Рішення

від 21.11.2017 по справі 902/907/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2017 р. Справа № 902/907/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Укртелеком

(вул. Соборна, 8, м. Вінниця, 21050)

до Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації

(вул. Б. Хмельницького, 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200)

про стягнення 47 229,80 грн.

за участю секретаря судового засідання Жиляк С.І.,

представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №1900 від 17.07.2017р.;

відповідача : не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації про стягнення 47 229,80 грн. компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що позивачем з листопада 2015 року по грудень 2016 року (включно) пільговим категоріям населення надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню за рахунок субвенції з бюджету на суму 82 562,69 грн. Вказані витрати позивача відповідачем відшкодовані частково, в сумі 35 332,89 грн. З огляду на це, сума, що підлягає відшкодуванню відповідачем як компенсація витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів з листопада 2015 року по грудень 2016 року (включно) становить 47 229,80 грн.

За вказаним позовом ухвалою від 28.09.2017 р. порушено провадження у справі № 902/907/17, з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 09.11.2017 р. та зобов'язано сторін надати необхідні для вирішення спору докази.

09.11.2017 року від відповідача надійшов відзив № 1496 від 08.11.2017р., в якому останній посилаючись на відсутність фінансування, заперечує проти позиву.

В судовому засіданні 09.11.2017р. судом оголошено перерву до 21.11.2017р. з метою надання сторонами доказів, необхідних для вирішення спору в даній справі.

В судове засідання 21.11.2017р. з'явився представник позивача. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином та у встановлений законом спосіб, що стверджується наявною у справі розпискою.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на це справа розглядається за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

Публічне акціонерне товариство Укртелеком (далі - Позивач) надає телекомунікаційні послуги згідно Закону України від 18.11.2003 р. № 1280-ІV Про телекомунікації , Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 р., інших законодавчих актів України.

Позивач, як постачальник послуги зв'язку, надає телекомунікаційні послуги кожному, хто до нього звернеться в силу ст. 633 Цивільного кодексу України, оскільки послуга зв'язку є предметом публічного договору.

Відповідно до ч. З ст. 63 Закону України Про телекомунікації оператори телекомунікацій повинні надавати споживачам, які мають установлені законодавством пільги, телекомунікаційні послуги з урахуванням цих пільг, відповідно до законодавства України.

Законом України від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу , Законом України від 23.03.2000 р. № 1584-ІІІ Про жертви нацистських переслідувань , Законом України від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , Законом України від 24.03.2008 р. № 203/98- ВР Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус та Законом України від 26.04.2001 р. № 2402-ІІІ Про охорону дитинства для категорій осіб, визначених цими законами встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини щодо надання послуг зв'язку окремим категоріям споживачів на пільговій основі, та відшкодування витрат за надані послуги розпорядником коштів.

Судом встановлено, що Вінницькою філією ПАТ Укртелеком пільговим категоріям населення в Погребищенському районі за період з листопада 2015 року по грудень 2016 року (включно) надано послуг на пільговій основі, вартість яких підлягає відшкодуванню, на загальну суму 82 562,69 грн., що стверджується розрахунком боргу, розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг.

Відповідно до Спільних протокольних рішень, в рахунок компенсації послуг на пільговій основі, шляхом проведення зарахування зустрічних вимог зараховано суму 12 580,00грн. (з яких 6024,00 грн. - в рахунок погашення залишку боргу, який утворився станом на 01.11.2015р., та 6556,00 грн. - погашення боргу, що утворився станом на грудень 2015 року) (а.с. 58,59)

Крім того відповідачем було частково погашено заборгованість в грудня 2016 року шляхом здійснення оплат по банку на загальну суму 34 982,17 грн. (а.с. 60,61)

З урахуванням вказаного у відповідача утворилась заборгованість з оплати компенсації витрат позивача на надання послуг зв'язку пільговим категоріям споживачів в сумі 47 229,80 грн., що визнається відповідачем в обопільно підписаному акті звірки розрахунків. (а.с. 83,84)

Несплата відповідачем компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі слугувала підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

З урахуванням встановлених обставин суд, розглядаючи вказаний спір, враховує наступні приписи законодавства.

Порядок компенсації витрат по пільгам з оплати за послуги зв'язку визначено у Бюджетному кодексі України, Законах України "Про телекомунікації", Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", Законі України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", Положенні про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 р. № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" та постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 р. № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".

Згідно зі ст. 63 Закону України "Про телекомунікації" споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, телекомунікаційні послуги надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів та розгляду звітів про їх виконання, а також контролю за виконанням Державного бюджету України та місцевих бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України (БК України) видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Відповідно до ст.ст. 21, 23 БК України для здійснення програм та заходів, які проводяться за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно зі ст. 30 БК України видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, що пов'язані з реалізацією державних програм, перелік яких визначено статтею 87 цього Кодексу.

Відповідно до п. 9 ст. 87 БК України до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі на державні програми соціальної допомоги, державну підтримку громадських організацій інвалідів і ветеранів.

У п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 БК України встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення: республіканські Автономної Республіки Крим та обласні програми і заходи з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

Згідно із ч. 1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, фінансуються за рахунок субвенцій з Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок та механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 р. року № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Згідно із п. 2-4 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі. Забороняється фінансування місцевих програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів м. Києва та Севастополя.

Відповідно до п. 5 ч. 3 даного Порядку, головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування). Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01. 2005 р. № 20.

Пункт 6 вказаного Порядку визначає, що фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі.

За змістом п. 8 згаданого Порядку, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Відповідно до п.12 Порядку суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами Державної казначейської служби до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року.

Таким чином, чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов'язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із законодавчих актів і не залежать від бажання сторін.

При цьому, законодавством не передбачена залежність розміру відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, або повне чи часткове звільнення від обов'язку щодо здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.

Згідно з частиною шостою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин першої - четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України.

За своїм правовим статусом позивач є особою приватного права, суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність на власний ризик та має право на оплату наданих ним споживачам послуг у повному обсязі.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.08.2017 р. у справі № 906/1306/16.

З огляду на вищевказані обставини, заявлений позивачем позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню судом в повному обсязі.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

За таких обставин, суд дійшов висновку задоволення позову в повному обсязі.

Заперечення відповідача судом не беруться до уваги, з огляду на зміст частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відповідно до яких відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Окрім того суд зважає на визнання відповідачем наявності заборгованості перед позивачем.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Погребищенської районної державної адміністрації (вул. Б. Хмельницького, 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200, код ЄДРПОУ 03191704) на користь Публічного акціонерного товариства Укртелеком (бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766) 47 229 (сорок сім тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 80 коп. компенсації витрат на надання послуг зв'язку на пільговій основі та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 23 листопада 2017 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 -відповідачу (вул. Б. Хмельницького, 81, м. Погребище, Вінницька область, 22200)