Постанова

від 20.11.2017 по справі 910/13253/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2017 р. Справа№ 910/13253/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Ткаченка Б.О.

Зубець Л.П.

за участю представників:

від позивача - Лантух Є.С., довіреність №б/н від 28.12.2016;

від відповідача - Кухарська Ю.М., довіреність №б/н від 22.08.2017,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/13253/17 (суддя Демидов В.О.) за позовом публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" про стягнення 194 454, 26 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" про стягнення 194 454, 26 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/13253/17 позов задоволено повністю.

При задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем факту порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині повернення залишку гарантійного платежу в розмірі 194 454, 26 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/13253/17 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 177 789,95 грн.

Також, скаржник вказує на невідповідність сум залишку гарантійного платежу, вказаних у актах звіряння розрахунків та вимогах позивача, що були надіслані відповідачу.

У судовому засіданні 20.11.2017 року представник апелянта - відповідача у справі, підтримав вимоги за апеляційною скаргою та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" (далі - орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" (далі -орендодавець) 20.02.2013 було укладено договір оренди нерухомого майна №20-02/13 (далі - договір), відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в оренду частину нежитлових приміщень, загальною площею 1 188,95 кв.м., за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 28 В.

Відповідно до акту приймання-передачі об'єкту оренди від 21.02.2013, підписаного сторонами та скріпленого печатками товариств, орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування об'єкт оренди.

Згідно з п.п. 1.1 п. 1 додаткового договору №1 від 19.02.2014 до договору оренди строк оренди за договором оренди становить 35 календарних місяців.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди, з метою забезпечення виконання взятих орендарем на себе за цим договором зобов'язань, орендар до 28.02.2013 включно зобов'язаний сплатити орендодавцю гарантійний платіж за повний останній календарний місяць оренди у сумі 95 870,00 грн., крім того ПДВ 20% у сумі 19 174,00 грн., загальна сума становить 115 044,00 грн.

За умовами п. 9.2 договору оренди інші календарні місяці оренди, орендна плата за які не входить до гарантійного платежу, оплачується орендарем в порядку, визначеному цим договором.

На виконання умов п. 9.1 ст. 9 договору оренди, позивачем 26.02.2013 було здійснено сплату гарантійного платежу у розмірі 115 044 грн., що підтверджується платіжним дорученням №365449 від 26.02.2013 на суму 115 044,00 грн. (а.с.60).

Відповідно до п. 1.3 додаткового договору №1, пункт 9.1 договору оренди було викладено в новій редакції: "З метою забезпечення виконання взятих орендарем на себе за цим договором зобов'язань, орендар до 28.02.2014 включно зобов'язаний сплатити орендодавцю гарантійний платіж за повний останній календарний місяць оренди у сумі 232 738,33 грн., крім того ПДВ 20% у сумі 46 547,67 грн., загальна сума становить 279 286,00 грн.

За умовами п. 2 додаткового договору №1, на виконання п. 1.3 додаткового договору №1 у термін до 28.02.2014 включно орендар зобов'язаний безготівковим шляхом перерахувати на поточний рахунок орендодавця, а орендодавець зобов'язаний прийняти суму грошових коштів, що дорівнює різниці між розміром сплаченого гарантійного платежу за договором та розміром гарантійного платежу, зафіксованим у п. 1.3 додаткового договору №1, яка становить 136 868,33 грн., крім того ПДВ 20% - 27 373,67 грн., загальна сума 164 242,00 грн.

На виконання умов п. 2 додаткового договору №1, позивачем було здійснено сплату гарантійного платежу у розмірі 164 242,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №609848 від 29.05.2014 на суму 164 242,00 грн. (а.с.61).

Таким чином, позивачем було здійснено сплату гарантійного платежу за договором оренди в загальній сумі 279 286,00 грн.

В подальшому, у відповідності до положень додаткового договору №10 від 31.12.2014, додаткового договору №11 від 31.03.2015, додаткового договору №12 від 01.04.2015 до договору оренди, укладених між сторонами, орендодавцем було здійснено зарахування частини гарантійного платежу в сумі 84 831,74 грн. як оплату орендної плати та компенсацію за спожиті комунальні послуги за договором оренди.

Таким чином, залишок гарантійного платежу становить 194 454,26 грн.

Відповідно до п. 14.1 ст. 14 договору оренди, цей договір набирає чинності з 20.02.2013 і діє до моменту закінчення строку оренди згідно з п. 6.3 цього договору та моменту остаточного виконання сторонами всіх договірних зобов'язань.

Згідно з п. 6.3 ст. 6 договору оренди, строк оренди закінчується з моменту підписання уповноваженими згідно з чинним законодавством України представниками сторін і скріплення печатками сторін акту повернення об'єкту оренди у 2 примірниках в порядку та на умовах, визначних даним договором, або у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

В подальшому сторонами було підписано акти повернення частини об'єкту оренди, за якими позивач повернув відповідачу орендовані приміщення, а саме 31.10.2014 - площею 114,45 кв.м., 17.11.2014 - площею 458,90 кв.м., 30.11.2014 - площею 600,7 кв.м., 31.03.2015 - 14,90 кв.м., 01.04.2015 - 9,40 кв.м.

Публічним акціонерним товариством "ТЕРРА БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" 23.12.2015 був підписаний і скріплений печатками сторін акт повернення об'єкту оренди, складений у відповідності з договором оренди нерухомого майна №20-02/13 від 20.02.2013 з додатковими договорами, актами, додатками, що є його невід'ємними частинами, відповідно до якого позивач повністю повернув відповідачу об'єкти оренди.

Отже, у зв'язку із підписанням і скріпленням печатками сторін акту повернення об'єкту оренди до договору оренди від 23.12.2015, строк дії договору оренди закінчився 23.12.2015.

За умовами абз. 2 п. 9.4 ст. 9 договору оренди визначено, що у випадку належного виконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором сума гарантійного платежу повністю повертається безготівковим шляхом орендарю шляхом перерахування на рахунок, повідомлений орендарем орендодавцю додатково.

Позивач листом від 23.02.2016 №23.02.2016/1-Вих повідомив відповідача про необхідність повернення залишку гарантійного платежу у розмірі 194 454,26 грн., в якому також було зазначено рахунок для перерахування коштів.

Листом від 03.03.2016 №008 відповідач повідомив позивача, що сума гарантійного платежу була перерахована та зберігалася на поточному рахунку відповідача, відкритому у ПАТ "ТЕРРА БАНК" (орендаря), проте оскільки останній перебуває у стані ліквідації, орендодавець може повернути йому суму гарантованого платежу тільки за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у порядку задоволення вимог кредиторів. З огляду на вказане, на враховуючи, що орендодавець не має інших коштів, ніж ті, що орендар заблокував на його поточному рахунку, відкритому у ПАТ "ТЕРРА БАНК", відповідач просив вирішити питання оплати залишку гарантійного платежу за рахунок грошових коштів, розміщених на його поточному рахунку у ПАТ "ТЕРРА БАНК".

Враховуючи те, що відповідачем залишок гарантійного платежу у розмірі 194 454,26 грн. позивачу повернуто не було, ПАТ "ТЕРРА БАНК" звернулося до суду з даним позовом.

Судом першої інстанції вказані вимоги задоволено повністю.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо задоволення позову, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалося, 23.12.2015 сторонами був підписаний та скріплений печатками акт повернення об'єкту оренди, відповідно до якого позивач повністю повернув відповідачу об'єкти оренди.

Отже, у зв'язку із підписанням і скріпленням печатками сторін акту повернення об'єкту оренди до договору оренди від 23.12.2015, строк дії договору оренди закінчився 23.12.2015.

За умовами абз. 2 п. 9.4 ст. 9 договору оренди визначено, що у випадку належного виконання орендарем грошових зобов'язань за цим договором сума гарантійного платежу повністю повертається безготівковим шляхом орендарю шляхом перерахування на рахунок, повідомлений орендарем орендодавцю додатково.

Отже, у позивача виникло право на отримання (повернення) гарантійного платежу у розмірі 194 454,26 грн., про що було повідомлено відповідача листом від 23.02.2016 №23.02.2016/1-Вих, в якому також було зазначено рахунок для перерахування коштів.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Обставини невиконання відповідачем зобов'язання із повернення суми залишку гарантійного платежу у розмірі 194 454,26 грн. підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються відповідачем.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими.

Доводи апелянта про невідповідність сум залишку гарантійного платежу, вказаних у актах звіряння розрахунків та вимогах позивача, що були надіслані відповідачу, підставою для відмови у задоволенні позову бути не можуть.

Так, у матеріалах даної справи акти звіряння розрахунків, які були б підписані відповідачем відсутні.

Щодо невідповідності сум, вказаних у вимогах позивача, сумі, що була заявлена до стягнення, слід зазначити, що вказана обставина не свідчить про недоведеність позовних вимог саме у заявленій до стягнення суми.

Позивачем доведено розмір суми, що була зарахована сторонами як оплата орендної плати та компенсація за спожиті комунальні послуги за договором оренди.

Таким чином, позивачем було вірно визначено розмір неповернутого відповідачем залишку гарантійного платежу.

Також, підлягають відхиленню доводи апелянта про проведення між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 177 789,95 грн.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Тобто, для зарахування зустрічних однорідних вимог необхідно, щоб сторони одночасно брали участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор в одному зобов'язанні повинен бути боржником в іншому зобов'язанні. Зарахування можливе у разі однорідності вимог. Однорідність вимоги визначається однорідністю підстав виникнення зобов'язань, які зараховуються, оскільки зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Також, з аналізу норм чинного законодавства вбачається, що припинення зобов'язання зарахуванням означає відсутність предмета спору за умови, якщо між сторонами не залишилося спірних (неврегульованих) питань.

Відповідачем 12.03.2016 року за вих. № 008 (а.с. 48, 49, 50) направлено позивачу листа, в якому товариство з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" просило вирішити питання оплати залишку гарантійного платежу за рахунок грошових коштів, розміщених на його поточному рахунку у ПАТ "ТЕРРА БАНК", в сумі 177 789,95 грн.

Позивач заперечує проведення зарахування на вказану суму.

Відповідачем в свою чергу не доведено того, що між сторонами не залишилося спірних (неврегульованих) питань.

Крім цього, у вказаному листі міститься лише пропозиція оплати залишку гарантійного платежу за рахунок грошових коштів, розміщених на його поточному рахунку у ПАТ "ТЕРРА БАНК".

Доказів того, що вказана пропозиція була прийнята позивачем, до суду не надано.

Також, судом враховується наступне.

Постановою Правління Національного банку України від 21.08 2014 року №518 "Про внесення Публічною акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" до категорії неплатоспроможних ПАТ "ТЕРРА БАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2014 №72 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" (далі - Рішення) було вирішено розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 22.08.2014р.

На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 122 від 20.11.2014 року та наказу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.11.2014 року № 232 було продовжено здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "ТЕРРА БАНК" на один місяць до 22.12.2014 року включно та продовжено повноваження уповноваженої особи на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "ТЕРРА БАНК" Ірклієнка Юрія Петровича на один місяць до 22.12.2014 року.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 23.12.2014 № 831 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ТЕРРА БАНК" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 24.12.2014 № 159 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ТЕРРА БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "ТЕРРА БАНК" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 рік з 24.12.2014 по 23.12.2015 включно.

Наразі, процедуру ліквідації продовжено до 23.12.2017.

Відповідач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" із заявою про включення його до реєстру кредиторів ПАТ "ТЕРРА БАНК" в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 21 квітня 2015 прийнято рішення про затвердження Реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ "ТЕРРА БАНК". Відповідно до затвердженого Реєстру за вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" акцептовано суму 177 789,95 грн. та визначено черговість її задоволення - 7 черга (а.с.130).

Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", є спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у зв'язку із виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Згідно п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (у редакції чинній на час направлення листа від 03.03.2016) з дня початку процедури ліквідації банку: забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов'язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Отже, здійснення зарахування при ліквідації у спірній ситуації є неможливим.

У будь-якому разі в період здійснення ліквідаційної процедури банку задоволення вимог третьої особи має здійснюватися в порядку задоволення вимог кредиторів до банку та черговості, передбачених ст. 52 Закону, що унеможливлює індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора позачергово, зокрема шляхом проведення зарахування вимог.

Так, згідно ст.45 вказаного Закону протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.

Як вже вказувалося, відповідач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "ТЕРРА БАНК" із заявою про включення його до реєстру кредиторів ПАТ "ТЕРРА БАНК" в порядку передбаченому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до затвердженого Реєстру за вимогами товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" акцептовано суму 177 789,95 грн. та визначено черговість її задоволення - 7 черга (а.с.130).

Отже, відповідач скористався своїм правом на задоволення своїх вимог на суму 177 789,95 грн.

Таким чином, проведення зарахування є неможливим також з огляду на акцептування банком вимоги відповідача на суму 177 789,95 грн.

З огляду на все вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Хадсон Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/13253/17 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи 910/13253/17 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді Б.О. Ткаченко

Л.П. Зубець