Постанова

від 22.11.2017 по справі 812/1658/17

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 листопада 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1658/17

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є. О., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі - Відповідач) про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції.

В обґрунтування вимог Позивач зазначив, що з 05.08.2004 року по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України, перебував на посаді слідчого СВ Марківського РВ ГУМВС України у Луганській області. Наказом № 1о/с від 07.11.2015 був прийнятий на службу до Національної поліції України на посаду слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області. Згідно наказу ГУНП від 26.12.2016 № 894 о/с з 26.12.2016 по теперішній час перебуває на посаді слідчого СВ Марківського ВП ГУНП в Луганській області. Згідно довідки Головного управління Національної поліції України № А-1965 від 07.04.2016 в період з 16.08.2014 по теперішній час дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

На підставі інформації та даних, викладених у листі Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії № 59/56 від 05.07.2017 позивач встановив, що йому за період з 16 серпня 2014 року по 31 грудня 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за участь в АТО.

У зв'язку з викладеним просив стягнути зі Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії на його користь за період з 16.08.2014 по 31.12.2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції, у розмірі 19840,21 грн.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а. с. 18).

Представник відповідача до суду не прибув, просив проводити розгляд справи без його участі. В письмових запереченнях вказав, що наказом АТЦ при СБУ від 25.06.2015 №176 Позивач був включений до складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення у період часу з 16.08.2014. Наказом АТЦ при СБУ від 17.11.2015 №321 Позивач був виключений зі складу сил і засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Луганській області, забезпеченні її проведення з 07.11.2015. Виплата винагороди за участь в АТО у 2014 році була передбачена постановою КМУ від 4.06.2014 №158 Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету. Відповідач також зазначив, що наказ АТЦ при СБУ від 25.06.2015 № 176 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому ГУ МВСУ було позбавлено можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за період з серпня по грудень 2014 року. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 05.08.2004 по 06.11.2015 ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ. Згідно наказу Головного управління МВС України у Луганській області №399 о/с від 06.11.2015 Позивача звільнено з органів внутрішніх справ (а. с. 14).

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 07.04.2016 № А-1965 (а.с.10), в період з 16.08.2014 року по 07.11.2015 Позивач дійсно безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції на території Луганської області.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про міліцію" форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

У відповідності до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294 встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 № 158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету" встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

На виконання Постанови КМУ № 158 від 04.06.2014 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ № 719 від 23 липня 2014 року, яким передбачено виплачувати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, починаючи з 01 травня 2014 року, винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш ніж 3000 гривень у розрахунку на місяць. Обчислення цієї винагороди здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення або заробітної плати (у тому числі з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди) за займаною особою вказаних вище категорій штатною посадою (останньою займаною штатною посадою) на час участі в зазначених операціях і заходах. Винагороду виплачувати за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників)), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно з Додатком 22 до Наказу № 499 до додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, зокрема, віднесено й доплату за службу в нічний час.

Також Наказом № 499 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, положеннями якої, зокрема визначено, що:

- при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (підпункт 1.7);

- грошове забезпечення, виплачене особі рядового чи начальницького складу несвоєчасно або виплачене їй у меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, що передував моменту звернення за одержанням недоотриманого грошового забезпечення, протягом якого особа мала на нього право (підпункт 1.12).

З системного аналізу наведених вище нормативних актів (Постанови КМУ № 158 та Наказу МВС України № 719), з урахуванням змістового навантаження розділових знаків у контексті п. 2 Постанови № 158, можна дійти висновку, що винагорода за безпосередню участь в антитерористичних операціях обчислюється у розмірі 100% місячного грошового забезпечення, з розрахунку на місяць. Проте, такий розмір не повинен бути меншим ніж 3000 грн. При цьому, враховуючи положення Наказу № 719, обчислення цієї винагороди здійснюється з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі, тобто винагорода виплачується військовослужбовцям за відповідні місяці із дня фактичної участі в операціях до дня завершення такої участі. Зазначеним наказом передбачено виплата винагороди за минулий період без будь-яких обмежень.

Згідно довідки від 05.07.2017 № 59/54, виданої Марківським районним відділом ГУМВС України у Луганський області в особі ліквідаційної комісії, позивачу нараховано: у серпні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 3827,06 грн (у тому числі - 18,26 грн нічні), у вересні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 4152,45 грн (у тому числі - 26,25 грн нічні), у жовтні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 4008,61 грн (у тому числі - 23,86 грн нічні), у листопаді 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 4468,76 грн (у тому числі - 18,26 грн нічні), у грудні 2014 року - грошове забезпечення у розмірі 5349,75 грн ( у тому числі - 36,75 грн нічні), позивачу за період з серпня по грудень 2014 року не нараховувалась та не перераховувалась винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції (а.с.21,31).

Згідно довідки від 16.11.2017 № 59/171, виданої Марківським районним відділом ГУМВС України у Луганський області в особі ліквідаційною комісії, позивач у період з 16.08.2014 по 31.12.2014 у черговій відпустці та на лікарняному не перебував.(а.с.30).

Таким чином, розмір винагороди за безпосередню участь в АТО, який підлягає стягненню на користь Позивача за період з 16.08.2014 по 31.12.2014, повинен становити: за серпень 2014 року (з 16.08.2014 по 31.08.2014) - 1975,26 грн (3827,06 грн : 31 день * 16 днів), за вересень 2014 року - 4152,45 грн, за жовтень 2014 року - 4008,61 грн, за листопад 2014 року - 4468,76 грн, за грудень 2014 року - 5349,75 грн, загальна сума складає 19954,83 грн.

В прохальній частині позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача грошову винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за без урахування нічних в загальному розмірі 19840,21 грн.

Частиною другою статті 11 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З метою повного захисту порушених прав Позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та стягнути з Відповідача на користь Позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції в сумі 19954,83 грн з урахуванням нічних, оскільки саме ця сума підлягала йому до сплати, відповідно до наведеного вище розрахунку.

З урахуванням викладеного, суд вважає обґрунтованою суму винагороди в розмірі 19954,83 грн.

В своїх заперечення відповідач зазначає, що наказ АТЦ при СБУ від 07.06.2015 №158 був виданий по закінченню бюджетного періоду, а тому відповідач по справі був позбавлений можливості зареєструвати кредиторську заборгованість щодо виплати коштів за участь в АТО за спірний період. Для виплати винагороди були виділені кошти з резервного фонду із зазначенням сум, які виділяються для проведення виплат, тобто кошти були надані за окремою бюджетною програмою.

Суд не приймає посилання представника відповідача на відсутність у ліквідаційної комісії видатків на виплату Позивачеві винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, оскільки Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» зазначив, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Відповідно до статті 32 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, юрисдикція Європейського Суду з прав людини поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї.

Відповідно до пункту 1 Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території юрисдикцію Європейського Суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п.2 наказу від 23.07.2014 №719 "Про виплату винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям), льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації та водіям автотранспортних засобів Національної гвардії України" винагорода виплачується за час, обрахований із дня фактичного початку участі в операціях і заходах, зазначених у пункті 1 цього наказу, до дня завершення такої участі, в поточному місяці за минулий на підставі наказів командирів (начальників) органів військового управління (військових частин, закладів, установ, організацій) (командирам (начальникам) - наказів вищих командирів (начальників), начальників органів внутрішніх справ.

Згідно до вимог ст.2 Закону України "Про оплату праці" в структуру заробітної плати входять: основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі викладеного, сума винагороди за безпосередню участь в антитерористичних операціях, встановлених п.2. постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2014 №158 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету", входить до структури заробітної плати.

Таким чином, вимоги Позивача щодо стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з 16.08.2014 по 31.12.2014 2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в пункті 6 Постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, відповідач, як податковий агент згідно норм Податкового Кодексу України зобов'язаний виплатити позивачеві суму винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, утримавши з нього при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» розподіл судових витрат між сторонами відповідно до вимог статті 94 КАС України не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції - задовольнити.

Стягнути з Марківського районного відділу ГУМВС України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (код ЄДРПОУ 08670838, місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт.Марківка, вул.Леніна, буд.27) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце реєстрації: 92242, Луганська область, Марківський район, с. Кризьке, вул. Шевченко, буд. 29) за період з 16.08.2014 по 31.12.2014 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції у розмірі 19954,83 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 83 коп.) з відповідними відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_2