Рішення

від 13.11.2017 по справі 922/3348/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2017 р.Справа № 922/3348/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Кучко А.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна кераміка", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс", м. Харків про стягнення 39149,97 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №01/1603-2017 від 16.03.2017;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка", м. Київ (позивач) 02.10.2017 звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс", м. Харків про стягнення 39149,97 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором поставки № 38 від 03.03.2017 р. в частині своєчасного постачання товару. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.10.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №922/3348/17 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.10.2017 об 11:40.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.10.2017 задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та розгляд справи відкладено на 13.11.2017 о 10:00год., відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

Судове засідання 13.11.2017 проводиться в режимі відеоконференції в порядку ст.74-1 ГПК України. Запис відеоконференції здійснюється на диск № DVDX-00582.

Позивач в судове засідання 13.11.2017 з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 13.11.2017 не з'явився, ухвала господарського суду Харківської області від 23.10.2017, яка була направлена на адресу відповідача, повернулась з довідкою поштового відділення: "через не запит".

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

У судовому засіданні 13.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду даної справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

03.03.2017 року між позивачем - Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (покупець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" постачальник) було укладено Договір поставки № 38 (далі - Договір) 9т.с. І а.с. 13-16), відповідно до умов п. 1.1. якого, постачальник зобов'язався передати у власність позивача (покупця) Товар, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити його у порядку і на умовах Договору. Номенклатура, кількість та вартість Товару вказуються у Специфікації.

На виконання умов вищезазначеного Договору, сторони склали та підписали Специфікацію, сума якої, як і сума Договору склала 205275,00 грн. (т.с. І а.с. 17).

Згідно з умовами п. 3.2. Договору перший платіж 50 % від суми, зазначеної в Специфікації, здійснюється шляхом передплати, наступні 50 % сплачуються протягом 5 банківських днів після письмового повідомлення про те. що обладнання знаходиться на складі постачальника і готове до відвантаження покупцю. Письмове повідомлення може бути у вигляді рекомендованого листа, письмового повідомлення, переданого за допомогою факсу.

Відповідно до умов п. 4.4. Договору, сторони погодили та встановили, що строк поставки Товару складає 30 календарних днів з моменту надходження першої частини попередньої оплати, яка складає 102637,50 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Так, на виконання своїх зобов'язань за Договором, позивач (покупець) 15.03.2017 р. здійснив оплату, на користь відповідача постачальника, у сумі авансового платежу в розмірі 102637,50 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення № 129 від 15.03.2017 р. (т.с. І а.с. 22).

Таким чином, з огляду на здійснену позивачем оплату авансового платежу, яка відбулась 15.03.2017, строк поставки Товару, який становить 30 календарних днів, у відповідності до умов п. 4.4. Договору - до 04.2017 р.

Однак, позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує про те, що незважаючи на те, що останній керуючись принципом партнерства здійснив додаткові авансові платежі у розмірі 30791,25 грн., про що посилається на наявне платіжне доручення № 241 від 31.03.2017 та 30000 грн., про що посилається на наявне платіжне доручення № 376 від 14.04.2017 р., відповідач у порушення умов Договору в частині строків поставки товару, здійснив поставку Товару із порушенням строків наступним чином: 03.04.2017 року поставив товар на суму 26 250,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 1 від 03.04.2017 р.; 26.04.2017 р. поставив товар на суму 40950,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № 4 від 26.04.2017 р.; 30.06.2017 р. поставив товар на суму 54600,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 6 від 30.06.2017 р.; та 26.07.2017 року здійснив поставку товару на суму 83475,00 грн., згідно видаткової накладної № 7 від 26.07.2017 р., яка також наявна в матеріалах справи (т.с. І а.с. 18-21).

Враховуючи вищевикладені обставини, позивачем наголошено про те, що у наслідок порушення відповідачем умов Договору в частині строків поставки Товару, підприємство позивача понесло збитки у великих розмірах, оскільки недопоставлення Товару (роликів з футеруванням) призвело до невчасного запущення виробничої лінії, що, у свою чергу призвело до негативних наслідків та збитків на підприємстві позивача.

Відповідно до умов п. 8.2. Договору, сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної поставки Товару з вини постачальника він сплачує покупцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від суми вартості невчасно поставленого Товару за кожен день прострочення. У разі, якщо прострочення поставки Товару буде тривати понад 10 (десять) календарних днів від погодженої дати поставки. Покупець має право додатково вимагати від постачальника оплати штрафу у розмірі 10 % від загальної ціни Товару. За кожні наступні 10 (десять) календарних днів покупець має право додатково вимагати від Постачальника оплати штрафу у розмірі 5 % від загальної ціни Товару.

За таких обставин у відповідача виник обов'язок щодо сплати позивачеві неустойки та штрафу, що передбачені умовами укладеного між сторонами договору.

Таким чином, враховуючи порушення відповідачем (постачальником) умов Договору в частині строків поставки Товару, позивачем (покупець) керуючись погодженими сторонами умовами п. 8.2. Договору позивачем нарахована постачальнику штрафні санкції у вигляді неустойки, які за розрахунком позивача склала 9149,97 грн.

Крім того, умовами п. 8.2. Договору сторони передбачили та встановили, що за порушення строків поставки більше ніж на 10 календарних днів передбачено штраф у розмірі 10 % від вартості Товару та 5 % від його вартості за кожні наступні к.д. прострочення. Таким чином, за перші 10 календарні дні Покупець нараховував Постачальнику штраф розмірі 10 % та штраф у розмірі 5 % за кожні наступні 10 календарні дні прострочення. За розрахунком позивача, сума штрафу складає 71846,25 грн.

28.07.2017 року позивачем направлено на адресу відповідача ОСОБА_2 за вих. №143 про сплату штрафу та неустойки за порушення умов Договору в розмірі 80996,22 грн. (т.с. І а.с. 23-26).

02.08.2017 року позивачем направлено відповідачу ОСОБА_3 про зарахування зустрічних однорідних вимог за вих. №146, відповідно до якої зобов'язання за Договором та Специфікації позивача перед відповідачем у сумі 41846, 25 грн. припиняється (розрахунок за отриманий Товар), а зобов'язання постачальника перед покупцем про сплату штрафних санкцій зменшується на дану суму та становить 39149,97 грн.

Таким чином, розмір неустойки та штрафу за порушення відповідачем умов Договору за розрахунком позивача склав 39149,97 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що позивачем до стягнення сума неустойки та штрафу в повному обсязі відповідає умовам укладеного між сторонами договору та чинному законодавству.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Під час розгляду даної господарської справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин або на підтвердження факту належного виконання зобов'язань за Договором поставки №38 від 03.03.17, як і не подано доказів сплати на користь позивача обумовленої договором неустойки та штрафу.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази позивача, господарський суд, оцінюючи їх за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 39149,97 грн. штрафних санкцій (неустойка та штраф).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у даній справі, що складаються зі сплати судового збору, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Машліт Плюс" (61089, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 41182191) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" (02002, м. Київ, вул. Микільсько - Слобідська, 2/Б, код ЄДРПОУ 21129873) - 39149,97 грн. штрафних санкцій та 1600,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2017 р.

Суддя ОСОБА_4