Постанова

від 11.06.2007 по справі а24/169-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А24/169-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

07.06.07р.

Справа № А24/169-07

За позовом  Управління Пенсійного фонду України в м.Марганець 

до  відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань України в м.Марганець, вул.Радянська, 29-а, код ЄДРПОУ 25840681  

про спонукання вчинити певні дії

Суддя  Калиниченко Л.М.

При секретарі Моцній Л.М.

Представники сторін:

  від позивача: Алієва Г.Я.- дор. № 1933/01-25 від 21.05.07р.;

  від відповідача: Ткачук Ю. А. дор. № б/н від 26.12.06р.

СУТЬ СПОРУ:

    11.04.07р. господарський суд Дніпропетровської області відкрив провадження в адміністративній справі № А24/169-07 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Марганець (надалі-позивач) до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних  захворювань України в м.Марганець (надалі-відповідач) про прийняття до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування пенсійної справи Лисак Євгена Миколайовича, який отримав каліцтво на підприємстві, розташоване на території колишнього СРСР.

      Відповідач позов не визнає, просить господарський суд відмовити у зв‘язку з  пропущеним строком позовної давності, а також таке відшкодування не передбачено діючим законодавством.

      Вивчивши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення сторін, господарський суд,

встановив:

      Відповідно до ст.ст. 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

      З набранням чинності Закону України «Про державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного  захворювання, які спричинили втрату працездатності», обов‘язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров‘я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема виплата йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань(надалі-ФССНВВ).

     Витрати, понесені УПФУ у зв'язку із виплатою пенсій, передбачених ст.30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»підлягають відшкодуванню ФССНВВ.

     Згідно ст.7 Закону України «Про страхові витрати на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, які спричинили втрату працездатності», відповідно до якої органи виконавчої дирекції           ФССНВВ, починаючи з 01.04.01р. відшкодовують органам ПФУ пенсії, сплачені особам, яким призначено пенсії внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання.

    «Порядок відшкодування ФССВНВ органам ПФУ витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання»(надалі-Порядок) затверджено сумісною постановою правління ПФУ та правлінням ФССНВВ від 04.03.03р.  № 5-4/4.

   Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи УПФУ щомісячно проводять з ВВДФССВНВ звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягають відшкодуванню та до 15 числа місяця наступного за звітним  подають його відповідним головним управлінням ПФУ.

       Також в п.2 Порядку визначений механізм відшкодування на централізованому рівні ФССВНВВ  пенсійному фонду України  витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

       Позивач просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача прийняти до  заліку суму пенсій гр. Лисак Євгена Миколайовича, каліцтво якого сталося на території колишнього СРСР та країн Співдружності Незалежних Держав  за період з грудня 2003р. по грудень 2005р. включно.  

       Відповідно до ст.5 Угоди «Про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення»від 13.03.92р., поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством  держав –учасниць Угоди.

      Ст.5 даної Угоди зазначає, що всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе Держава, що надає забезпечення.

      Але при звернені з позовом до суду, позивач не дотримав строків, встановлених ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАСУ).

      Ч.2 ст.99 КАСУ встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

       На підставі вищезазначеного, господарський суд приходить до висновку, що позивач звернувся з позовом за межами встановленого строку, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

       Позивач  не звертався до суду з заявою щодо пропущення строку.

       Згідно ст.100 КАСУ позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом, незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду. Пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

       Відповідач, як у судовому засіданні, так і у відгуці заявив про пропуск строку позовної давності і просить суд застосувати при розгляді справи.

       Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 87, 94, 98, 99, 100, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

      У задоволенні адміністративного позову Управлінню Пенсійного фонду України в м.Марганець   -  відмовити.

         Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу Адміністративного судочинства України та оскаржується в порядку і строки відповідно до ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Суддя

                Л.М.Калиниченко