02.2017 року містить інформацію про помісячну заробітну плату ОСОБА_39 протягом усього періоду роботи на цьому підприємстві. Так, в листопаді місяці 2015 року ОСОБА_40 нараховано 700 грн. заробітної плати, а в грудні - 1004,35 грн.

Таким чином, розрахунок середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого (700 + 1004,35) / 2 = 852,18 грн., що і складає середню заробітну плату.

Для вирахування частки самого потерпілого вказану суму слід поділити на 4, адже на його утриманні перебувала дружина і двоє дітей. 852,18 / 4 = 213,05 грн., що є часткою кожного із утриманців.

Відповідно до довідки TOB «Мастер Плейт» від 27.02.2017 та копії трудової книжки, ОСОБА_5 прийнята на роботу з 01 листопада 2016 року, що в силу п.4 ч.1 ст.1200 ЦК України має наслідком втрату нею права на відшкодування шкоди завданої смертю її чоловіка з цієї дати.

Згідно абз.2 ч.4 ст.1200 ЦК України розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім зазначених випадків, однак розмір відшкодування може бути збільшений законом.

Так, відповідно до ч.2 ст.1208 ЦК України за заявою потерпілого у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати розмір відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, підлягає відповідному збільшенню на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» з 1 травня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 1450 грн. на місяць.

Підставою для застосування ч.2 ст.1208 ЦК України у цій справі є те, що згідно із наказом (розпорядженням) про переведення на роботу від 16.12.2016 року тарифний оклад загиблого на момент смерті складав 1400 грн, що на 22 грн. більше від мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством у 2015 році (1378 грн). Сума за грудень місяць складає менше встановленого законодавством мінімуму через фактично неповний місяць роботи (з 16.12.2015 року) і є обґрунтованою. Тобто середньомісячний заробіток був встановлений майже на рівні мінімальної заробітної плати.

Отже, починаючи від 01 травня 2016 року для розрахунку середньомісячної заробітної плати, як вихідної суми, слід брати встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст.1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами.

Таким чином з цивільного відповідача ПП «Промтранссоюз» підлягає стягненню на користь:

- ОСОБА_5 в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 року по 31.10.2016 року, в розмірі 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 84 коп.

- ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

- ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення нею вісімнадцяти років.

- ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

- ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення ним вісімнадцяти років.

Що стосується цивільного позову, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (т.1 а.с.202-212) ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» з приводу стягнення з ОСОБА_8 та ПП «Промтранссоюз» суми матеріальних збитків в розмірі 135867,21грн. та суми моральної шкоди в розмірі 10.000грн. і судових витрат з ОСОБА_8 , то він підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 11.04.1016 року автомобіль «Mercedes-Benz 814» «відновленню в умовах СТО не підлягає та відноситься до категорії, яка підлягає списанню». Висновком проведеної експертизи встановлено, що матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля «Mercedes-Benz 814» державний ер НОМЕР_3 , пошкодженого в результаті ДТП (30.12.2015), приймається в розмірі ринкової вартості, що дорівнює 177 657 гривень 21 копійка.

Згідно договору №35 на транспортне обслуговування перевозки вантажів від 29 квітня 2016 ФОП ОСОБА_41 надані послуги з буксировки авто «Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_3 . На виконання робіт був наданий рахунок №67 від 29.04.2016 та акт №67 прийому-передачі послуг від 11.05.2016 року, згідно якого було здійсненна буксировка автомобіля «Mercedes-Benz 814» державний номер НОМЕР_3 по маршруту пгт. Нова Водолага, Харківська область - вул. Велозаводська, м.Харків. Вартість робіт склала 7700,00 грн.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» де зазначено, що «У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.»

Також ч.2 ст.30 даного Закону зазначається «Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.»

Відповідно до вищенаведеного та згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також ч.1 ст.1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також, відповідно до ч.2 ст.1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі ч.1 ст.1191 ЦК України набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 в момент дорожньо-транспортної пригоди перебував в трудових правовідносинах з ПП "ПРОМТРАНССОЮЗ" і був його працівником, та керував транспортним засобом «DAF-95360», в силу своїх трудових обов`язків, цивільно-правової відповідальність за шкоду, яка була заподіяна ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» з вини третьої особи, з підстав передбачених ст.ст.1172, 1187 ЦК України, несе також юридична особа - ПП «ПРОМТРАНССОЮЗ", яка є володільцем джерела підвищеної небезпеки та роботодавцем для ОСОБА_8 , який під час виконання своїх безпосередніх трудових обов`язків і завдав шкоди ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ».

Пунктами 4, 5 Постанови «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1993 року за №6, з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки у зв`язку з трудовими відносинами з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо). Така особа може бути притягнена до відповідальності лише самим володільцем джерела підвищеної безпеки в регресному порядку, враховуючи характер відносин, які між ними склалися. Під час розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за ст.1172 ЦК таїни суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, передбачених ст.1166 ЦК України, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває у трудових відносинах із цією організацією, і шкоду було заподіяно нею у зв`язку сконанням трудових (службових) обов`язків незалежно від того, яким саме працівником цієї організації (постійним, сезонним, тимчасовим, за трудовим договором чи на інших умовах) вона була.

Відповідно до пункт 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з огляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (надалі - Постанова № 4) роз`яснено, що «розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини».

Згідно вище перелічених норм та відповідно до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а тому збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права реальні збитки).

З урахуванням вище наведеного, загальна вартість матеріальної відповідальності за ушкоджений автомобіль та послуг за його транспортування, яка підлягає стягненню на користь Позивача складає 185357гривень 21 копійка, з яких ПАТ "СК "ПЕРША" відшкодувала в межах ліміту відповідальності страховика 49490,00грн.

Таким чином частину матеріальної шкоди, з підстав передбачених ст.1194 ЦК України, «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодування)», що була заподіяна ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» складає грошову суму коштів у розмірі 135867,21 гривень, яку ОСОБА_8 та ПП "ПРОМТРАНССОЮЗ" зобов`язані відшкодувати «ЛАСУНКА-МАРКЕТ».

Поряд з цим відповідно до ч.1 ст.1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода, завдана фізичній юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

На підставі ч.1 ст.28 КПК та ч.3 ст.386, ст. 396 ЦК ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» має право вимагати відшкодування заподіяної шкоди, в тому числі шляхом звернення з позовом у кримінальній справі.

Наявність моральної шкоди ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» полягає в раптовому виведенню з запланованого графіку роботи підприємства транспортного засобу, на деякий період відбувся зрив запланованих поставок. Також у зв`язку з пошкодженням автомобіля Мercedes-Benz 814», що належить ПП «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» було позбавлено можливості використовувати автомобіль у своїй виробничій діяльності й членів колективу.

Арешт, накладений на автомобіль «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 , що належить ПП «Ласунка Маркет», накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06.01.2016 року скасувати та повернути власнику ПП «Ласунка Маркет».

Арешт, накладений на автомобіль «DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 , що належить ПП «Промтранссоюз», накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06.01.2016 року скасувати та повернути власнику ПП «Промтранссоюз».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.373-376 КПК України, 57-61, 125-129 ЦПК України, ст.85,86 КК України,ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п. «Є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_8 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5(п`яти) років позбавлення волі без позбавлення права керуванням транспортним засобом.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбування покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк, тривалістю 3(три) роки.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України на ОСОБА_8 покласти обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

На підставі п.«Є» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Судові витрати за проведення відповідних експертиз по справі № 28/16 від 22.03.2016 вартістю - 3958 грн. 20 коп., № 102/16 від 28.03.2016 вартістю -1055 грн. 52 коп. та № 113/16 від 15.12.2016 вартістю -1055 грн. 52 коп. - стягнути з ОСОБА_8 на користь держави(код доходів 24060300 р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова).

Арешт, накладений на автомобіль «Mercedes-Benz 814» р.н. НОМЕР_3 , що належить ПП «Ласунка Маркет», накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06.01.2016 року скасувати та повернути власнику ПП «Ласунка Маркет».

Арешт, накладений на автомобіль «DAF 95360» р.н. НОМЕР_1 , що належить ПП «Промтранссоюз», накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду Харківської області від 06.01.2016 року скасувати та повернути власнику ПП «Промтранссоюз».

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтранссоюз» на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 року по 31.10.2016 року, в розмірі 2673 (дві тисячі шістсот сімдесят три) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн. щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення нею вісімнадцяти років.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму за період з 31.12.2015 до 28.02.2017 року, в розмірі 5398 (п`ять тисяч триста дев`яносто вісім) грн. 84 коп.

Стягнути з цивільного відповідача ПП «Промтрансоюз» на користь ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в рахунок відшкодування шкоди завданої смертю потерпілого (годувальника) грошову суму в розмірі 800 (вісімсот) грн щомісячно починаючи з 01.03.2017 до досягнення ним вісімнадцяти років.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 суму відшкодування моральної шкоди розміром 800.000(вісімсот тисяч)гривень.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 витрати на поховання та спорудження пам`ятника що складають 49153,07грн.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 витрати на правову допомогу адвоката в розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_8 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .) та ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ПРОМТРАНССОЮЗ" (код ІРПОУ 36625790, що зареєстроване за адресою: 61091, Харківська обл., м.Харків, проїзд Стадіонний, будинок 2, квартира 49) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛАСУНКА-МАРКЕТ», матеріальну шкоду - в сумі 135867,21 гривень (сто тридцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 21 копійка).

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛАСУНКА-МАРКЕТ» моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень та судові витрати в розмірі 1600грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Красноградський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: