Ухвала

від 20.11.2017 по справі 904/5779/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.11.2017 Справа № 904/5779/17

За позовом Приватного підприємства "ФАРМАЛЮКС 2010", м. Дніпро

до Відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО", с. Софіївська Борщагівка, Київська область

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІРІС-2005", м. Дніпро

про стягнення 787 833,31 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "ФАРМАЛЮКС 2010" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАМ КО" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСІРІС-2005" про стягнення 787 833,31 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем зобов'язань по оплаті за договором поставки №61/70/349790 від 11.05.16.

Позивачем також подана заява про забезпечення позову. Заява обґрунтована тим, що транспортні засоби, на які позивач просить накласти арешт можуть бути відчужені у зв'язку з виконанням судових рішень прийнятих наразі (наявність великого обсягу великих судових проваджень щодо стягнення боргу з відповідача-1 та у майбутньому за позовами інших осіб у зв'язку з боргами відповідача-1 перед банками (нерухомість у заставі). Тому, позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відплвідача-1. До набрання чинності рішенням у справі заборонити відповідачу -1 у будь -який спосіб вчиняти будь - які дії щодо вказаних транспортних засобів.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю. Окрім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування належним чином доведене необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення грошових коштів в сумі 787 833,31 грн. Водночас, в заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на майно, а саме: транспортні засоби у кількості 40 шт. При цьому, позивачем не доведено того, що у відповідача відсутні грошові кошти, на які може бути звернено стягнення. За процедурами, встановленими законодавством про примусове виконання рішень суду (зокрема ЗУ "Про виконавче провадження") вибір майна на яке слід звернути стягнення у разі відсутності грошових коштів, є прерогативою державного виконавця. А отже, заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, не мають зв'язку із предметом позовної вимоги, є неспіврозмірними із заявленими вимогами, і накладання арешту на транспортні засоби у цій справі, не буде виконувати забезпечувальну функцію виконання рішення суду в розумінні ст. 66 та ст. 67 ГПК України.

За таких обставин, в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовити.

Інформацію про дату та час розгляду справи можна отримати за електронною адресою суду: http://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz\

Суддя ОСОБА_1