Постанова

від 22.11.2017 по справі 910/12464/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2017 р. Справа№ 910/12464/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Мальченко А.О.

Дикунської С.Я.

за участю секретаря судового засідання Костяк В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №1091/12 від 12.10.2017 (вх. №09-08.1/8999/17 від 31.10.2017) Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017

у справі №910/12464/17 (суддя - Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр

до Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал

про стягнення 4 548 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Рудюк В.В., довіреність б/н від 14.06.2017

від відповідача - Герасименко І.В., довіреність №527 від 02.10.2017

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр (позивач у справі) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал (відповідач у справі) про стягнення заборгованості у сумі 4 548 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017 щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача залишок несплаченої вартості товару.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 (повний текст рішення підписано 03.10.2017) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр 4 548 000, 00грн. - заборгованості та 68 220,00 грн. - судового збору.

Приймаючи рішення у справі, Господарський суд міста Києва виходив з того, що поданими позивачем первинно-бухгалтерськими документами підтверджується отримання відповідачем товару на загальну суму 7 548 000,00 грн та підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого товару, а відтак суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, 12.10.2017 відповідач, Приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал , подав апеляційну скаргу №1091/12 від 12.10.2017 (вх. №09-08.1/8999/17 від 31.10.2017), в якій просить суд рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 4 548 000,00 грн відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки, ну думку відповідача, Господарський суд міста Києва повинен був зупинити провадження у даній справі до вирішення іншої пов'язаної справи №910/1263/17, предметом розгляду якої було визнання недійсним договору поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017, який є підставою позовних вимог у даній справі. ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал зазначає, що до вирішення спору у справі №910/1263/17 та набрання законної сили рішенням суду стосовно дійсності договору поставки, розгляд спору у даній справі є неможливим.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/12464/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Жук Г.А., судді - Мальченко А.О., Дикунська С.Я. та призначено справу №910/12464/17 до розгляду на 22.11.2017.

У судовому засіданні 22.11.2017 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про стягнення 4 548 000,00 грн відмовити повністю.

Представник позивача у судовому засіданні 22.11.2017 заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 законним та обґрунтованим, а тому просить залишити оскаржуване рішення суду без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

26.01.2017 між Приватним акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал (покупець за договором, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр (постачальник за договором, позивач у справі) укладено договір поставки № 45/06/16-17 (а.с. 17-20), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю комплекс для телеінспекції трубопроводів Д=100-2000мм, за найменуванням, в асортименті та за цінами, вказаними в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, згідно письмових заявок покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість згідно умов договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, загальна сума договору складає 7 548 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 1 258 000,00 грн.

Згідно з п. 3.1. договору, постачання товару здійснюється за рахунок постачальника до структурного підрозділу покупця - Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ АК Київводоканал за адресою: м. Київ, вул. Колекторна, буд. 1.

У відповідності до п. 3.5. договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за належним чином оформленою видатковою накладною, актом приймання-передачі товару, в яких зазначається найменування товару, що постачається, кількість в одиницях вимірювання, ціна товару та загальна вартість товару.

Датою поставки товару вважається дата отримання товару уповноваженим представником покупця, що підтверджується його підписом на видатковій накладній та акті приймання-передачі товару (п.3.6. договору).

Сторонами у п. 3.7. договору погоджено, що у разі поставки постачальником неякісного товару, такий товар або партія товару підлягає заміні на товар належної якості, визначеної у договорі, протягом 10-ти календарних днів з дати отримання постачальником відповідної вимоги (претензії) покупця. Всі витрати, пов'язані із заміною неякісного товару на якісний, здійснюються за рахунок постачальника.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що датою поставки товару вважається дата отримання, відповідно до чинного законодавства, товару уповноваженим представником покупця та підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної та акту приймання-передачі товару, підписи яких скріплюються печатками сторін.

Строк поставки товару - протягом трьох місяців з дати укладення цього договору (п.4.2. договору).

Умовами п. 5.1. договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем на підставі рахунку-фактури постачальника, який виписується у відповідності до заявки покупця. Покупець здійснює оплату товару протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару від постачальника шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. За додатковою домовленістю сторін може здійснюватися попередня оплата (часткова або повна) окремої партії товару.

Договір набуває юридичної сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення його печатками сторін і діє по 31.01.2017, а в частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, визначеного згідно з п. 6.2. договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов'язань, що лишилися невиконаними (п.п. 8.1. та 8.2. договору).

Колегією суддів встановлено, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачеві обумовлений договором товар на загальну суму 7 548 000, 00 грн, що підтверджується актом прийому товару по кількості і якості від 25.04.2017 (а.с. 25-26) та видатковою накладною №РН-00229 від 25.04.2017 (а.с. 22), які підписані представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб.

Жодних зауважень чи претензій щодо поставленого товару відповідач згідно умов договору не заявляв.

Поданою позивачем банківською випискою по особовому рахунку № 26002037181900 (а.с. 27), підтверджується, що за отриманий товар відповідач розрахувався частково у розмірі 3 000 000, 00 грн.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що кінцевою датою оплати вартості товару, з урахуванням дати поставки - 25.04.2017 та умов договору щодо строку оплати протягом 45 календарних днів з дати поставки, є 09.06.2017. Однак, відповідач не надав доказів повної оплати вартості отриманого товару у вищезазначений строк.

У зв'язку з порушенням відповідачем грошових зобов'язань 05.07.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №05/07 від 05.07.2017 (а.с. 14), в якій просив відповідача протягом 10 днів з моменту отримання даної претензії сплатити грошові кошти у розмірі 4 548 000, 00 грн на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр . Надіслана претензія отримана відповідачем 11.07.2017, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15-16).

Однак, відповіді на претензію відповідач не надав, суму боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено ч. 1, 2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Аналіз умов укладеного між сторонами договору свідчить про те, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правила допустимості доказів у процесуальному праві розуміється як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як передбачено ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; осади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що представлені у матеріалах справи видаткова накладні, акт прийому товару згідно кількості та якості, містять підписи уповноважених осіб позивача та відповідача та відтиск печатки відповідача на підтвердження отримання спірного товару.

При цьому, жодних заперечень з боку відповідача щодо кількості, асортименту та ціни поставленого відповідачу товару, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вищезазначені документи є належними доказами в підтвердження поставки позивачем товару на загальну суму 7 548 000,00 грн та прийняття цього товару відповідачем без зауважень по кількості, асортименту та ціні.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. договору визначено строк оплати - 45 календарних днів з моменту отримання товару.

Оскільки матеріалами справи підтверджується лише часткова оплата вартості товару, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про порушення відповідачем своїх грошових зобов'язань перед позивачем та існування у нього заборгованості в розмірі 4 548 000,00 грн. Існування зазначеної суми боргу не заперечується відповідачем та було визнано його представником у судовому засіданні 22.11.2017 в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок Господарського суду міста Києва про задоволення позовних щодо стягнення основного боргу в сумі 4 548 000,00 грн.

В своїй апеляційній скарзі та в усних поясненнях відповідач стверджує про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції ПрАТ Акціонерна компанія Київводоканал повідомило про розгляд Господарським судом міста Києва іншої пов'язаної справи №910/1263/17, до вирішення якої розгляд даної справи відповідач вважав неможливим та просив зупинити провадження у даній справі. Своє клопотання відповідач обґрунтовував тим, що договір поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017, на підставі якого пред'явлено позов у даній справі, є предметом розгляду у справі №910/1263/17, а тому до набрання законної сили рішення суду стосовно дійсності чи недійсності договору поставки №45/06/16-17 від 26.01.2017, розгляд даної справи вважав неможливим.

Однак, такі доводи апелянта суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

При цьому, пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не доведено обставини того, що судом під час розгляду даного спору є неможливим встановлення дійсності чи недійсності договору поставки.

Окрім того, Господарським судом міста Києва вірно зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі № 910/1263/17, до вирішення якої відповідач просив зупинити провадження, набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України. Даним рішенням у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Вертекс Україна до Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал та Товариства з обмеженою відповідальністю Ротенбергер-Центр про скасування результатів торгів та визнання недійсним договору поставки від 26.01.2017 № 45/06/16-17 відмовлено повністю.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Так, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2017 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Вертекс Україна , у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справ № 910/1263/17. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вертекс Україна на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/1263/17 з доданими до неї документами повернуто скаржнику. Постановою Вищого господарського суду України від 07.11.2017 ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2017 у справі №910/1263/17 залишено без змін.

Таким чином, враховуючи те, що Київським апеляційним господарським судом повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Вертекс Україна рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2017 у справі №910/1263/17 є таким, що набрало законної сили.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/12464/17 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення немає.

Беручи до уваги вимоги ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладається на апелянта, відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.1 ч. 1 ст. 103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Акціонерна компанія Київводоканал на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/12464/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 у справі №910/12464/17 залишити без змін.

3. Справу №910/12464/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Г.А. Жук

Судді А.О. Мальченко

С.Я. Дикунська