Рішення

від 20.11.2017 по справі 914/1982/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017р. Справа № 914/1982/17

За позовом:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів до відповідача:Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, м. Львів про:зобов'язання укласти договір оренди нерухомого майна Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Гелеш Г.М. Представники сторін: від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

27.09.2017р. на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - Позивач) до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (надалі - Відповідач) про зобов'язання укласти договір оренди нерухомого майна.

Ухвалою суду від 02.10.2017р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 12.10.2017р. Ухвалою від 12.10.2017р. суд відклав розгляд справи на 26.10.2017р. Ухвалою від 26.10.2017р. розгляд справи було відкладено на 20.11.2017р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. Як вбачається з позовної заяви, позов обґрунтований тим, що 14.03.2012р. між Управлінням комунальної власності ДЕР ЛМР та ЗАТ Інтертранс укладено договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8178-12, відповідно до якого надано у строкове, платне користування ЗАТ Інтертранс було передано приміщення загальною площею 37,1 м.кв., яке знаходиться на першому поверсі АДРЕСА_1 терміном до 11.03.2015р.

31.05.2012р. між ЗАТ Інтертранс в особі виробничо-транспортної філії ЗАТ Інтертранс та позивачем (за погодженням з відповідачем) укладено договір суборенди нежитлових приміщень №254/Ф, відповідно до якого в суборенду позивача передано вказане приміщення, терміном до 28.02.2015р. Як зазначає позивач, на адресу орендаря - ЗАТ Інтертранс Управлінням комунальної власності було скеровано повідомлення про припинення договірних відносин у зв'язку із закінченням терміну дії договору та необхідності повернення орендованих приміщень. Станом на момент направлення такого повідомлення орендар ЗАТ Інтертранс було припинене як юридична особа, а тому повідомлення не може породжувати будь - яких наслідків для орендаря, а тим більше для суборендаря. Оскільки повідомлення про припинення договірних відносин до ФОП ОСОБА_1 не надходило, договір суборенди є продовженим на новий термін, проте для узаконення орендних правовідносин необхідним є укладення договору оренди приміщення між Управлінням комунальної власності та ФОП ОСОБА_1 З урахуванням наведеного позивач вважає, що в силу приписів ч. 3 ст. 17 Закону України Про оренду державного та комунального майна , ч. 1 ст. 777 ЦК України у нього є переважне право перед іншими претендентами на оренду майна після закінчення строку дії договору оренди шляхом укладення нового договору оренди.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав. На електронну адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.9.2. постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Оскільки в структурі Управління комунальної власності ДЕР ЛМР діє юридичний відділ, відповідач не був позбавлений можливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання, однак заходів щодо цього не вжив. Більше того, до клопотання про відкладення розгляду справи представником не долучено жодних доказів неможливості його прибуття в судове засідання, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на його необґрунтованість.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2012р. між Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради (Орендодавцем) та ЗАТ Інтертранс (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8178-12 (надалі - Договір оренди), на виконання якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято у строкове, платне користування нерухоме майно, що знаходиться на балансі ЛКП Навколо базару . Об'єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37,1 м 2 , у т.ч. перший поверх 37,1 м 2 .

Згідно п. 2.1. Договору оренди, об'єкт оренди буде використовуватися орендарем для складу.

У відповідності до п. 4.1. Договору оренди, термін договору оренди визначений на 2 роки 364 дні з 14 березня 2012 року до 11 березня 2015 року включно.

На підставі заяви ЗАТ Інтертранс від 18.04.2012р. №2-9744, рішення комісії від 28.04.2012р., Управлінням комунальної власності видано наказ №29-С Про надання в суборенду орендованих площ на вул. Тобілевича, 9 , відповідно до якого ЗАТ Інтертранс надано дозвіл на передачу в суборенду ФОП ОСОБА_1 нежитлового приміщення 1-го поверху площею 37,1 м.кв. в АДРЕСА_1, терміном до 28.02.2015р.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.05.2012р. між ЗАТ Інтертранс в особі виробничо-транспортної філії ЗАТ Інтертранс (Орендарем) та ФОП ОСОБА_1 (Суборендарем) укладено Договір суборенди нежитлових приміщень №254/Ф (надалі - Договір суборенди).

За умовами п. 1.1. Договору суборенди, орендар на підставі наказу №29-С від 23.05.2012р., відповідно до ст. 22 ЗУ Про оренду державного та комунального майна передає, а суборендар приймає в строкове, платне користування нежитлове приміщення 1-го поверху за індексами №№14-1, 14-2 площею 37,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Об'єкт оренди передається суборендареві для складу (п. 1.2. Договору суборенди).

Відповідно до п. 2.1., 2.5. Договору суборенди, такий діє з 31.05.2012р. до 28.02.2015р. Чинність договору суборенди припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, приватизації об'єкта оренди орендарем, суборендарем, припинення дії договору оренди нежитлових приміщень, в інших випадках, прямо передбачених законом.

У зв'язку закінченням строку дії Договору оренди, Управління комунальної власності скерувало на адресу ЗАТ Інтертранс повідомлення про припинення договірних стосунків від 30.03.2015р. №2302-вих846, яким ЗАТ Інтертранс повідомлено про припинення 11.03.2015р. дії Договору оренди та необхідність протягом 15 днів повернути балансоутримувачу об'єкт оренди та провести повний розрахунок по орендній платі.

На думку позивача, відсутність повідомлення про припинення договірних відносин, скероване на адресу ФОП ОСОБА_1 свідчить про продовження Договору суборенди на новий строк на тих же умовах. Однак, враховуючи припинення юридичної особи орендаря та факт пролонгації Договору суборенди, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним типовий договір оренди нерухомого майна нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 37,1 кв.м.

Як встановлено судом з наявного в матеріалах справи витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, орендар за Договором оренди - ЗАТ Інтертранс (03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7; код ЄДРПОУ 32461684) як юридична особа був припинений за рішенням засновників із встановленням правонаступника - ТОВ Інтертранс К (03049, м. Київ, вул. Фурманова, 1/7; код ЄДРПОУ 32461684), яке в свою чергу 17.06.2013р. припинилося як юридична особа в результаті ліквідації, про що свідчить відповідний запис державного реєстратора у витязі за №10731110008021344.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 ЦК України).

Правовідносини, пов'язані з орендою об'єктів комунальної власності регулюються ЦК України, ГК України та Законом України Про оренду державного та комунального майна (надалі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Так, ч. 2 ст. 22 Закону, орендар має право передати в суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно (окремі верстати, обладнання, транспортні засоби, нежилі приміщення тощо), якщо інше не передбачено договором оренди. При цьому строк надання майна у суборенду не може перевищувати терміну дії договору оренди.

Статтею 774 ЦК України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Як встановлено судом, на підставі згоди Управління комунальної власності (наказ від 23.05.2012р. №29-С) ЗАТ Інтертранс було передано в оренду позивача нежитлове приміщення 1-го поверху за індексами №№14-1, 14-2 площею 37,1 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, терміном до 28.02.2015р. про що укладено Договір суборенди від 31.05.2012р.

У п. 2.5. Договору суборенди сторонами погоджено, що чинність договору суборенди припиняється внаслідок, зокрема, припинення дії договору оренди нежитлових приміщень.

Частиною 2 ст. 26 Закону передбачено, що договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем .

Господарський суд зазначає, що виходячи зі змісту ст. 2, 22 Закону та ст. 774 ЦК України, договір суборенди є похідним від договору оренди й може зберігати свою чинність лише разом з договором оренди. Якщо договір оренди, на підставі якого укладався договір суборенди, припинив свою дію, то дія договору суборенди також припиняється.

Як встановлено судом, правонаступником орендаря - ЗАТ Інтертранс являлося ТОВ Інтертранс К . Разом з тим, 17.06.2013р. вказане товариство було ліквідовано, про що внесено відповідні відомості до ЄДРПОУ. Відтак, зважаючи на припинення ТОВ Інтертранс К як юридичної особи, Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8178-12 від 14.03.2012р. припинив свою дію 17.06.2013р. в силу вимог ч. 2 ст. 26 Закону (з моменту внесення відомостей про припинення ТОВ Інтертранс К ).

При цьому, суд зазначає, що ліквідація юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем є самостійною підставою для припинення Договору оренди. Внаслідок настання цієї підстави, чинне законодавство не вимагає від орендодавця направлення будь-яких повідомлень про припинення дії договору. З огляду на це, суд не бере до уваги повідомлення відповідача від 30.03.2015р. №2302-вих846, яке було направлено через майже як 2 роки ліквідації орендаря.

Враховуючи те, що 17.06.2013р. дія Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Ф-8178-12 від 14.03.2012р. припинилася, відтак і припинилася дія Договору суборенди.

Щодо покликань позивача на те, що в силу ст. 17 Закону та ст. 777 ЦК України до нього перейшло переважне право на укладення договору оренди на новий строк, то такі на думку суду є безпідставними та не можуть застосовуватися до спірної ситуації, оскільки вказані статті регулюють питання продовження (поновлення) договору оренди, строк дії якого закінчився. Натомість, як вже зазначалося, в даній справі договір оренди та договір суборенди припинилися не внаслідок закінчення строку їх дії, а внаслідок ліквідації орендаря. Крім цього, положення ст. 17 Закону та ст. 777 ЦК України регулюють правовідносини між орендодавцем та орендарем, а не суборендарем.

Таким чином, зважаючи на те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт припинення Договору оренди та суборенди, спростовують твердження позивача про продовження строку дії договорів, виникнення у нього переважного права на укладення нового договору та обов'язку відповідача укласти такий договір, у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з його безпідставністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2017 р.

Суддя Крупник Р.В.