Ухвала

від 23.11.2017 по справі 913/846/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 листопада 2017 року Справа № 913/846/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівПопікової О.В. Євсікова О.О., Кролевець О.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області на ухвалуГосподарського суду Луганської області від 12.06.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі№ 913/846/16 Господарського суду Луганської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", доВідділу освіти Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області простягнення 139 786,24грн. орган виконання судового рішенняУправління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області

ВСТАНОВИВ:

Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 913/846/16. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надіслання її копії іншій стороні у справі.

Згідно з частиною 1 статті 111-1 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у застосуванні пункту 3 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до частини 2 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт), визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 .

Пунктом 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 року роз'яснено про те, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, згідно з яким відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису.

Разом з тим, відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. N 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Проте всупереч зазначених вимог, у доданій до касаційної скарги ксерокопії фіскальних чеків № 1689, № 1690 та № 1691 від 03.10.2017 на штампі "Згідно з оригіналом" зазначений тільки підпис, без зазначення посади особи, яка засвідчує ксерокопію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення ксерокопії.

За таких обставин, ксерокопії фіскальних чеків № 1689, № 1690 та № 1691 від 03.10.2017 не відповідають вимогам, що ставляться до письмових доказів, встановлених у статті 36 Господарського процесуального кодексу України та у п. 5.27 вказаного стандарту, відтак суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги статті 111-1 Господарського процесуального кодексу України щодо надсилання сторонам у справі копії касаційної скарги та представлення відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 110 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Оскаржувана постанова Донецького апеляційного господарського суду була прийнята 12.09.2017, двадцятиденний строк на оскарження якої закінчився 02.10.2017. Разом з тим, заявник направив касаційну скаргу поштою на адресу Донецького апеляційного господарського суду 03.10.2017 ., про що свідчить відбиток штампу відділення поштового зв'язку на конверті, тобто заявник звернувся з касаційною скаргою поза межами двадцятиденного строку визначеного процесуальним законодавством.

Клопотання про відновлення процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, скаржником заявлено не було.

Пунктом 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Відповідно до частини 3 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтею 86, пунктами 3, 5 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Попаснянському районі Луганської області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 12.06.2017 та на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.09.2017 у справі № 913/846/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець