Постанова

від 16.11.2017 по справі 904/3679/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017 року Справа № 904/3679/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Чус О.В., Науменка І.М.

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" в особі арбітражного керуючого Левченка В.В. на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 р. по справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Комінцентр-Сервіс ЛТД", м.Дніпро

до відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м.Дніпро

про визнання права власності на нежитлові приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 у даній справі (суддя Рудь І.А.) позов задоволено. Визнано товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Комінцентр - Сервіс ЛТД" таким, що набуло право власності за набувальною давністю на нежитлові приміщення підвалу виробничої будівлі, корпус 1 літ. А-6, А1-7 будинку № 11 по вул. Батумській у м. Дніпропетровську, загальною площею 94,3 кв.м., у тому числі: 15 - коридор площею 13.2 кв.м., 16 - приміщення площею 10,2 кв.м., 17 - приміщення площею 40,3 кв.м., 18 - приміщення площею 14,9 кв.м., 19 - приміщення площею 15,7 кв.м. та на нежитлові приміщення шостого поверху літ. А-6, А1-7 виробничої будівлі, корпус 1 літ. А-6, А1-7 будинку № 11 по вул. Батумській у м. Дніпропетровську, загальною площею 515,8 кв.м,, у тому числі: 1- приміщення площею 20,1 кв.м., 2 - приміщення площею 29,8 кв.м., 3 - приміщення площею 19,4 кв.м., 4 - приміщення площею 17,8 кв.м., 5 - приміщення площею 35,3 кв.м., 6 - приміщення площею 17,3 кв.м., 7 - приміщення площею 34,1 кв.м., 8 - приміщення площею 14,7 кв.м., 9 - коридор площею 2,8 кв.м, 10 - умивальник площею 2,9 кв.м., 11 - убиральня площею 1,2 кв.м., 12 - убиральня площею 2,8 кв.м., 13 - умивальник площею 4,8 кв.м., 14 - коридор площею 104,1 кв.м, 15 - приміщення площею 20,3 кв.м., 16 - приміщення площею 17,7 кв.м., 17 - приміщення площею 35,6 кв.м., 18 - приміщення площею 36,9 кв.м., 19 - приміщення площею 5,9 кв.м., 20 - приміщення площею 12,2 кв.м., 21 - приміщення площею 17,0 кв.м., 22 - приміщення площею 18,2 кв.м, 23 - приміщення площею 20,0 кв.м, 25 - приміщення площею 17,9 кв.м.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що починаючи з 1992 року спірне майно знаходилося у відкритому користуванні позивача, перебувало у нього на балансі, утримувалося за його рахунок, позивач сплачував комунальні платежі, що підтверджується наявними в матеріалах справи договорами та актами звірки взаєморозрахунків. В момент набуття майна у позивача були відсутні будь-які підстави сумніватись у правомірності його отримання. При цьому, позивач володів спірним майном відкрито, це володіння було очевидним для третіх осіб, які будь-яких прав на спірне майно не заявляли.

Відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" в особі арбітражного керуючого Левченка В.В. у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення господарського суду скасувати, відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Комінцентр-Сервіс ЛТД" у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вважає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Комінцентр-Сервіс ЛТД" мало змогу починаючи з 1992 року зареєструвати спірне майно.

Крім того, на адресу ВАТ "Завод "Дніпропрес" не надавався договір купівлі-продажу майна від 11.02.1992, укладеного із Дніпропетровським заводом важких пресів, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес".

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Сторони не забезпечили в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Комінцентр-Сервіс ЛТД" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, в якому просило визнати за позивачем право власності на нежитлові приміщення підвалу виробничої будівлі, корпус 1 літ. А-6, А1-7 будинку № 11 по вул. Батумській у м. Дніпропетровську, загальною площею 94,3 кв.м., у тому числі: 15 - коридор площею 13.2 кв.м., 16 - приміщення площею 10,2 кв.м., 17 - приміщення площею 40,3 кв.м., 18 - приміщення площею 14,9 кв.м., 19 - приміщення площею 15,7 кв.м., та на нежитлові приміщення шостого поверху літ. А-6, А1-7 виробничої будівлі, корпус 1 літ. А-6, А1-7 будинку № 11 по вул. Батумській у м. Дніпропетровську, загальною площею 515,8 кв.м,, у тому числі: 1- приміщення площею 20,1 кв.м., 2 - приміщення площею 29,8 кв.м., 3 - приміщення площею 19,4 кв.м., 4 - приміщення площею 17,8 кв.м., 5 - приміщення площею 35,3 кв.м., 6 - приміщення площею 17,3 кв.м., 7 - приміщення площею 34,1 кв.м., 8 - приміщення площею 14,7 кв.м., 9 - коридор площею 2,8 кв.м, 10 - умивальник площею 2,9 кв.м., 11 - убиральня площею 1,2 кв.м., 12 - убиральня площею 2,8 кв.м., 13 - умивальник площею 4,8 кв.м., 14 - коридор площею 104,1 кв.м, 15 - приміщення площею 20,3 кв.м., 16 - приміщення площею 17,7 кв.м., 17 - приміщення площею 35,6 кв.м., 18 - приміщення площею 36,9 кв.м., 19 - приміщення площею 5,9 кв.м., 20 - приміщення площею 12,2 кв.м., 21 - приміщення площею 17,0 кв.м, 22 - приміщення площею 18,2 кв.м, 23 - приміщення площею 20,0 кв.м, 25 - приміщення площею 17,9 кв.м.

Зазначені позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що відповідно до договору купівлі-продажу майна від 11.02.1992, укладеного із Дніпропетровським заводом важких пресів, правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес", позивач є власником спірних нежитлових приміщень по вул. Батумській, 11 у м.Дніпропетровську.

На даний час у позивача виникла необхідність зареєструвати право власності на вказане нерухоме майно у порядку, встановленому чинним законодавством, але згідно рішення від 26.06.2015 № 22409907 реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції позивачу було відмовлено в держаній реєстрації прав та їх обтяжень. Позивач зазначає, що спірні об'єкти нерухомості перебувають на балансі підприємства, мають балансову вартість, та протягом всього часу з моменту придбання використовуються у господарській діяльності підприємства. Як зазначає позивач, він добросовісно заволодів спірним майно, тривалий час з 1992 безперервно та відкрито ним користувався, у зв'язку із чим вбачає підстави для визнання за ним права власності на вказане вище нерухоме майно на підставі ст. 344 ЦК України, тобто, за набувальною давністю.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог, колегія суддів враховує наступне.

11.02.1992 між Дніпропетровським заводом важких пресів, правонаступником якого згідно статутних документів є відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Комінцентр-Сервіс ЛТД" (покупець) укладено договір купівлі-продажу майна, за умовами якого продавець продає, а покупець купує за залишковою вартістю будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 155а та вул.. Батумська, 11, а також обладнання, машини, механізми, прилади та інше майно, згідно „Відомості передачі основних засобів", що є невід'ємною частиною даного Договору. Всього продаються зазначені матеріальні цінності на загальну суму 632 567 руб. 49 коп. (п. 1 Договору).

Згідно п.2 договору оплата вартості майна здійснюється у 30-дневний строк з моменту підписання договору шляхом перерахування всієї суми вартості майна на розрахунковий рахунок продавця.

У п. 4 договору сторони узгодили, що фактична передача майна, яке продається, здійснюється у 30-денний строк з моменту оплати.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання (п.10 договору).

Згідно платіжного доручення № 153 від 26.02.1992 покупець сплатив вартість придбаних основних засобів в сумі 632 567 руб. 49 коп.

На виконання умов договору продавець передав, а покупець прийняв а саме: будівлі та споруди, розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул.Героїв Сталінграду, 155а та вул. Батумська, 11, а також обладнання, машини, механізми, прилади та інше майно, згідно додатку до зазначеного договору, про що сторонами складений акт приймання-передачі основних засобів від 02.03.1992.

Відповідно до ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Зазначена стаття визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю: набувальна давність поширюється на випадки фактичного, безтитульного (незаконного) володіння чужим майном.

Наявність у володільця певного юридичного титулу, наприклад, договору купівлі-продажу, найму, оренди, зберігання тощо, виключає застосування набувальної давності.

Володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним. В разі виникнення спору встановити характер володіння (добросовісне й недобросовісне) має тільки суд з урахуванням обставин справи, з якої виникло володіння чужою річчю. Разом з тим, фактичне володіння вважається правомірним, якщо інше не випливає з закону або не встановлено рішенням суду (ст. 397 ЦК України).

Володіння має бути безперервним протягом визначених законом строків.

Ознакою добросовісного володіння чужою річчю є те, що володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю.

У даному випадку, наявність договору купівлі продажу, за яким позивачу передано спірне нерухоме майно свідчить про те, що позивач користується спірним майном на законних підставах (є титульним володільцем), у зв'язку з чим відсутня можливість визнання за останнім права власності за набувальною давністю, що не враховано судом першої інстанції під час вирішення цього спору.

Крім того, відповідно до пунктів 1,8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України при розгляді справ про визнання права власності за набувальною давністю правила статті 344 ЦК України поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та, беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 01 січня 2004 року положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01 січня 2001 року.

Виходячи з вказаного пункту Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, якщо строк давнісного володіння почався раніше 01 січня 2001 (раніше ніж за три роки до набуття чинності Цивільним кодексом України), то в строк, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю зараховується лише період після 01 січня 2001 р., а тому, враховуючи встановлений ч.3 ст.344 ЦК України п'ятнадцятирічний строк набуття права власності на нерухоме майно, з урахуванням позовної давності, остання може застосовуватись лише після 01 січня 2019 р.

Позов у даній справі подано до господарського суду 11.05.2016, тобто з порушенням вказаних положень чинного законодавства щодо періоду, в який може застосовуватись набувальна давність.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування.

Відповідно до приписів ст.49 ГПК України колегія суддів вважає за необхідне покласти витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес" в особі арбітражного керуючого Левченка В.В. задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2016 р. по справі №904/3679/16 скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Комінцентр-Сервіс ЛТД", м.Дніпро в доход Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 515,80 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2017 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді О.В.Чус

І.М.Науменко