Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/16134/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/16134/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкомтехнологія"

про стягнення 120 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Митник А.О.(дов. від 24.10.2017)

Від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача безпідставно перерахованих коштів у розмірі 120 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 порушено провадження у справі №910/16134/17 та призначено до розгляду на 12.10.2017.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" задоволено та звільнено товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" від сплати судового збору за подачу позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкомтехнологія" про стягнення 120 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2017 порушено провадження у справі №910/16134/17 та призначено до розгляду на 26.10.2017.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 26.10.2017 не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідач витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив.

Представник позивача 23.10.2017 через відділ діловодства суду надіслав клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 16.11.2017.

16.11.2017 в судове засідання прибув представник позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 16.11.2017 вдруге не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою, на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проте ухвала суду не була отримана відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Черкаської області від 24.03.2016 товариство з обмеженою відповідальністю Нафта-Транс визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Голінного Андрія Михайловича.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (далі - Закон) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.

Статтею 41 Закону передбачено, що приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Зокрема, частиною 6 ст. 41 Закону протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору.

Однак, не звертаючи уваги на неодноразові звернення ліквідатора до колишніх керівників та засновників ТОВ Нафта Транс бухгалтерська та іншу документація банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута залишаються не переданими по сьогоднішній день ліквідатору.

В ході виконання повноважень ліквідатора було встановлено, що 29.12.2008 з розрахункового рахунку ТОВ Нафта Транс на рахунок №26009014645061 (КМФ ПАТ УСБ ), відкритий на користь ТОВ Трейдкомтехнологія (код ЄДРПОУ 33641940), були перераховані кошти в загальній сумі 120 000 грн.

Проте дані кошти були перераховані безпідставно, всупереч норм чинного законодавства.

Така позиція позивача обґрунтовується наступним:

По-перше, відсутні будь-які відомості про перерахування вказаної суми коштів ТОВ Нафта Транс раніше на рахунок ТОВ Трейдкомтехнологія , а також що таке перерахування здійснено помилково, (тобто, що кошти ТОВ Трейдкомтехнологія попередньо перебували на рахунку ТОВ Нафта Транс ).

По-друге, відсутня жодна документація підтверджуюча правомірність та законність перерахування коштів з рахунку ТОВ Нафта Транс на рахунок ТОВ Трейдкомтехнологія .

По-третє, на адресу ТОВ Трейдкомтехнологія 26.12.2016 направлявся запит з проханням надати письмову інформацію про всі правовідносини, що виникали між ТОВ Трейдкомтехнологія та ТОВ Нафта Транс та надати підтверджуючи документи.

Однак, жодної відповіді на адресу ліквідатора так і не надійшло, зокрема не була надана жодна документація, що підтверджує правомірність перерахування даних коштів.

Безпідставне набуття вищевказаних коштів ТОВ Трейдкомтехнологія та не надання підтверджуючої документації про правомірне перерахування коштів, є підставою вважати, що такі кошти були перераховані безпідставно та підлягають до стягнення у примусовому порядку, а саме в загальній сумі 120 000 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний повернути позивачу кошти, набуті без законних підстав, в сумі 120 000,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі у зв'язку з наступним.

Частиною 1 статті 11 ЦК України зазначено що: Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства... . На цей час дії відповідача звелися до незаконного утримання та безоплатного використання коштів позивача.

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Аналіз вище наведених норм дозволяє стверджувати, що у відповідача безпосередньо з закону виникли господарські зобов'язання перед позивачем. Крім того зобов'язання відповідача виникли і у зв'язку з заподіяною позивачу шкодою, оскільки це не дає позивачу змоги, відповідно до ст. 317 ЦК України здійснювати права володіння, використання та розпорядження грошовими коштами - майном, що йому належать.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється Главою 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

По-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

По-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

По-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абзацу другого пункту 1.24) ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" помилковим переказом вважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі.

Крім того, порядок повернення помилково перерахованих коштів, отриманих неналежним отримувачем без достатніх підстав, регулюється постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" (надалі - Інструкція). Відповідно до пункту 1.4. Інструкції під терміном помилкове списання/зарахування коштів розуміється списання/зарахування коштів, внаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача. У вищевказаному пункті Інструкції під терміном неналежний платник розуміється особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, в свою чергу під терміном неналежний отримувач розуміється особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до п. 2.35 Інструкції, кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Згідно з п. 6 Указу Президента України Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України (надалі - Указ Президента України), встановлено, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

У відповідності з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження наявності обов'язків у позивача на перерахування йому спірної суми.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ).

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене відповідач набув майно, яке має вибути з його володіння, оскільки набуття ним даного майна є наслідком втрати цього майна позивачем через безпідставне перерахування коштів.

Суд наголошує, що позивач не укладав жодного договору з відповідачем, на підставі якого мав би обов'язок на перерахування відповідачу суми в розмірі 120 000,00 грн., а відтак перерахування позивачем на рахунок відповідача коштів в сумі 120 000,00 грн. було безпідставним.

Таким чином, підстави набуття відповідачем майна позивача у вигляді грошової суми у розмірі 120 000,00 грн. - відсутні та підлягають стягненню з відповідача на користь позивача .

В п. 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України" вказано, що підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач належним чином не довів, що набув спірні грошові кошти у розмірі 120 000,00 грн. правомірно.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Проте, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2017 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" задоволено та звільнено товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" від сплати судового збору за подачу позовної заяви до товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкомтехнологія" про стягнення 120 000,00 грн., то судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкомтехнологія" (04112, м.Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33641940) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Транс" (19604, Черкаська обл., Черкаський р-н, с. Червона Слобода, вул. Жовтнева, буд. 15, код ЄДРПОУ 35634364) суму безпідставно перерахованих коштів в розмірі 120 000 (сто двадцять тисяч) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трейдкомтехнологія" (04112, м.Київ, вул. Оранжерейна, буд. 3, код ЄДРПОУ 33641940) в дохід державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в сумі 1800 (одна тисяча вісімсот)грн. 00 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення може бути оскаржене у десятиденний термін в порядку, визначеному законодавством України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 21.11.2017