Рішення

від 15.11.2017 по справі 442/6670/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 листопада 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі: головуючогоМостової Г.І., суддів: за участю представника позивача Євграфової Є.П., Завгородньої І.М., ОСОБА_4, Мазур Л.М., Попович О.В., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу та визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року, в с т а н о в и л а: У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 03 вересня 2014 року між ним та відповідачами укладено договір позики, за умовами якого він надав кожному з них у рівних частках позику у розмірі 1 105 680 гривень, що еквівалентно 85 000 доларам США, із зобов'язанням повернення суми позики без сплати процентів у строк до 03 вересня 2015 року. На забезпечення виконання зобов'язань за договором позики того ж дня між ним та відповідачами укладено договір іпотеки, за умовами якого в іпотеку передано незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 97 % та земельну ділянку площею 0,1205 га (на якій знаходиться будинок) . Посилаючись на те, що відповідачі не виконали зобов'язань за договором позики , грошові кошти не повернули, просив суд стягнути з них на свою користь борг за договором, у рахунок погашення якого звернути стягнення на предмет іпотеки з припиненням права власності відповідачів на незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 готовністю 97 % та земельну ділянку площею 0,1205 га та визнанням за ним права власності на вказане майно; скасувати заборону та вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно архівний запис про заборону відчуження предмета іпотеки. Заочним рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_7 кошти в розмірі 1 798 031,10 гривень, що по курсу Національного банку України на 02.10.2015 р. становить 85 000 доларів США. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_7 звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 3 вересня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрований в реєстрі за № 566, а саме на незавершене будівництво житлового цеху АДРЕСА_1, готовність незавершеного будівництва житлового будинку - 97 %, яке належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 146, зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 28.05.2012 року, в книгу 3, за номером запису 716, реєстраційний номер: 24659830, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26052671, номер запису про право власності - 6800221, реєстраційний номер майна 439819946212) та земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказане незавершене будівництво житлового будинку, площею 0,1205 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 148, та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6, виданого 30.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому проставлена відмітка про перехід права власності до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зареєстрований в поземельній книзі 06.06.2012 року за реєстровим № 4621284800010020087337, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26059324, № запису про право власності - 6801847, реєстраційний номер майна - 439924946212). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-4601528402014, виданого Управлінням Держземагентства в Дрогобицькому районі Львівської області, 02.09.2014 року, земельна ділянка не обтяжена сервітутом і не має обмежень на використання. Припинено право власності ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, готовність незавершеного будівництва житлового будинку - 97 %, яке належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 146, зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 28.05.2012 року, в книгу 3, за номером запису 716, реєстраційний номер: 24659830, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26052671, номер запису про право власності - 6800221, реєстраційний номер майна - 439819946212) та земельну ділянку на якій знаходиться вищевказане незавершене будівництво житлового будинку, площею 0,1205 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 148, та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4, виданого 30.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, в яке проставлена відмітка про перехід права власності до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зареєстрований в поземельній книзі 06.06.2012 року за реєстровим № 4621284800010020087337, цільове призначення земельної ділянки - будівництво обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26059324, № запису про право власності - 6801847, реєстраційний номер майна - 439924946212). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-4601528402014, виданого Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області, 02.09.2014 року, земельна ділянка не обтяжена сервітутом і не має обмежень на використання. Визнано за ОСОБА_7 право власності на незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, готовність незавершеного будівництва житлового будинку - 97 %, яке належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 146, зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічне інвентаризації та експертної оцінки 28.05.2012 року, в книгу 3, за номером запису 716. реєстраційний номер: 24659830, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухома майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухомого майно про реєстрацію права власності № 26052671, номер запису про право власності - 6800221, реєстраційний номер майна - 439819946212) та земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказане незавершене будівництво житлового будинку, площею 0,1205 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. 2012 року, за реєстровим № 148, та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 , виданого 30.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому проставлена відмітка про перехід права до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зареєстрований в поземельній книзі 06.06.2012 року за реєстровим № 4621284800010020087337, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку і господарських споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права № 26059324, № запису про право власності - 6801847, реєстраційний номер майна - 439924946212). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-4601528402014, виданого Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області, 02.09.2014 року земельна ділянка не обтяжена сервітутом і не має обмежень на використання. Скасовано заборону та вилучено з державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про заборону відчуження незавершеного будівництва житлового будинку АДРЕСА_1, готовність незавершеного будівництва житлового будинку - 97 %, яке належить іпотекодавцям на підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30.03.2012 року, за реєстровим № 146, зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічне інвентаризації та експертної оцінки 28.05.2012 року, в книгу 3, за номером запису 716. реєстраційний номер: 24659830, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухома майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухомого майно про реєстрацію права власності № 26052671, номер запису про право власності - 6800221, реєстраційний номер майна - 439819946212) та земельну ділянку, на якій знаходиться вищевказане незавершене будівництво житлового будинку, площею 0,1205 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М. 2012 року, за реєстровим № 148, та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 , виданого 30.12.2011 року Управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області, в якому проставлена відмітка про перехід права до ОСОБА_8 та ОСОБА_9, зареєстрований в поземельній книзі 06.06.2012 року за реєстровим № 4621284800010020087337, цільове призначення земельної ділянки - будівництво і обслуговування жилого будинку і господарських споруд. Кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27.08.2014 року (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права № 26059324, № запису про право власності - 6801847, реєстраційний номер майна - 439924946212). Відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-4601528402014, виданого Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області, 02.09.2014 року земельна ділянка не обтяжена сервітутом і не має обмежень на використання. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ОСОБА_7 суму сплаченого позивачем судового збору в розмірі 488 гривень 00 копійок. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 5 602 гривні 00 копійок судового збору в дохід держави. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по 244,00 грн. судового збору. Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 травня 2017 року рішення апеляційного суду Львівської області від 23 червня 2016 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Рішенням апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року - скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_7 грошові кошти за договором позики від 03 вересня 2014 року в розмірі 1 798 031 грн. 10 коп., що є еквівалентом 85 000 доларів США. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 судовий збір, сплачений при поданні позову в розмірі 488 гривень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норма матеріального права. Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом. У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами не виконано зобов'язань за договором позики про повернення коштів в обумовлений строк, а тому з урахуванням п. 6.5 договору іпотеки, яким передбачено право позивача на задоволення своїх вимог шляхом переходу права власності на предмет іпотеки, вважав за необхідне в рахунок погашення боргу звернути стягнення на незавершений будівництвом житловий будинок та земельну ділянку, які є предметом іпотеки. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, апеляційний суд виходив з того, що позивачем не надано доказів реалізації свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом звернення до державного реєстратора з вимогою про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, а також доказів про наявні у державного реєстратора підстави для відмови в державній реєстрації на підставі Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та врахувавши, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього на підставі рішення суду не передбачено умовами договору іпотеки, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому стягнув заборгованість за договором позики з відповідачів у солідарному порядку. Проте з висновком апеляційного суду погодитись не можна. Статтями 213, 214, 316 ЦПК Українипередбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Вимоги до рішення суду апеляційної інстанції викладені у ст. 316 ЦПК України. Вказаним вимогам оскаржуване рішення не відповідає. Судом встановлено, що 03 вересня 2014 року між сторонами укладено договір позики, за умовами якого позивач надав відповідачам у рівних частках кожному позику у розмірі 1 105 680 гривень, що еквівалентно 85 000 доларам США, а позичальники зобов'язались повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) без сплати процентів у строк до 03 вересня 2015 року. Назабезпечення виконання зобов'язань за договором позики 03 вересня 2014 року між ними укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідачі передали в іпотеку незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1, готовністю 97 %, та земельну ділянку площею 0,1205 га, на якій він знаходиться. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того роду та такої ж якості. Стаття 1049 ЦК України встановлює обов'язок позичальника повернути позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором. Встановивши, що відповідачі не виконали своїх зобов'язань за договором позики у встановлений строк, апеляційний суд дійшов висновку про солідарне стягнення боргу за договором позики, при цьому залишив поза увагою, що відповідно до положень ст. ст. 303 , 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом. За змістом ч. 1 ст. 11 ЦПК України суди повинні розглядати питання можливості застосування звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, заявлений у позовній вимозі. Проте в порушення ст. ст. 11 , 214, 316 ЦПК України апеляційний суд не врахував, що предметом позову є звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу за договором позики, а тому в порушення ст. 316 ЦПК України дійшов помилкового висновку про вирішення спору шляхом стягнення боргу. Так, ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України Про іпотеку звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Частиною 1 ст. 36 Закону України Про іпотеку передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Згідно із ч. 3 зазначеної норми договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку ; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 цього Закону. При цьому з згідно ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності. Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульоване ст. 39 цього Закону , якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає у ст. ст. 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України , у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. Отже, аналізуючи положення ст. ст. 33, 36, 37, 39 Закону України Про іпотеку , ст. ст. 328, 335, 376, 392 ЦК України слід дійти висновку, що законодавцем визначено три способи захисту на задоволення вимог кредитора, які забезпечені іпотекою шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий - на підставі рішення суду та два позасудових способи захисту: на підставі виконавчого напису нотаріуса і згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу. Разом з тим наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку. У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки за рішенням суду, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі ч. 2 ст. 16 ЦК України має право вимагати застосування його судом. Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 28 вересня 2016 року (справа № 6-1243цс16). Як вбачається з п. 6.1 договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання. За змістом п. 6.2 звернення стягнення на предмет іпотеки буде здійснюватись, у тому числі шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання, в порядку, встановленому ст. 37 Закону України Про іпотеку . У разі виникнення в іпотекодержателя права звернути стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нього на підставі рішення суду не передбачено умовами договору іпотеки, є помилковим, оскільки законодавством не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання за рішенням суду, якщо позичальник порушував умови договору. Разом з тим, не може залишатися рішення суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно зі ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Оскільки передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки є правовою підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, висновок суду першої інстанції про припинення права власності відповідачів на іпотечне майно, яке є предметом іпотеки, визнання за позивачем права власності на нього, а також скасування заборони та вилучення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про заборону відчуження спірного майна, є таким, що суперечить положенням ст. 37 Закону України Про іпотеку . Крім того, відповідно до ст. 39 Закону України Про іпотеку у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, в тому числі, спосіб реалізації предмета іпотеки, а також початкова його ціна, що залишилось поза увагою суду першої інстанції. Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. За змістом ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню. На підставі викладеного та враховуючи, що судами встановлено фактичні обставини справи, однак не застосовано закон, який підлягає застосуванню, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ приходить до висновку про скасування заочного рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст. ст. 335, 336, 341 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в и р і ш и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково. Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2015 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 18 липня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу та визнання права власності - задовольнити частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_9 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) за договором позики, укладеного 03 вересня 2014 року з ОСОБА_7 у розмірі 1 798 031 гривня 10 копійок, що за курсом Національного банку України станом на 02 жовтня 2015 року становить 85 000 доларів США, звернути стягнення на предмети іпотеки за іпотечним договором від 0 3 вересня 2 014 року, посвідченим приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованим в реєстрі за № 566, а саме:незавершене будівництво житлового будинку АДРЕСА_1 (готовністю - 97 %), вартістю 1 407 730гривень , що належить іпотекодавцям та підставі договору купівлі-продажу незавершеного будівництва житлового будинку, посвідченого державним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30березня 2012 року, за реєстровим № 146, зареєстрованого комунальним підприємством Львівської обласної ради Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 28травня 2012 року, в книгу 3, за номером запису 716, реєстраційний номер: 24659830, зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхрово О.Ю., 27 серпня 2014 року (витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26052671, номер запису про право власності - 6800221, реєстраційний номер майна - 439819946212) та земельну ділянку, на якій знаходиться незавершене будівництво житлового будинку, площею 0,1205 га за адресою: АДРЕСА_1, вартістю 187 000 гривень, що належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Білоган І.М., 30березня 2012 року, за реєстровим № 148 та державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5, виданого 30грудня 2011 року Управлінням Держкомзему у Дрогобицькому районі Львівської області (з проставленоювідміткою про перехід права власності до ОСОБА_8 та ОСОБА_9) , зареєстрованого в поземельній книзі 06червня 2012 року за реєстровим № 4621284800010020087337, цільове призначення - будівництво і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_3) , зареєстрованого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Віхровою О.Ю. 27 серпня 2014 року (витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 26059324, № запису про право власності - 6801847, реєстраційний номер майна - 439924946212), відповідно до витягу з державного земельного кадастру НВ-4601528402014, виданого Управлінням Держземагентства у Дрогобицькому районі Львівської області 02 вересня 2014 року, шляхом набуття ОСОБА_7 права власності на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки (незавершене будівництво житлового будинку № 47 вартістю 1 407 730гривень та земельну ділянку, площею 0,1205 га, вартістю 187 000 гривень, розташованих по АДРЕСА_1). У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнути з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 по 244 гривні судового збору. Рішення оскарженню не підлягає . Головуючий Г.І. Мостова Судді: Є.П. Євграфова І.М. Завгородня Л.М. Мазур О.В. Попович О.В. Попович