Рішення

від 14.11.2017 по справі 910/15189/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.11.2017Справа №910/15189/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фаворит Трейд АС"        про стягнення 176 841,36 грн.            Суддя Ярмак О.М. Представники: Від позивача: не з'явився Від відповідача: не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Пред'явлені вимоги про стягнення 90 000,00 грн основного боргу -  заборгованості за поставлений товар по договору поставки №4/м від 09.08.2013, 3994,52 грн. 3% річних, 17100,00 грн. інфляційних втрат, 47 746,84 грн. пені, 18 000,00 грн. штрафу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15189/17, розгляд справи призначено на 10.10.2017. У судовому засіданні 10.10.2017 представник позивача позовні вимоги підтримав, подав клопотання про долучення документів по справі та клопотання про уточнення позовних вимоги, відповідно до яких просить з огляду на невірне нарахування інфляційних втрат та пені, зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 90000,00 грн. боргу, 3994,52 грн.3% річних, 16 569,00 грн. інфляційних втрат, 47731,57 грн. пені, 18000,00 грн. штрафу, яке судом прийнято до розгляду; з метою продовження процесуальних строків подав клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до ст.69 ГПК України. Ухвалою суду від 10.10.2017 продовжено строк вирішення спору, відкладено розгляд справи на 14.11.2017. Відповідач уповноваженого представника у засідання суду 10.10.2017, 14.11.2017 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.  Ухвали суду від 11.09.2017 та 10.10.2017 були надіслані відповідачу на адресу, вказану в позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ станом на час звернення до суду, та повернені до суду із зазначенням причини повернення: «за даною адресою жоден будинок не розшукано», та «за закінченням встановленого терміну зберігання». Відповідно до    пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Відповідач письмового відзиву на позов не надав, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, тому справа розглядається за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України. Розглянувши матеріали справи, господарський суд,- ВСТАНОВИВ: 09.08.2013 року між позивачем (продавець за договором) та відповідачем (покупець) був укладений договір № 4м, за умовами продавець зобов'язався передати у власність покупця м'ясо яловичини, свинини та м'ясопродукти українського виробництва (далі – товар) в кількості, асортименті і за ціною згідно рахунків-фактур та товаро-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною даного договору і замінюють специфікацію та протокол узгодження цін, а покупець – прийняти та оплатити товар на умовах даного договору. Відповідно до п.3.2 договору, загальна сума договору складає сукупність загальних вартостей поставки партій товару. Сторони погодили, що розрахунок за цим договором здійснюється в українських гривнях за безготівковим розрахунком – шляхом перерахування покупцем вартості товару на поточний рахунок продавця або шляхом внесення відповідних грошових коштів в касу продавця на наступних умовах: оплата за фактом поставки (отримання, відпуску) товару, за погодженням сторін можлива передоплата (п.4.1 договору). За видатковою накладною № 6806 від 3009.2015 та товарно-транспортною накладною № Р6806 від 30.09.2015 позивачем було поставлено та передано відповідачу товар: блоки яловичини знежилованої в/г заморожені у кількості 1200 кг, загальною вартістю 90    000,00 грн. Факт отримання товару підтверджується підписом відповідальної особи та печаткою ТОВ «ТК Фаворит Трейд АС». Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару не виконав, рахунок-фактуру № 1306 від 29.09.2015 на суму 90    000,00 грн. не оплатив. Згідно розрахунку позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість відповідача станом на час розгляду справи за поставлений товар склала 90    000,00 грн. Позивачем доказів надання відповідачу рахунку-фактури для оплати товару рахунок-фактуру № 1306 від 29.09.2015 на суму 90    000,00 грн. не подано. При цьому, суд відзначає, що рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 ЦК України, та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 ЦК України. Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.09.2009р. Верховного суду України по справі №37/405 та постанові від 18.06.2013р. Вищого господарського суду України по справі №923/38/13-г. Відповідно до п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 N 9/252-10). Як встановлено судом товар був переданий відповідачу по видатковій накладній № 6806 від 3009.2015 та товарно-транспортній накладній № Р6806 від 30.09.2015 на суму 90    000,00 грн., відтак, у відповідача 30.09.2015 виник обов'язок оплатити цей товар, а у позивача відповідно вимагати його оплати. Доказів оплати відповідачем суми 90 0000,00 грн. боргу, в тому числі в установлені строки, суду не надано. Несплата відповідачем вартості товару по договору № 4/м від 09.08.2013 є порушенням договірних зобов'язань та вимог ст. ст. 525, 526, ч. 1 ст. 692 ЦК України. У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають  правові наслідки, встановлені договором або законом. Пунктом 6.2 договору визначено, що у разі неотримання від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом строку згідно п.4.1 даного договору продавець має право нарахувати, а  покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент виставлення претензії, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму, що підлягає сплаті, за весь період прострочення. За умовами п.6.3 договору, при простроченні оплати понад 30 календарних днів покупець додатково оплачує штраф в розмірі 20% несплаченої вчасно суми. Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем за прострочення відповідачем своїх зобов'язань з оплати отриманого товару нараховано 47    731,57 грн. пені за період з 01.10.2015 по 24.03.2017 та 18    000,00 грн. штрафу. Проте, частиною 6 ст. 232 ГК України визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Здійснивши перерахунок заявлених позивачем штрафних санкцій, суд прийшов до висновку про задоволення їх в частині стягнення 19943,77 грн. пені за період з 01.10.2015 по 01.04.2016 (184 дні прострочення) та 18    000,00 грн. штрафу. Вимоги позивача щодо стягнення 3994,52 грн. 3% річних, 16    569,00 грн. інфляційних втрат за період з 01.10.2015 по 24.03.2017 прострочення виконання зобов'язання, також підлягають перерахунку та задовольняються судом в межах вказаного періоду в сумі 3994,52 грн. 3% річних, 16568, 03грн. інфляційних втрат. Відповідач письмового відзиву, свого контррозрахунку суми позову не надав, стверджувань позивача не спростував. За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 90    000,00 грн. основного боргу, 19943,77 грн. пені, 18    000,00 грн. штрафу, 3994,52 грн. 3% річних, 16568, 03грн. інфляційних втрат. В решті позову відмовити у зв'язку з безпідставністю нарахування. Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-86 ГПК України, господарський суд, - ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. 1.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Фаворит Трейд АС"     (04144, м.Київ, вул.Автозаводстка, 71, код ЄДРПОУ 37423125) на користь     Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЧЕРНІГІВСЬКИЙ" (14021, м.Чернігів, вул.Старобілоуська, 71, код ЄДРПОУ 34452745) 90    000 (дев'яносто тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 19943 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сорок три) грн. 77 коп. пені, 18    000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 3994 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 52 коп. 3% річних, 16568 (шістнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 03 коп. інфляційних втрат та 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) грн. 59 коп. судового збору. Наказ  видати відповідно до ст. 116 ГПК України. 2. В решті позову відмовити. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 21.11.2017        Суддя                                                                                                                       О.М. Ярмак