Рішення

від 20.11.2017 по справі 914/1997/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2017р. Справа № 914/1997/17

За позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Ямельня

до відповідача : Товариств з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка , с.Кам'янобрід

про стягнення 94 817, 48 грн.

Суддя Березяк Н.Є

Секретар судового засідання Кравець О.І.

В судове засідання з'явились:

від позивача : ОСОБА_2 - представник

від відповідача : не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області подано позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Золота перепілочка про стягнення 94.817, 48 грн. (з яких: 73.108,50 грн. - основний борг, 5.459,90 грн. - пеня, 13.093,62 грн. - інфляційні втрати, 3.155,46 грн. - три проценти річних).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2017 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 30.10.2017.

В зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2017 розгляд справи відкладено на 20.11.2017р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих усних поясненнях. В обґрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач у порушення умов Договору купівлі-продажу №2 від 05.02.2016 не оплатив у повному обсязі вартості отриманого товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 73108,50 грн., яку просить стягнути з відповідача.

В судове засідання 20.11.2017 року представник відповідача повторно не з'явився, причин неприбуття не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, ухвалами суду, які надсилались йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Відповідач не скористувався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними доказами доданими до справи.

В судовому засіданні 20.11.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Між сторонами у справі був укладений Договір купівлі-продажу №2 від 05.02.2016 (надалі - Договір). За умовами цього Договору Продавець (позивач у справі) зобов'язується передати, а Покупець (відповідач у справі) прийняти та оплатити на умовах і терміни , визначені в Договорі, товар - корми для тварин. (п. 1.1. Договору).

Відповідно до розділу 2 Договору кількість і вартість товару визначається сторонами по домовленості. Товар, що є предметом Договору поставляється Покупцю в кількості, згідно заявок Покупця. Ціна товару визначається виписаними накладними або виставленими рахунками.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений Товар проводяться на умовах відтермінування (21 календарний день) в безготівковій або готівковій формі, згідно відвантаженої накладної.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, передбачений п. 4.1. Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день протермінування.

Так, на виконання вказаних умов позивачем поставлено, а відповідачем отримано Товар на загальну суму 176 413,50 грн., що підтверджується видатковими накладними: №ПІ-0000006 від 05.02.2016 на суму 18 280,00 грн., №ПІ-0000009 від 12.02.2016 на суму 17 549,00 грн., №ПІ-0000012 від 20.02.2016 на суму 5 484,00 грн., №ПІ-0000013 від 22.02.2016 на суму 16 938,00 грн., №ПІ-0000014 від 27.02.2016 на суму 5 410,75 грн., №ПІ-0000017 від 04.03.2016 на суму 23 525,00 грн., №ПІ-0000019 від 12.03.2016 на суму 14 651,75 грн., №ПІ-0000023 від 19.03.2016 на суму 5 646,00 грн., №ПІ-0000024 від 22.03.2016 на суму 17 340,00 грн., №ПІ-0000028 від 29.03.2016 на суму 21 195,00 грн., №ПІ-0000030 від 30.03.2016 на суму 13 069,50 грн., №ПІ-0000037 від 31.03.2016 на суму 17 324,50 грн.

Кореспондуючий обов'язок з оплати відповідач виконав частково в розмірі 103 305,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями банківський виписок позивача.

Станом на 25.09.2017 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 73108,50 грн.

За порушення строків оплати товару у відповідності до ст..625 ГПК України позивачем нараховані 13093,62 грн. інфляційних втрат, 3 155,46 грн. три відсотки річних та відповідно до п.4.2 Договору нарахована пеня в розмірі 5 459,90 грн. , які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1 та третьої особи суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу товару на підставі Договору в силу пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 610, частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з п. 4.1. Договору розрахунки за поставлений Товар проводяться на умовах відтермінування (21 календарний день) в безготівковій або готівковій формі, згідно відвантаженої накладної.

Так, судом встановлено, що позивачем виконано зобов'язання за умовами Договору, а відповідачем їх прийнято. Кореспондуючий обов'язок з оплати переданого товару відповідач виконав частково, відтак вимоги позивача щодо стягнення 73108,50 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 13 093,62 грн. - інфляційних втрат та 3 155,46 грн. - трьох процентів річних, з урахуванням положень постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , вказує, що такі є вірними, а тому позивні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Частинами першою і третьою статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 4.2. Договору передбачено, що у випадку порушення термінів оплати, передбачений п. 4.1. Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день протермінування.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення пені за обраний ним період, зазначає що вимови про стягнення 5 459,90 грн. - пені є підставними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції №18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, позов не заперечив, не подав суду докази оплати вартості поставленого товару станом на день розгляду справи, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 , 4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Золота Перепілочка (81074, Львівська область, Яворівський район, село Кам'янобрід, будинок 4, ідентифікаційний код 37288938) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер НОМЕР_1) 73 108,50 грн. - заборгованості за поставлений товар, 13 093,62грн - інфляційних втрат, 3 155,46 грн. - три проценти річних, 5 459,90 грн. - пені та 1600,00 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3.Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 23.11.2017 року.

Суддя Березяк Н.Є.