Постанова

від 14.11.2017 по справі 814/831/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2017 р. Справа № 814/831/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління У ДФС у Миколаївській області, доПриватного підприємства "Миколаївцегла", простягнення податкового боргу в сумі 424875,20 грн., В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області звернулась до адміністративного суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Миколаївцегла" податкового боргу в сумі 424875,20 гривень.

Позивач просив розглянути справу за його відсутності в порядку письмового провадження.

Судом надсилалося повідомлення за місцезнаходженням відповідача, яке міститься у відомостях про нього в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але він в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неприбуття у судове засідання представника відповідача, та керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Миколаївцегла" зареєстроване в якості юридичної особи 02.10.2001 року та як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області.

Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 424875,20 грн. з орендної плати з юридичних осіб.

Зазначений борг виник на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкової декларації з плати за землю на 2016 рік № НОМЕР_1 від 03.02.2016, у якій самостійно вказано суму податку, що підлягає сплаті до бюджету щомісячно протягом 2016 року в сумі 41491,68 грн. (за березень - жовтень 2016 року в сумі 331933,44 грн.), нарахованих платежів за рішенням про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання №3 від 29.01.16 в сумі 2632,27 грн., № 6 від 01.03.16 в сумі 4610,19 грн., № 13 від 30.03.2016 в сумі 4610,19 грн., нарахованих платежів у зв'язку із скасуванням рішення про розстрочення №3, № 6 та №13 в загальній сумі 82968,45 грн., нарахованих процентів за користування розстроченням в загальному розмірі 1755,07 грн. та нарахованої пені в сумі 58,17 грн.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов'язання з плати за землю згідно з п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

При цьому, сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

Також, п. 100.6, 100.7 ст. 100 Податкового кодексу України встановлено, розстрочені суми грошових зобов'язань або податкового боргу (в тому числі окремо - суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення.

Договори про розстрочення (відстрочення) згідно з п.100.12 ст. 100 ПК України можуть бути достроково розірвані, зокрема, з ініціативи контролюючого органу в разі, якщо: платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов'язання чи податкового боргу.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку не сплатив суму самостійно визначеного податкового зобов'язання, в наслідок чого у нього виник податковий борг в загальній сумі 424875,20 гривень.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу надсилалася податкова вимога № 473-17 від 02.06.16 на суму 180290,79 грн.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Одночасно з цим, суд зазначає, що як випливає з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Миколаївцегла" (код ЄДРПОУ 31192795) на користь Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області податковий борг у сумі 424875,20 гривень ( чотириста двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять грн. двадцять коп.).

3. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко