Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/15305/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2017Справа №910/15305/17 За позовом Державної екологічної інспекції у Полтавській області

до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "НТВК "Україна"

про стягнення 97 939,99 грн.

Суддя О.М.Ярмак

представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Ашмінець І.В. за дов.

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державної екологічної інспекції у Полтавській області до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення 97 939,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/15305/17 та призначено до розгляду на 10.10.2017.

03.10.2017 до суду надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 05.10.2017 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

03.10.2017 до суду надійшли письмові пояснення позивача по справі.

03.10.2017 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву.

05.10.2017 до суду від відповідача надійшла заява про залучення до участі у справі ТОВ "НТВК "Україна" (код ЄДРПОУ 32300782, адреса: 62461, Харківська обл., м.Південне, вул.Радянська, 66) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

У судовому засіданні 10.10.2017 представник відповідача подав документи по справі та підтримав клопотання про залучення третьої особи, подав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 10.10.2017 залучено до участі у справі ТОВ "НТВК "Україна" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відповідно до ст. 27 ГПК України, продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.11.2017.

10.11.2017 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

10.11.2017 через канцелярію суду позивачем подане клопотання № 4098/0114/02-15 від 03.11.2017 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 13.11.2017 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 14.11.2017 оголошувалась перерва до 16.11.2017 на підставі ст.77 ГПК України.

У судове засідання 16.11.2017 представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Третя особа письмових пояснень на позов не надала, свого представника у засідання суду не направила, про дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином.

У судовому засіданні 16.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією у Полтавській області проведено перевірку щодо додержання вимог чинного природоохоронного законодавства в діяльності ПАТ Укргазвидобування , зокрема, його філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування (Яблунівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), Гадяцький цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), Солохівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), м.Полтава, вул.Фрунзе, 173.

Відповідно до преамбули Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі - Закон) охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Відповідно до вимог ст. 66 Конституції України кожен, хто заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу, повинен відшкодувати шкоду в повному обсязі.

Статтею 34 Закону встановлено, що завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

У відповідності до ст. 28 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", державний контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.

Згідно ч. 1 ст.20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря.

Матеріалами справи встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Полтавській області на підставі наказу № 276/01-03 від 26.11.2015 та направлення на перевірку від 26.11.2015, у період з 01.12.2015 по 21.12.2015 було проведено перевірку філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування (Яблунівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), Гадяцький цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), Солохівський цех з видобутку нафти, газу і конденсату (нафто газопромисел), яка знаходиться за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе, 173 на відповідність, дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

З Акту перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 271/01-01-14 від 21.12.2015 вбачається, що ГПУ Полтавагазвидобування здійснювалися наднормативні викиди у 2014 року стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин Більської УКПНГ за адресою: Полтавська обл., Котелевський р-н за відсутності дозволу на викиди в порушення вимог Законів України "Про охорону атмосферного повітря" "Про охорону навколишнього природного середовища".

Відповідачем надано Державній екологічній інспекції у Полтавській області заперечення № 25-11996 від 25.12.2015 щодо акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами філії ГПУ Полтавагазвидобування ПАТ Укргазвидобування № 271-01-01-14 від 21.12.2015

12.06.2016 Державна екологічна інспекція у Полтавській області звернулась з претензією № 101/02-08 до Філії Газопромислового управління Полтавагазвидобування ПАТ Укргазвидобування з вимогою відшкодувати збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, заподіяного державі ГПУ Полтавагазвидобування (Більська УКПНГ) у сумі 97 939,99 грн.

Проте, відповідач в добровільному порядку збитки не відшкодував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом щодо стягнення 97 939,99 грн. збитків, спричинених викидом забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел без спеціального дозволу за фактом перевірки Державної екологічної інспекції у Полтавській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря протягом 2014 року за відсутності відповідного дозволу, що зафіксовано Актом перевірки № 271/01-01/14 від 21.12.2015, суперечить вимогам ст.ст. 10, 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря та покладає обов'язок відповідача відшкодувати завдану державі шкоду у заявленому розмірі відповідно до ст.ст. 34, 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст. 1166 ЦК України.

Відповідач заперечуючи проти позову у відзиві на позовну заяву вказує, що оскільки планова перевірки проводилась позивачем з 01.12.2015 по 21.12.2015 і на момент перевірки відповідачем вже був отриманий дозвіл, нарахування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за 2014 рік вважає таким, що суперечить Методиці розрахунків розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів в атмосферне повітря (в редакції чинній до 28.12.2016), відповідно до п.3.11 якої, факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, тобто зазначає про невірне нарахування. Пояснює, що відсутність спеціального дозволу сталося з вини його контрагента, який мав надавати послуги з проведення інвентаризації джерел викидів, оформлення відповідних документів на отримання дозволу, що ним здійснено не було, натомість відповідач у 2014 році належно сплачував екологічний податок по об'єктах господарської діяльності.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання.

Матеріалами справи встановлено, що Більська УКПНГ - підрозділ Філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування здійснювала господарську діяльність у 2014 році за участю джерел забруднення без спеціального дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що було виявлено перевіркою Державною екологічною інспекцією та зафіксовано в акті перевірки № 271/01-01-14 від 21.12.2015.

У процесі перевірки був наданий дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5322280400-4 від 17.07.2015 по об'єкту ГПУ Полтавагазвидобування - Більська УКПНГ, проте попередній дозвіл № 5321387200-3 закінчився 29.12.2013.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Частиною 4 статті 68 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто, за змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір шкоди, завданої протиправною поведінкою, факт порушення відповідачем законодавства та причинний зв'язок між цим порушенням і завданою шкодою навколишньому середовищу. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суд встановив факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявився у забрудненні атмосферного повітря у 2014 році без отримання відповідного дозволу, що підтверджено актом перевірки та не заперечується самим відповідачем.

Встановлено судом і наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у здійсненні викидів без дозволу; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою (спричинення державі збитків), вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Розрахунок збитків, завданих відповідачем у заявленому розмірі 97 939,99 грн. здійснений інспектором Держекоінспекції у Полтавській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від 10.12.2008 №639, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища (далі - Методика), розрахунковим методом.

Листом Головного управління статистики у Полтавській області від 15.01.2016 № 11-113/15 (відповідь на запит позивача № 103/01-14/05-05-17 від 12.01.2016) надано інформацію про викиди забруднюючих речовин та парникових газів у атмосферне повітря від Філії Газопромислове управління Полтавагазвидобування Публічного акціонерного товариства Укргазвидобування за даними форми 2- ТП(повітря) (річна) Звіт про охорону атмосферного повітря за 2014 рік, зокрема по Більській УКПНГ з зазначенням кодів забруднюючих речовин та масою наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (тон) у 2014 році.

Відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що підставою нарахування Держекоінспекцією завданих збитків став не сам факт понаднормового викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а здійснення таких викидів без відповідного дозволу. Вказана обставина правомірно розцінена контролюючим органом як понаднормові викиди.

Згідно п.3.11 Методики, розрахунок розмірів відшкодування збитків час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу.

Зі змісту норм названої Методики та наведених норм природоохоронного законодавства вбачається, що в пункті 3.11 цього акта визначається момент початку правопорушення, що виявлений перевіркою, а не момент, з якого нараховуються збитки (Лист Вищого господарського суду № 01-06/20/2014 від 14.01.2014 Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків)..

Отже, оскільки Товариством здійснювалися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності дозволу, посилання відповідача на пункт 3.11 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків як на підставу для відмови в позові є безпідставним, а збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу (постанова Вищого господарського суду України від 11.07.2012 № 5002-34/5511-2011), тобто за 2014 рік, як вірно розраховано позивачем.

Викладені обставини свідчать про наявність всіх елементів складу правопорушення, що має наслідком відповідальність у вигляді стягнення збитків, а відтак свідчить про правомірність та обґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідач всупереч ст. 33 ГПК України доказів на спростування вказаних обставин не надав, належними засобами доказування факт завдання збитків на заявлену суму та відсутність обов'язку їх оплати не довів.

Посилання відповідача на неотримання відповідного дозволу через неналежне виконання договірних відносин ТОВ"НТВК "Україна", а також добросовісну сплату відповідачем екологічного податку у 2014 році не приймається судом в якості доказом відсутності вини у завданих збитках.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул. КУдрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь державного бюджету збитків у розмірі 97 939 (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот тридцять девять) грн. 99 коп. на розрахунковий рахунок 33112331700210, Котилевське Ук/с. Більськ/24062100, код ЄДРПОУ 37301948, МФО 831019 для зарахування надходжень по коду бюджетної класифікації 24062100 Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності , символ звітності 331 в установі - Головне управління Державної казначейської служби у Полтавській області.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м.Київ, вул. КУдрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь Державної екологічної інспекції у Полтавській області (36014, м.Полтава, вул..Зигіна, 1, код ЄДРПОУ 38019348) 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 23.11.2017

Суддя О.М. Ярмак