Рішення

від 20.11.2017 по справі 908/2112/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 28/85/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017 Справа № 908/2112/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ (850050, Донецька область, с. Шахове, вул. М.Ф.Чернявського (вул. Жовтнева), буд. 14)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Країна Врожаю (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1)

про стягнення 173140,39грн.

Суддя Федорова Олена Владиславівна

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, угода б/н від 15.11.2017р.

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 24.10.2017 року звернувся позивач - товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Країна Врожаю про стягнення 173140,39грн.. які складаються з: 167040,00 грн. заборгованості за проставлений товар за договором закупівлі №8765 від 15.06.2017р., 5011,20грн. пені, 755,11 грн. 3% річних та 334,08грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання. Позовні вимоги обґрунтовані ст. ст. 11, 16, 202, 509, 526, 530, 610, 622, 625 ЦК України, ст. ст. 218, 220, 223, 229, 230-232, 234 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №908/2112/17 призначено до розгляду судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 24.10.2017 року порушено провадження у справі №908/2112/17, присвоєно справі номер провадження 28/85/17, судове засідання призначено на 20.11.2017 року. В порядку ст. 65 ГПК України, суд зобов'язав сторони надати документи для всебічного та повного з'ясування фактичних обставин справи.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 20.11.2017 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі директора ТОВ Агрофірма Каравай ОСОБА_2, але за участю його представника ОСОБА_1, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги.

Клопотання позивача судом задоволено, судове засідання відбувалося в присутності адвоката ОСОБА_1

Представник позивача підтримав позовні вимоги, що викладені у позові, просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Підставою для звернення з позовом зазначав порушення відповідачем зобов'язань за договором закупівлі проса № 8765 від 15.06.2017р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 167040,00грн. У зв'язку з порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач, керуючись приписами діючого законодавства та умовами договору нарахував до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Згідно з безкоштовним запитом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.10.2017 місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю Країна Врожаю є: 72318, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1. Саме на цю адресу надсилались процесуальні документи. Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 р. № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Матеріали справи містять поштове повідомлення від 25.10.2017р., відповідно до якого примірник ухвали про порушення провадження у справі та призначення судового засідання отримано 27.10.2017р. представником відповідача ОСОБА_3. Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи повідомлення відповідача про дату та час судового засідання.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ (постачальник, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю КРАЇНА ВРОЖАЮ (покупець, відповідач у справі) 15.06.2017р. уклали договір закупівлі проса № 8765 (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору за цим договором постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупцю, а покупець прийняти та оплатити просо врожаю 2016 року в мішках.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що загальна вартість товару становить 37,36 тон.

Пунктом 1.4 договору визначено що термін поставки: 15 червня 2017р. по 30 червня 2017р.

Згідно з пунктами 3.1-3.2 договору ціна товару становить 4500 грн. за одну тонну із ПДВ. Загальна вартість товару, що поставляється, становить 168120,00 грн. із ПДВ.

Пунктом 4.1 договору визначено, що покупець здійснює оплату вартості товару на розрахунковий рахунок постачальника протягом 3-х календарних днів з моменту отримання товару та після реєстрації податкової накладної згідно договору.

Позивач на підставі гарантійного листа № 23578 здійснив поставку товару (просо) в кількості 37,120 тони, про що свідчить товарно-транспортна накладна №069 від 23.06.2017р. на загальну суму 167040,00 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується довіреністю серії СТ № 52 від 23.06.2017р. виданої на ім'я ОСОБА_3

На оплату товару відповідачу виставлений рахунок-фактура № 000000028 від 23.06.2017р.

В гарантійному листі відповідач зобов'язався у строк до 31.07.2017р. здійснити повний розрахунок за поставлений товар в рамках договору № 8765.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань щодо оплати отриманого товару ані в обумовлені договором строки, ані в строки, що зазначені в гарантійному листі, позивач 08.08.2017р. спрямував на адресу відповідача претензію № 98 від 02.08.2017р. з вимогою негайно оплатити існуючу заборгованість до 10.08.2017р.

Претензія залишена без відповіді, борг без оплати.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором № 8765 від 15.06.2017р. стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 167040,00грн. підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Відповідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати отриманого товару на суму 167040,00 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 167040,00грн. основного боргу обґрунтована та задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати отриманого товару позивач, враховуючи положення п. 7.3 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 5011,20 грн. за період прострочення з 28.06.2017 р. по 21.08.2017 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Умовами п. 7.3 договору встановлено, що в разі прострочки покупцем термінів оплати постачальнику вартості товару покупець оплачує постачальнику неустойку у формі пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочки, але не більше 3% від загальної вартості товару, визначеної у розділі 3 даного договору.

Наведений позивачем розрахунок пені у розмірі 5011,20 грн. зроблено позивачем невірно. Згідно з перерахунком, зробленим судом, сума пені за вказаний позивачем період прострочення складає 6292,60грн. (розрахунок здійснено судом за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи Законодавство ).

Оскільки заявлена до стягнення сума пені є меншою, ніж перераховано судом, вимоги позивача щодо стягнення 5011,20 грн. пені підлягають задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 755,11 грн. за період з 28.06.2017 р. по 21.08.2017 р. (55 днів), а також 334,08 грн. інфляційних втрат за липень 2017 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаними вірно, а вимоги про стягнення з відповідача 755,11 грн. 3% річних за період з 28.06.2017р. по 21.08.2017 р. та про стягнення з відповідача 334,08грн. інфляційних втрат за липень 2017 р., такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному об'ємі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 655, 692, 7142ЦК України, ст. 230 ГК України, ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КРАЇНА ВРОЖАЮ (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя ПеремогиАДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 41318905, р/р 2600410776101 в ПАТ Мета банк, МФО 313582) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма КАРАВАЙ (85050, Донецька область, Добропільський район, с. Шахове, вул. М.Ф. Чернявського (вул. Жовтнева), буд. 14 ідентифікаційний номер 30770263, р/р 26002446863400 в ПАТ УкрСиббанк , МФО 351005) 167040,00 грн. (сто шістдесят сім тисяч сорок грн. 00коп.) основного боргу, 5011,20 грн. (п'ять тисяч одинадцять грн. 20 коп.) пені, 755.11 грн. (сімсот п'ятдесят п'ять грн. 11коп.) 3% річних, 334,08грн. (триста тридцять чотири грн.. 08коп.) інфляційних втрат, 2597,11 грн. (дві тисячі п'ятсот дев'яносто сім грн. 11 коп.) судового збору. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 22 листопада 2017 р.

Суддя О.В. Федорова