Рішення

від 16.11.2017 по справі 910/15753/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.2017Справа №910/15753/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15753/17

за позовом фермерського господарства Княжиця м. Татарбунари Татарбунарського району Одеської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю Деметра 25 , м. Київ,

про стягнення 90 435,08 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фермерське господарство Княжиця (далі - Господарство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Деметра 25 (далі - Товариство) про стягнення з відповідача 90 435,08 грн. боргу, що утворився у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки мінеральних добрив від 18.07.2017 №ДМ-00011287 (далі - Договір), укладеного Господарством та Товариством.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 10.10.2017.

05.10.2017 Господарство подало суду клопотання про проведення судових засідань у режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у задоволенні клопотання Господарства про проведення судових засідань у справі №910/15753/17 в режимі відеоконференції відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 було відкладено розгляд справи на 10.10.2017 у зв'язку з неявкою представників сторін.

06.11.2017 позивач подав письмові пояснення по суті спору та позовні вимоги підтримав повністю.

Представники сторін у судове засідання 16.11.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили; вимоги ухвали суду відповідач не виконав, відзив на позов не подав.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті такої ухвали та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, до суду повернуто конверт з адреси Товариства з відміткою відділення поштового зв'язку за закінченням встановленого строку зберігання .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 16.11.2017 за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України; далі - ГПК України).

У судовому засіданні 16.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.07.2017 Господарством (замовник) і Товариством (виконавець) укладено Договір, за умовами якого:

- постачальник зобов'язується передати у встановлені Договором строки мінеральні добрива (далі - товар) у власність покупця для використання у підприємницькій діяльності, а покупець прийняти товар та оплатити його вартість за цінами на умовах, визначених Договором (пункт 1.1 Договору);

- постачальник зобов'язується поставити покупцю товар належної якості, зазначений у додатках (специфікаціях) Договору, вільний від будь-яких прав та вимог третіх осіб протягом строку дії Договору та на умовах поставки, визначених Договором (пункт 5.1 Договору) ;

- покупець здійснює оплату наданих послуг не пізніше двох банківських днів з дня отримання відповідного рахунку постачальника, якщо інше не передбачено Договором або додатками чи додатковими угодами (пункт 6.3 Договору);

- Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але в будь-кому випадку до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (пункт 7.1 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від відповідача - керівником Нечитайлом О.Ф., який діяв на підставі статуту, та від позивача - головою Щеглаковим М.В., який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками сторін.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним, не розірвано.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру від 18.07.2017 № ДМ-0001287 на суму 301 450,08 грн.

Позивач на виконання умов Договору перерахував відповідачу оплату за товар у сумі 90 435,08 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.07.2017 №50.

Товариство належним чином умови Договору не виконало; Господарством були взяті на себе зобов'язання та проведено оплату відповідно до умов Договору; проте товар обумовлений в Договорі так і не був поставлений та переданий у власність покупця.

Отже, позивачем не було отримано товар на загальну суму 90 435,08 грн.; доказів протилежного суду не подано.

Згідно з частиною другою статті 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, враховуючи, що відповідачем не поставлено позивачу визначений Договором товар, попередня оплата за непоставлений товар має бути повернута позивачу, а тому позовні вимоги щодо стягнення 90 435,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з пунктом 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Деметра 25 (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, 9Б ; ідентифікаційний код: 34465980) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь фермерського господарства Княжиця (68100, Одеська область, Татарбунарський район, місто Татарбунари, вул. Степова, 13; ідентифікаційний код 36714225): 90 345 (дев'яносто тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 08 коп. боргу та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 22.11.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук