Постанова

від 07.06.2007 по справі 6/1831-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/1831-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" червня 2007 р.                                                     Справа № 6/1831-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

при секретарі Маринченко І.А.

за участю представників сторін

від позивача Прохопчук В.І. - доручення №465 від 12.02.2007р.      Будник В.С. - доручення №464 від 12.02.2007р.

від відповідача Ковальчук О.П. - доручення №17/175 від 08.02.2007р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Новоград-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції (м. Новоград - Волинський)  

до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області (м. Житомир)

про визнання нечинним рішення №298 від 08.12.06р.

Позивач звернувся з позовом про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області № 298 від 08.12.06 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення у позивача в дохід державного бюджету 7555,58грн. необгрунтовано одержаної виручки та стягнення штрафу в сумі 15111,16грн. Вимоги мотивовані тим, що відповідач необгрунтовано та протиправно визначив як отриману позивачем 20% націнку за надані послуги. Вважає, що при наданні послуг за затвердженими постановою КМУ від 27.08.03р. № 1351 тарифами він обгрунтовано отримував від споживачів послуг 20% податку на додану вартість, посилаючись на роз'яснення Державної податкової адміністрації України. В частині одержання необгрунтованої виручку внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови № 662 від 11.05.06р., якою внесені зміни до тарифів, встановлених постановою КМУ № 1351 від 27.08.03р., позивач зазначив, що ним надавались послуги до 01.06.06р. за тарифами згідно постанови № 1351, оскільки постанова № 662 була оприлюднена в газеті "Урядовий кур'єр" тільки 31.05.06р.  Висновок відповідача щодо набрання чинності постановою № 662 з моменту її прийняття, тобто з 11.05.06р., є таким, що суперечить Указу Президента України від 10.06.97р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності".

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали з викладених в ньому підстав.  

Представник відповідача проти заявлених вимог заперечує. Вважає оскаржуване рішення законним, оскільки позивач протиправно отримував від споживачів послуг додаткові кошти у вигляді 20% націнки, яку позивач безпідставно вважає податком на додану вартість, оскільки в затверджених тарифах ПДВ вже включений. Стосовно набрання чинності постановою КМУ № 662 від 11.05.06р. відповідач також посилається на п.5 вказаного Указу Президента України від 10.06.97р. № 503/97, який визначає, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд      

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем - Державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області була проведена перевірка на предмет дотримання законодавства при формуванні та застосуванні тарифів на роботи і послуги, що виконуються і надаються позивачем – Новоград-Волинською районною санітарно-епідеміологічною станцією за період з 01.01.05р. по 01.11.06р., за наслідками якої складено акт від 20.11.06р. (а.с.11-15).

За результатами проведеної перевірки відповідачем прийняте рішення № 298 від 08.12.06р. про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 7555,58грн. необгрунтовано отриманої виручки та стягнення штрафу в сумі 15111,16грн. (а.с.9).

Позивач просить визнати дане рішення нечинним, оскільки вважає його незаконним.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку про часкове задоволення позову з огляду на наступне.   

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. № 507-ХІІ, державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до ст.14 цього ж Закону вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки  в  результаті  порушення  державної  дисципліни  цін   підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки.

На виконання Закону України "Про ціни і ціноутворення", постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року N 1819 та інших законодавчих актів,  які визначають порядок  формування, установлення та   застосування   цін  (тарифів)  і  встановлюють відповідальність за його порушення розроблено Інструкцію "Про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами", яка затверджена наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.01 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.12.01р. за № 1047/6238.

Підпунктом 1.3 Інструкції передбачено, що відповідно до Закону України "Про ціни і ціноутворення" необгрунтовано  одержана підприємством,  організацією сума виручки  в результаті  порушення  державної  дисципліни  цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Підставою  для  застосування  економічних   санкцій   за порушення   державної дисципліни   цін  є  одержання  суб'єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку  встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до пп.1.4 Інструкції порушеннями порядку встановлення і застосування цін,  за  які накладаються економічні санкції, є, крім інших:

нарахування непередбачених законодавством націнок  до  цін  і тарифів, що регулюються;

застосування вільних цін  (тарифів)  на  продукцію  (послуги, роботи)   за   умови   запровадження  для  них  режиму  державного регулювання;

застосування цін  (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими  актами,  що  встановлюють для них відповідні переліки платних послуг;

застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення  суб'єктами господарювання вимог спеціальних норм законодавства з питань ціноутворення, якими запроваджено регулювання цін (тарифів), зокрема формування, установлення та застосування цін (тарифів), нижчих від установлених мінімальних (пп.1.5 Інструкції).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" затверджені тарифи на послуги, що надаються за плату установами та закладами державної санепідемслужби.

В зазначеній постанові № 1351 не вказано, що тарифи встановлюються з/або без податку на додану вартість (ПДВ).

Відповідно до пп. 4.1. ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.0497р. № 168/97-ВР база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної  за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни,  з урахуванням акцизного збору, ввізного     мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість,  а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається  до  ціни  товарів  (послуг)).

Як вбачається з листа Міністерства охорони здоров'я України від 18.03.05р. № 05-20/306, адресованого Державній інспекції з контролю за цінами, останній направлено пояснювальну записку до проекту постанови КМУ "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби", аналіз регуляторного впливу, інформаційно-аналітичну довідку до проекту вказаної постанови КМУ, довідку про погодження проекту даної постанови та калькуляція на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санепідемслужби (а.с.36-47).

З вказаних документів видно, що при визначенні тарифів податок на додану вартість врахований, тобто включений в остаточну вартість послуги або роботи.

Даний висновок підтверджується також листом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.12.04р. № 32/6-6/5549-10, в якому зазначено, що з матеріалів, які надавались Мінекономіки для погодження постанови КМУ від 27.08.03р. № 1351, встановлено, що тарифи розраховані та затверджені з урахуванням заробітної плати та нарахувань на неї, матеріальних і накладних витрат на розвиток установ та закладів державної санепідемслужби в розмірі 10 відсотків і податку на додану вартість в розмірі 20 відсотків, згідно законодавства, що підтверджується наданими при перевірці супровідними до проекту постанови Уряду документами, а також затвердженими на рівні запропонованих Міністерством охорони здоров'я тарифів, які погоджено Міністерством економіки (а.с.35).

Роз'яснення ДПА України від 15.09.03р. № 8101/5/15-2416, на яке посилається позивач, судом не враховується, оскільки питання визначення структури ціни не відноситься до компетенції ДПА України.

Разом з тим, як вбачається з оскаржуваного рішення, інспекція з контролю за цінами визначила період нарахування позивачем непередбаченої націнки у розмірі 20%, починаючи з 01.11.05р. по 10.01.06р.

Зазначений період визначений відповідачем всупереч ст.250 Господарського кодексу України, яка встановлює, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з оскаржуваного рішення від 08.12.06р., акта перевірки від 20.11.06р. та додатку №6 до акту (реєстру-виборки декларацій по ПДВ), в суму санкцій відповідачем включені декларації з ПДВ за листопад-грудень 2005 року в загальній сумі 7210,00грн. (2939 + 4271), тобто, в межах шестимісячного строку від дня виявлення порушення, але більше одного року від дня порушення позивачем відповідних правил.

Враховуючи приписи ст.250 ГК України, незаконним є включення відповідачем до суми застосованих санкцій суми ПДВ за листопад 2005 року в розмірі 2939,00грн. як необґрунтовано одержаної виручки, та відповідно штраф у двократному розмірі цієї суми - 5878,00грн.    

Стосовно набуття чинності постановою КМУ від 11.05.06р. № 662 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 15.10.02р. № 1544 і від 27.08.03р. № 1351" слід зазначити наступне.

Відповідно до п.5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" від 10.06.97р. № 503/97, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах.  Акти  Кабінету Міністрів України,  які  визначають  права  і  обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Позивач вважає, що оскільки за тарифами, затвердженими постановою КМУ № 662, послуги надаються як підприємствам, так і громадянам, тому ця постанова визначає як право так і обов'язок громадянина сплатити за отриману послугу саме ту суму, яка зазначена в затвердженому тарифі (прейскуранті), а отже, постанова набирає чинності з моменту її опублікування. Зазначена постанова КМУ № 662 від 11.05.06р. опублікована (вперше офіційно оприлюднена) в газеті "Урядовий кур'єр" № 100 від 31.05.06р.

Позиція позивача спростовується вищезазначеним Указом Президента України.

З дня опублікування акти Кабінету Міністрів України набирають чинності у разі, коли вони визначають права і обов'язки громадян. Постанова КМУ від 27 серпня 2003 р. № 1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" прийнята відповідно до ст.35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року  № 4004-XII, яка передбачає, що фінансування органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі спеціального фонду, а також інших джерел, передбачених законом. Кошти до спеціального фонду державного бюджету  установи  та заклади  державної  санітарно-епідеміологічної служби центрального органу виконавчої влади в галузі охорони здоров'я відраховують за виконання  робіт і надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя,  що  не  відносяться  до медичної допомоги населенню. Оплата зазначених послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ від 15 жовтня 2002 р. №1544 також затверджений переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. А постановою КМУ від 11 травня 2006 р. № 662 внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України  від 15 жовтня 2002 р. № 1544 і від 27 серпня 2003 р. № 1351.

Отже, з огляду на викладене можна зробити висновок, що постанова КМУ від 11 травня 2006 р. № 662 визначає права та обов'язки установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, а не громадян. Тому набуває чинності з моменту прийняття, тобто з 11.05.06.

Рішення відповідача в частині вилучення в доход державного бюджету одержаної відповідачем необгрунтованої виручку в сумі 345,58грн. внаслідок застосування тарифів, затверджених постановою КМУ № 1351 від 27.08.03р. без врахування змін, внесених постановою КМУ № 662, є законним.

Керуючись ст.ст. 94, 153-168, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд    

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області № 298 від 08 грудня 2006 року (10014, м.Житомир, майдан Рад 2, ідентифікаційний код 13578077) про застосування економічних санкцій до Новоград-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції за порушення державної дисципліни цін в частині вилучення в дохід державного бюджету 2939,00грн. отриманої виручки внаслідок нарахування непередбаченої законодавством націнки у розмірі 20% до затверджених тарифів за період з 01.11.05р. по 01.12.05р. та стягнення штрафу в сумі 5878,00грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Новоград-Волинської районної санітарно-епідеміологічної станції (11708, м.Новоград-Волинський, вул.Медведєва,8, код 05396161) - 3,40грн. судового збору.

Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня викладення постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                         

Дата викладення постанови у повному обсязі: 12 червня 2007 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу