Рішення

від 20.11.2017 по справі 308/7096/17

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/7096/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2017 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Дергачової Н.В., при секретарі судового засідання Меркуловій Ю.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду із позовною заявою до відповідача - ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 є одноосібним власником квартири під номером 3, що розташована в місті Ужгороді (Закарпатська область), по набережній Незалежності, будинок 21, секція 13. Право власності підтверджено зокрема інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 92423190 від 20.07.2017 р. Дана квартира перебуває на обліку та обслуговуванню в ОСББ Рафанда (ідентифікаційний код: 40485033).

З 05 серпня 1994 року по 23 жовтня 2012 року, позивач перебувала у шлюбі з відповідачем - ОСОБА_2. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.10.2012 р. (справа № 712/16141/12) їх шлюб розірвано.

Відповідач зареєстрований за місцем проживання в належній позивачу квартирі з 20.05.2004 року, але фактично в ній не проживає з червня місяця 2012 року по теперішній час. При цьому, перешкод у користуванні квартирою ніхто йому не чинив.

Факт не проживання підтверджується зокрема актом про встановлення факту не проживання особи за місцем її реєстрації б/н від 14 липня 2017 року, який складений сусідами по квартирі за зверненням ОСОБА_1, та довідкою від 19.07.2017 р. (вих. № 20), виданою головою правління ОСББ Рафанда ОСОБА_3

Позивач по справ зазначає, що не зверталася до відповідача з проханням, щоб він самостійно та добровільно знявся з реєстрації місця проживання, оскільки останнє відоме їй місце його проживання - це адреса розташування належної їй квартири. Вони з відповідачем перестали спілкуватися одразу після розлучення та не зустрічаються до цього часу. Ніякої домовленості або ж договору стосовно того, що відповідач буде проживати в належному мені житлі між ними не має.

На підставі вищенаведеного просить суд визнати ОСОБА_4 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою під номером 3, розташованою за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Набережна Незалежності, 21 секція, 13.

Позивач - ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не прибули, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи була судом належним чином повідомлена.

Від представника позивача - ОСОБА_5 на адресу суду надійшла заява про можливість розгляду справи без їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув, незважаючи на той факт, що про час і місце розгляду справи був судом повідомлений належним чином шляхом публікації у газеті Новини Закарпаття № 83 (4698) від 11 листопада 2017 року.

Оскільки сторони та їх представники не прибули у судове засідання, судом у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

З матеріалів справи, а саме з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 20.07.2017 року № 92423190 вбачається, що право власності на квартиру за адресою: м. Ужгород, вул. Набережна Незалежності, 21, секція ,13, квартира, 3 належить на праві приватної власності ОСОБА_1

При цьому, як вбачається з наданого суду договору купівлі - продажу від 17.09.2013 року ОСОБА_6 продав належну йому квартиру за адресою: м. Ужгород, вул. Набережна Незалежності, 21, секція ,13, квартира, 3, що складається з двох кімнат житловою площею 31,84 кв.м., загальна площа - 49,7 кв.м., ОСОБА_7, що підтверджується вищезазначеним витягом запис № 2522070 від 17.09.2013 року та копією договору купівлі-продажу квартири зареєстрованим приватним нотаріусом ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за № 2505.

Тобто на час розгляду справи відповідач не має права власності на зазначену квартиру.

Згідно акту про встановлення факту не проживання особи за місцем її реєстрації б/н від 14 липня 2017 року, який складений сусідами по квартирі за зверненням ОСОБА_1, та довідкою від 19.07.2017 р. (вих. № 20), виданою головою правління ОСББ Рафанда ОСОБА_3, відповідач - ОСОБА_2 , за вказаною адресою не проживає.

За положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав та вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до пункт 1 частини першої статті 346 ЦК право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Як зазначено у п. 34, 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав оскільки право власності є абсолютним правом, яке включає право володіння, користування та розпорядження майном, якого ніхто не може бути позбавлений, крім випадків, передбачених законом (стаття 41 Конституції України , статті 316 - 319 ЦК ).

У зв'язку із цим під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першої статті 346 ЦК ) із зняттям останнього з реєстрації .

Усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР ; стаття 405 ЦК ), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.

У відповідності до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні підставою для зняття з реєстрації місця проживання є судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися правом власності на свій розсуд.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати в сумі 640,00 грн. сплаченого судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 10 , 60 , 212 , 213 , 215, 224 - 233 ЦПК України , ст. ст. 391 , 346 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, таким, що втратив право користування жилим приміщенням, а саме квартирою за адресою: м. Ужгород, вул. Набережна Незалежності, 21, секція 13, квартира 3 .

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Ужгород, вул. Набережна Незалежності, 21, секція 13, квартира 3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, Перечинський район, смт. Перечин, вул. Підгірна, 17, ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, витрати із сплати судового збору в сумі 640,00 (шістсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суду Закарпатської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_9