Постанова

від 16.11.2017 по справі 804/6101/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2017 р. Справа № 804/6101/17 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просила:

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.04.2017 року № 6017-1301 про визначення податкового зобов'язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за 2016 рік у сумі 12 782,77 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.04.2017 року № 6018-1301 про визначення податкового зобов'язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за 2017 рік у сумі 5 612,65 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки позивач з 03.12.2014 року припинив свою діяльність в якості фізичної особи-підприємця, договір оренди земельної ділянки був укладений саме з ФОП, а податкові повідомлення-рішення винесені щодо фізичної особи, а отже у нього не виникло податкового зобов'язання з орендної плати за період 2016 та 2017 років.

Представник позивача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду додаткові письмові пояснення та заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, у судове засідання не з'явився, про причину неявки суд не повідомив. Надав до суду письмові заперечення, в яких зазначив про правомірність податкових повідомлень-рішень.

Зважаючи на приписи ч. 4 ст. 122, ч. 4, ч. 6 ст. 128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст. 122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 16.05.2014 року між ФОП ОСОБА_1 та Нікопольською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1 якого Нікопольська міська рада (Орендодавець) на підставі рішення сесії Нікопольської міської ради від 01.06.2012 року № 18-20/VI передала, а ФОП ОСОБА_1 (Орендар) прийняла у строкове платне користування земельну ділянку за фактичним розміщенням будівлі магазину, яка знаходиться за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 1А (кадастровий номер земельної ділянки 1211600000:03:004:0001).

Загальна площа земельної ділянки, яка була передана в оренду, склала 0,0274 га (п.2). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівля магазину (п.3). Земельна ділянка передається в оренду для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (п.4). Договір був укладений на 3 (три) роки (п.8).

06 жовтня 2014 року ОСОБА_1 було прийнято рішення про створення Товариства з обмеженою відповідальністю НІКАФАРМІНВЕСТ , із Статутним капіталом 1 000 000 грн.

Статутний капітал ТОВ НІКАФАРМІНВЕСТ був сформований за рахунок майна, що належало ФОП ОСОБА_1 на праві власності - невбудованого нежитлового приміщення загальною площею 85,4 кв.м., розташованого за адресою: м. Нікополь, вул. Івана Богуна, 1А. Передача майна до статутного капіталу товариства підтверджується Актом приймання-передачі №1 від 23.10.2014 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №38610320 від 05.06.2015 року.

03 грудня 2014 року позивач припинив свою діяльність в якості фізичної особи-підприємця.

19 квітня 2017 року податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення. а саме: № 6017-1301 про визначення податкового зобов'язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за 2016 рік у сумі 12 782,77 грн.; № 6018-1301 про визначення податкового зобов'язання за платежем Орендна плата з фізичних осіб (код платежу 18010900) за 2017 рік у сумі 5 612,65 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних податкових повідомлень-рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 14.1.147 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно із ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території;

Отже, оренда землі є видом землекористування, який виникає виключно на підставі договору оренди земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для нарахування позивачу орендної плати став договір оренди земельної ділянки від 16.05.2014 року.

Відповідно до пункту 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Так, пунктом 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України встановлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Відповідно до пункту 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Тобто, нарахування фізичним особам сум податку з орендної плати проводиться контролюючими органами за календарний рік з видачею податкового повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, у разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника - фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 03 грудня 2014 року припинив свою діяльність в якості фізичної особи-підприємця.

Тобто, з грудня 2014 року у позивача відсутні підстави для сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету саме як фізичної особи-підприємця.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач припинивши свою господарську діяльність не припинив користування земельною ділянкою наданою йому Нікопольською міською радою на підставі договору оренди землі від 16.05.2014 року.

Враховуючи те, що позивач фактично був землекористувачем земельної ділянки наданої йому Нікопольською міською радою, про що в матеріалах справи містяться докази, а саме: витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, докази користування нерухомим майном, яке міститься на зазначеній земельній ділянці, при цьому договір оренди був чинним та не надано належних доказів його припинення у визначеному порядку, суд зробив висновок про наявність у позивача обов'язку щодо сплати орендної плати, яку було визначено податковими повідомленнями-рішеннями від 19.04.2017 року № 6017-1301 та № 6018-1301 за 2016 рік та частину 2017 року.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Головне управління ДФС у Дніпропетровській області як суб'єкт владних повноважень довело правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для присудження на користь позивача понесених ним судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2