Рішення

від 21.11.2017 по справі 903/707/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 листопада 2017 р. Справа №903/707/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "УСТ-Захід"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП"

про стягнення 10872 грн.

Суддя Шум М.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - директор

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "УСТ-Захід" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" про стягнення 10872 грн..

Ухвалою суду від 12.09.2017р.(суддя Бондарєв С.В.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

У зв'язку із звільнення судді Бондарєва С.В. з посади, було здійснено повторний розподіл справи.

Згідно протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.10.2017р. справу розподілено судді Шуму М.С.

Ухвалою суду від 05.10.2017р. справу призначити до розгляду на 21.11.2017р..

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, позов просив задоволити.

Відповідач у судове засідання компетентного представника не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення(вх.№01-54/9432/17 від 18.10.2017р.).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час та місце слухання справи та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

Згідно акту виконаних робіт №УС-0000014 від 01.02.2017р., позивачем були проведені роботи по ТО автонавантажувачів, згідно рахунку №УС-0000019 від 30.01.2017р. на суму 10872 грн..

Вказаний акт підписаний замовником - ТОВ "ВМП" та проставлена відповідна печатка товариства.

Відповідач за вказані в акті роботи оплати не провів.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача становить 10872 грн..

Позивач надсилав відповідачу вимогу від 18.07.2017р. про погашення заборгованості, проте даний лист залишений відповідачем без відповіді та виконання.

На день розгляду спору, заборгованість в розмірі 10872 грн. відповідачем не оплачена, доказів протилежного суду не подано.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно ч.7 ст.179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відтак, шляхом підписання акту виконаних робіт, сторони уклали договори підряду у спрощений спосіб.

Аналогічна правова позиція висвітлена в постанові Вищого господарського суду України №5005/14068/2011 від 11.05.2012р..

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною 1 ст. 854 ЦК України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, враховуючи підписання сторонами акту виконаних робіт, не проведення при цьому відповідачем належної оплати за виконанні роботи, суд прийшов висновку про підставність пред'явленого позивачем до відповідача позову.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У зв'язку з тим, що спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВМП" (45400, Волинська обл., місто Нововолинськ, вул. ЛУЦЬКА, будинок 3, код ЄДРПОУ 36266887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УСТ-Захід" (79053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36078270) 10872 грн. , а також 1600 грн. витрат позивача з оплати судового збору.

Повний текст рішення складено

23.11.2017

Суддя М. С. Шум