Рішення

від 07.11.2017 по справі 444/771/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 444/771/17

Провадження № 2/369/3240/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

07.11.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарях: Яцевич В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи його тим, що 21 липня 2015 року громадянин України ОСОБА_1 надав у позику громадянину України ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 23 500,00 дол. США, що станом на день надання позики за курсом НБУ становило 587 500,00 грн.

Підтвердженням отримання зазначених грошових коштів є розписка складена та підписана відповідачем. Зазначену позику відповідач зобов'язався повернути позивачеві в строк до 15 січня 2016 року включно. Станом на 28 березня 2017 року відповідач не повернув суму позики позивачеві.

Тому позивач просив стягнути з ОСОБА_2 основну заборгованість за позикою в розмірі 23 500,00 дол. США, що станом на 27.03.2017 р. за офіційним курсом НБУ становить 637 427,13 грн.; 3 % річних в розмірі 20 371,02 грн.; інфляційні витрати в розмірі 71 528,89 грн. та судові витрати 7 294,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задоволити.

Відповідач в судове засідання не з'явився про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомлено.

За згодою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній докази, знаходить що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1047 ЦК України визначає що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, 21 липня 2015 року ОСОБА_1 надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 23 500,00 дол. США, що станом на день надання позики за курсом НБУ становило 587 500,00 грн., які останні зобов'язався повернути 21.07.2015 р. Що підтверджується відповідною письмовою розпискою.

У визначений договором строк повернення коштів, відповідач свої зобов'язання не виконав, чим порушив права позивача і які підлягають захисту в судовому порядку, шляхом стягнення основної суми боргу в розмірі 23 500,00 дол. США, що станом на 07.11.2017 р. (день розгляду справи в суді) згідно офіційного курсу Національного банку України становить 630 975 грн.

Також, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі 20 371,02 грн.

В частині вимог позову що стосуються стягнення інфляційних витрат, суд відмовляє виходячи з наступного.

Індекс інфляції це показник, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничих цілей.

Офіційний індекс інфляції розраховується Державним комітетом статистики України і визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Оскільки позивачем заявлені вимоги що стосуються еквіваленту до іноземної валюті, а саме доларів США, до такої суми положення ч. 2 ст. 625 ЦК України в частині інфляційних втрат не можуть бути застосовані.

Стаття 60 ЦПК України визначає що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦК України судові витрати суд покладає на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 15, 16, 526, 625 1046, 1047 ЦК України, та керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 23 500,00 дол. США, що станом на 07.11.2017 р. згідно офіційного курсу Національного банку України становить 630 975 грн. та 3 % річних в розмірі 20 371,02 грн., а всього 651 346,02 грн. (шістсот п'ятдесят одна тисяча триста сорок шість гривень та дві копійки).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 513,46 грн. (шість тисяч п'ятсот тринадцять гривень та сорок шість копійок).

В решті вимог позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.